Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно»»

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно»

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством «Чернігівське Хімволокно»

ПЛАН
Вступ
1. Загальна характеристика підприємства ВАТ ”Чернігівське Хімволокно”
1.1 Основний технологічний процес виробництва
1.2 Небезпечні та шкідливі фактори виробництва
2. Спостереження та контроль забруднень атмосферного повітря
2.1 Основні екологічні характеристики виробництва ВАТ “Чернігівське Хімволокно”
2.2 Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу
2.3 Методи контролю та очистки повітряних викидів підприємства
3. Організація контролю за станом водного середовища
3.1 Стічні води підприємства
3.2 Спостереження за станом стічних вод на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”
4. Організація спостереження за станом забруднення ґрунтового покриву
4.1 Відходи виробництва
4.2 Заходи щодо покращення стану природного середовища на ВАТ „Хімволокно”
Висновки
Список використаних джерел

Вступ
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі.
Однією з найбільш небезпечних галузей промисловості являється хімічна, що у сучасних умовах представляє собою складний комплекс виробництв, викиди і скиди яких містять численні домішки неорганічних та органічних забруднювачів.
Виробництво хімічних волокон пов’язано з використанням великої кількості води та утворенням стічних вод, склад яких залежить від специфіки виробництва та її технологічних процесів.
Після ряду виробничих процесів утворюються стоки забруднені шкідливими домішками, що обумовлює необхідність очищення їх до того як скинути у водойми, а також розробку оптимальних систем водопостачання та каналізації виробництва.
Вода на виробництві хімічних волокон використовується на приготування прядильних та інших технологічних розчинів, оздоблення готової продукції та охолодження обладнання.
Підвищені вимоги щодо викидів в атмосферу і скидів у водойми вимагають необхідності їх якісного очищення. Переробка та захоронення виробничих відходів також повинна здійснюватися з дотриманням ряду відповідних вимог.
Об’єктом вивчення є — ВАТ «Чернігівське Хімволокно, основним видом діяльності якого являється виробництво синтетичних волокон на основі хімічних речовин.
Предметом вивчення роботи є дослідження екологічного стану на підприємстві, а саме дільницях очищення викидів, очищення та нейтралізації промислових стічних вод, знешкодження відходів, ефективність впровадження запропонованих заходів по поліпшенню діяльності підприємства у цьому ракурсі.
Мета роботи провести аналіз екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище та нанесення можливих еколого-економічних збитків підприємством ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
Завдання роботи
1) Дати загальну характеристику підприємства ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
2) Проаналізувати екологічну ситуацію на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
3) Охарактеризувати способи очистки стічних вод та атмосферних викидів від шкідливих речовин на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.

1. Загальна характеристика підприємства ВАТ ”Чернігівське Хімволокно”
1.1 Основний технологічний процес виробництва
«Чернігівське Хімволокно» — одне з найбільших підприємств української хімічної індустрії, асортимент основної продукції заводу нараховує більш ніж 100 видів. Завод є монополістом на ринку країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) за виробництвом анідних кордних тканин і на Україні від є єдиним, що виробляє капронові кордні тканини. Як виробник просочених кордних тканин, як капронових, так і анідних, «Чернігівське Хімволокно» має глибоко інтегровані потужності, які включають в себе процеси полімеризації, формування, кручіння, ткання, просочування та термообробки [15].
Підприємство — єдиний в Україні виробник технічних та текстильних тканин та поліамідних гранулятів. Виробничі потужності заводу здатні забезпечити випуск до 50 т/добу капронових та до 36 т/добу анідних ниток та волокон. На сьогодні потужності заводу здатні переробити 65 тони капролактаму на добу; до кінця 2008 буде реалізовано проект, який дозволить збільшити цей показник до 160 тон.
Розроблена разом з «ЕНЕРГОТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ» довгострокова програма, яка впроваджується з 2003 року, технічного переоснащення та освоєння новітніх технологій дозволила вийти ВАТ «Чернігівське Хімволокно» на новий рівень якості. За програмою проведена повна реструктуризація енергетичного обладнання підприємства, встановлено новітнє обладнання для текстурування текстильних ниток, переоснащено виробництво «Анід».
Сьогодні реалізується затверджений акціонерами план модернізації виробництва в 2006-2011 р.р. На етапі підготовки — план на наступні 5 років. Ефективне продовження модернізації існуючого виробництва закріпить положення ВАТ «Чернігівське Хімволокно» на ринку СНД та прискорить його вихід на ринки дальнього зарубіжжя.
Заплановані на 2006 рік інвестиції складали 81 млн. грн., з котрих було освоєно понад 70%. Інвестиції було направлено на наступні заходи
Завод першим в СНД збудував на налагодив випуск просочених та термооброблених кордних тканин на найновітнішому обладнанні фірми «Beninger» (Німеччина), що дозволило підприємству вийти на виробництво кордних тканин якісно нового рівня. Вироблений в 4 кварталі 2006 року обсяг тканин складав 5586 тис. кв.м., збільшившись на 9% у порівнянні з 1 кварталом. На 4 квартал 2007 року запланований обсяг складав 6612 тис. кв. м, що перевищує аналогічний результат попереднього року на 18,5% [7].
Початком реалізації стратегії, що направлено на експорт кордових тканин провідним виробникам, є придбання та початок робіт по інсталяції твердо-фазної поліконденсації грануляту ПА-6.6 з термостабілізацією. Цей захід дозволить збільшити міцність ниток, отримати більш високий рівень якості продукції, зменшити норми витрат сировини, а також виробляти кордні тканини з більш високим рівнем пружності.
Підприємство почало серійні поставки просоченої кордної тканини власного виробництва, що складає 60% ринку анідних кордних тканин в СНД. Заплановані на 2007 рік інвестиції дозволять збільшити її виробництво та, відповідно, долю ринку.
Розширення присутності на ринку капронових кордних тканин зі збільшенням середньомісячної реалізації до 1434 тис. кв. м. (на 24% більш, ніж в 2005 році). В 2007 році заплановано середньомісячну реалізацію капронових кордних тканин на рівні 1822 тис. кв. м.
На 2007 рік заплановано інвестиції в розмірі 250,1 млн. грн. Значну їх частину (93,8%) буде направлено на реалізацію наступних заходів
Придбання та монтаж установки полімерізації ПА-6 потужністю 160 т/добу. Впровадження установки дозволить збільшити майже в 3 рази обсяг виробництва, істотно знизить витрати на виробництво, поліпшить якість полімеру для виробництва технічних тканин. Більш того, «Чернігівське Хімволокно» буде єдиним в СНД підприємством, яке розпочне випуск полімеру для виробництва плівок BOPA.
Заміну текстильного обладнання для виробництва анідної та капронової кордних тканин, що призведе до значного скорочення витрат сировини, зменшенню трудових витрат та, найголовніше, — підвищить якість продукції [17].
З другого кварталу 2007 року почала працювати єдина в СНД технологічна лінія по виробництву просочених та термооброблених технічних тканин та поліефірних кордних тканин з придбаних ниток. Реалізуючи цей захід, завод забезпечить собі приблизно 23% споживання технічних тканин провідними заводами СНД. Заплановані на 2007 рік щомісячні обсяги реалізації поліефірних кордних тканин та технічних тканин складали відповідно 350 тис. кв. м і 40 тис. кв. м.
Підприємство ВАТ ”Чернігівське Хімволокно” складається з трьох виробничих підрозділів виробництво «Капрон», виробництво «Анід», текстильно-галантерейний цех.
Виробництво «Капрон» введено в експлуатацію в 1962 — 1964 роках. Готовою продукцією виробництва «Капрон» є тканина кордна поліамідна, нитки поліамідні кручені, нитки текстильні. Сировиною для отримання зазначеної продукції є капролактам. Для отримання готової продукції капролактам проходить наступні стадії обробки
— отримання полікапроамідних гранул шляхом безперервного гідролітичного поліамідування капролактаму в хімічному цеху;
— формування з гранульованого поліаміду філаментних невитягнутих ниток різних асортиментів в прядильному цеху;
— проведення технологічної операції витягування поліамідних ниток в цех витягування корду;
— придання нитці необхідної крутки в крутильно-ткацькому цеху;
— проведення текстильної переробки шовкових ниток в цеху по виробництву текстильних ниток;
— просочування та термообробки шинного корду в каландровому цеху.
Основна область застосування капронових ниток і тканин – це вироби технічного призначення і шинна промисловість. Капронова кордна тканина використовується у вигляді багатошарового каркаса при виробництві пневматичних шин.
Виробництво «Капрон» має таку структуру
· хімічний цех;
· ділянка регенерації капролактаму;
· прядильний цех;
· крутильно-витягувальний цех;
· цех об’ємних волокон та перемотки;
· цех витягування корду;
· цех крутки корду;
· ткацький цех;
· сортувально-пакувальний цех.
Сировиною для виробництва капрону є капролактам. Сировину доставляють в цистернах в рідкому стані в хімічний цех. До 1995 року на виробництві було два прядильних цеха, зараз прядильний цех №2 не працює. У прядильному цеху №1 формується два види ниток один потік — шовкові текстильні нитки; другий потік — кордна нитка. Готова продукція кордна капронова тканина, турована еластик, волокно поліамідне термостабілізоване, поліамід — 6 первинний, поліамід — 6 вторинний.
Виробництво “Анід” введено в експлуатацію в 1965 році. Готовою продукцією виробництва “Анід” анідні волокна та кордні тканини, поліамід-6.6. Сировиною для отримання зазначеної продукції є сіль гекса-метилендіамінадипінової кислоти. Для отримання готової продукції ця сіль проходить аналогічні виробництву “Капрон” стадії обробки [7].
Анідні волокна застосовуються в основному для виробництва анідних кордних тканин і ниток технічного призначення. Анідні кордні тканини призначені для армування покришок пневматичних легкових, великовантажних, великогабаритних, а також високоміцних шин і шин для сільського господарства [7].
Виробництво «Анід» має таку структуру
· хіміко-прядильний цех;
· текстильний цех;
· дільниця переробки відходів у штапель;
· прядильна дільниця ліски;
· склад виробництва «Анід».
Сировиною для виробництва «Анід» є сіль «АГ», її виробляють на Ровенському та Північнодонецькому в/о «Азот», але ці заводи виготовляють продукцію, що значно дорожча за імпортовану, тому підприємство починаючи з 1997 року закуповує сировину у Франції, Германії.
Текстильно-галантерейний цех призначений для випуску товарів народного споживання
· тканини для резино-технічних виробів;
· нитки технічного призначення;
· спецодяг;
· товари народного споживання жіночі колготи, гольфи, шкарпетки, шнури, троси, тесьма, вірьовка, сітьові волокна, шпагати.
Типи основного обладнання [7]
· хімічні апарати полімеризації;
· прядильні та текстильні машини;
· допоміжне обладнання (електричні печі та котли, компресорні та холодильні установки );
· системи кондиціювання повітря;
· інше.
Тип палива.
На підприємстві в якості палива використовується природний газ. Споживання природного газу за останні три роки складає по роках
· 2004 р. — 15 010,5 тис.м3,
· 2005 р. — 17 790,6 тис.м3,
· 2006 р. — 19 647,4 тис.м3.
1.2 Небезпечні та шкідливі фактори виробництва
Основними джерелами забруднення на підприємстві є наступні виробничі процеси
1. Виробництво поліамідної нитки для корду та технічних виробів;
2. Виробництво поліамідної текстильної нитки і волокна;
3. Виробництво нитки «АНІД» для кордних тканин та технічних виробів.
Шкідливі речовини викидаються на ВАТ «Чернігівське Хімволокно» з джерел різної висоти від 3 до 40 м [17].
Загальне число джерел викиду — 296, з них неорганізованих — 15. Температура в основному коливається від 18 °С до 40 °С, але є і високотемпературні викиди від печей спалення і котельної (250 — 400 °С). Швидкість виходу газових струменів в атмосферу коливається в діапазоні 0,5 — 42 м/с.
Основною сировиною для отримання капрону є капролактам (лактам Е амінокапронової кислоти). Молекулярна маса 113,16. Безбарвні кристали. Температура плавлення 139 °С . Розчиняється в спирті, бензолі, воді. Має нерізко шкіроподразнюючу та сенсибілізуючу дію. Гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони 10 мг/м3, в атмосферному повітрі населених пунктів максимальна разова і середньодобова 0,06 мг/м3.
Основною сировиною для отримання поліамідних ниток «АНІД» є гекса-метилендіамінадіпінат (сіль АГ), похідна гексаметилендіаміну і адипінової кислоти. Молекулярна маса солі АГ — 262,34. Біла кристалічна речовина. Підлягає гідролізу при обробці її мінеральними кислотами і лугами. Температура плавлення 202 — 205 °С. Сіль АГ по ступеню дії на людський організм належить до речовин 3 класу небезпеки, має загальнотоксичну дію з переважним порушенням нервової системи. Місцевої дії не виявлено. Гранично допустима концентрація (ГДК) в атмосферному повітрі населених місць максимально-разова і середньодобова — 0,07 мг/м3.

Технологічний процес отримання полікапроамідних ниток для кордних тканин та техвиробів і текстильної промисловості складається з наступних стадій.
Хімічна частина
— підготовка сировини;
— полімеризація Е-капролактаму;
— лиття й рубання грануляту;
— екстракція та сушіння грануляту.
Даний технологічний процес характеризується виділенням в повітряне середовище в основному парів (аерозолі) капролактаму і динілу [11].
Прядильна частина. Технологічний процес включає наступні стадії і операції
• формування нитки;
• намотування нитки.
Основними шкідливими речовинами, що виділяються в повітряне середовище є пари (аерозоль) капролактаму і динілу.
Крутильно-витяжна частина
— витягування текстильної нитки і нитки для кордової тканини;
— крутіння текстильної нитки.
Операції витягування і крутіння нитки супроводжуються виділенням в повітряне середовище парів (аерозолі) капролактаму та аерозолів мінеральних масел.
Цех об’ємних волокон та перемотування.
Виробляються об’ємні високорозтяжні нитки методом фальшивої крутки і термофіксації закрученої частини з подальшою розкруткою. У повітряне середовище при цьому виділяється аерозоль мінеральних масел.
Дільниця регенерації капролактаму
— прийом і зберігання капролактамної води, „попереднє концентрування розчину»;
— фільтрація обробленого розчину;
— остаточне концентрування розчину капролактаму;
— дистиляція капролактаму.
У процесі регенерації мономера в атмосферу виділяються пари (аерозоль) капролактаму [14].
Технологічний процес отримання поліамідних ниток «АНІД» для кордних тканин та техвиробів включає наступні стадії та операції
Хіміко-прядильний цех
— розчинення солі АГ;
— поліконденсація;
— лиття та рубання грануляту;
— сушіння грануляту;
— формування нитки;
— намотування нитки.
У процесі синтезу і формувань в повітряне середовище виділяються пил солі АГ, пари гексаметилендіаміну, пари динілу, оксиди азоту, аміак та інші речовини [7].
Текстильний цех
— витягування і крутіння ниток.
При проведенні перерахованих операцій в атмосферу виділяється оксид етилену.
У допоміжних цехах.
В повітряне середовище викидається ацетон, ксилол, сірчана кислота, аміак, оксиди азоту, хлористий водень, 4-х-хлористий вуглець, етилцеллозоль, оксид вуглецю та інші шкідливі речовини.

2. Спостереження та контроль забруднень атмосферного повітря
2.1 Основні екологічні характеристики виробництва ВАТ “Чернігівське Хімволокно”
ВАТ “Чернігівське Хімволокно” належить до категорії об’єктів хімічної промисловості. Основною метою підприємства є виробництво хімічних волокон. Критерії віднесення – викиди забруднюючих речовин в атмосферу, утворення відходів.
Показник утворення в області токсичних відходів першого класу небезпеки є одним з найбільших в державі за рахунок промислових стічних вод з вмістом гексаметилендіаміну, які утворюються на ВАТ «Чернігівське Хімволокно». Для їх знешкодження на підприємстві функціонує спеціальна установка — станція спалювання гексаметилдіаміну, де відходи спалюються в циклонних печах при температурі 10000С, при цьому утворюються окисли азоту і вуглецю, пари гексаметилендіаміну у вихідних газах відсутні. Решта стічних вод зберігається до знешкодження в спеціальному ставку-накопичувачі.
Всього на підприємстві нараховується 432 джерела викидів в атмосферне повітря [17].
Потенційний обсяг викидів від ВАТ “Чернігівське Хімволокно” складає 678 тонн на рік. У 2008 році підприємство працювало на 95,7% від технологічної потужності виробництва.
На підприємстві розроблений та затверджений план заходів по зменшенню викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення на 2008 р. Проведено ремонт та обслуговування пилогазоочисного обладнання.
Виробнича діяльність щодо дотримання вимог екологічної безпеки в сфері поводження з відходами та отруйними речовинами регламентується відповідними дозволами. Відходи, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, передаються іншим суб’єктам для утилізації чи видалення згідно договорів.
На підприємстві працює відділення по добуванню та обробці ртуті із люмінесцентних ламп дільниці нейтралізації та очищення промстічних вод.
В 2008 році на підприємстві введено в експлуатацію каландровий цех, в результаті функціонування якого утворюються відходи з залишками реагентів, в тому числі тих, що відносяться до переліку отруйних речовин. Відходи збираються в кубові баки, які розміщені на піддонах в закритому приміщенні [7].
На підприємстві експлуатуються системи оборотного водопостачання цеху водопостачання та цеху аміачно-компресорних установок.
2.2 Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу
В зонах нагріву процес сушіння здійснюється димовими газами, що подаються вентиляторами від газових горілок (по 2 горілки в кожній зоні нагріву).
Джерелами можливих впливів на навколишнє природне середовище при експлуатації запроектованого виробництва являються місця зберігання хімікатів та приготування і використання просочувальних розчинів; вентиляційні повітропроводи різних відділень цеху, дихальні клапани ємностей з хімікатами та просочувальними розчинами, димові труби; забруднені стічні води виробництва; місця зберігання відходів. Загальна кількість запроектованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу — 32 джерела.
Організація викидів продуктів згорання при роботі каландрового цеху передбачається із застосуванням вентсистем, які обладнані вентиляторами витяжними та циркулюючими в зонах нагріву, димових труб від котлів та парогенераторів на висоті від 18 до 30 метрів [14].
Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі каландрового цеху становить заліза хлорид 0,0011 г/с, 0,0017 т/рік; натрію гідроокис 0,0013 г/с, 0,0048 т/рік; ртуті металевої 0,00000055 г/с , 0,000013 т/рік; азоту діоксид 0,55 г/с, 13,479 т/рік; аміаку 0,62 г/с , 0,44 т/рік; хлористого водню 0,0014 г/с, 0,0021 т/рік; кислоти сірчаної 0,0000015 г/с, 0,0000016 т/рік; вуглецю (сажі) 1,933 г/с, 5,013 т/рік; вуглецю оксид 0,093 г/с, 2,293 т/рік; хлору 0,0062 г/с, 0,014 т/рік; метану 0,0055 г/с ,0,13 т/рік; дивінілу 0,02 г/с, 0,083 т/рік; стиролу 0,00009 г/с, 0,0003 т/рік; дигідробензолу (резорцину) 0,0034 г/с, 0,0013 т/рік; спирту метилового 0,014 г/с, 0,0072 т/рік; фенолу 0,002 г/с, 0,0052 т/рік; формальдегіду 0,084 г/с, 0,11 т/рік; 2-вінілпіридину 0,000035 г/с, 0,00012 т/рік; пилу гуми 0,00011 г/с, 0,000033 т/рік; діоксиду вуглецю 305,0 г/с, 7541,0 т/рік; оксид діазоту 0,00055 г/с, 0,013 т/рік; капролактам блокований 0,0048 г/с, 0,0029 т/рік; пропантріол гліциділ ефір 0,0075 г/с, 0,00027 т/рік; діізоціанати 0,0000004 г/с, 0,00001 т/рік. В разі аварійних ситуацій (порушення режимів експлуатації, цілісності обладнання, вибухи, пожежі) кількість викидів забруднюючих речовин становитиме по спирту метиловому 0,22 г/с, формальдегіду 0,918 г/с, аміаку 2,936 г/с, бутадієну (дивінілу) 0,0142 г/с [7].
Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з урахуванням викидів від існуючих джерел та фонових концентрацій виконані за програмою «ЕОЛ ПЛЮС».
Концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно захисної зони (СЗЗ) не перевищують нормативних і становлять в долях ГДК
— при обробці поліефірних тканин по — резорцину 0,011; фенолу 0,0093; формальдегіду 0,48; натрію гідроокису 0,049; азоту діоксиду 0,85; аміаку 0,61; вуглецю (сажа) 0,59; оксиду вуглецю 0,43; хлору 0,0038; по групі сумації речовин однонаправленої дії (аміак, формальдегід) 0,99;
— при обробці поліамідних тканин по — резорцину 0,011; фенолу 0,0056; формальдегіду 0,47; натрію гідроокису 0,049; азоту діоксиду 0,84; аміаку 0,61; вуглецю (сажа) 0,35; оксиду вуглецю 0,43; хлору 0,0021; по групі сумації речовин однонаправленої дії (аміак, формальдегід) 0,98;
— на випадок аварійних ситуацій по — спирту метиловому 0,0052; формальдегіду 0,92; аміаку 0,98; бутадієну (дивінілу) 0,00061; групі сумації речовин одно направленої дії (аміак, формальдегід) 1,19.
2.3 Методи контролю та очистки повітряних викидів підприємства
На підприємстві використовуються різні методи очистки, з них найбільш перспективними для даного виробництва є суха очистка з використанням циклонів, та мокра очистка викидів.
Вибір методу очистки залежить від кількості відхідних газів та їхнього складу. Механічні методи застосовують для очищення вентиляційних та інших газових викидів, ефективність цих методів невисока [23].
У мокрих пиловловлювачах запилений газ зрошується рідиною або контактує з нею. Найпростішою конструкцією є промивна башта, заповнена кільцями Рашига, скловолокном або іншими матеріалами. До апаратів такого типу належать скрубери та труби Вентурі. Часто для видалення шламів, що утворюються, труби Вентурі доповнюють циклонами. На рис. 3.1. зображено порожнистий форсунковий скрубер. Це циліндрична (або прямокутна) башта, виготовлена з металу, цегли чи залізобетону. Скрубери працюють за принципом протитечії газ рухається знизу вгору, а поглинальна рідина (частіше вода) розпилюється форсунками згори вниз. Швидкість газу в скруберах — 1,0—1,5 м/с. Ефективність очищення газів залежить вій змочуваності пилу і досягає 96—98 %. Для вловлювання важко-змочуваного пилу, наприклад вугільного, у воду добавляють поверхнево-активну речовину (ПАР). Скрубери можна застосовувати для холодних і гарячих газів, які не містять токсичних речовин (кислот, хлору тощо), оскільки вони видаляються в атмосферу разом з очищеним газом у вигляді туману.

У барботажних апаратах запилений газ пропускають крізь рідину (воду), їх доцільно використовувати для очищення гарячих газів з часточками пилу розміром понад 5 мкм. Барботаж використовують також у пінних апаратах. Для створення піни у воду добавляють ПАР. Ефективність очищення в цих апаратах досягає 97—99 %.

Недоліком мокрого очищення газів є те, що вловлений пил перетворюється на мокрий шлам. Для видалення останнього потрібно будувати шламову каналізацію, що здорожує конструкцію. Мокрі пиловловлювачі типу труби Вентурі характеризуються значними витратами електроенергії для подавання й розбризкування води, особливо для уловлювання пилу з розміром часточок менш як 5 мкм. Під час очищення деяких газів можлива лужна або кислотна корозія. Значно погіршуються умови розсіювання через заводські труби відхідних газів, зволожених під час очищення в апаратах цього типу [11].

3. Організація контролю за станом водного середовища
3.1 Стічні води підприємства
Найменування водного об’єкту який приймає стічні води — р. Білоус. Категорія стічних вод — промливневі води. Фактичне одержання стічних вод — 102,7 м3/год. Затверджене одержання стічних вод — 102,7 м3/год. Затверджений граничнодопустимий скид (ГДС) і склад стічних вод (скидання речовин, не указаних у таблицях 3.1 та 3.2- заборонено).
Таблиця 3.1
Затверджений граничнодопустимий скид (ГДС)

№ з/п
Показники складу стічних вод
Фактична концентрація мг/л
Фактич- ний скид, г/год
Допустима концентрація (ДК), г/куб.м
Затверджений ГДС, г/год

1
Зважені речовини
22
2259
300,0
2259

2
Мінеральний склад
448
46010
656,5
46010

3
Хлориди
57
5854
224,3
5854

4
Сульфати
83
8524
336,0
8524

5
БПК повне
4,9
503
270
503

6
Нафтопродукти
0,4
41
2,0
31

7
ХПК
29
2978
675,0
2978

8
Азот амонійний
0,4
41
20
41

9
Залізо
0,3
31
0,5
31

10
Нітрати
2,0
205
40
205

11
Нітрити
од
10,3
1,6
10,3

12
Фосфати
1,3
134
7
134

13
Капролактам
—
—
90
—

Фактичне одержання стічних вод — 6,6 м3/год. Затверджене одержання стічних вод — 6,6 м3/год.

Таблиця 3.2
Склад стічних вод

№ з/п
Показники складу стічних вод
Фактична концентрація мг/л
Фактичний скид, г/год.
Допустима концентрація мг/л.
Затвердже-ний ГДС, г/год.

1
Зважені речовини
23
152
300,0
152

2
Мінеральний склад
425
2805
656,5
2805

3
Хлориди
35
231
224,3
231

4
Сульфати
65
429
336
429

5
БПК повне
5,6
37
270
37

6
Нафтопродукти
0,5
3,3
2
2,0

7
ХПК
37
244
675
198

8
Азот амонійний
0,9
6,0
20
6,0

9
Залізо
0,8
5,3
0,5
2,0

10
Нітрати
0,9
6,0
40
6,0

11
Нітрити
0,4
2,6
1,6
2,6

12
Фосфати
1,5
9,9
7
9,9

13
Капролактам
0,9
6,0
90
> 6,0

Затверджені властивості стічних вод
Плаваючі домішки (речовини).
На поверхні водойм не повинно мати місце плаваючим плівкам, плям мінеральних мастил та інших домішок.
Температура.
Температура води влітку за умови скиду стічних вод не повинна перебільшувати середньомісячну температуру самого спекотного місяця року за останні 10 років більше ніж на 3° С.
Реакція рН.
Не повинна виходити за рамки 6,5 — 8,6 рН води водойми.
Розчинений кисень.
Наявність розчиненого кисню у воді водойми у будь-який період року у пробі, відібраної о 12 годині дня, не повинен бути менше ніж 4 мг/л [14].
Запахи.
Вода не повинна мати невластивих їй запахів інтенсивністю більше 1 бала, знайдених безпосередньо чи при наступному хлоруванні чи при інших засобах обробки.
Збудники хвороб.
Вода не повинна містити збудників захворювань
— кишкові палички не більше 5000 у дм3;
— комефаги (у бляшкоутворюючих одиницях) не більше 100 дм3.
Життєздатні яйця гельмінтів (аскарид, власоглавів і т. ін.) не повинно міститись у 1 дм3.
Хімічні речовини не повинні міститись у концентраціях, які перебільшують ГДК.
Обсяги водопостачання для каландрового цеху становлять
— на господарсько-побутові потреби становить 38,65 м3/добу (в т.ч. на зволоження повітря в лабораторії — 0,24 м3 /добу, на полив твердого покриття та зелених насаджень — 3,5 м3 /добу);
— на виробничі потреби з існуючого водопроводу пом’якшеної води 13,0 м /добу на приготування просочувального розчину; з існуючого водопроводу освітленої води 88 м3/добу — на підживлення оборотної системи охолодження валів доріжки охолодження, 2×10 м3/добу — на промивання обладнання 1 раз в тиждень після двох циклів просочування. Обсяги зворотного водопостачання складають 1368 м3/добу [21].
Скид стоків побутових — 34,91 м3/добу в існуючу мережу побутової каналізації, виробничих – 10 м3 /добу (промивка обладнання після 1-го просочування — 1 раз на тиждень, 5 разів на рік) — на установку очищення «Split-O-Mat SOM 3000» та направлення на утилізацію; 10 м3 /добу (промивка обладнання після ІІ-го просочування — 1 раз на тиждень, 52 разів на рік) — на установку очищення «Split-O-Mat SOM 3000» та направленням в виробничо-побутову мережу каналізації [7].
При очищенні стічних вод від миття обладнання після 1-го просочування показники забруднення їх зменшаться по грілбонду з 9428,8 мг/л до 188,0 мг/л, ефіру гліцеділу гліцерилу з 3210,4 мг/л до 64,0 мг/л, хлору з 440,8 мг/л до 8,8 мг/л, гуми з 120 мг/л по 2,4 мг/л. Стічні води накопичуються в діжках та направляються на утилізацію.
При очищенні стічних вод від миття обладнання після ІІ-го просочування показники їх забруднення зменшаться по резорцину з 4849,66 мг/л до 72,8 мг/л, формальдегіду з 2348,8 мг/л до 32,0 мг/л, метанолу з 371,2 мг/л до 8,8 мг/л, гідроокису натрію з 160,26 мг/л до 2,4 мг/л, аміаку з 108,8 мг/л до 1,6 мг/л, латексу з 56161,28 мг/л до 842,4 мг/л. Стічні води направляються в мережу каналізації. Після змішування з побутовими стоками цеху (34,91 м3/добу) та виробничо-побутовими стоками підприємства (3632 м3/добу) характеристики забруднення становитимуть відповідно по резорцину 0,2 мг/л (при ДК 12 мг/л), формальдегіду 0,087 мг/л (при ДК 100 мг/л), метанолу 0,024 мг/л (при ДК 30 мг/л), гідроокису натрію 0,006 мг/л, аміаку 0,0043 мг/л (при ДК 2 мг/л), латексу 2,27 мг/л (при ДК 10 мг/л) [13].
Комунальним підприємством (КП) «Чернігівводоканал» погоджений скид зазначених виробничих стічних вод на міські очисні споруди (погодження від 01.04.05 р. №71-607).
3.2 Спостереження за станом стічних вод на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”
В процесі технологічного отримання синтетичного волокна «Анід» мають місце стічні води які містять 0,2 % гексаметилендіаміну (ГМД). За своєю токсичністю ці води не можуть бути прийняті на споруди біохімічної очистки чи скинуті у водойми. Для їх ліквідації була введена установка по спалюванню. Установка спалювання стічних вод, що містять гексаметилендиамін введена в експлуатацію в 1967 році потужністю 1,5 — 2,0 м3/год стоків, друга установка введена в експлуатацію в 1969 році потужністю 1,5 — 2,0 м3/год стоків, третя установка в 1979 році потужністю 1,5 — 2,0 м3/год.
У якості основного палива прийнятий Дашавський природний газ. У якості резервного палива прийнятий мазут. Метод виробництва — спалювання води з вмістом гексаметилендиаміну [7].
На виробничу установку для спалювання стоків, які містять ГМД, повинно надходити стоків не більше 2,5 м3/год.
Кількість ГМД у стоці — 0,2 %.
Виробництво реконструкції не підлягає.
Циклонна топка існує для спалювання стічних вод, які містять ГМД. Внутрішній діаметр циклона 1200 мм, заввишки циліндричної частини 1800 мм, діаметр виходу — 650 мм. Зона горіння палива знаходиться у верхній частині циклона (висота — 500 мм, діаметр 700 мм). В цю зону (крізь 4 горілки) надходить суміш природного газу та повітря. Горілки розташовані тангенціально, мають водяне охолодження сопла.
Газ змішується з повітрям до виходу з сопла проводиться подачею газу у кільцеву камеру, звідки газ крізь отвори надходить у потік повітря. Подача ГМД проходить завдяки форсункам. Для наглядання за процесом горіння газу та спалювання ГМД циклон має 8 гляділок, з яких 4 знаходяться на повітряпроводах та 4 у корпусі циклону [22].
Охолодження циклона проводиться за допомогою річної освітленої води, яка надходить у водяну сорочку за допомогою двох колекторів.
Характеристика продукції, що спалюється.
ГМД- технічна назва продукту гексаметимендиамін. H2N(CH2)6NH2
ГМД — тверда, безбарвна, кристалічна речовина, має важкий неприємний запах, димить на повітрі. Температура плавлення — +40 °С, температура кипіння — +200° С.
Фізичні властивості.
Безкольорові блискучі кристали. У вологому повітрі димить; жадібно поглинає СО2. Є сильною органічною основою. Легко розчиняється у воді, спирті.
Хімічний склад продуктів спалювання
Вуглекислий газ — 9,8 — 10,8 %
Кисень — 2,8 — 3,8 %
Оксид вуглецю — відсутній
Азот — 86,0 — 86,6%
Технологічного процес.
Вода, що містить ГМД, надходить з баку, який знаходиться у підвалі розчинення солі АГ хіміко-прядильного цеху «Анід». 3а допомогою насосів по колектору вода надходить у ставки накопичувачі, а звідти насосами № 6 і № 7 в ємкості стічних вод з ГМД №1 і №2. Потім вода насосами №1, №2, №3, №4 подається на форсунки у циклонні печі №1, №2, №3.
Температура на виході із топки становить 810 — 825 °С, яка підтримується горінням газу, призводить до випаровування води і вигоранню органічних домішок. Далі водяні пари і продукти горіння надходять у газоходи, охолоджуються холодним повітрям вентиляторів присадки №1, №2, №3 та через димові труби викидаються в атмосферу.
Норми технологічного процесу. Основним показником являється температура газів за циклоном, так як саме цей фактор дає вигорання органічної частини води. Температура цехових газів за циклоном повинна підтримуватися у рамках 820 — 870 °С.
Витрати ГМД — встановлюється в залежності від виробничої необхідності.
Проектне — 2,5 м3/год;
апробоване — 2,0 м3/год;
робоче — від 0,8 до 1,5 м3/год.
Витрати газу — загальні, в залежності від витрат ГМД. Середній — на 1 м3/год ГМД — десь 200 м3/год. природного газу.
Викиди установки. При спалюванні стоків, які містять ГМД крізь димову трубу у атмосферу виходять пари води, а також
Оксид карбону — 0,00 — 0,3%
Диоксид карбону — 9,1 — 11,5%
Кисень — 2,0 — 4,0%
Диоксид азоту — сліди
Викид NOx в перерахунку на двоокис азоту визначають за формулою
П = 0,001 В*Qr• К* (1 -β), т/рік (г/сек);
де В — витрата палива, (т/рік, тис. м3 /рік, г/сек, л/сек);
Q — теплота спалення натурального палива, (МДж/кг, МДж/м3);
К — параметр, що характеризує кількість оксидів азоту, що утворюються на 1 ГДж тепла, (кг/ГДж);
P — коефіцієнт, що залежить від мір зниження викидів оксидів азоту, внаслідок застосування технічних рішень.
Викид оксиду вуглецю
Розрахунок викидів оксиду вуглецю в одиницю часу (т/рік, г/сек), виконується по формулі
Псо = 0,001 — Ссо • В • (1 – q4/100), т/рік (г/сек);
де В — витрата палива (т/рік, тис. м3/рік, г/сек, л/сек);
С — вихід оксиду вуглецю при спаленні палива (кг/т, кг/тис. м3 палива)
визначається по формулі
ССО = q3 * R * Qіr

де q3 — втрата теплоти відповідно від хімічної і механічної неповноти згоряння палива (%);
R — коефіцієнт, що враховує частку втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згорання палива, зумовленої наявністю оксиду вуглецю в продуктах згорання. Для твердого палива R=l, для газу R = 0,5, для мазуту R = 0,65;
Qіr — нижча теплота згоряння натурального палива.
Розрахунок викидів шкідливих речовин від установок по спаленню стічних вод
Паливо природний газ.
Річна витрата палива кожної установки 1 500,0 тис. м3;
Теплотворність палива 8435 ккал/м3 (35,26 МДж/м3);
Витрата палива за годину 300 м3;
Секундна витрата палива 83,3 л/сек.
NОx = в перерахунку на двоокис азоту
Псек = 0,001 х 83,3 х 35,26 х 0,09 х (1-0) = 0,264 г/сек.
Прік = 0,001 х 1500 х 35,26 х 0,09 х (1-0) = 4,76 т/рік.
Вуглеводу окисел
Ссо = 0,5×0,5×35,26 = 8,81;
Псек = 0,001 х 8,81 х 83,3 х (1-0,5/100) = 0,73 г/сек;
Прік = 0,001 х 8,81 х 1500 х (1-0,5/100) = 13,15 т/рік.
З режимних карт циклонних печей маємо максимальну концентрацію забруднюючих речовин
NОx в перерахунку на двоокис азоту CNОx = 62,6 мг/м3;
вуглеводу окисел Ссо = 47,3 мг/м3.
Об’єм повітря, необхідний для спалення 1 м3 газу становить 9,995 м3;
об’єм димових газів на виході з труби – 2,024 м3/сек.
Максимальні разові викиди забруднюючих речовин згідно режимних карт
NОx в перерахунку на двоокис азоту
Псек = 62,6 х 2,024 х 103 =0,126 г/сек;
вуглеводу окисел
Псек = 47,3 х 2,024 х 10-3 = 0,096 г/сек.
Таблиця 3.1
Параметри роботи циклонної печі спалювання (витяг з режимних карт)

№ з/п
Найменування параметру
Одиниця виміру
Режими

Значення параметру

1
Продуктивність печі по водному розчину ГМД
м3/год
0.52
0.71
0.91
1.03
1.25

2
Температура водного розчину ГМД
°С
80
80
44
44
34

3
Витрата газу за щитовим прибором
нм3/год
135
184
235
265
320

4
Витрата газу фактична
нм3/год
125.7
170.8
218.5
246.4
298

5
Тиск охолоджуючої води перед пічкою
Кгс/см2
1.8
1.8
2
2
1.6

6
Витрата охолоджуючої води
м3/год
11.7
11.2
10.6
10.8
11.4

7
Температура охолоджуючої води на вході
°С

20

8
Середня температура охолоджуючої води на виході
°С
35

9
Температура газів які виходять з печі на виході
°С
820-850

10
Температура газів які виходять на вході в димову трубу
°С
350
360
375
418
445

11
Склад продуктів горіння
СО2
%
8.5
9.4
9.4
9.9
9.8

О2
%
6.1
4.7
4.7
3.9
4.0

CO
ррm
37
63
36
55
70

NO
ррm
133
129
125
104
100

NO2
ррm
1
0
0
0
0

12
Питома витрата умовного палива на спалювання 1 м3 розчину ГМД
кг.у.т/м3
288
286.5
286
284.9
283.9

4. Організація спостереження за станом забруднення ґрунтового покриву
4.1 Відходи виробництва
Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами, які є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища, що негативно впливає на всі його компоненти. Відходи накопичуються на полігонах і сміттєзвалищах, територіях підприємств, золо- і шлаконакопичувачах. Ситуація ускладнюється і тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання [14].
Основним недобудованим об’єктом природоохоронного значення залишається дослідно-промислова установка вогневого знешкодження рідких токсичних відходів (ДПУ) з системою газоочищення, будівництво якої було розпочато в 1993 році на території ВАТ “Чернігівське “Хімволокно”. Відповідно до проекту, установка здатна переробляти 5,1 тис. м3 відходів в рік, у вигляді мастильної емульсії, водного розчину капролактаму та його олігомерів. Зведено будову установки, змонтоване основне технологічне обладнання, виконані роботи по інженерному забезпеченню. Ступінь завершеності об’єкта близько 87,5 %. На будівництво установки витрачено всього 1769,5 тис. грн. в тому числі з державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) — 910 тис. грн., обласного фонду ОНПС — 155 тис. грн., що складає 60 % від загальних витрат. Останні 460 тис. грн., виділені з державного фонду ОНПС в грудні 2001 року, були направлені на придбання газоочищувального обладнання комплектуючих електрофільтра ЕГ 1-8-4-12-3. У 2002 – 2006 роках подальше будівництво ДПУ не здійснювалось.
Підприємством вживаються заходи щодо зменшення обсягів відходів з вмістом капролактаму, що безсумнівно впливатиме на прийняття рішення щодо завершення будівництва ДПУ. В минулому році удосконалений технологічний процес на дільниці регенерації капролактаму. В процесі регенерації проводиться випаровування води, що призводить до збільшення концентрацій речовини до 95 %. В результаті утворюються капролактам, який повторно використовується у виробництві, кубові відходи, які передаються іншим підприємствам для повторного використання та шламові відходи, які вивозились на ставки-накопичувачі токсичних відходів (с. Масани). Після вдосконалення технологічних процесів регенерації стічних вод кількість шламових відходів значно зменшилась і з липня 2005 року їх вивіз в ставки-накопичувачі припинено. Шламові та кубові відходи капролактаму передаються іншим суб’єктам господарювання для повторного використання та утилізації.
Практично вирішена на ВАТ “Чернігівське “Хімволокно” проблема знешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Утилізація відходів

№ з/п
Назва підприємства виробництва
Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)
Потужність, т /рік
Утилізовано відходів за звітний рік, т

1.
ВАТ «Чернігівське Хімволокно», Установка по утилізації люмінесцентних ламп
люмінесцентні лампи
200000 шт./рік
109419 шт.

4.2 Заходи щодо покращення стану природного середовища на ВАТ „Хімволокно”
Екологічний збиток від порушення навколишнього природного середовища (НПС) являє собою суспільно необхідні витрати, які виникають в результаті екодеструктивного впливу. Фактично збиток відображає зміни інтегральної еколого-економічної оцінки комплексу природних факторів (екосистеми) або будь-якого блага в результаті погіршення його стану. Дія еколого-економічного впливу проявляється у вигляді погіршення економічного стану конкретних господарчих суб’єктів в одному випадку збільшуються його витрати на отримання результату (прибутку), який планується або очікується, а в другому — знижується вигідність чи корисність діяльності, яка здійснюється, тобто при тих самих витратах величина прибутку падає. Таким чином, під економічним збитком від порушення НПС розуміють виражені у вартісній формі фактичні та можливі збитки, котрі завдаються економічним суб’єктам в результаті екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків [19].
Розрізняють прямі та опосередковані екологічні збитки, котрі виникають внаслідок зміни природного середовища або його забруднення.
Прямі збитки виникають внаслідок безпосереднього знищення матеріальних цінностей, погіршення умов господарювання або впливу на здоров’я людини. Існують збитки різних часових інтервалів та ступенів впливу, наприклад, крім одномоментного збитку може виникати перманентний збиток (наприклад, ерозія та засолення ґрунтів). Можливе виникнення латентних (прихованих) збитків, котрі проявляються лише з плином часу.
Опосередковані збитки виникають внаслідок негативного впливу на продуктивні сили суспільства і на людину, зокрема. Такі збитки спричиняють зростання захворюваності та інвалідності. Частковим випадком збитків, що завдаються природному середовищу, є збитки, котрі завдаються середовищу, що оточує людину. Універсальних критеріїв оцінки цього виду збитків не існує. Соціальною межею збитків, що завдаються середовищу, котре оточує людину, є дискомфорт хоча б однієї людини, супроводжуваний порушенням її нормальної діяльності. В економічному аспекті такий поріг — це руйнування або перешкоди щодо функціонування важливих у господарському значенні об’єктів. Такий вид збитку може бути непомітним протягом короткого періоду часу, але може стати значним і навіть катастрофічним протягом тривалого часу.
Еколого-економічні збитки поділяються
1. фактичні збитки – це втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення НПС і можуть бути оцінені у вартісній формі за звітний період;
2. можливі, які можуть бути завдані об’єктам господарювання через відсутність природоохоронних заходів, тобто мають умовно теоретичний характер
3. відвернені — це різниця між можливим та фактичним збитками протягом певного періоду часу.
4. ліквідовані – та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохоронних заходів;
5. потенційні – збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення НПС [22].
Екологічний збиток формується під впливом трьох груп факторів (додаток А)
1. впливу (характеризують ступінь забруднення того чи іншого елемента навколишнього середовища концентрація шкідливих речовин, їх токсичність);
2. прийняття (представляють собою господарські об’єкти, які попадають в зону забруднення чисельність та склад населення, елементи комунального господарства, ліси та сільгоспугіддя, основні фонди виробництва, транспорт, зв’язок);
3. стану (відбивають рівень нормативних економічних показників, котрі переводять натуральні показники у вартісні розмір прибутку, який виробляється протягом дня робітником, виплати лікарняних листів протягом дня на одного працюючого, витрати на медичне обслуговування одного хворого протягом одного дня; витрати на утримання житлово-комунального господарства та міського транспорту, які необхідні для обслуговування 1 тис. чоловік, вартість виробництва продукції промисловості і сільського господарства; вартість засобів, які необхідні для виробництва одиниці продукції лісового господарства, витрати на утримання основних фондів промисловості, транспорту, вартість одиниці утилізованої цінної сировини.
Кількісна оцінка економічного збитку здійснюється трьома основними методами
— метод прямого розрахунку, котрий грунтується на порівнянні показників забрудненого та умовно чистого (контрольного) районів;
— аналітичний, котрий базується на отриманні математичних залежностей між показниками стану відповідної економічної системи та рівнем забруднення навколишнього середовища;
— емпіричний, котрий полягає в тому, що залежність збитків від рівня забруднення, отримана на підставі двох перших методів на окремих об’єктах, узагальнюється і переноситься на однорідні досліджувані об’єкти.
Екологічний збиток (W) визначається сумою завданих збитків атмосфері Wа, водоймам Wв та грунту Wгр
W=Wа+Wв+Wгр, грн/рік (4.1)
Якщо параметри забруднення наводяться в одиницях маси (т) забруднюючої речовини, екологічний збиток від забруднення атмосфери розраховується
Wa = g* f* sa*Ma (4.2)
де g — питомий збиток, обумовлений рівнем інфляції, грн./умов.т.;
f – коефіцієнт, що враховує характер розсіювання домішок в атмосфері; для газів, аерозолів з високою швидкістю осідання f = 1, для аерозолів з високою швидкістю осідання f = 0,7-0,9;
sa – показник відносної безпеки забруднення атмосфери для різних реципієнтів в зоні активного забруднення територіями;
Ма – приведена маса річного викиду забруднювачів, умов.т./рік
Ма=Аі*mі (4.3)
де — mi – маса річного викиду і-го забруднювача, т/рік;
n – загальна кількість забруднюючих речовин, які викидаються в повітря;
Аі — показник відносної агресивності і-го забруднювача умов.т./т
Аі = (4.4)
де ГДКсд – середньодобова граничнодопустима концентрація шкідливої речовини в атмосферному повітрі населених пунктів.
Екологічний збиток від забруднення водойм (грн/рік) розраховується
Wв = g* sк*Mв (4.5)
де — g -питомий збиток, обумовлений рівнем інфляції грн/умов.т;
sк – коефіцієнт, що характеризує вид водойми, у яку здійснюється скид.
Ма – приведена маса річного скиду забруднювачів умов. т/рік.
Мв= Аі*mі (4.6)
де- mі – річний скид і-го забруднювача у водойму, т/рік;
Аі – показник відносної агресивності забруднювача, умов.т/т.
Аі= (4.7)
де — ГДКрг – гранично допустима концентрація шкідливої речовини у водоймах рибогосподарського призначення;
ГДКпг – гранично допустима концентрація шкідливої речовини в питній воді.
Якщо значення ГДКрг не знайдено, для розрахунків можна користуватися ГДК питної води.
Екологічний збиток від забруднення ґрунтів (грн/рік) розраховується
Wг = g* q*M (4.8)
де — g — питомий збиток, обумовлений рівнем інфляції 120 грн./умов.т. – для органічних відходів, 90 грн.умов./т – для неорганічних відходів.
q – коефіцієнт, що характеризує відносну цінність земельних ресурсів.
Мг – приведена маса річного скиду відходу (умов.т/рік);
Мг = Аі*mі (4.9)
де — mі –річний скид і-го забруднювача у грунт, т/рік;
Аі – показник відносної безпеки забруднювача (умов.т./т) визначається за формулою
Аі= (4.10)
де ГДКгр – гранично допустима концентрація шкідливої речовини в ґрунті, мг/кг
γа=9,6; σ=4,0; f=1,0; M=åАі×mi; Аі=1/ГДКс.д.
γв=57грн/ум.т.; σк=1,7; M=åАі×mi; Аі=1/ГДКр.з.
γгр=7,2 і 4,8 грн./ум.т. (для органічних і неорганічних речовин)
g=2, M = åАі×mi; Аі=1/ГДКгр.
Проведемо розрахунок екологічного збитку за викидами найбільш небезпечних речовин (азоту диоксиду, водню хлористого та заліза хлориду)
m (азоту диоксид) = 13,47 т/рік,
m (водень хлористий) = 0,021 т/рік,
m (заліза хлорид) = 0,017 т/рік
А азоту диоксид = 25 ум.т./рік
А водень хлористий = 5 ум.т./рік
А заліза хлорид = 250 ум.т./рік
Ма= 25 * 13,47 + 5 * 0,0021 + 250 *0,0017 = 337,18 т/рік
Wa = 9,6* 1* 4*337,18 = 12947,9 грн/рік
Проведемо розрахунки екологічного збитку від забруднення водойми капролактамом
Wв = g* sк*Mв
Мв= Аі*mі
Аі= = = 1
Мв= 1 * 600 т = 600 т
Wв = 57 * 2,5 * 600 = 85500 грн/рік
Розрахуємо екологічний збиток від забруднення ґрунту при захороненні люмінесцентних ламп
Wг = 90* 3*200 = 54000 грн/рік
Сумарний екологічний збиток становить
W = Wа + Wв + Wг
W = 12947,9 + 85500 + 54000 = 152447,9 грн/рік
Зменшити екологічний збиток від діяльності ВАТ «Чернігівське хімволокно» можна шляхом використання вторинної сировина – капролактаму, який можна використовувати для створення досить ефективних синергічних захисних композицій. Таким чином, шляхом залучення технологічних відходів можна розширити сировинну базу та асортимент захисних композицій, зменшити забруднення довкілля неутилізованими відходами, знизити витрати на їх захоронення, а отже відповідно і підвищити техногенну безпеку експлуатації технічних споруд.

Висновки
1. ВАТ «Чернігівське Хімволокно» — одне з найбільших підприємств української хімічної індустрії. Досліджуване підприємство складається з трьох виробничих підрозділів виробництво «Капрон», виробництво «Анід», текстильно-галантерейний цех. Основними джерелами забруднення на підприємстві є наступні виробничі процеси виробництво поліамідної нитки для корду та технічних виробів; виробництво поліамідної текстильної нитки і волокна; виробництво нитки «Анід» для кордних тканин та технічних виробів.
2. На території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» нараховується 432 джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фактичне одержання промислових стічних вод становить 102,7 м3/год. На підприємстві проводиться утилізація рідких токсичних відходів та люмінесцентних ламп.
3. Очистка стічних вод, яка здійснюється на очисних споруд підприємства проводиться на двох функціонуючих системах, що значно покращують якість використаної води, існує установка спалювання стічних вод. В ході аналізу було підтверджено рентабельність та екологічну безпечність установки по спалюванню виробничих стічних вод, що містять ГМД. Очистка промислових викидів здійснюється різними методами, з яких найбільш перспективними для даних виробництв є суха очистка з використанням циклонів та мокра очистка викидів.
4. Проведений сумарний розрахунок екологічного збитку за викидами найбільш небезпечних речовин в атмосферу, за забрудненням водойми капролактамом та від забруднення ґрунту при захороненні люмінесцентних ламп, який становить 152447,9 грн/рік. Зменшити екологічний збиток можна шляхом використання відходів виробництва, наприклад, капролактаму, в якості вторинної сировини для виготовлення синергічних захисних композицій. Дотримання встановлених ГДС, ГДВ та лімітів на захоронення відходів сприяє зменшенню платежів за забруднення довкілля.

Список використаних джерел
1. Закон України » Про охорону атмосферного повітря» Інструкція про зміст і порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» РНД 211.2.3.014-95.
2. Інструкція «КНД 211.2.3.063-98 Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів». Київ, 1998.
3. ГОСТ 17.2.1.01-76. «Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів по складу, 1976 p.
4. ГОСТ 17.2.4.02-80 «Охорона природи. Атмосфера. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин», 1980 p.
5. ГОСТ 17.2.4.02-80 «Охорона природи. Атмосфера. Метеорологічні аспекти забруднення і промислові викиди», 1980 p.
6. ГОСТ 17.2.3.02-73 Охорона природи. Атмосфера, правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами, 1973 p.
7. Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на ВАТ «Чернігівське Хімволокно». — Чернігів, 2001. – 101 с.
8. Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 3086-84).
9. Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБУВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 14414-87).
10. Санітарні правила з охорони атмосферного повітря населених місць. — Москва, 1989 p.
11. Ауров В.В Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища Підручник — Одеса, «ТЄС», 2002 — 284с.
12. Баженов В.С. Вредные химические вещества. – Львов Химия, 1990. – 318 с.
13. Базовые нормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины от 16.04.1995, №35. – Мінохор НПС України.
14. Беспяматов Г.П., Кротов Ю.А. Предельнодопустимые концентрации химических веществ в окружающей среде Справочник. — Львов Химия, 1985. – 528 с.
15. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг Навч. Посібник. — К. Основа, 2002.- 426с.
16. Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной, И.Д. Гадаскиной. – Львов Химия, 1985. – 464 с.
17. Вредные вещества в промышленности в 3-х т. / Под ред. Н.В. Лазарева, Э.Н. Левиной. – Львов Химия, 1977. – 355 с.
18. Довідник хіміка. Вид.З-є, випр. — Львів Хімія, 1971. – 405 с.
19. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. — Львів Афіша, 2001. — 348 с.
20. Кліменко М. О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля Підручник — К. Видавничий центр «Академія», 2006. — 360с.
21. Короткий хімічний довідник. // Під ред. В.А. Рабіновича. — Львів, «Хімія», 1977. – 210 с.
22. Лазарев Н.В., Левина З.Н. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. — Львов Химия, 1976. – 450 с.
23. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственных сточных вод. — М. Химия, 1974. – 320 с.
24. Мацнєв А.І., Проценко СБ., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля. Рівне. — 2000, 515 с.
25. Охрана окружающей среды. / Под ред. С.В. Белова. – М. Высшая школа, 1991. – 319 с.
26. Постійний технологічний регламент дільниці нейтралізації і очищення промислових стічних вод, установка для спалювання вод що містять ГМД. — Чернігів, 2002. — 18 с.
27. Справочник по охране окружающей среды. / В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К. Будівельник, 1986. – 152 с.

«