Ґрунтово-екологічне обґрунтування краплинного зрошення

Реферат на тему
ҐРУНТОВО-ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ
2007

ЗМІСТ
Вступ
1. Сучасний стан вивченості проблеми. Обґрунтування мети і завдань досліджень
2. Об’єкти та методи досліджень
3. Результати досліджень
3.1 Морфогенетична характеристика грунту дослідної ділянки
3.2 Сольові та фізико-хімічні характеристики досліджуваного чорнозему
3.3 Агрохімічні властивості
3.4 Водний і температурний режими
3.5 Урожайність овочевих культур
Висновки
Перелік посилань

ВСТУП
У низці основних факторів урожайності, таких як світло, тепло, повітря, поживні речовини, а також генетичні особливості сорту рослин та умови їхнього вирощування, особливе місце належить воді та ґрунту. Без залучення води неможливе здійснення жодної з життєво важливих функцій рослини. Наукові дослідження показують, що оптимальна вологість ґрунту, найбільш сприятлива для розвитку рослин і забезпечення їх поживними речовинами, знаходиться в межах 60-80 % до НВ. Найбільша чутливість рослин на дефіцит вологи припадає на так звані критичні періоди [40].
Розвиток краплинного зрошення пояснюється рядом переваг. Однією з основних є подача води невеликими нормами через короткі проміжки часу. Цей спосіб дуже поширений в овочівництві США, Австралії, Ізраїлю та країнах Західної Європи. В Україні системи краплинного зрошення використовують більше 20 років переважно на багаторічних рослинах (сади, виноградники) та в овочівництві захищеного ґрунту [4, 11, 21].
В умовах лівобережного лісостепу України практично не вивчено режими, строки поливу овочевих рослин у відкритому ґрунті на базі краплинного зрошення. Використання наукових розробок з краплинного зрошення у виробництві дозволить зменшити затрати праці на полив, зберегти структуру ґрунту, дасть можливість подачі води в зону кореневої системи рослин з мінеральним живленням, що призведе до підвищення урожайності овочів та насіння з одиниці площі в 1,5-2 рази порівняно з дощуванням. витрати води за такого способу поливу зменшаться на 30-50%.
Важливим елементом технології вирощування сільськогосподарських культур з застосуванням краплинного зрошення є раціональна схема сівби чи садіння, яка визначає характер розміщення рослин, площі їх живлення, параметри оптимальної густоти, рівень технологічності в процесі догляду за рослинами. Для умов лісостепу України до теперішнього часу не існує науково обґрунтованих рекомендацій щодо схем сівби (садіння), густот та інших параметрів для краплинного зрошення. В Україні взагалі користуються рекомендаціями фірм-виробників систем краплинного зрошення [17, 27].

1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вперше ідея краплинного зрошення у сучасному розумінні виникла в 30-х роках минулого сторіччя. Її винахідником був С. Бласс [32], однак масове виробництво та впровадження було неможливе через високу вартість будівництва. З початком виробництва пластмасових і полівінілхлоридних труб мікрозрошення було впроваджено у виробництво. Перші дослідження дії краплинного зрошення в умовах відкритого ґрунту проведено в Ізраїлі в середині 50-х років 20-го сторіччя [19, 33, 35].
Про переваги використання краплинного зрошення у сільському господарстві відомо давно. Найбільших площ цей спосіб зрошення набув у США, Ізраїлі, Південно-Африканській Республіці, країнах Західної Європи. В Україні системи краплинного зрошення в умовах відкритого ґрунту почали використовувати більш 20 років назад, але тільки на багаторічних культурах (виноградники, сади). В овочівництві відкритого ґрунту промислове використання краплинного зрошення почалось тільки з 1997 року в Каховському районі Херсонської області на полях компанії ЗАО Чумак» на площі 20 га. На теперішній час площі овочевих рослин у південних областях України, де застосовують краплинне зрошення, сягають тисяч гектарів [37].
Існує декілька причин, через які краплинне зрошення не набуло широкого практичного застосування, особливо в центральних та східних областях України. Це, перш за все, дуже мале науково-інформаційне забезпечення товаровиробників овочів. Необхідні комплексні дослідження, як короткотермінового характеру (розробка технологій вирощування овочевих рослин з застосуванням краплинного зрошення, інших прогресивних прийомів), так і довгострокові (моніторингові дослідження за навколишнім середовищем) [5, 8, 22].
Мікрозрошення забезпечує суттєву економію поливних вод з одночасним підвищенням урожайності вирощуваних рослин. Незважаючи на те що при цьому зрошувальні норми на порядок знижуються, потрібно враховувати, що на локальному рівні під крапельницею тиск води на одиницю площі може бути значно вищим. На засолених ґрунтах та при зрошенні мінералізованими водами краплинне зрошення може посилити строкатість ґрунтових властивостей та характеристик в зоні крапельниці. Як показало вивчення наукової літератури грунтово-екологічні аспекти краплинного зрошення в овочевій сівозміні залишаються не дослідженими.
В результаті обробки літературних джерел встановлено, що застосування краплинного зрошення в овочевій сівозміні забезпечує[3, 10, 18, 40, 42, 44, 45]
— високу продуктивність помідора безрозсадного на рівні 70-100 т/га, помідора розсадного 100-120 т/га, огірка –60-70 т/га, огірка на шпалері –80-100 т/га, цибулі ріпки –80 –120 т/га, перцю –50-70 т/га, капусти білоголової до 100 т/га;
— створення оптимального водно-повітряного , теплового і поживного режимів ґрунту відповідно до біологічних особливостей розвитку рослин і грунтово-кліматичних умов їх вирощування ;
— можливість своєчасного і якісного проведення всіх агротехнічних прийомів;
— економію поливної води, у порівнянні з традиційними методами зрошення, у 1,5-5,0 разів в залежності від виду культури, схеми висадки, фази розвитку рослин, кліматичних особливостей і погодних умов;
— зменшення витрат енергії на подачу поливної води в 1,5-2,5 рази;
— економію добрив за рахунок локального їх внесення з поливною водою до 30-50 %;
— зменшення витрат ручної праці на експлуатацію і технічне обслуговування систем краплинного зрошення за рахунок повної автоматизації водорозподілу.
Щодо розвитку негативних явищ при використанні краплинного зрошення, то тут слід зазначити що цей спосіб вологозабезпечення є найбільш прийнятним з точки зору підтримання грунтово-екологічних показників на безпечному рівні. Проте, як відзначалося раніше, в деяких випадках, зокрема при використанні поливних вод низької якості, недотриманні технології застосування мікрозрошення, загальній низькій культурі землеробства, все ж можливе виникнення деяких негативних явищ (активізація сольових процесів, підвищення вмісту розчинного та поглинутого натрію, втрата структурності ґрунту, ущільнення, злитизація). В той же час виникнення та швидкість наростання вищезгаданих явищ при мікрозрошенні у порівнянні з іншими способами зрошення є мінімальною, а за умови застосування науково обґрунтованих технологій поливного землеробства можливе не лише високоефективне використання поливних земель, але й збереження і постійне підвищення родючості ґрунту [2, 26, 38, 46]
Останнім часом в умовах півдня України все частіше і частіше для зрошення сільськогосподарських культур починають використовувати краплинний спосіб поливу. За краплинного зрошення, яке характеризується локальним характером зволоження ґрунту, формується досить складний характер руху вологи з розчиненими в ній солями та поживними речовинами.
Як випливає з наукових джерел при мікрозрошенні поливними водами різного складу та якості в умовах України спостерігаються тенденції щодо накопичення водорозчинних солей у ґрунті, зміна складу їх поглинального комплексу, тобто розвиток процесів засолення і осолонцювання ґрунту, швидкість та напрямок яких залежать від кількісних та якісних показників поливної води, режиму зрошення, кількості та режиму випадання осінньо-зимових опадів [7, 39, 41, 43,].
Ще в 1974 р. Д. Келлєр і Д. Кармелі [20] вказували на те, що максимальне накопичення водорозчинних солей при локальному характері зволоженні відбувається на межі контуру зволоження на поверхні ґрунту. Вони рекомендують підтримувати вологість ґрунту при краплинному зрошенні на високому рівні для зменшення концентрації порових розчинів.
У дослідженнях проведених С.В. Ярошенком та М.Ф. Сіканом у 1979 р. на чорноземі звичайному у Запорізькій області було відмічено накопичення токсичних солей у контурі зволоження на зрошуваному варіанті порівняно з богарою. Автори звертають увагу на те, що найбільша концентрація солей спостерігається в горизонті 40-100 см під крапельницею.
Е.І. Бланк і Р.С. Козмиц провівши дослідження в 1981-1982 рр. у центральній та південній зоні Молдови встановили, що в умовах краплинного зрошення практично не відбувається накопичення водорозчинних солей, проте спостерігається збільшення іонів хлору та магнію. На жаль автори не наводять хімічного складу поливних вод, що використовували для поливу.
Заслуговують на увагу дослідження Ф. В. Унгуряну, проведені у 1983-1985 рр. на чорноземах звичайних важкосуглинкових у центральній частині Молдови. Автор відмічає накопичення солей на поверхні ґрунту, а також у центрі контуру зволоження та на його периферії. Кількість солей за два роки зрошення водою з мінералізацією 0,57-0,87 г/дм3 зросла в горизонті 0-60 см під крапельницею з 0,063 до 0,13 %. Автором виконано прогнозні розрахунки водно-сольового режиму при різних значеннях мінералізації зрошувальної води, поливної норми та тривалості міжполивних періодів. На основі виконаних розрахунків він рекомендує підвищувати поливні норми, збільшувати інтенсивність подачі води та кількість водовипусків на одиницю площі.
Значний об’єм досліджень з встановлення впливу краплинного зрошення на властивості ґрунтів було проведено вченими (Ромащенко М.І., 1981, 1995; Панасенко І.М., Петров В.Б., Гагаріна Е.І., 1984; Орел Т.І., 1990) на системі краплинного зрошення «Таврія», ґрунти якої представлені чорноземами південними. З 1978 по 1982 рр. полив проводився підземною водою з мінералізацією 1,7-2,0 г/дм3 хлоридно-натрієвого типу, а з 1982 р. водою Північно-Кримського каналу з мінералізацією 0,4-0,6 г/дм3. Дослідженнями не було виявлено погіршення структури та ущільнення ґрунту при краплинному зрошенні, на протязі 4 років, що спостерігається при дощуванні (Панасенко І.М., Петров В.Б., Гагаріна Е.І., 1984). Автори відмічають, що межа зони соленакопичення практично співпадає з межею зволоження, при цьому
максимальна кількість солей спостерігається у центрі зони зволоження на глибині 10-75 см. Підтримання оптимального водно-повітряного режиму ґрунту за краплинного зрошення веде до збільшення мікроорганізмів у ґрунті, що сприяє накопиченню органічної речовини і гуміфікації. М. І. Ромащенком (1981) було встановлено, що з ростом засоленості ґрунту, частка солей, що знаходиться в ґрунтовому розчині зменшується. Так при засоленості 0,1-0,2 % у ґрунтовому розчині знаходиться біля 70 % загальної кількості водорозчинних солей, а при засоленні 1-1,1 % їх частка у ґрунтовому розчині знижується до 10-20 %.
Після переводу системи на прісну воду з Північно-Кримського каналу відбувається вимивання солей в нижні горизонти ґрунту, що накопилися за попередні роки зрошення слабомінералізованою водою. Т.І. Орел у своїх дослідженнях вказує на те, що на протязі 10-12 років краплинне зрошення викликає зміну гранулометричного складу ґрунту в сторону його оглинення, погіршення структури, зниження водопроникності, але не відбувається ущільнення ґрунту та зменшення гумусу. У дослідженнях М.І. Ромащенка (1995) вказується, що накопичення солей відбувається на зовнішній межі зони зволоження (75-100 см від точки водоподачі). Автор звертає увагу на те, що при завищенні поливних норм, в центральній частині зони зволоження ґрунту на глибині 150-250 см відбувається вимивання солей в нижні горизонти. Спостерігається тенденція до погіршення структури, зниження гумусу та підвищення кількості мулистих частинок, при цьому не відбувається ущільнення ґрунту.
Р. Накауаmа (1982, 1986) відмічає деякі закономірності розподілу іонів хлору при локальному характері зволоження ґрунту. Навіть при незначному промивному режимі найменша концентрація іонів хлору знаходиться під крапельними водовипусками, при цьому найбільша засоленість ґрунту спостерігається по краях зони зволоження і збільшується з глибиною [47, 48].
З наведених вище закономірностей зміни властивостей ґрунтів у зоні зволоження можна зробити певні висновки. Всі автори одностайні в тому, що за краплинного зрошення не відбувається ущільнення ґрунту. Максимальна кількість солей за результатами одних формується на зовнішній межі зони зволоження, а інших — у центрі та на периферії. Відмічається погіршення структури та зменшення кількості гумусу в одних дослідженнях, та відсутність таких змін в інших.
Таким чином, навіть не глибокий аналіз закономірностей перебігу процесів накопичення водорозчинних солей у ґрунті, зміни в складі ґрунтово поглинального комплексу, що характеризуються збільшенням поглинутого натрію та магнію при зменшенні кальцію, зміни структури та короткий огляд літературних даних щодо впливу зрошення мінералізованими водами на властивості ґрунтів свідчить про надзвичайну складність цих процесів особливо за локального характеру зволоження. Тому досить важливою задачею є регулювання водно-сольового режиму ґрунтів за локального характеру його зволоження мінералізованими водами на основі вивчення цих процесів у польових умовах.
Зважаючи на те, що в Україні процес відновлення і розвитку водно-господарської мережі на якісно новому рівні з використанням сучасних технологій є стратегічним завданням, виникає гостра необхідність ретельного вивчення всіх складових краплинного зрошення, створення єдиної методичної бази, а також впровадження загальноприйнятої схеми моніторингу мікрозрошуваних земель.
Мета роботи ґрунтово–екологічне обґрунтування краплинного зрошення в овочевій сівозміні на чорноземі опідзоленому в умовах Лівобережного Лісостепу .
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі
— встановити вплив краплинного зрошення водою першого класу якості та різних систем удобрення на динаміку та напрямок змін агрофізичних, фізико-хімічних властивостей, сольового, водного, температурного та поживного режиму чорнозему опідзоленого, визначити оптимальні ґрунтово-екологічні параметри краплинного зрошення, при дотриманні яких товарна продукція буде оптимальною за якіснокількісними характеристиками.
— виявити зміни складу та властивостей ґрунтів при тривалому мікрозрошенні водами різної якості.
— дати ґрунтово-екологічне обґрунтування технології вирощування овочевих культур за умови краплинного зрошення.

2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Об’єктами досліджень є чорноземи опідзолені середньосуглинкові південної частини Лівобережного Лісостепу України, зрошувальні та підгрунтові води, овочеві, зернові та кормові культури. Вивчаються різні режими мікрозрошення в поєднанні з удобренням врозкид, локально та без удобрення порівнянні з богарними ґрунтами. Вивчення динаміки, напрямку змін ґрунтових процесів, режимів та властивостей під впливом ґрунтозахисних, водоощадних режимів зрошення ведеться стаціонарним методом на Харківському стаціонарному досліді Інституту овочівництва та баштанництва УААН. Схему досліду представлено на рисунках 2.1 та 2.2.
Схему досліду затверджено методичною комісією ІОБ (таблиця 2.1).
Дози добрив в овочевій сівозміні на Харківському стаціонарному досліді Інституту овочівництва та баштанництва УААН в залежності від режиму зрошення та системи удобрення наведено в таблиці 2.2.

Запільний клин
Томат
Капуста пізня
Ячмінь
Цибуля
Морква
Буряк столовий
Ячмінь + багаторічні трави
Люцерна 1-го року використання
Люцерна 2-го року використання
Огірок
225 м Запільний клин

1
Магістральний трубопровід
¨ Накопичува­льна цистерна

2
3
4
5
6
7
8

○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○

30
34
34
34
34
34
34
34
34

272 м

Рисунок 2.1 – Схема досліду з вивчення водо- і ресурсозберігаючих технологій вирощування овочевих культур при різних способах зрошення — дощуванні і краплинному (2004 рік)

Захисна смуга
Дощування
Без зрошення
Краплинне зрошення (70-65 % НВ)
Краплинне зрошення (80-75 % НВ)
Краплинне зрошення (90-85 % НВ)
Захисна смуга

Дорога
¨ Гідрант дощування Гідрант краплинного зрошення ¨

Дорога

○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○○

— без добрив (абс. контроль);

— внесення добрив врозкид; — внесення добрив локально.

Рисунок 2.2 – Схема досліду з вивчення режимів зрошення за різних систем удобрення
Таблиця 2.1 – Схема досліду з вивчення впливу різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого

№ варіанту
Режим зрошення
Система удобрення

Варіант 1.
Без зрошення
Без добрив.

Варіант 2.
Без зрошення
NPK з осені урозкид

Варіант 3.
Без зрошення
РК з осені урозкид, N навесні урозкид.

Варіант 4.
Без зрошення
РК з осені урозкид 0,5 дози, N навесні локально 0,5 дози.

Варіант 5.
Краплинне зрошення, режим 70-65 % НВ
Без добрив.

Варіант 6.
Краплинне зрошення, режим 70-65 % НВ
NPK з осені урозкид

Варіант 7.
Краплинне зрошення, режим 70-65 % НВ
РК з осені урозкид, N навесні урозкид.

Варіант 8.
Краплинне зрошення, режим 70-65 % НВ
РК з осені урозкид 0,5 дози, N навесні локально 0,25 дози + N з фертигацією 0,25 дози.

Варіант 9.
Краплинне зрошення, режим 80-75 % НВ
Без добрив.

Варіант 10.
Краплинне зрошення, режим 80-75 % НВ
NPK з осені урозкид

Варіант 11.
Краплинне зрошення, режим 80-75 % НВ
РК з осені урозкид, N навесні урозкид.

Варіант 12.
Краплинне зрошення, режим 80-75 % НВ
РК з осені урозкид 0,5 дози, N навесні локально 0,25 дози + N з фертигацією 0,25 дози.

Варіант 13.
Краплинне зрошення, режим 90-85 % НВ
Без добрив.

Варіант 14.
Краплинне зрошення, режим 90-85 % НВ
NPK з осені урозкид

Варіант 15.
Краплинне зрошення, режим 90-85 % НВ
РК з осені урозкид, N навесні урозкид.

Варіант 16.
Краплинне зрошення, режим 90-85 % НВ
РК з осені урозкид 0,5 дози, N навесні локально 0,25 дози + N з фертигацією 0,25 дози.

Таблиця 2.2 – Схема та дози внесення добрив в залежності від режиму зрошення

Культура
Режим зрошення
Система удобрення

Без удобрення
Врозкид
Локально

1
2
3
4
5

Огірок
Без зрошення
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60 К45 весна N45 локально

Краплинне 70-65% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N22,5 локально +N22,5 з фертигацією

Краплинне 80-75% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N22,5 локально +N22,5 з фертигацією

Краплинне 90-85% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N22,5 локально +N22,5 з фертигацією

Томат
Без зрошення
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60 К45 весна N60 локально

Краплинне 60-55% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Краплинне 70-65% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Краплинне 80-75% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Капуста пізня
Без зрошення
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60 К45 весна N60 локально

Краплинне 70-65% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Краплинне 80-75% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Краплинне 90-85% НВ
Без удобрення
Осінь Р120 К90 весна N90 врозкид
Осінь Р60К45 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Морква
Без зрошення
Без удобрення
Осінь N90Р90К90 врозкид
Осінь Р45 К45 весна N45 локально

Краплинне 60-55% НВ
Без удобрення
Осінь N90Р90К90 врозкид
Осінь Р45К45 весна N22,5 локально +N22,5 з фертигацією

Краплинне 70-65% НВ
Без удобрення
Осінь N90Р90К90 врозкид
Осінь Р45К45 весна N22,5 локально +N22,5 з фертигацією

Краплинне 80-75% НВ
Без удобрення
Осінь N90Р90К90 врозкид
Осінь Р45К45 весна N22,5 локально +N22,5 з фертигацією

1
2
3
4
5

Буряк столовий
Без зрошення
Без удобрення
Осінь N60Р60К120 врозкид
Осінь Р30 К60 весна N45 локально

Краплинне 60-55% НВ
Без удобрення
Осінь N60Р60К120 врозкид
Осінь Р30К60 весна N15 локально +N15 з фертигацією

Краплинне 70-65% НВ
Без удобрення
Осінь N60Р60К120 врозкид
Осінь Р30К60 весна N15 локально +N15 з фертигацією

Краплинне 80-75% НВ
Без удобрення
Осінь N60Р60К120 врозкид
Осінь Р30К60 весна N15 локально +N15 з фертигацією

Цибуля
Без зрошення
Без удобрення
Осінь Р180 К120 весна N120 врозкид
Осінь Р90 К60 весна N60 локально

Краплинне 70-65%НВ-І
Без удобрення
Осінь Р180 К120 весна N120 врозкид
Осінь Р90К60 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Краплинне 80-75%НВ-І
Без удобрення
Осінь Р180 К120 весна N120 врозкид
Осінь Р90К60 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Краплинне 90-85%НВ-І
Без удобрення
Осінь Р180 К120 весна N120 врозкид
Осінь Р90К60 весна N30 локально +N30 з фертигацією

Повторність досліду 4-разова.
Площа облікових ділянок – 37,2 м2.
Роботи з визначення термінів поливів, поливних норм проводяться співробітниками ІОБ за нашою участю.
Польові досліди на стаціонарному польовому досліді ведуться за відповідних правил і вимог стандартної методики при дотриманні оптимальних агротехнічних строків та якості. Крім натурних польових методів досліджень для вирішення поставлених задач застосовуються лабораторні методи та методи математичної статистики [12].
Відбір ґрунтових зразків в стаціонарних польових дослідах для визначення агрофізичних, фізико-хімічних властивостей проводиться у 2 строки на стаціонарних майданчиках в період сівби та збирання урожаю овочевих, зернових та кормових культур згідно з вимогами до відбору зразків ґрунту. У польові агрофізичні дослідження входять визначення щільності будови ґрунтів методом ріжучого кільця в 5 разовій повторності, структурно-агрегатного складу – у триразовій. Аналізуються як індивідуальні (5-10 повторень), так і змішані зразки [1]. Глибина відбору зразків – до 1 м, за шарами 0-25 см; 25-50 см; 50-75 см; 75-100 см. Відбір ґрунтових зразків для визначення вологості — за загальноприйнятими методиками (термостатно-ваговий метод) виконується на початок вегетаційного періоду, перед посівом та протягом всього вегетаційного періоду перед кожним поливом до глибини 1 метр через кожні 10 см. Режим вологості визначається також за допомогою тензіометрів типу ІВД-1 [9, 15, 16, 29, 30, 31]. Розташування тензіометрів – по одному на кожному режимі краплинного зрошення, а також на варіантах богарних ґрунтів. Тензіометри встановлено в рядку культур на глибину 40 см. Спостереження за даними тензіометрів проводяться автором спільно з співробітниками ІОБ. Розрахунок зрошувальної норми проводиться співробітниками ІОБ спільно з автором перед кожним поливом протягом вегетаційного періоду згідно отриманих даних [6, 24, 28].
Поливна норма розраховується по формулі
М = 100 × h × А × (В – В1),
де h – глибина розрахункового шару ґрунту, м;
А – об’ємна маса ґрунту, г/см3;
В – польова вологоємність ґрунту в % на абсолютно сухий ґрунт;
В1 – фактична вологість ґрунту перед поливом на абсолютно сухий ґрунт.
В1 = В × НВ (передполивну)
Для дощування додається 10% на випаровування
Мдощ. = М + 0,1М
Для краплинного зрошення беремо половину розрахованої поливної норми.
Площа 1 поливного фону 0,12 га.
На 1 поливному фоні знаходиться 2784 водовипуска.
НВ в шарі 0-25 см – 25%, нижче – 23% щільність будови ґрунту 1,3 г/см3.

Таблиця 2.3 – Розрахункова глибина зволоження ґрунту в залежності від періоду вегетації рослин

Культура
Перший
Другий

Капуста
0,4
0,6

Огірок
0,4
0,6

Томат
0,4
0,6

Цибуля
0,3
0,5

Буряк столовий
0,3-0,5
0,6-0,7

Таблиця 2.4 – Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,4), м3/га

Передполивна вологість ґрунту, %
1 га
0,12 га

Краплинне зрошення
Дощування
Краплинне зрошення
Дощування

90
59,5
131,0
7,2
15,7

85
89,3
196,4
10,8
23,6

80
119,1
261,3
14,3
26,0

75
148,8
327,3
17,9
39,3

70
178,6
392,9
21,5
47,6

65
208,4
458,0
25,0
55,0

60
238,0
523,7
28,6
62,8

55
267,9
589,3
32,2
70,7

Таблиця 2.5 – Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,6), м3/га

Передполивна вологість ґрунту, %
1 га
0,12 га

Краплинне зрошення
Дощування
Краплинне зрошення
Дощування

90
89,3
196,5
10,7
23,5

85
133,9
294,6
16,1
35,4

80
178,6
392,8
21,4
47,1

75
223,2
491,0
26,8
59,0

70
267,8
589,3
32,1
70,7

65
312,5
687,5
37,5
82,5

60
357,2
785,6
42,9
94,3

55
401,8
883,9
48,2
106,0

Таблиця 2.6 – Співвідношення між значеннями тензіометра(МПа) та вологістю кореневмісного шару ґрунту (% від НВ)

Показання тензіометра, МПа
Вологість грунту, % від НВ

0,015
100

0,019
95

0,025
90

0,034
85

0,043
80

0,057
75

0,075
70

0,093
65

Контроль температурного режиму проводиться шляхом вимірювання температури ґрунту за шарами 0-5 та 5-10 см термометром електричним транзисторним типу ТЕТ-2 під поливною стрічкою, в рядку та міжрядді в 5-ти кратній повторності на кожному варіанті протягом доби через кожні 3 години.
Контроль поживного режиму чорнозему опідзоленого проводиться у весняний та осінній строки відбору ґрунтових зразків. Відбір ґрунтових зразків для визначення аміачних і нітратних форм азоту в орному шарі — по фазах розвитку культур (сходи — критичний період) [14, 23, 25].
Контроль РПГВ та їх хімічного складу — тричі за сезон (весна-літо-осінь), визначення хімічного складу поливних вод – перед кожним поливом. Відбір проб води здійснюється згідно методики відбору в поліетиленові ємності [12].
Середні проби товарної овочевої продукції для оцінки якості відбираються при зборі урожаю на тих же ділянках, що й зразки ґрунту [13].
Вміст загального гумусу визначаємо за методом І.В.Тюріна в модифікації В.Н.Симакова (ДСТУ 4289 2004). Аналіз водної витяжки виконується за загальноприйнятими методиками (ГОСТ 26424-85, ГОСТ 26425-85, ГОСТ 26426-85, ГОСТ 26427-85, ГОСТ 26428-85). Вміст карбонатів кальцію — за методом Соколовича.
Гранулометричний та мікроагрегатний склад — за Качинським; структурно-агрегатний склад — за Савіновим в модифікації Ревута.
Облік урожаю в польових дослідах на Харківському стаціонарному досліді інституту овочівництва та баштанництва УААН виконується співробітниками ІОБ за участю автора.
Урожайні дані польових дослідів оброблені за допомогою дисперсійного аналізу [12].
Математичне опрацювання експериментального матеріалу проводиться з систематичним використанням стандартних програм кореляційно-регресійного методу.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1 Морфогенетична характеристика грунту дослідної ділянки
Протягом звітного періоду проведено детальне обстеження ґрунтового покриву дослідної ділянки на Харківському стаціонарному досліді ІОБ УААН. Детально описано ґрунтові розрізи і визначено основні фізичні, фізико-хімічні та хімічні властивості ґрунту.
Розріз №1
Н(0-45 см)
Н орний 0-30 см – темно-сірий, з сивуватим відтінком при підсиханні, свіжий до 30 см, литий, грудкуватий.
Н підорний 30-45 см – зернисто-грудкуватий (підорний пухкіше орного), SiO2,однорідного кольору, кротовини додають буруватий відтінок.
Нрі (45-72 см) – темно-сірий, з буруватим відтінком , донизу світліший, горіхувато-грудкуватий з тенденцією до призмовидності (зверху горіхуватий, донизу призмовидний).
Ph(i)k (72-90 см) – нижній перехідний, сіро-бурий, призмовидно-грудкуватий, нерівномірно гумусований з кротовинами, окремі карбонатні конкреції (діаметр до 5-10 мм), скипання з 72 см, слабо. З 90 см карбонати у вигляді прожилок.
Рк (>90 см) – порода, до 140 см зустрічаються кротовини, коричнево-палевий, важкий суглинок, по гранях карбонатні вицвіти, карбонатні конкреції.
Ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий на алювіальних лесовидних відкладах .
Розріз № 2.
Н (е) (0-50 см) – темно-сірий з сивуватим відтінком.
Н орний (0-30 см) – порохувато-грудкуватий глибистий.
Н підорний (30-50 см) – зернисто-горіхуватий, велика кількість кротовин, перехід поступовий по кольору і структурі.
Нр(і)к (50-75 см) – сірий з бурим відтінком. Структура горіхувато-грудкувата з тенденцією до призмовидності. Міцелій і карбонатні конкреції з 50 см. Перехід чіткий. Скипання з 60 см, подекуди вище за рахунок міцелію.
P hk (75-95 см) – нижній перехідний гумусований, палево-сірий, переритий кротовинами, структура грудкувата, міцелій, вицвіти на гранях.
Pk(gl) (до 100 см) – бурувато-палевий лесс. Важкосуглинковий, карбонатні конкреції, по гранях вицвіти карбонатів, пунктуації.
Ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий (аналог розрізу №1, але з вищим рівнем гумусованості).
Розріз №3.
Н(е) (0-50 см)
Н орний (0-30 см) – темно-сірий, грудкуватий, порохувато-грудкуватий, з присипкою SiO2.
Н підорний (30-50 см) горіхувато-грудкуватий, перехід поступовий.
Нрі (50-80 см) – темнувато-сірий з бурим відтінком, призмовидно- грудкуватий, слабкий бурий глянець, переритий кротовинами. Перехід нерівномірний, скипає на глибині 76-80 см.
Phk(i) (80-110 см) – нижній перехідний, бурувато-сірий, карбонати у вигляді міцелію, в кротовинах у вигляді конкрецій, слабка іллювійованість .
Pk(gl) (110-185 см) – бурувато-палевий лесовидний суглинок з карбонатними конкреціями. На глибині 185 см прошарок піску 2-5 см.
Ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий.
Розріз № 4.
Н(е) (0-40 см) – темно-сірий, з помітною присипкою SiO2.
Н орний (0-30 см) – порохувато-грудкуватий.
Н підорний (30-40 см) – грудкувато-горіхуватий, перехід поступовий.
Нрі (40-60 см) – верхній перехідний, темнувато-сірий з бурим відтінком, призмовидно-грудкуватої структури, безкарбонатний, слабкий глянець R2O3.
Phik (60-82 см) – бурувато-сірий, призмовидно-грудкуватий, плямистий, не дуже переритий. Перехід поступовий.
Pk (gl) (100 см та глибше) – бурувато-палевий з карбонатними конкреціями та рідкими залізо-марганцевими конкреціями.
Ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий.
Основні кількісні параметри властивостей ґрунту, охарактеризованого в описах розрізів 1-4, представлені в таблицях 3.1.1 та 3.1.2.
Таблиця 3.1.1 – Генетична характеристика ґрунту Харківського стаціонарного досліду ІОБ

Назва ґрунту
Глибина гумусового профілю, см
Глибина скипання, см
% гумусу в горизонті
Тип солей, що переважають
% Na+ +К+ до суми увібраних катіонів, Н(е)
Назва гран. складу в орному шарі

H(e)
H підорний

Чорнозем опідзолений середньо-суглинковий лучнуватий
82-110 94
60-100 78
3,09-3,50 3,26
2,40-3,40 3,00
гідрокар бонатний магнієво кальцієвий
1,06-1,38 1,20
суглинок середній мулувато-піщаний

Згідно даних таблиці 3.1.2 ґрунт дослідної ділянки є незасоленим, несолонцюватим, малогумусним зі сприятливими водно-фізичними властивостями. Рівень забезпеченості доступними формами фосфору та калію – підвищений на більшій частині дослідної ділянки.
Протягом 2004 року було виконано відбір ґрунтових зразків весняного й осіннього термінів на полях 3 та 8, де вирощувалися відповідно цибуля та огірки (у весняний строк – 480 зразків, у осінній – 144), а також проведено визначення аміачних і нітратних форм азоту в орному шарі по фазах розвитку культур (сходи — початок зав’язування плодів у огірка та цибулин у цибулі).
Таблиця 3.1.2 – Фізична, фізико-хімічна та агрохімічна характеристика чорнозему опідзоленого лучнуватого середньосуглинкового

Показники властивостей ґрунту
Глибина шарів генетичних горизонтів, см

0-45
45-72
72-90
90-140
> 140

Вміст СаСО3, %
0,48
0,48
4,32
7,84
9,92

Склад водної витяжки з ґрунту; сума солей, %
0,0808
0,0574
0,0564
0,0654
0,0614

Сума токсичних солей, %
0,027
0,034
0,032
0.027
0,027

рН водної витяжки
7,65
7,6
8,0
8.05
8,2

Склад увібраних катіонів, мг-екв/100 г

Са2+
24,5
22,0
—
—
—

Мg2+
3,44
4,1
—
—
—

Na+
0,05
0,10
0.20
0,25
0,25

K+
0,25
0,30
0,25
0,25
0,25

% Na+ +K+ від суми катіонів
1,06
1,51
—
—
—

Р2О5 за Чириковим, мг/кг
136
68
—
—
—

К2О за Чириковим, мг/кг
88
70
—
—
—

Гран.склад, % фізичної глини (<0,01мм)
40,94
40,06
39,77
41,22
33,66

F дисп, %
13,7
10,6
—
—
—

Щільність будови, г/см3
1,32
1,35
1,40
—
—

Найменша вологоємкість, %
25
23
22
22
—

Водопроникність з поверхні ґрунту, мм/год
215
—
—
—
—

3.2 Сольові та фізико-хімічні характеристики досліджуваного чорнозему
У 2005 році ґрунтові зразки весняного терміну відібрано на кожному варіанті краплинного зрошення за схемою стрічка – рядок – міжряддя, а також на всіх варіантах дощування та на богарі. Осінній відбір ґрунтових зразків виконано на кожному варіанті краплинного зрошення за схемою стрічка – рядок – межа контуру зволоження – міжряддя, а також на всіх варіантах дощування та на богарі. Визначення вмісту поживних елементів в ґрунті дослідних ділянок проведено за фазами розвитку культур за шарами 0-25 та 25-50 см.
У 2006 році відбір ґрунтових зразків весняного й осіннього термінів виконано аналогічно відборам 2005 року. Визначення вмісту поживних елементів в ґрунті — за фазами розвитку культур (глибини 0-25 та 25-50 см).
В таблицях 3.2.1 — 3.2.4 представлені найбільш суттєві сольові характеристики ґрунту дослідної ділянки.
Таблиця 3.2.1 — Сольові характеристики чорнозему опідзоленого (2004 рік, поле 1, цибуля ріпчаста)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення 1
Глибина шару, см
Термін спостереження 2
CaCO3, %
Загальні солі, %
Токсичні солі, %
рН
Са/Na
%Na+K від суми поглинутих катіонів

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Богар
У-0
0-25
1
1,16
0.046
0,022
7.17
2.24
2,98

2
0,16
0,037
0,013
7.20
1.09
3,02

25-50
1
1,33
0.037
0,017
7.06
1.89
3.75

2
0,16
0.028
0,011
7.20
1,11
3.58

У-1
0-25
1
1,33
0.039
0,020
6.70
2.19
3,64

2
0,16
0.034
0,012
7.10
1.70
3,99

25-50
1
1,50
0.041
0,016
6.74
2.55
3,11

2
0,16
0.034
0,019
7.10
1.78
3.61

У-2
0-25
1
1,16
0.027
0,011
7.09
2.04
4,12

2
0,16
0.026
0,009
7.00
1.38
3,78

25-50
1
1,33
0.036
0,015
7.05
1.27
2,75

2
0,16
0.024
0,014
7.05
1.49
2,10

Дощування
У-0
0-25
1
1,33
0.036
0,013
7.20
2.38
3.43

2
0,16
0,029
0,018
7.55
1.75
3,99

25-50
1
1,33
0.034
0,013
7.27
2.16
2,96

2
0,16
0,039
0,020
7.45
1.68
3.49

У-1
0-25
1
0,66
0.047
0,021
7.05
2.80
3,72

2
0,16
0,046
0,022
7.35
1.83
4,82

25-50
1
0,66
0.029
0,014
7.05
1.46
4,63

2
0,16
0,029
0,011
7.35
1,30
4,12

У-2
0-25
1
0,66
0.035
0,010
6.85
2.07
3,68

2
0,16
0,036
0,015
7.30
1.89
4,01

25-50
1
0,83
0.041
0,014
6.95
3,55
4,25

2
0,16
0,032
0,016
7.30
1.97
4.09

Краплинне, режим 70-65% НВ
У-0
0-25
1
0,83
0.028
0,022
7.29
1.99
3.82

2
0,16
0.024
0,011
7.45
1.56
3.31

25-50
1
0,83
0.030
0,019
7.21
2,79
2.54

2
0,16
0.026
0,014
7.35
2,50
2.77

У-1
0-25
1
0,66
0.029
0,012
6.85
3,17
5,03

2
0,16
0.022
0,012
7.25
2,99
4,27

25-50
1
0,66
0.033
0,008
6.85
2.57
4.64

2
0,16
0.021
0,015
7.10
1.85
4,79

У-2
0-25
1
1,33
0.043
0,024
6.80
3,43
4,23

2
рядок
0,16
0.025
0,016
6.80
3,14
3.76

міжряддя
1,00
0.034
0,014
7.90
3,01
2.92

25-50
1
0,16
0.027
0,013
6.80
2,34
3.56

2
рядок
1,33
0.021
0,015
6.95
1,89
3.11

міжряддя
0,16
0.026
0,011
7.10
1.68
3,80

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
1,33
0.029
0,018
7.20
2.13
3.28

2
0,16
0.031
0,021
7.25
1.87
3,61

25-50
1
1,00
0.040
0,026
7.25
3,21
4,77

2
0,16
0.027
0,018
7.35
2,77
3,82

У-1
0-25
1
1,16
0.048
0,027
7.15
4,11
3.08

2
0,16
0.031
0,019
7.30
2.78
3,60

25-50
1
1,00
0.033
0,020
7.45
2.98
4,06

2
0,16
0.023
0,019
7.70
1.32
3.83

У-2
0-25
1
1,16
0.037
0,015
7.25
2.56
3.66

2
рядок
0,16
0.025
0,016
7.45
1.98
3.05

міжряддя
1,50
0.034
0,014
6.95
1.83
3.34

25-50
1
0,16
0.038
0,019
7.30
2.58
3,52

2
рядок
1,33
0.024
0,011
7.40
1.95
3.70

міжряддя
0,16
0.028
0,017
7.75
1.35
3.60

Краплинне, режим 90-85% НВ
У-0
0-25
1
1,50
0.044
0,025
7.15
1.89
3.11

2
0,16
0.032
0,019
7.25
1,11
2,67

25-50
1
1,33
0.039
0,012
7.10
2.58
2,83

2
0,16
0.024
0,010
7.30
1,24
3.23

У-1
0-25
1
0,66
0.038
0,017
7.10
2.34
3.13

2
0,16
0.026
0,011
7.10
1.45
3.06

25-50
1
0,66
0.035
0,027
7.10
1.68
2,84

2
0,16
0.029
0,019
7.10
1.32
3,01

У-2
0-25
1
0,66
0.040
0,013
6.90
2,64
3,68

2
рядок
0,8
0.031
0,011
7.20
1.55
3.72

міжряддя
0,96
0.034
0,015
7.20
1.76
3.59

25-50
1
0,83
0.035
0,016
7.00
3,09
3,14

2
рядок
0,96
0.021
0,014
7.20
2,11
2,80

міжряддя
0,96
0.029
0,018
7.10
2,40
3,10

1 У-0 – без добрив
У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 – вересень
Таблиця 3.2.2 — Сольові характеристики чорнозему опідзоленого (2005 рік, поле 1, буряк столовий)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення 1
Глибина шару, см
Термін спостереження 2
CaCO3, %
Загальні солі, %
Токсичні солі, %
рН
Са/Na
%Na+K від суми поглинутих катіонів

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Богар
У-0
0-25
1
0,35
0.036
0,016
7,25
2,43
1,52

2
0,16
0,025
0,012
7,25
1,45
2,40

25-50
1
0,23
0,034
0,020
7,20
1,42
2,44

2
0,16
0,022
0,009
7,05
1,40
1,98

У-1
0-25
1
0,23
0,045
0,020
7,00
2,37
2,03

2
0,16
0,024
0,009
7,10
2,37
2,19

25-50
1
0,35
0,046
0,026
6,95
1,73
2,12

2
0,16
0,034
0,016
7,00
2,78
2,08

У-2
0-25
1
0,23
0,044
0,020
7,25
2,71
1,57

2
0,16
0,027
0,015
7,25
1,17
2,43

25-50
1
0,23
0,037
0,015
7,20
1,55
2,17

2
0,16
0,022
0,009
7,25
2,00
1,68

Дощування
У-0
0-25
1
0,16
0,035
0,025
7,25
0,92
4,37

2
0,16
0,030
0,015
7,10
1,00
2,31

25-50
1
0,23
0,033
0,020
7,10
1,17
3,53

2
0,16
0,026
0,013
7,05
0,93
2,78

У-1
0-25
1
0,23
0,047
0,026
7,20
1,69
3,50

2
0,16
0,031
0,017
7,05
0,89
3,81

25-50
1
0,35
0,037
0,022
7,20
1,50
3,52

2
0,16
0,025
0,013
6,90
1,07
2,57

У-2
0-25
1
0,23
0,035
0,019
7,25
1,37
3,44

2
0,16
0,033
0,018
7,25
1,05
3,46

25-50
1
0,35
0,036
0,020
7,15
1,31
2,21

2
0,16
0,027
0,015
6,95
1,07
3,01

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
стрічка
0,40
0,033
0,019
7,25
2,71
3,33

рядок
0,40
0,047
0,023
7,45
2,12
2,75

міжряддя
0,32
0,038
0,015
7,45
2,43
3,09

2
стрічка
0,48
0,040
0,020
7,55
1,00
2,87

рядок
0,24
0,034
0,016
7,50
1,23
2,51

межа контуру
0,24
0,039
0,020
7,45
1,28
2,23

міжряддя
0,40
0,035
0,012
7,60
2,00
1,90

225-50
1
стрічка
0,40
0,027
0,011
7,20
1,75
2,76

рядок
0,65
0,039
0,021
7,40
1,75
2,31

міжряддя
0,65
0,033
0,016
7,45
2,43
3,14

22 2
стрічка
0,65
0,026
0,011
7,40
1,50
2,05

рядок
0,40
0,031
0,015
7,45
2,30
1,84

межа контуру
0,40
0,027
0,015
7,40
1,75
1,84

міжряддя
0,56
0,025
0,006
7,35
2,87
2,86

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У-1
0-25
1
стрічка
0,32
0,039
0,014
7,15
2,00
2,70

рядок
0,16
0,052
0,014
7,35
2,40
2,88

міжряддя
0,32
0,051
0,023
7,10
3,78
2,49

2
стрічка
0,64
0,043
0,021
7,70
0,96
2,99

рядок
0,16
0,032
0,012
7,30
2,09
2,85

межа контуру
0,64
0,032
0,012
7,30
2,55
2,07

міжряддя
0,32
0,032
0,011
7,50
2,50
2,68

25-50
1
стрічка
0,32
0,048
0,026
7,25
1,26
3,50

рядок
0,24
0,038
0,019
7,40
2,60
2,38

міжряддя
0,97
0,078
0,029
7,65
3,80
2,41

2
стрічка
0,40
0,028
0,012
7,45
1,90
2,21

рядок
0,48
0,030
0,010
7,40
2,87
1,95

межа контуру
0,72
0,029
0,011
7,35
3,28
1,76

міжряддя
0,48
0,074
0,013
7,90
3,82
1,61

У-2
0-25
1
стрічка
0,48
0,044
0,020
7,45
2,20
3,70

рядок
0,40
0,043
0,018
7,25
1,89
2,31

міжряддя
0,40
0,035
0,011
7,40
1,75
3,30

2
стрічка
0,32
0,045
0,020
7,75
1,22
3,79

рядок
0,32
0,040
0,019
7,65
1,09
3,10

межа контуру
0,40
0,029
0,012
7,45
2,33
2,30

міжряддя
0,40
0,035
0,015
7,70
3,12
2,84

25-50
1
стрічка
0,57
0,032
0,010
7,35
2,83
3,50

рядок
0,40
0,039
0,018
7,25
1,54
2,65

міжряддя
0,57
0,037
0,015
7,50
1,22
3,30

2
стрічка
0,40
0,030
0,011
7,65
1,75
2,34

рядок
0,40
0,033
0,011
7,60
1,77
2,19

межа контуру
0,48
0,033
0,015
7,40
2,30
2,05

міжряддя
0,56
0,029
0,015
7,50
2,30
2,11

1 У-0 – без добрив
У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 – вересень
Таблиця 3.2.3 — Сольові характеристики чорнозему опідзоленого (2004 рік, поле 2, огірок)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення1
Глибина шару, см
Термін спостереження2
CaCO3, %
Загальні солі, %
Токсичні солі, %
рН
Са/Na
%Na+K від суми поглинутих катіонів

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Богара
У-0
0-25
1
0,62
0.053
0.012
7,15
2.11
3.27

2
0,32
0,042
0.014
7,00
1.27
2.95

25-50
1
0,66
0.037
0.014
7,05
1.92
3.11

2
1,28
0.026
0.013
7,05
0.93
3.38

У-1
0-25
1
0,83
0.042
0.021
6,75
2.27
4.06

2
0,32
0.031
0.011
6,95
1.75
2.55

25-50
1
0,83
0.039
0.016
6,75
2.35
3.11

2
0,64
0.025
0.016
7,00
1.40
3.61

У-2
0-25
1
0,80
0.032
0.018
7,00
2.45
2.54

2
0,32
0.021
0.011
7,10
1.33
1.99

25-50
1
0,96
0.034
0.012
6,80
1.19
2.15

2
0,48
0.022
0.010
7,05
1.44
3.10

Дощування
У-0
0-25
1
0,83
0.038
0.016
7,20
2.74
3.78

2
0,64
0,029
0.016
7,10
1.13
3.19

25-50
1
0,83
0.037
0.013
7,25
2.16
3.58

2
0,64
0,033
0.025
7,15
1.21
3.49

У-1
0-25
1
1,00
0.041
0.017
7,05
2.85
2.67

2
0,48
0,037
0.029
7,15
1.75
5.01

25-50
1
1,17
0.035
0.020
7,05
1.03
1.69

2
0,96
0,029
0.018
7,25
0.92
3.45

У-2
0-25
1
0,62
0.039
0.011
6,85
2.32
1.25

2
0,32
0,030
0.014
7,25
1.27
3.45

25-50
1
0,62
0.044
0.021
7,00
2.46
2.94

2
1,12
0,039
0.017
7,20
1.68
4.06

Краплинне, режим 70-65% НВ
У-0
0-25
1
0,64
0.024
0.015
7,30
1.99
3.20

2
0,48
0.029
0.010
7,10
1.05
3.47

25-50
1
0,96
0.033
0.018
6,85
1.85
2.91

2
1,12
0.024
0.009
7,10
1.68
2.56

У-1
0-25
1
0,64
0.038
0.017
6,80
2.24
2.73

2
0,64
0.022
0.012
6,95
1.06
3.46

25-50
1
0,64
0.038
0.014
6,95
2.57
4.00

2
0,64
0.021
0.008
7,00
1.64
3.65

У-2
0-25
1
0,64
0.055
0.024
7,20
1.85
2.48

2
рядок
0,64
0.019
0.011
6,95
1.23
3.57

міжряддя
0,64
0.026
0.011
6,90
1.92
2.95

25-50
1
0,8
0.037
0.015
7,20
1.62
2.17

2
рядок
1,60
0.021
0.010
7,00
1.06
3.17

міжряддя
1,44
0.025
0.014
6,90
1.00
2.98

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
0,64
0.037
0.020
7,20
2.09
3.11

2
0,64
0.032
0.013
7,30
1.16
4.01

25-50
1
1,12
0.040
0.019
7,25
1.74
2.67

2
1,12
0.032
0.009
7,25
1.01
2.30

У-1
0-25
1
0,80
0.048
0.018
7,15
1.76
3.29

2
1,12
0.041
0.027
7,40
1.30
2.81

25-50
1
0,64
0.045
0.021
7,50
2.68
3.57

2
1,12
0.030
0.012
7,35
1.11
3.64

У-2
0-25
1
0,98
0.032
0.011
7,25
2.69
3.24

2
рядок
0,64
0.025
0.010
7,25
1.64
3.55

міжряддя
0,48
0.026
0.013
6,85
1.75
3.19

25-50
1
0,98
0.030
0.017
7,30
2.12
2.99

2
рядок
0,96
0.020
0.012
7,20
1.06
3.48

міжряддя
0,80
0.028
0.008
6,95
1.28
3.21

Краплинне, режим 90-85% НВ
У-0
0-25
1
1,28
0.054
0.026
7,10
1.89
3.76

2
0,48
0.041
0.017
7,35
0.95
3.80

25-50
1
1,60
0.039
0.016
7,10
2.16
2.99

2
0,80
0.034
0.014
7,15
0.89
3.01

У-1
0-25
1
0,80
0.034
0.015
6,90
2.77
3.47

2
0,48
0.046
0.020
7,15
1.38
3.17

25-50
1
0,96
0.031
0.018
7,00
1.99
3.62

2
0,64
0.028
0.012
7,15
1.62
2.94

У-2
0-25
1
0,80
0.029
0.011
6,90
1.67
3.40

2
рядок
0,80
0.045
0.021
7,50
1.30
3.42

міжряддя
0,64
0.028
0.016
7,00
1.95
3.03

25-50
1
1,28
0.026
0.011
6,95
2.10
2.86

2
рядок
0,80
0.028
0.013
7,15
1.32
3.01

міжряддя
0,64
0.027
0.018
7,05
1.12
2.88

1 У-0 – без добрив
У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 — вересень
Таблиця 3.2.4 — Сольові характеристики чорнозему опідзоленого (2005 рік, поле 2, капуста білоголова)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення 1
Глибина шару, см
Термін спостереження 2
CaCO3, %
Загальні солі, %
Токсичні солі, %
рН
Са/Na
%Na+K від суми поглинутих катіонів

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Богар
У-0
0-25
1
0,40
0.030
0,017
7,00
2,18
1,52

2
0,48
0,038
0,023
7,00
1.45
4,57

25-50
1
0,32
0,031
0,017
7,00
1,73
2,44

2
0,48
0,023
0,012
6,95
1,40
2,44

У-1
0-25
1
0,48
0,036
0,019
6,85
3,10
2,03

2
0,40
0,044
0,021
6,60
2,37
3,44

25-50
1
0,81
0,032
0,020
6,85
2,38
2,12

2
0,24
0,028
0,017
6,80
2,78
2,63

У-2
0-25
1
0,57
0,032
0,015
6,85
1,55
1,57

2
0,81
0,050
0,016
6,60
1.17
3,00

25-50
1
0,97
0,029
0,017
6,90
1,93
2,17

2
0,65
0,025
0,012
6,80
2,00
3,39

Дощування
У-0
0-25
1
0,40
0,029
0,018
7,15
0,86
4,37

2
0,65
0,042
0,026
7,05
1.00
3,17

25-50
1
0,81
0,026
0,013
6,95
1,06
3,53

2
0,40
0,030
0,017
7,10
0,93
2,27

У-1
0-25
1
0,81
0,036
0,019
6,95
1,62
3,50

2
0,40
0,043
0,031
7,35
0,88
4,83

25-50
1
0,57
0,049
0,033
6,95
1,57
3,52

2
0,48
0,035
0,023
7,20
1,06
2,24

У-2
0-25
1
0,40
0,041
0,023
7,10
1,57
3,44

2
0,32
0,035
0,025
7,20
1.05
3,02

25-50
1
0,40
0,032
0,018
7,25
1,36
2,21

2
0,48
0,037
0,028
7,15
1.07
2,61

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
стрічка
0,57
0,025
0,018
7,00
1,21
3,33

рядок
0,48
0,026
0,013
7,00
2,90
2,75

міжряддя
0,48
0,031
0,014
7,00
3,10
3,09

2
стрічка
0,32
0,038
0,026
7,30
1.00
2,87

рядок
0,32
0,027
0,016
7,20
1,23
2,37

межа контуру
0,16
0,032
0,018
7,05
1,27
2,50

міжряддя
0,48
0,030
0,015
7,20
2,00
2,97

225-50
1
стрічка
0,73
0,024
0,012
6,90
1,70
2,76

рядок
0,48
0,027
0,015
7,00
2,40
2,82

міжряддя
0,65
0,026
0,011
7,00
2,00
3,14

22 2
стрічка
1,15
0,032
0,027
7,15
1,50
2,20

рядок
2,18
0,027
0,011
7,15
2,30
1,90

межа контуру
1,37
0,029
0,017
7,05
1,75
2,07

міжряддя
1,37
0,028
0,013
7,20
2,87
2,47

У-1
0-25
1
стрічка
0,48
0,028
0,013
6,85
3,37
2,70

рядок
0,40
0,031
0,011
7,15
4,00
2,88

міжряддя
0,40
0,038
0,011
7,05
4,75
2,49

2
стрічка
0,24
0,047
0,035
7,30
0,96
4,50

рядок
0,48
0,034
0,020
7,00
2,09
2,89

межа контуру
0,08
0,050
0,023
6,95
2,55
2,91

міжряддя
0,40
0,036
0,021
7,10
2,50
3,83

25-50
1
стрічка
0,57
0,042
0,025
7,05
2,36
3,50

рядок
0,40
0,032
0,012
7,15
2,17
2,38

міжряддя
0,40
0,044
0,018
7,10
3,00
2,41

2
стрічка
2,34
0,033
0,021
7,35
1,91
3,05

рядок
0,32
0,033
0,021
7,15
2,87
3,53

межа контуру
0,08
0,031
0,017
7,10
3,28
2,29

міжряддя
0,40
0,030
0,018
7,25
2,50
3,43

У-2
0-25
1
стрічка
0,57
0,031
0,013
7,00
3,44
3,70

рядок
0,48
0,027
0,014
7,05
3,09
1,80

міжряддя
0,65
0,026
0,015
6,70
4,83
3,30

2
стрічка
0,32
0,040
0,023
7,65
1,22
4,35

рядок
0,32
0,035
0,023
7,20
1,09
4,35

межа контуру
0,32
0,021
0,012
7,00
2,33
3,73

міжряддя
0,40
0,028
0,015
7,05
3,12
4,25

25-50
1
стрічка
0,40
0,038
0,014
7,05
3,62
3,49

рядок
0,32
0,030
0,017
7,00
2,90
2,65

міжряддя
0,48
0,026
0,015
6,75
4,83
3,30

2
стрічка
0,24
0,028
0,015
7,40
1,75
3,60

рядок
0,24
0,027
0,023
7,20
1,77
3,52

межа контуру
0,40
0,026
0,012
7,10
2,30
4,03

міжряддя
0,24
0,024
0,013
7,20
2,30
3,08

1 У-0 – без добрив
У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 – вересень
На всіх варіантах досліду грунт є незасоленим. В якісному складі водорозчинних солей суттєві зміни відсутні.
Згідно з даними наведених таблиць, вміст карбонатів кальцію, загальних і токсичних водорозчинних солей зменшується, а показник рН збільшується протягом вегетаційного періоду на всіх варіантах досліду, очевидно, через особливості погодних умов. Спостерігається тенденція до просторового перерозподілу водорозчинних солей при краплинному зрошенні деяке збільшення в міжряддях порівняно з рядками. Рівні удобрення на цей показник суттєво не вплинули.
Відношення Ca Na у водній витяжці свідчить про можливість розвитку процесу осолонцювання на всіх зрошуваних варіантах, що підтверджується вмістом лужних катіонів у вбирному комплексі. Рівень солонцюватості орного й підорного шарів грунту в цілому по досліду нижче слабкого, але в деяких випадках досягає межі слабкого рівня (окремі терміни й глибини на зрошенні). На удобрених фонах має місце підвищений вміст К+ у ГПК, що спричинене впливом не лише зрошення, а переважно внесених мінеральних добрив. Розбіжності між режимами краплинного зрошення за цими показниками неістотні.
3.3 Агрохімічні властивості
Спостереження за динамікою поживного режиму проводились на початку та в кінці вегетаційного періоду, а також за основними фазами розвитку овочевих культур. Дані спостереження у весняний та осінній строки наведено в таблицях 3.3.1 – 3.3.4.
Таблиця 3.3.1 — Агрохімічні характеристики ґрунту польового досліду (2004 рік, поле 1, цибуля ріпчаста)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення 1
Глибина шару, см
Термін спостереження 2
Гумус загальний, %
Вміст, мг/100 г. ґрунту

N-NO3
N-NH4
P2O5
K2O

1
2
3
4
5
6
7
8
9

Богар
У-0
0-25
1
3,4
1,95
1,02
12,7
7,5

2
3,7
0,50
0,40
15,0
6,2

25-50
1
3,5
0,62
0,88
7,7
6,3

2
3,3
0,62
0,75
11,7
7,1

У-1
0-25
1
3,7
1,12
1,04
17,9
8,7

2
3,8
1,95
0,45
23,7
7,7

25-50
1
3,2
1,3
0,79
11,7
5,8

2
3,4
2,00
0,40
15,5
5,9

У-2
0-25
1
3,6
1,25
0,71
14,4
7,7

2
3,5
0,57
0,69
18,0
6,6

25-50
1
3,2
1,21
0,59
12,8
6,6

2
3,3
0,69
0,69
17,5
5,4

Дощування
У-0
0-25
1
3,6
2,15
1,45
18,5
14,5

2
3,6
0,40
0,45
11,7
7,1

25-50
1
3,4
0,92
0,72
9,1
7,9

2
3,4
0,50
0,69
7,1
5,9

У-1
0-25
1
3,5
1,34
1,00
9,5
7,4

2
3,6
0,17
0,45
16,5
12,2

25-50
1
3,5
1,04
0,79
9,1
6,9

2
3,4
0,30
0,50
9,2
7,7

У-2
0-25
1
3,3
1,90
1,05
14,4
7,9

2
3,3
0,35
0,50
13,9
7,1

25-50
1
3,3
0,87
0,83
9,9
6,6

2
3,3
0,47
0,63
11,9
5,9

Краплинне, режим 70-65% НВ
У-0
0-25
1
3,5
0,96
1,27
12,2
8,3

2
3,3
0,45
0,50
15,6
6,9

25-50
1
3,4
0,82
0,99
8,7
7,2

2
3,4
0,57
0,45
14,9
5,9

У-1
0-25
1
3,4
1,85
0,68
14,4
7,1

2
3,3
0,15
0,56
15,5
6,6

25-50
1
3,4
3,11
0,62
8,6
6,6

2
3,4
0,20
0,34
9,7
5,9

У-2
0-25
1
3,6
0,97
1,05
11,9
8,4

2
рядок
3,6
0,47
0,62
13,9
6,1

міжряддя
3,6
1,20
0,56
15,5
7,5

25-50
1
3,7
0,88
0,65
9,3
5,7

2
рядок
3,6
0,39
0,69
10,7
5,9

міжряддя
3,6
1,03
0,40
11,1
7,1

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
3,2
0,85
0,79
11,6
8,5

2
3,2
0,70
0,50
12,4
7,4

25-50
1
3,0
0,88
0,52
7,6
5,7

2
3,1
0,17
0,87
10,0
6,1

У-1
0-25
1
3,4
1,95
0,88
13,3
8,4

2
3,3
0,43
0,56
12,7
7,1

25-50
1
3,3
1,55
0,69
7,7
5,5

2
3,2
0,39
0,75
9,2
6,6

У-2
0-25
1
3,4
0,94
1,87
13,4
6,9

2
рядок
3,5
0,50
0,69
13,9
7,6

міжряддя
3,3
1,01
0,62
18,0
10,0

25-50
1
3,2
0,79
1,08
8,9
5,3

2
рядок
3,2
0,30
0,50
11,9
6,5

міжряддя
3,1
0,80
0,87
13,0
7,2

Краплинне, режим 90-85% НВ
У-0
0-25
1
3,0
1,23
1,12
17,2
7,2

2
3,1
0,29
0,75
21,2
7,6

25-50
1
3,0
0,95
0,88
10,7
5,4

2
2,9
0,24
0,56
16,5
6,9

У-1
0-25
1
3,2
2,32
1,57
16,9
9,0

2
3,1
0,24
0,40
18,7
7,2

25-50
1
2,9
2,99
0,55
10,1
10,8

2
2,9
0,25
0,34
10,6
6,5

У-2
0-25
1
3,0
0,91
1,66
16,6
7,0

2
рядок
3,0
0,38
0,75
17,5
6,9

міжряддя
2,8
0,75
1,12
18,5
8,2

25-50
1
3,1
1,15
0,79
8,1
7,9

2
рядок
3,0
0,29
0,50
13,1
6,5

міжряддя
3,0
0,50
1,06
24,7
6,5

1 У-0 – без добрив
У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 — вересень
Таблиця 3.3.2 — Агрохімічні характеристики чорнозему опідзоленого (2005 рік, поле 1, буряк столовий)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення 1
Глибина шару, см
Термін спостереження 2
Гумус загальний, %
Вміст, мг/100 г. ґрунту

N-NO3
N-NH4
P2O5
K2O

1
2
3
4
5
6
7
8
9

Богар
У-0
0-25
1
3,29
0,84
0,87
15,25
8,12

2
3,12
0,23
1,11
12,50
7,75

25-50
1
3,08
1,09
0,56
6,87
7,62

2
2,91
0,18
0,92
6,87
6,75

У-1
0-25
1
3,08
2,17
1,57
21,75
11,25

2
3,31
0,30
0,85
17,75
9,12

25-50
1
3,13
1,72
2,14
11,87
5,25

2
3,12
0,20
0,65
6,87
5,62

У-2
0-25
1
4,03
1,31
0,71
20,75
10,50

2
2,91
0,24
0,69
17,25
10,00

25-50
1
4,03
0,86
0,60
10,00
5,75

2
3,50
0,19
0,56
6,50
7,50

Дощування
У-0
0-25
1
4,40
0,90
0,87
14,25
8,12

2
3,15
0,25
0,77
13,25
8,12

25-50
1
3,67
1,04
0,87
6,50
6,50

2
3,31
0,19
0,84
7,37
10,00

У-1
0-25
1
3,93
0,52
1,10
28,50
12,12

2
3,07
0,27
0,94
17,75
12,22

25-50
1
3,31
0,80
0,60
5,00
7,25

2
3,02
0,21
0,69
7,50
10,00

У-2
0-25
1
3,93
0,69
0,75
15,25
9,25

2
3,02
0,27
0,86
15,75
10,62

25-50
1
3,93
1,42
0,60
4,00
5,00

2
2,91
0,17
0,72
9,37
8,62

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
Стрічка
3,83
0,61
1,74
15,25
8,50

Рядок
3,67
0,97
2,05
14,25
14,12

Міжряддя
3,67
0,80
1,92
14,25
8,87

2
Стрічка
2,91
0,33
1,04
13,75
8,87

Рядок
3,26
0,14
1,79
15,25
7,12

межа контуру
3,12
0,13
0,77
14,75
7,12

Міжряддя
3,45
0,09
0,84
15,25
7,75

225-50
1
Стрічка
3,41
0,61
1,10
10,37
6,25

Рядок
3,51
0,34
1,81
6,50
6,25

Міжряддя
2,90
0,57
2,45
9,37
6,25

22 2
Стрічка
2,86
0,11
0,52
8,25
7,25

Рядок
2,43
0,17
1,12
7,50
5,62

межа контуру
2,72
0,27
0,82
8,37
5,87

Міжряддя
2,83
0,14
0,69
8,00
5,25

У-1
0-25
1
Стрічка
3,31
1,21
2,21
17,50
10,25

Рядок
3,36
0,77
2,05
15,75
14,37

Міжряддя
2,90
0,52
2,75
17,5
10,75

2
Стрічка
3,12
0,09
0,65
16,75
8,62

Рядок
3,07
0,08
0,52
17,25
10,37

межа контуру
3,12
0,22
0,70
15,25
7,50

Міжряддя
3,12
0,17
0,47
17,25
11,75

25-50
1
Стрічка
3,15
0,75
1,74
10,00
7,87

рядок
2,79
0,80
0,60
7,75
6,87

міжряддя
3,45
0,57
0,82
5,75
6,87

2
стрічка
2,76
0,23
0,66
11,50
6,75

рядок
2,91
0,17
0,60
13,25
6,75

межа контуру
3,36
0,13
0,92
13,12
7,50

міжряддя
2,91
0,06
0,96
11,87
6,50

У-2
0-25
1
стрічка
3,26
0,80
1,50
17,25
10,75

рядок
3,26
1,11
1,27
18,75
8,37

міжряддя
3,26
1,25
0,87
17,50
6,87

2
стрічка
3,07
0,21
0,59
16,75
7,12

рядок
3,50
0,17
1,09
16,5
9,37

межа контуру
3,21
0,07
1,17
16,50
7,75

міжряддя
3,15
0,15
1,47
17,50
13,37

25-50
1
стрічка
2,95
0,72
0,47
6,25
5,25

рядок
3,10
0,65
0,87
6,87
6,25

міжряддя
3,05
0,53
2,45
6,75
5,62

2
стрічка
2,09
0,12
0,60
5,50
5,87

рядок
2,33
0,13
0,70
6,50
6,25

межа контуру
2,38
0,08
0,65
7,50
8,62

міжряддя
2,62
0,15
0,81
7,50
6,50

1 У-0 – без добрив; У-1 – NPK врозкид; У-2 – NPK локально
2 1 – травень; 2 – вересень
Таблиця 3.3.3 — Агрохімічні характеристики ґрунту польового досліду (2004 рік, поле 2, огірок)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення 1
Глибина шару, см
Термін спостереження 2
Гумус загальний, %
Вміст, мг/100 г. ґрунту

N-NO3
N-NH4
P2O5
K2O

1
2
3
4
5
6
7
8
9

Богар
У-0
0-25
1
3,3
0,57
0,85
12,6
7,6

2
3,1
0,50
0,65
14,9
9,0

25-50
1
3,1
0,69
0,97
8,4
5,7

2
3,1
0,80
0,33
9,7
8,4

У-1
0-25
1
3,4
2,65
1,37
22,2
7,9

2
3,1
0,62
0,33
20,0
9,2

25-50
1
3,5
1,30
0,69
13,0
5,2

2
3,1
1,00
0,45
10,0
7,6

У-2
0-25
1
3,5
1,40
0,42
18,0
6,6

2
3,5
2,50
0,79
21,2
9,7

25-50
1
3,4
0,65
0,25
12,1
5,0

2
3,4
3,00
0,59
10,2
7,0

Дощування
У-0
0-25
1
3,4
3,00
0,59
11,9
7,0

2
3,4
0,59
0,78
12,7
6,6

25-50
1
3,2
0,61
0,75
9,1
5,8

2
3,0
0,82
0,21
9,7
7,9

У-1
0-25
1
3,4
0,53
0,91
17,7
9,7

2
3,5
0,95
0,52
23,5
9,5

25-50
1
3,3
0,68
1,62
9,6
6,5

2
3,0
25,0
0,33
10,2
7,6

У-2
0-25
1
3,3
0,70
1,65
19,5
8,7

2
3,5
0,60
0,72
18,7
10,5

25-50
1
3,3
0,55
1,37
12,7
9,3

2
3,4
0,85
0,42
13,4
8,1

Краплинне, режим 70-65% НВ
У-0
0-25
1
3,5
0,72
0,68
13,8
7,2

2
3,5
0,60
0,31
15,6
9,7

25-50
1
3,4
0,57
0,52
11,7
5,4

2
3,5
0,64
0,21
10,2
8,4

У-1
0-25
1
3,4
2,25
0,79
18,1
7,6

2
3,2
1,00
0,54
18,0
8,6

25-50
1
3,4
1,45
0,59
9,7
5,1

2
3,6
1,95
0,16
12,4
7,1

У-2
0-25
1
3,6
3,65
2,29
23,5
9,7

2
рядок
3,6
0,80
0,62
31,0
13,9

міжряддя
3,3
2,25
0,81
36,0
13,0

1
3,7
0,78
0,66
9,0
5,1

2
рядок
3,6
1,25
0,24
15,2
8,4

міжряддя
3,4
1,65
0,27
11,7
7,1

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
3,5
0,57
0,93
15,1
11,7

2
3,4
1,00
0,40
15,0
10,5

25-50
1
3,0
0,50
0,42
7,5
7,8

2
2,8
0,85
0,27
8,5
7,4

У-1
0-25
1
3,4
5,25
1,57
22,5
13,0

2
3,1
0,91
0,56
19,2
11,2

25-50
1
3,3
4,25
0,89
11,8
8,6

2
2,9
2,00
0,16
11,7
8,1

У-2
0-25
1
3,4
1,90
1,05
20,5
10,1

2
рядок
3,1
0,6
0,56
19,5
10,0

міжряддя
3,3
1,50
0,34
24,7
12,2

25-50
1
3,1
1,50
0,55
11,7
7,1

2
рядок
3,0
0,80
0,27
11,7
7,4

міжряддя
2,8
1,00
0,21
9,2
7,5

Краплинне, режим 90-85% НВ
У-0
0-25
1
3,3
0,75
1,05
13,4
10,4

2
3,4
0,62
0,56
12,1
8,1

25-50
1
3,1
0,55
1,47
8,6
7,2

2
3,1
0,65
0,27
7,6
7,1

У-1
0-25
1
3,2
2,75
1,73
17,8
12,9

2
3,3
0,69
0,40
16,5
9,3

25-50
1
3,0
2,11
0,79
10,7
7,5

2
3,2
0,86
0,45
10,2
7,1

У-2
0-25
1
3,1
2,04
1,26
18,6
12,0

2
рядок
3,3
0,85
0,45
18,0
10,0

міжряддя
3,3
2,15
0,50
15,0
9,6

25-50
1
3,0
1,02
0,88
9,0
6,9

2
рядок
3,5
0,82
0,28
12,6
7,4

міжряддя
3,4
1,60
0,63
10,6
7,5

1 У-0 – без добрив
У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 — вересень
Таблиця 3.3.4 — Агрохімічні характеристики чорнозему опідзоленого (2005 рік, поле 2, капуста білоголова)

Спосіб зрошення
Рівні удобрення 1
Глибина шару, см
Термін спостереження 2
Гумус загальний, %
Вміст, мг/100 г. ґрунту

N-NO3
N-NH4
P2O5
K2O

1
2
3
4
5
6
7
8
9

Богар
У-0
0-25
1
4,29
0,36
1,26
10,37
7,37

2
3,69
2,65
1,65
14,25
15,75

25-50
1
3,98
1,07
0,96
11,87
9,75

2
3,58
0,56
0,46
9,37
7,75

У-1
0-25
1
3,98
0,97
1,11
7,62
6,87

2
3,88
1,00
4,50
18,5
9,5

25-50
1
3,83
1,39
1,05
11,87
8,50

2
3,83
0,92
0,36
14,00
7,75

У-2
0-25
1
4,03
0,54
1,19
12,37
7,75

2
3,88
1,00
1,12
20,75
11,25

25-50
1
4,03
0,82
0,89
10,37
6,62

2
3,83
0,64
0,32
5,75
7,37

Дощування
У-0
0-25
1
4,40
0,48
1,80
10,37
5,87

2
3,58
1,61
3,55
9,00
8,12

25-50
1
3,67
0,99
1,26
17,00
9,00

2
3,98
0,72
0,28
6,00
8,12

У-1
0-25
1
3,93
1,49
1,26
8,75
5,87

2
3,77
0,85
0,38
13,75
7,75

25-50
1
3,31
1,76
0,65
12,87
8,50

2
3,69
0,36
0,41
8,00
8,37

У-2
0-25
1
3,93
0,72
0,89
9,25
8,75

2
3,93
0,89
0,28
15,25
7,37

25-50
1
3,93
0,72
1,40
11,87
6,87

2
3,53
1,61
2,55
10,87
8,12

Краплинне, режим 80-75% НВ
У-0
0-25
1
стрічка
3,83
0,37
1,19
14,0
11,75

рядок
3,67
0,74
1,11
14,00
11,25

міжряддя
3,67
0,45
0,96
12,37
8,75

2
стрічка
3,15
0,85
0,39
11,12
5,00

рядок
3,36
0,92
0,86
11,87
5,50

межа контуру
3,26
0,84
1,25
10,87
5,00

міжряддя
3,15
0,40
0,97
12,37
7,12

225-50
1
стрічка
3,41
1,04
1,05
8,75
6,87

рядок
3,51
0,91
1,05
8,75
6,37

міжряддя
2,90
1,53
1,11
7,00
7,00

22 2
стрічка
3,07
1,21
0,30
9,62
3,50

рядок
2,96
0,72
0,34
8,62
4,25

межа контуру
3,26
0,47
1,21
9,37
3,37

міжряддя
3,10
0,34
0,81
11,87
5,25

У-1
0-25
1
Стрічка
3,31
1,65
1,26
12,62
9,12

Рядок
3,36
0,56
0,96
12,62
9,87

Міжряддя
2,90
0,91
1,05
12,62
9,12

2
Стрічка
3,40
2,75
1,02
11,87
8,00

Рядок
3,26
1,90
1,10
14,25
5,25

межа контуру
3,15
5,80
1,14
13,12
6,25

Міжряддя
3,36
1,16
0,94
14,75
7,50

25-50
1
Стрічка
3,15
2,07
1,11
6,50
8,00

Рядок
2,79
1,32
0,96
7,50
7,50

Міжряддя
1,45
1,55
0,65
5,50
6,87

2
Стрічка
2,91
0,65
0,55
9,37
5,00

Рядок
2,86
0,84
1,71
10,00
5,50

межа контуру
2,83
1,11
0,69
10,00
6,75

Міжряддя
2,87
0,71
0,94
8,00
5,25

У-2
0-25
1
Стрічка
3,26
0,76
1,05
15,62
9,87

Рядок
3,26
0,15
1,19
15,12
8,00

Міжряддя
3,26
0,80
0,96
14,12
8,5

2
Стрічка
3,07
0,30
0,69
14,00
5,25

Рядок
3,15
0,15
0,89
13,62
6,50

межа контуру
3,45
0,38
0,72
14,75
5,25

Міжряддя
3,50
0,21
0,81
15,75
7,12

25-50
1
Стрічка
2,95
1,88
0,81
6,50
7,50

Рядок
3,10
0,76
1,11
8,50
7,00

Міжряддя
3,05
0,86
0,89
8,87
7,25

2
Стрічка
3,26
0,34
0,81
11,50
3,75

Рядок
3,07
0,29
0,72
10,37
4,25

межа контуру
2,86
0,45
0,89
11,87
8,75

Міжряддя
2,91
0,27
0,69
11,12
4,25

1 У-0 – без добрив
У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 – вересень
Як видно з цих даних, у більшості випадків вміст нітратних форм азоту до початку вегетації був вищим ніж восени, що пояснюється активним споживанням рослинами в період їх росту та розвитку, а також нітрифікуючою активністю ґрунту. В осінній термін спостереження вміст нітратних форм азоту в міжряддях був вищим, ніж в рядках, що також пояснюється споживанням рослинами і, ймовірно, подібністю режимів нітратів і водорозчинних солей. На удобрених варіантах вміст нітратного азоту вищий порівняно з неудобреними, особливо при локалізації внесення добрив. Такі ж тенденції спостерігаються в динаміці аміачного азоту, але ступінь їх вираженості дещо менший. Вміст рухомих форм фосфору в весняний та осінній терміни спостереження приблизно однаковий, суттєвої різниці вмісту в рядках та міжряддях немає, на удобрених варіантах вміст фосфору вищий, ніж на неудобрених. На варіантах локального внесення спостерігається підвищений рівень. Динаміка рухомих форм калію аналогічна динаміці фосфору, проте тенденції підвищеного вмісту при локальному внесенні майже відсутні. Різні способи та режими поливів суттєво на вміст поживних макроелементів в ґрунті не впливали.
Вміст гумусу по варіантах досліду істотно не відрізнявся.
3.4 Водний і температурний режими
Спостереження за водним режимом дослідних ділянок проводились з використаннями тензіометричного і термостатно-вагового методів [34, 36]. До початку поливу просторовий розподіл вологи на варіанті краплинного зрошення з підтримкою вологості на рівні 80-75 % НВ у шарі 0 – 40 см є досить рівномірним у горизонтальному напрямку (стрічка − рядок − межа контуру зволоження). Проте, в зоні міжряддя (0 – 40 см), яке не зазнає впливу краплинного зрошення, вологість майже постійно залишається на рівні 55–60 % НВ, що є критичними показниками, окрім періодів впливу природних опадів. У вертикальному напрямку вологість збільшується з ростом глибини на всіх контрольних точках краплинного зрошення без винятку від 80 – 75 % НВ (на деяких варіантах 70 – 65 % НВ) у поверхневому шарі до сталих 90 – 85 % НВ на глибині 90 – 100 см. Оскільки рівень вологості ґрунту в нижніх шарах є досить стабільним, можливою причиною цього є капілярний підйом підґрунтових вод.
Загальний вигляд поверхні поля під час проведення першого поливу (краплинне зрошення, режим 80-75 % НВ, сходи огірка) представлений на рисунку 3.4.1.
Після проведення поливу краплинним зрошенням вологість протягом наступних 3 – 4 годин в зоні стрічки та рядка залишається на рівні 100-95% НВ. На межі контуру зволоження у шарі 0 – 10 см — на рівні 90 – 85 % НВ чи дещо нижче. Проте, шари 10-50 см набувають вологості близької до максимальної, що пояснюється деяким горизонтальним розтіканням. Вплив поливу на зону міжряддя є незначним, проте на деяких варіантах, за розрахункового шару зволоження 60 см, все ж спостерігається деяке підвищення вологості на глибинах 30-60 см (таблиці 3.4.1 — 3.4.3).
Таблиця 3.4.1 — Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура — буряк столовий, 2004 рік.

Глибина, см
Міжряддя
Межа контуру
Рядок
Стрічка
Рядок
Межа контуру
Міжряддя

0-10
16,7
15,6
23,2
26,1
23,2
15,6
16,7

10-20
17,5
16,6
21,2
22,8
21,2
16,6
17,5

20-30
19,5
20,0
21,8
23,8
21,8
20,0
19,5

30-40
19,0
19,3
21,0
22,3
21,0
19,3
19,0

40-50
19,3
18,4
18,3
19,7
18,3
18,4
19,3

50-60
19,0
18,0
18,0
19,7
18,0
18,0
19,0

60-70
19,5
18,7
17,9
19,9
17,9
18,7
19,5

70-80
20,4
19,9
18,4
20,9
18,4
19,9
20,4

80-90
20,3
21,3
19,5
20,8
19,5
21,3
20,3

90-100
20,4
21,2
21,0
21,4
21,0
21,2
20,4

Таблиця 3.4.2 — Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура – капуста білоголова, 2005 рік.

Глибина, см
Міжряддя
Межа контуру
Рядок
Стрічка
Рядок
Межа контуру
Міжряддя

0-10
16,6
15,3
22,8
22,7
22,8
15,3
16,6

10-20
17,6
15,2
21,4
20,0
21,4
15,2
17,6

20-30
20,5
20,2
23,8
20,6
23,8
20,2
20,5

30-40
21,2
23,5
25,0
22,1
25,0
23,5
21,2

40-50
20,6
24,5
24,2
18,6
24,2
24,5
20,6

50-60
20,3
23,1
23,6
16,9
23,6
23,1
20,3

60-70
19,1
22,0
24,2
17,2
24,2
22,0
19,1

70-80
19,4
21,1
24,3
17,6
24,3
21,1
19,4

80-90
19,8
22,0
23,2
20,7
23,2
22,0
19,8

90-100
21,0
22,4
22,2
20,8
22,2
22,4
21,0

Таблиця 3.4.3 — Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура — морква, 2006 рік.

Глибина, см
Міжряддя
Межа контуру
Рядок
Стрічка
Рядок
Межа контуру
Міжряддя

0-10
13,6
18,6
24,4
25,3
24,4
18,6
13,6

10-20
15,2
22,8
23,6
24,0
23,6
22,8
15,2

20-30
16,3
24,8
25,4
26,8
25,4
24,8
16,3

30-40
20,1
23,5
25,7
27,0
25,7
23,5
20,1

40-50
20,2
20,6
24,7
26,9
24,7
20,6
20,2

50-60
19,5
18,5
22,1
23,5
22,1
18,5
19,5

60-70
19,5
18,0
18,4
19,4
18,4
18,0
19,5

70-80
18,6
18,1
17,9
18,6
17,9
18,1
18,6

80-90
18,4
17,1
17,7
17,9
17,7
17,1
18,4

90-100
20,1
20,1
18,3
19,6
18,3
20,1
20,1

При візуальному спостереженні просторового розподілу вологи в ґрунті (рисунок 3.4.2, 3.4.3) на препарованій стінці спостерігається суцільне зволоження профілю до розрахункового рівня (40 чи 60 см в залежності від об’єму водоподачі і фази розвитку рослин) в зоні рядку культур та поверхневої межі контуру зволоження і деяким вертикальним видовженням в зоні стрічки.
Контроль РПҐВ проводиться щомісячно протягом вегетаційного періоду в двох стаціонарних свердловинах, які розташовані в найвищій і найнижчій точках дослідного поля. За період досліджень 2004 – 2007 років встановлено, що РПҐВ у квітні-травні знаходиться на позначці від 370 – 380 см у найвищій точці до 310 – 320 см у найнижчій. Літні місяці характеризуються поступовим зниженням РПҐВ до межі 310 – 320см і 250 – 260 см відповідно. В осінній термін спостереження РПҐВ має деяку тенденцію підйому до 340 – 350 см і 280 – 290 см відповідно. Вцілому по досліду перепад РПҐВ складає сталі 55 – 65 см незалежно від терміну спостереження.
При спостереженні за температурним режимом грунту дослідної ділянки виявлено, що краплинне зрошення сприяє зменшенню амплітуди температурних коливань грунту. Дані спостережень динаміки температурного режиму чорнозему опідзоленого при краплинному зрошенні буряку в залежності від температури повітря і часу доби наведено на рисунках 3.4.4 та 3.4.5.

Рисунок 3.4.4 — Вплив краплинного зрошення на температуру чорнозему опідзоленого (0-5 см)

Рисунок 3.4.5 — Вплив краплинного зрошення на температуру чорнозему опідзоленого (5-10 см)
За краплинного зрошення температура ґрунту на глибинах 0-5 і 5-10 см в зоні стрічки, рядку та межі контуру наближається до оптимальних для рослин значень у денний період (з 9 до 18 години).
Вимірювання щільності будови на оптимальному варіанті краплинного зрошення показало, що лише в міжрядді спостерігається деяке підвищення щільності з 1,37 г/см3 навесні до 1,46 г/см3 восени. На початок нового сезону відбувається зниження щільності до рівня 1,35-1,37 см3 в зоні міжряддя. В межах стрічки, рядку і на межі контуру зволоження істотні зміни щільності будови відсутні за будь-якими термінами спостереження і складає 1,32-1,35 г/см3.
3.5 Урожайність овочевих культур
Дані обліку урожаю овочевих культур
наведено в таблицях 3.5.1 – 3.5.4

Таблиця 3.5.1 Урожайність плодів огірка залежно від способів зрошення та внесення добрив у 2004-2006 рр., т/га

Спосіб зрошення (фактор А)
Спосіб внесення добрив (фактор В)

2004 р.
2005 р.
2006 р.

Без добрив
врозкид
локально
Середнє по фактору А
Без добрив
врозкид
локально
Середнє по фактору А
Без добрив
врозкид
локально
Середнє по фактору А

Без зрошення
12,5
15,6
11,8
13,3
10,7
11,6
12,5
11,6
18,2
21,5
22,7
20,8

Дощування
8,0
11,6
10,7
10,1
11,5
12,3
13,3
12,4
23,6
28,2
31,4
27,7

Краплинне зрошення
70-65% НВ
11,4
12,1
15,7
13,0
13,4
13,9
14,6
14,0
25,1
30,1
32,4
29,2

80-75% НВ
12,1
11,2
15,8
13,0
13,7
15,3
17,5
15,5
28,9
34,3
38,8
34,0

90-85% НВ
14,1
12,5
15,1
13,9
13,4
15,4
16,9
15,2
28,5
35,0
38,4
34,0

Середнє по фактору В
11,6
12,6
13,8
Середнє по досліду 12,7
12,5
13,7
14,9
Середнє по досліду 13,7
24,9
29,8
32,7
Середнє по досліду 29,1

НІР05 для фактора А
1,98

0,77

1,53

НІР05 для фактора В
1,22

0,51

1,49

З даних таблиці 3.5.1 випливає, що найбільший ефект від застосування краплинного зрошення отримано в 2005-2006 роках. Прибавки врожайності на режимах 90-85% НВ і 80-75% НВ є майже рівноцінними, що дає підстави вважати режим 80-75% НВ оптимальним. Водночас режим 70-65% НВ не забезпечив значного підвищення врожаю огірків, у деяких випадках прибавки не були достовірними. Найкраща ефективність локальної системи удобрення має місце на варіантах краплинного зрошення, особливо на оптимальному і максимальному (достовірні прибавки в усі роки досліджень на рівні 3,7-7,4 т/га порівняно з дощуванням і 3,9-16,1 т/га порівняно з незрошуваним контролем)
Погодні умови вегетаційних періодів у звітні роки неоднаково впливали на ріст та розвиток рослин капусти. В 2005 році урожайність на всіх варіантах досліду була високою і коливалася від 51,7 т/га до 73,9 т/га. В 2006 році урожайність в досліді була низькою і коливалася по варіантах від 30,3 т/га до 47,3 т/га.
В умовах 2006 року більший вплив на урожайність товарної капусти мали способи зрошення. Як видно з таблиці 3.5.2, в середньому по фактору А найвищу урожайність (47,3 т/га) одержано на краплинному зрошенні з передполивною вологістю ґрунту 70-65% НВ. В порівнянні з контролем без поливу істотна прибавка складає 13,4 т/га, з поливом дощуванням – 16,6 т/га, при НІР05=2,8 т/га.

Таблиця 3.5.2 — Вплив способів зрошення та внесення добрив на урожайність товарної капусти, т/га (2005-2006 рр.)

Спосіб та режими зрошення (фактор А)
Спосіб внесення добрив та доза (фактор В)

2005 р.
2006 р.

Без добрив (контроль)
суцільний N120P120K90
локальний N30P60K45+ фертигація N30
Середнє по фактору А
Без добрив (контроль)
суцільний N120P120K90
локальний N30P60K45+ фертигація N30
Середнє по фактору А

Без зрошення (к.)
49,0
57,3
48,8
51,7
24,7
39,9
37,2
33,9

Дощування 80-75% НВ(еталон)
71,0
78,3
72,3
73,9
27,2
31,0
33,8
30,7

Краплинне зрошення
70-65% НВ
56,8
65,2
50,1
57,4
37,4
53,1
51,5
47,3

80-75% НВ
65,6
80,7
64,0
70,1
30,7
53,8
45,8
43,4

90-85% НВ
70,7
78,0
71,5
73,4
31,4
50,8
44,0
42,1

Середнє по фактору В
62,6
71,9
61,3

30,3
45,7
42,5

НІР для фактора А
3,50

2,80

НІР для фактора В
2,81

3,68

Щодо режимів краплинного зрошення, найменшу врожайність (42,1 т/га) одержано на варіанті з максимальним режимом зволоження. Істотне зниження врожайності в порівнянні з мінімальним режимом зволоження складає 5,2 т/га, а при оптимальному зволоженні – 3,9 т/га. Із збільшенням передполивної вологості урожайність зменшувалася за рахунок збільшення відсотку хворих рослин.
У 2005 році в середньому по фактору А (способи зрошення) найбільшу урожайність одержано при поливі дощуванням 73,9 т/га та на краплинному зрошенні за максимального режиму – 73,4 т/га.
Аналізуючи товарну врожайність в середньому по фактору В більш високу врожайність одержано при внесенні добрив врозкид – 45,7 т/га. За локального внесення добрив прибавка урожайності склала 3,2 т/га і не є суттєвою. Прибавка щодо контролю (без добрив) складає 15,4 т/га і є суттєвою (НІР05=3,68 т/га). В порівняні з 2006 роком, у 2005 році кращі показники урожайності одержали в середньому по фактору В (способи внесення добрив) врозкид 71,9 т/га, що є суттєвим при НІР05=2,81 т/га. Істотна прибавка по відношенню до варіанта без добрив складає 9,3 т/га, внесення добрив локально – 10,6 т/га.
Урожайність товарних цибулин з контролю без зрошення поступалася показникам при дощуванні та мінімального режиму краплинного зрошення, останні мали істотне підвищення на 21-22% (табл. 3.5.3).
Найвищу урожайність цибулі в досліді одержано з оптимального режиму краплинного зрошення. Локальне внесення половинної дози мінеральних добрив за ефективністю не поступалося дії повної дози врозкид як на контролі без зрошення, так і при дощуванні та на кращих режимах краплинного зрошення.
Більш посушливим був вегетаційний період 2006 р. Дощуванням виконано 5 поливів, краплинним способом відповідно до режимів зрошення – 7, 10 і 14 разів. Найвищу врожайність товарних цибулин (40-41 т/га) одержано на оптимальному та максимальному режимах краплинного зрошення за локального удобрення половинною дозою від рекомендованої (табл. 3.5.3). Перевищення урожайності над поливом дощуванням, (з внесенням повної дози врозкид) склало 35%.

Таблиця 3.5.3 – Урожайність цибулі ріпчастої залежно від способів зрошення та удобрення, т/га (2005-2006 рр.)

Спосіб та режими зрошення (фактор А)
Спосіб внесення добрив та доза (фактор В)

2005 р.
2006 р.

Без добрив (контроль)
суцільний N120P180K120
локальний N30P90K60+ фертигація N30
Середнє по фактору А
Без добрив (контроль)
суцільний N120P180K120
локальний N30P90K60+ фертигація N30
Середнє по фактору А

Без зрошення (к.)
11,6
14,4
13,4
13,1
12,0
12,1
13,3
12,5

Дощування 80-75% НВ і 70-65% НВ(еталон)
14,3
17,4
18,7
16,8
19,5
26,6
24,4
23,5

Краплинне зрошення
70-65% НВ 60-55% НВ
14,6
17,9
17,2
16,6
21,7
26,6
28,8
25,7

80-75% НВ 70-65% НВ
15,6
19,8
19,3
18,2
28,2
34,2
39,8
34,1

90-85% НВ 80-75% НВ
14,1
16,6
15,9
15,5
30,8
31,4
41,1
34,4

Середнє по фактору В
14,0
17,2
16,9
середнє по досліду 16,0
22,4
26,2
29,5
середнє по досліду 26,0

НІР для фактора А
1,20

2,09

НІР для фактора В
1,03

1,43

З наведених в табл. 3.5.4 даних випливає, що урожайність моркви на зрошуваних ділянках була суттєво вищою в порівнянні з незрошуваним фоном. При цьому краплинний полив в оптимальному режимі зрошення (70-65% НВ) сприяв істотному збільшенню на фоні різних режимів та способів поливу. Так, в 2005 р. це збільшення склало 3,8 т/га (НІР05=2,6 т/га) а в 2006 р. – 3,7 т/га при НІР05=3,4 т/га.

Таблиця 3.5.4 — Вплив режимів краплинного зрошення та способів внесення мінеральних добрив на урожайність коренеплодів моркви (т/га)

Спосіб та режими зрошення (фактор А)
Спосіб внесення добрив та доза (фактор В)

2005 р.
2006 р.

Без добрив (контроль)
суцільний N90P90K90
локальний N22,5P45K45+ фертигація N22,5
Середнє по фактору А
Без добрив (контроль)
суцільний N90P90K90
локальний N22,5P45K45+ фертигація N22,5
Середнє по фактору А

Без зрошення
17,4
21,5
18,8
19,2
22,6
20,6
22,4
21,9

Дощування 70-65% НВ
19,2
28,1
27,4
24,9
29,6
33,5
40,0
34,4

Краплинне зрошення
60-55% НВ
27,1
26,1
26,1
26,4
18,5
35,1
36,6
30,1

70-65% НВ
23,0
30,3
32,8
28,7
38,9
36,3
39,1
38,1

80-75% НВ
17,3
27,3
39,2
27,9
39,7
42,4
42,3
41,5

Середнє по фактору В
20,8
26,7
28,9
середнє по досліду 25,4
29,9
33,6
36,1
середнє по досліду 33,2

НІР для фактора А
2,62

3,46

НІР для фактора В
1,76

2,47

В 2005 р. цей показник був нарівні 5,0-5,9 т/га в порівнянні з варіантом без зрошення. В той час при поливі дощуванням прибавка склала лише 23 %, або 3,3 т/га. В 2006 р. на варіанті, де вологість ґрунту підтримували на рівні 70-65 % НВ прибавка склала 19,7 т/га, що складає 138 % від товарного урожаю на контролі. Досить високим був вихід товарної продукції і на варіанті, де режим поливу був на рівні 70-65% НВ при дощуванні. Істотною була прибавка при локальному внесенні добрив (8,1 т/га при НІР05=5,52 т/га).

Таблиця 3.5.5 — Вплив режимів зрошення та способів внесення добрив на загальну урожайність буряку столового, т/га (2005 рік).

Спосіб поливу (фактор А)
Спосіб внесення добрив (фактор Б)
Середнє по фактору А

Без добрив (контроль)
суцільний N90P90K90
локальний N22,5P45K45+ фертигація N22,5

Без зрошення (контроль)
49,7
61,3
56,8
55,9

Краплинне зрошення
60-55% НВ
60,9
69,8
53,8
61,5

70-65% НВ
52,5
64,6
55,9
57,6

80-75% НВ
53,0
63,6
54,9
57,2

Середнє по фактору Б
56,5
65,0
55,3
Середнє по досліду 58,1

НІР 095для фактора А
3,22

НІР 095 для фактора В
3,50

Як видно з даних таблиці 3.5.5, традиційне внесення добрив забезпечило достовірну прибавку урожайності буряку столового на всіх режимах краплинного зрошення, а також на богарному варіанті в межах 11,6 – 20,1 т/га. Локальне внесення добрив забезпечило достовірну прибавку врожайності лише на варіанті без зрошення. Серед варіантів краплинного зрошення найефективнішим був режим 70-65% НВ.

Висновки
1. Ґрунт дослідної ділянки представлений чорноземом опідзоленим середньосуглинковим лучнуватим, який є незасоленим, несолонцюватим, малогумусним зі сприятливими водно-фізичними властивостями.
2. Сольовий режим досліджуваного грунту характеризується тенденцією вилуговування протягом вегетаційного періоду водорозчинних солей за межі верхнього півметрового шару під впливом атмосферних опадів і поливів прісною водою, а також деякого нагромадження в орному й підорному шарах міжрядь порівняно з зоною стрічки і рядку. В якісному складі водорозчинних солей під впливом зрошення простежується тенденція зменшення відношення Са Na в осінній термін спостереження, проте протягом осінньо-зимового періоду цей показник відновлюється (сезонно-пульсаційний режим).
3. Рівень солонцюватості орного й підорного шарів грунту в цілому по досліду наближається до межі слабкого ступеня, а в окремих випадках на варіантах дощування переходить цю межу, що підтверджується співвідношенням водорозчинних Ca і Na. Розбіжності між фонами удобрення та режимами зрошення за цими показниками неістотні.
4. За вмістом рухомих форм поживних речовин оптимальним є варіант локального внесення мінеральних добрив на режимах краплинного зрошення. Вміст нітратних та аміачних форм азоту характеризується тенденцією до зменшення протягом вегетаційного періоду та локалізацією в міжряддях в осінній термін.
5. Розподіл вологи після поливу краплинним зрошенням характеризується значеннями 100-90% НВ в розрахунковому шарі зволоження зони стрічки і рядка з подальшим перерозподілом в напрямку межі контуру зволоження, а в деяких випадках з незначним впливом у міжрядді.
6. Краплинне зрошення можливо використовувати в якості засобу покращення температурного режиму грунту шляхом зменшення коливань температури та наближення її до оптимальних для рослин значень у денний період.
7. Краплинне зрошення з режимом 80-75 % НВ дозволяє отримувати суттєві прибавки урожаю огірку на рівні 3,7-16,1 т/га, капусти білоголової на рівні 3,9 – 15,4 т/га, коренеплодів моркви – 5,9-19,7 т/га, цибулі ріпчастої – 3,7–3,8 т/га. Для кожної з вищезгаданих культур встановлено оптимальні варіанти поєднання краплинного зрошення і системи удобрення.
8. Попередні результати трирічних досліджень дозволяють стверджувати що оптимальний режим краплинного зрошення в поєднанні з локальним способом удобрення забезпечує максимально сприятливі для рослин ґрунтово-екологічні умови, що дають змогу отримувати високі врожаї овочевих культур при заощадженні 30-50 % води та мінеральних добрив.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Агрофизические исследования в опытах по обработке и удобрению почв // Методические рекомендации. Харьков, 1977. — 68 с.
2. Агроэкологическая концепция орошения чернозёмов / Под. ред. Коваленко П.И., Лелявского В.В.- Харьков, 1997.- 82 с.
3. Алба В.Д., Болбат О.И. Системы капельного орошения используемые в овощеводстве Юга Украины // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. – Мелітополь, 2003. – Вип. 13. – С. 22-26
4. Алексашенко А.А., Вдовин Н.И. Теоретические вопросы капельного орошения// Вестник сельскохозяйственной науки — №8. — 1977г. — с.112-117.
5. Алпатьев СМ. Поливные режимы при капельном и капельно-иньекционном орошении // ГиМ. -1981. — №2. -С. 40-44.
6. Антонов А.В. Расчет сроков поливов огурцов по метеорологическим показателям // Научно-технический бюллетень. – Харьков, 1981. — №14. – С. 1-25.
7. Кукоба П.И., Чаусова Л.А. О загрязнении природных вод и почв в условиях орошения на Украине // Мелиорация и водное хозяйство. — 1992. — №1. — С. 25-28.
8. Актуальні проблеми подальшого використання зрошувальних земель // Вісник ХДАУ. -Харків, 1999. -№ 1. — С. 36-39.
9. Быков В.Г., Быкова Т.Ю. К вопросу исследования процесса увлажнения почвы при капельном орошении яблоневого сада с помощью тензиометров // Новое в технике и технологии полива. — М., 1978. — Вып.ІІ.- С. 77-89 /Сб.научн.тр. ВНИИМ и ТП/.
10. Бойко Г.Н., Лось Л.Г., Вакуленко Р.И. Эффективность локального способа внесения удобрений под бахчевые и овощные культуры // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2001. – Вип. 46. – С. 117-121.
11. Данильченко Н.В., Быков В.Г., Быков Т.О. Капельно-импульсное орошения яблоневого сада // Садоводство, виноградарство и виноделия в Молдавии. — 1978. — №2. — С. 17-20.
12. Доспехов Б. Г. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). – М. Агропромиздат, 1985. – 351 с.
13. ДСТУ 3247-95 Огірки свіжі. Технічні умови. – К. Держстандарт України, 1995. – 17с.
14. ДСТУ 4155-2002 Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модефікованим методом Чірікова. – К. Держстандарт України, 2002.
15. ДСТУ ISO 11276-2001 Визначення тиску порової води. Метод з використанням тензіометра (ISO 11276 1995, IDT). К. Держстандарт України, 2002.
16. Емельянов В.А. Способы измерения влажности почв при орошении/ Гидротехника и мелиорация. — №2. — 1983. — с. 56-59.
17. Ефективність використання систем мікрозрошення при вирощувані дині. – Херсон,1996. – 2 с. / ІЛ / Херсонський ЦНТІ № 3-96.
18. Капельное орошение в Дагестане / Омаров, Лабазан, Мустафаев Геджи // Экономика с.-х. России. – 1998. — №4. – С.37.
19. Капельное орошение /Пособие к СНиП 2.06.03-85 «Мелиоративные системы и сооружения/ — М. Сторйиздат, 1986. — 148 с.
20. Келлер Д., Кармели Д. Проектирование системы капельного орошения /1-е изд/. -К. Укргипроводхоз, перевод №76/578, 1976. — 166 с.
21. Клейзит В.В. Модель влагообмена для управления влагозапасами почвы при капельном орошении сада Автореф. дис. … канд. техн. наук. — К., 1989. — 22 с.
22. Коваленко П.І. Сучасний стан, основні проблеми водних меліорацій та шляхи їх вирішення. — Київ, 2003. — 213 с.
23. Кривоносова Г.М. Режим питательных веществ // Методические рекомендации по изучению
24. Лебедев Г.В. и др. Импульсное дождевание ельхозкультур .//Физиология растений . Т 16. ч. 1. – 1969 — С.743.
25. Лісовий М.В. Ресурсозаощаджуюча технологія застосування мінеральних добрив // Наукове забезпечення агропромислового виробництва Харківської області. Інформаційний бюлетень наукових розробок. – Харків, 2001. — №4. – С. 26-28.
26. Лозовіцький П.С. Засолення верхнього шару ґрунтів в залежності від мінералізації поливної води та терміну зрошення // Водне господарство України. — К., 2001. — Вип. 1-2. — С. 29-39.
27. Макаревич К.И., Немтинов В.И., Григорьянц И.К. Эффективность капельного орошения и регулируемой системы питания огурцов в теплицах // Овочівництво і баштанництво. – К. Аграрна наука, 1997. – Вип. 42. – С. 196-201.
28. Методичні рекомендації з оперативного планування режимів зрошення. – Київ, 2004. – 49с.
29. Муромцев Н.А. Использование тензиометров в гидрофизике почв. -Л. Гидрометеоиздат, 1979. — 120 с.
30. Муромцев Н.А., Ромащенко М.И., Панасенко И.И. и др. Определение параметров влагопереноса в полевых условиях // Мелиорация и водное хозяйство. — К. Урожай, 1982. — С. 11-14.
31. Муромцев Н.А., Ромащенко М.И., Корюненко В.Н. Тензиометрический датчик типа ИВД для контроля влагозапасов почвогрунтов при орошении // Режимы орошения при прогрессивных способах полива и разработка АСУ технологическим процессом в мелиорации Тез. докл. республ. конф. -Кишинев Штиинца, 1983.
32. Нестерова Г.С., Вейзман Е.А., Дзюбенко В.Е. Капельное орошение // ГиМ. — 1972. — №7. — С. 103-112.
33. Нестерова Г.С., Зонн И.С., Вейцман Е.А. Капельное орошение. Москва, 1973. — 61с.
34. Олейник A.M. Характер формирования контуров увлажнения почвы при капельном орошении Сб. научных трудов ЮжНИИГиМ. -Новочеркасск, 1980. — С. 85-89.
35. Орел Т.И. Влияние капельного орошения на свойства южного чернозёма и коричневой почвы Крыма. Автореф. дис. кандидата с.-х. наук. — Киев, — 1990. — 18с.
36. Преимущества капельного орошения почв с плохой водопроница-емостью. Сельхоз экспресс-информация. — №30 — 1977. — с. 8-9.
37. Райський сад європейська технологія крапельного зрошення на овочевих полях ”Чумак” // Пропозиція, — 2003. — №7. – С. 23-24.
38. Ромащенко М.І., Зрошення земель в Україні. Стан та шляхи поліпшення. Київ, 2000. — 112 с.
39. Ромащенко М.И. Совершенствование технологий и технических средств микроорошения сельскохозяйственных культур. — Автореф. дис. доктора технических наук. – Москва, 1995. – 60 с.
40. Ромащенко М.І., Корюненко В.М., Матвієць О.Г. та інші. Технології вирощування овочевих культур при краплинному зрошенні в умовах Запорізької області. — Київ, 2003. — 118 с.
41. Ромащенко М.И., Корюненко В.Н., Носыко С.Ф. Обоснование методики изучения почвообразовательных процессов в условиях локального увлажнения Тез. докл. IV съезда почвоведов и агрохимиков Украины. -Харьков, 1994. -С. 134-135.
42. Ромащенко М., Корюненко В., Матвиец А. Капельное орошение как основа современных технологий выращивания огурца // Овощеводство. – 2004. – ноябрь / декабрь. – С. 68-71.
43. Рябков С.В. Аналіз процесів засолення та осолонцювання грунту за краплинного зрошення мінералізованими водами // Меліорація і водне господарство. — К., 2004. — Вип. 91. — С. 74-82.
44. Технологія вирощування овочевих культур при краплинному зрошенні // За ред. академіка УААН Ромащенка М.І. – Київ, 2003. С. 124.
45. Харченко О.В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур. – Суми, 2003.-259 с.
46. Шумаков Б.Б. и др. Теоретические и экспериментальные исследования капельного орошения.// Вестник сельхознауки. — №7. — 1978. – С. 82-92.
47. Nakayama F.S. Flushing of drip irrigation systems. -Ass. Conf. Proceed., 1982. — P. 120-126.
48. Nakayama F.S. Trickle Irrigation for Crop Production. — Amsterdam, 1986. — 385 p.

«