Педагогика

Отчеты по предпрактике в школе

Міністерство освіти України

Київський Національний Економічний Університет

Кафедра Педагогіки та психології

Звіт
про
проходження педагогічної практики

студента 7 групи
4 курсу Фінансово-економічного факультету
спеціальності 0104
Вертелецького Д.Б

КИЇВ –1998

Календарний план педагогічної практики 3
Розділ 1 Загальна характеристика бази практики. 4
Розділ 2 Загальна характеристика відвіданих занять. 5
Розділ 3 Описання проведених занять. 7
3.1 Перше заняття 7
3.2 Друге заняття 7
3.3 Третє заняття. 11
Розділ 4 Індивідуальна характеристика учня. 15
4.1 Опитування 15
4. 2 Хронологічна таблиця особистого розвитку. 16
4.3 Дослідження психологічного віку. 17
4.4 Лист відповідей по опитувальнику КОН. 17
4.5 Аналіз обмежень. 19
4.6 Повна характеристика учня. 20

Календарний план педагогічної практики
студента 4-го курсу
фінансово — економічного факультету КДНУ
спеціальності 0104 групи № 7
Вертелецького Дениса Борисовича
на період з з 23 лютого по 11 березня 1998 року.

Розділ програм
Форма звітності
Термін виконання

1. Загальна арактеристика бази практики
Письмовий звіт

2. Індивідуальна характеристика учня
Звіт дослідження (письмово)

3. Відвідування занять перше заняття друге заняття
аналіз занять (письмово)
23.02.97р. 24.02.97р.

4. Проведення занять перше заняття друге заняття трете заняття
Конспект лекцій усно усно усно
2.03.97р. 2.03.97р. 3.03.97р.

5. Підготовка письмового звіту та матеріалів до нього
Письмова

6. Складання диференційованого заліку
усно

Студент — практикант __________________________________
(підпис)
Розділ 1 Загальна характеристика бази практики.

Мною була проведена практика в Ірпінській середній школі № 17 Київської області з 23 лютого по 11 березня 1998 року. В школі навчається 1500 чоловік і працює 41 вчитель. В кожному класі навчається, в середньому, 25 — 30 чоловік. Школа має три поверхи.
Кабінети в школі розділені по предметному признаку, т.б. кабінети фізики, хімії, математики і т.д. Кожен з кабінетів має необхідне обладнання в залежності від спеціалізації, різною апаратурою, методичною літературою та засобами наочності.
Для проведення занять по трудовому навчанню в школі обладнана спеціальна столярно-механічна майстерня для хлопчиків та швейна майстерня для проведення занять у дівчат.
Заняття по фізичній культурі проводяться у спортивному залі, який знаходиться на першому поверсі школи. Тут після занять працюють спортивні секції по футболу, баскетболу та волейболу .
Для забезпечення учнів та вчителів необхідною літературою на третьому поверсі школи працює бібліотека.
Також школа обладнана столовою де учні мають змогу харчуватися. Через те що місто Ірпінь належить до 4 категорії зони що постраждала в наслідок катастрофи на ЧАЕС то харчування в столовій для учнів всіх класів безкоштовне , всі витрати оплачує Чорнобильський фонд. Їдальня знаходиться на першому поверсі.
В після урочний час в школі працюють кружки та секції різних напрямків музикальні, літературні, спортивні і т. п., керівниками яких є штатні вчителі.
Для покращання рівня викладання в школі проводяться “відкриті уроки”, які відвідуються колегами-вчителями. Колеги надають оцінку проведеному заняттю, відмічаються позитивні та негативні аспекти, надаються рекомендації що до покращання методики викладання. Педагогічний колектив школи постійно втілює новаторські ідеї в області форм навчання читання факультативів та спецкурсів по додатковим дисциплінам і т.д., серед учнів, кожний рік, проводяться олімпіади та конкурси. Учні школи неодноразово ставали призерами олімпіад обласного та республіканського рівнів.
На мою думку, в школі створена хороша база для навчання дітей і для формування їх, як особистостей.
Розділ 2 Загальна характеристика відвіданих занять.

“Економічна географія” викладається в 9 класах двічі на тиждень у понеділок та вівторок.
Перед тим, як спробувати себе в ролі вчителя, я відвідав два заняття з дисципліни “Економічна географія” в 9-Б класі (в класі навчається 29 учнів).
На першому занятті 23 лютого вчитель географії Майборода Василь Гнатович пояснював учням тему « Паливно – енергетичний комплекс ». Основою викладення даної теми є стандартна схема за якою проходить розгляд всіх тем даного курсу економічної географії. Структура схеми наступна

Визначення
Значення
Структура
Міжгалузеві зв‘язкі
Принципи розміщення
Інтенсифікація
Проблеми та шляхи вивчення

Викладаючи пп.4-5 теми вчитель використовував схеми.
Для п4 схема виглядала наступним чином по колу були розташовані всі галузі ПЕК і при наявності зв‘язку від одної галузі до іншої йшла стрілка з написом активів які здійснюють рух. Для п. 5 в центрі схеми знаходився ПЕК , а по колу – галузі господарства , зв’язки також показувались стрілками. Особливістю застосування схем було те що вони не були заготовлені до початку уроку, а малювалися вчителем під час пояснення . Тобто вчитель визначав певний зв’язок і малював об’єктів і суб’єктів зв’язку . Такий метод сприяє зоровому запам‘ятовуванню учнями матеріалу.
Протягом уроку у дітей виникало багато цікавих запитань стосовно теми і вчитель дуже зрозуміло пояснював їх. В кінці уроку Василь Гнатович задав домашнє завдання учням потрібно було детально ознайомитись з матеріалом лекції, також учням було запропоновано додаткова література з даної теми для більш детального ознайомлення. Після цього вчитель перевірив присутність у класі.
На другому уроці, у вівторок 24 лютого, в класі були присутні 25 чоловік, два відсутні по хворобі.
На початку 2 заняття вчитель запитав чи є у учнів завдання по викладених темах ( Машинобудування , Хімічна промисловість, ПЕК) .Декілька учнів завдали питання і вчитель на них дав вичерпні відповіді. На це було витрачено 5 хвилин . Потім учитель повідомив учнів що зараз буде проведено блиц-контрольну роботу. Це було певною несподіванкою але як це не дивно учні сприйняли це повідомлення досить спокійно, дістали свої зошити для контрольних робіт і приготувалися до написання.
Контрольне завдання складалося з двох частин

Перелік з 12 питань сформульованих таким чином , щоб відповіді були лаконічними і не займали у учнів забагато часу . У цьому блоці необхідно відповісти на 10 будь-яких питань з 12.
Кожному учню давались дві галузі які необхідно було порівняти між собою , виділити особливості та закономірності розвитку.

Оцінка за контрольну роботу виставлялася наступним чином
Для отримання оцінки 5 учень повинен зробити правильні відповіді на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконати умови 2 частини завдання . Якщо учень правильно відповів на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконав умови 2 частини завдання, допустивши зробивши при цьому незначні неточності у 2 блоці контрольної роботи то виставляється оцінка 4.Оцінка 3 виставляється якщо

учень повністю виконав 1 частину роботи ( 8 правильних відповідей як мінімум )та допустив значні помилки у викладенні 2 частини контрольної роботи
Учень відповів правильно не менше як на 5 питань першого блоку та допустив незначні неточності при викладенні питання 2 блоку.
Учень відповів правильно відповів на 10 питань 1 блоку або бездоганно виконав умови 2 частини завдання.

На роздачу завдань та орг. момент було витрачено 5 хвилин.
Контрольна продовжувалась 30 хвилин.
Коли учні здали свої завдання вчитель провів перевірку присутності , на цьому заняття закінчилось.

Розділ 3 Описання проведених занять.

3.1 Перше заняття
Перше заняття мені довелося провести не за тим планом що я намітив . Справа у тому що я прийшов на заняття до школи на 1 годину раніше ніж було необхідно, а коли це з’ясував то вирішив почекати у приміщенні школи до початку мого уроку.
Через 5 хвилин після початку уроку до мене підійшли учені 10 класу , товариші мого брата Олександра який навчається у цій школі і попросили провести у них урок географії( вони знали що я проходжу педпрактику ) бо їх вчитель захворів. Я погодився.
Зайшовши до класу я привітався з учнями , представився їм , пояснив причину мого приходу. З’ясувалося , що на минулому занятті учням було завдано підготувати реферати по країнах Азії. В цих рефератах було необхідно охарактеризувати певну країну, визначити особливості та напрямки розвитку . Система підготовки рефератів набула значного розвитку при викладені економічної географії в 10 класі. Це викликано ти , що на географію в 10 класі виділяється лише 1 година на тиждень і вчитель сам не може викласти весь обсяг матеріали. Тому учні самостійно готують матеріали у роблять доповіді , а інші учні що є слухачами занотовують необхідний матеріал.
З‘ясувавши це я запропонував почати виступи за бажанням , учні погодилися. Вони виходили, доповідали , якщо вони щось забували або помилялися я задавав додаткові питання і вони виправлялися. Наприкінці кожного виступу я робив узагальнення та доповнював доповіді учні виходячи зі знань отриманих в Університеті , учні занотовували ці данні.
За урок встигли виступити 7 учнів і один реферат лишився нерозглянутим через брак часу, його було потім здану вчителю.
Наприкінці уроку були відмічені відсутні. З 30 учнів відсутніми були 3 особи.

3.2 Друге заняття

На другому занятті, яке відбулося одразу після першого , я виклав лекцію на тему «Тваринництво». За пропозицією вчителя щоб не ламати процесу навчання при підготовці лекції я користувався вже згаданою схемою викладення матеріалу.

Визначення галузі
Значення галузі
Структура галузі
Внутрішньогалузеві зв’язки
Міжгалузеві звязки
Принципи розміщення галузі
Інтенсифікація галузі

Проблеми та шляхи вирішення

Мета моєї теми З ясувати суть тваринництва як галузі сільського господарства і економіки взагалі, визначити і зрозуміти економічну необхідність інтенсифікації тваринництва. Засвоїти призначення тваринництва. Ознайомитися із засобами та можливостями інтенсифікації тваринництва як галузі сільського господарства.
Завдання
— на підставі викладеної лекції розкрити питання, які стосуються економічної необхідності інтенсивного розвитку тваринництва, його принципів.
— на базі вивченого та закріпленого матеріалу провести контрольну роботу.
Лекція.
Тема Тваринництво

Визначення

галузь господарства яка займається розведенням тварин

Значення

З початку поточного тисячоліття значення с/г і тваринництва дещо зменшилось, віддаючи свої позиції промисловості. Але зараз коли все більшу увагу приділяють екологічним питанням, питанням чистої с/г продукції у виграші опинилися країни які зробили одну із своїх спеціалізацій – с/г. Сьогодні екологічно-чиста с/г продукція коштує дуже великі гроші на світовому ринку і тому країни які мають відповідне інтенсивне сільське господарство займають дуже важливі позиції на світовій арені. В умовах розвитку великих міст ( мегаполісів ) дуже велика роль приділяється галузям тваринництва які безперебійно на протязі всього року можуть у великих обсягах постачати високоякісні продукти харчування цим гігантським містам ( йдеться на сам перед про птахівництво ) . Високо інтенсивне екологічно чисте тваринництво не тільки дозволяє зайняти зараз лідируючі положення як у рамках регіональних економічних угрупувань і у всьому світі але й забезпечити здоровими продуктами харчування власне населення , що є основою продовження нації.

Структура

Тваринництво

Скотарство
Свинар-ство
Вівчар-ство
Розведен-ня коней
Рибаль-ство
Птахів-ництво
Вузько
спеціа-лізовані підгалузі

Мясне
Молочне
М‘ясо-молочне
Бджільництво
Хутрове
господарство
Розведення верблюдів
Оленярство

Скотарство

Налічується 1,3 – 1,5 млрд голів худоби
Скотарство дає 1/3 всього м’яса та майже все молоко
Найбільші виробник яловичини ( США, Австралія ,ФР, Нова Зеландія )
Найбільше стадо в Індії приблизно 270 млн голів , але воно непродуктивне( релігійні забобони)
Направлення скотарства – молочне м’ясне і м‘ясомолочне

Молочне – країни з сочними пасовищами Зх Європа, а також поблизу великих міст
М’ясне — — в посушливих районах степів, напівпустель ( США , Австралія )
Молочно-м’ясне – в лісостепових зонах при наявності соковитих кормів,

Свинарство

Приблизно 0,8 млрд голів
Дає 2/5 м’ясної продукції
Свинарство тяжіє до густозаселених регіонів, великих промислових міст та районів вирощування картоплі та буряка
Значна частина поголів’я свиней розміщена в Китаї та країнах СНД ( приблизна Ѕ)

Вівчарство
Налічується 1,2 млрд
Тяжіє до районів природних пасовищ
Основний регіон – Австралія та Нова Зеландія
В найбільш посушливих районах розповсюджене товкоруне та напівтонкоруне вівчарство
В останній час переважає розведення овець мясо-вовняного напрямку

Розведення коней

За поголів’ям 1 місце країни Пн та Пд Америки
Основне виробництво розміщене в районах природних пасовищ

Птахівництво
Розміщене навколо всіх великих міст а також в регіонах вирощування зернових культур

Рибальство

Ѕ світового вилову риби приходиться на Японію , СНД, Китай ,США, Чіл і , Перу
Виділяють 3 Зони вилову ( Північна , Тропічна та Південна ) Основна зона – північна
По Океанах
Тихий – 56 %
Атлантичний – 38 %
Індійський – 6 %

Вузькоспеціалізовані підгалузі

Оленярство ( ПН Євразії , північ Пн Америки )
Розведення верблюдів ( в великих пустелях та напівпустелях )
Хутрове господарство ( Пн Росії та Канади )
Бджільництво ( країни степу лісостепу , передгірські райони )

Особливості

Головна галузь с/г в розвинених країнах і другорядна в раїнах що розвиваються
Менша залежність від кліматичних умов
Земля не являється основним засобом виробництва , а лише впливає на характер виробництва
Менш ніж в рослинництві виражена сезонність
Основою розвитку є сировинна(кормова) база

Інтенсифікація

Інтенсифікація тваринництва це шлях його розвитку при якому за основу береться залучення таких технологій які б забезпечили зростання обсягів виробництва не за рахунок розширення кількості тварин а за рахунок зростання якісних характеристик порід тварин у стаді.
Інтенсивно тваринництво розвивається в більшості кап країн , воно засноване на польовому кормовиробництві та культурних пасовищах. Виділяють 3 регіони інтенсивного тваринництва

Країни центральної частини Зх Європи ( спеціалізація на молочно-м’ясному та молочному скотарстві, розведені свиней та птахівництві)
Країни Пн Америки
Австралія та Нова Зеландія ( спеціалізація пасовищне вовняне та м‘ясово-вовняне вівчарство , розведення КРХ м’ясного направлення.

В країнах , що розвиваються тваринництво в більшості випадків є екстенсивним ( зростання виробництва – за рахунок збільшення поголів’я та пасовищ)
Інтенсифікація тваринництва забезпечує ефективне використання пасовищ, кормових ресурсів, виробничих потужностей. В кінцевому випадку інтенсивне тваринництво це основа продуктивного сільського господарства, тому що дає основну частину продукції цієї галузі.
Після викладення лекції я рекомендував учням літературу за якою можна прочитати додаткові матеріали за темою.
Домашнім завданням для учнів була підготовка до контрольної роботи та самостійний розгляд питання «Проблеми тваринництва та шляхи їх вирішення» .Також учням було запропоновано накреслити схему за якою б визначалися звязки тваринництва з іншими галузями економіки.
Література

В.Ю. Пестушко В.О. Сасихов Г.Є. Уварова «Географія світу»,Київ РВЦ «Проза» 1997
О.О. Бейдик М.М. Падун «Геграфія»,Київ «Либідь»,1996

3.3 Третє заняття.
На другому занятті після вирішення організаційних питань ( на це було витрачено 5 хвилин ) було проведене вибіркове опитування учнів.
Питання до розгляду

Значення тваринництва як галузі сільського господарства в економіці держави та світу
Міжгалузеві зв’язки тваринництва з іншими галузями економіки
Значення інтенсифікації тваринництва
Проблеми тваринництва та шляхи їх вирішення

Кількість опитаних склала 4 учня , кожному учню було виділено 3 хвилини. Для викладення останнього питання було викликано учня лише серед бажаючих. Це пов’язано з тим що питання було задане на самостійний розгляд і було досить важким , час на його викладення склав 6 хвилин. За викладення першого питання учень отримав оцінку чотири бали ( деяка непослідовність у викладенні питання), за викладення другого питання учениця отримала п’ять балів ( схема зв’язків була чітко відтворена на дошці , був показаний рух товарів між галузями, та визначені особливості цього руху ), за 3 питання учениця отримала п’ять балів бали ( грунтовна відповідь із застосуванням прикладів що не були наведені під час лекції), за четверте питання яке було задано на самостійний розгляд учень отримав п’ять балів ( за ініціативу і творчий підхід ).Після викладення цього питання я зробив узагальнення і дещо добавив до сказаного доповідачем.
Перед проведенням контрольної роботи учням були роздані картки які містили завдання. Контрольна робота складалась з двох можливих варіантів , кожен учень мав сам обрати для себе будь-який

тест з 12 питань
творча робота на тему «Необхідність та шляхи запровадження інтенсифікації тваринництва на Україні».

Відмінність цих варіантів полягала у їх складності. Відповідною була і система оцінювання
По першому Варіанту максимальна оцінка — чотири бали за правильно названі 11 будь-яких відповідей, оцінка три бали виставлялася за 6 вірних відповідей , оцінка два бали виставлялася якщо учень відповів правильно менш ніж на 6 питань
По другому варіанту максимальна оцінка складала п’ять балів за грунтовну логічно викладену відповідь яка відповідала суті питання, оцінка чотири виставлялася при наявності незначної кількості помилок щодо суті питання, оцінка три взагалі по даному питанню планувалася лише у тому випадку коли учень по суті не відповів на поставлене питання і треба зауважити жодного такого випадку не було.
З 25 присутніх учнів 15 обрали другий варіант ( з них 10 отримали оцінки п’ять балів решта чотири бали ) і десять учнів обрали 1 варіант ( дев’ять учнів отримали оцінку чотири бали і один учень отримав оцінку три бали ). Результати проведеної контрольної роботи та опитування засвідчили що клас в цілому добре засвоїв тему «тваринництво».
Питання тесту
1. Тваринництво це -_______________________________________________
2. Види скотарства
а) м’ясне, хутрове, молочне;
б) м’ясне, молочне, інтенсивне;
в) м’ясне, молочне, м’ясо-молочне;
г)правильної відповіді немає.
3. Скотарство м’ясного напрямку розміщується переважно в районах
а) пустель
б) напівпустель
в) лісостепів
г) степів
д)правильної відповіді немає.

4.Інтенсивний шлях розвитку тваринництва існує у країнах
а)Китай
б)США
в)Голландія
г)країни центральної Африки.
д) Австралія
е) правильної відповіді немає.

5.Яка з підгалузей тваринництва тяжіє у розміщенні до великих міст
а)М’ясне скотарство
б)Бджільництво
в) Вівчарство
г)Молочне скотарство
д) правильної відповіді немає.

6. Зв’язок між підгалузями тваринництва
а) існує і є дуже сильним
б) не існує взагалі
в) існує але є не сильним і у більшості випадків умовним.

7.За обсягами виробництва лідируючими є наступні підгалузі тваринництва
а)Скотарство
б)Птахівництво
в)Вівчарство
г)Верблюдярство
д)бджільництво
8. Принцип розміщення свинарства
а) густозаселені райони
б) порти та портові міста
в) райони з великими пасовищами
г) райони вирощування картоплі

9. В капіталістичних країнах тваринництво є
а) основною галуззю сільського господарства
б) другорядною галуззю сільського господарства
в) виступає на рівні з рослинництвом
г) правильної відповіді немає

10. На вилові риби спеціалізуються такі країни
а) Чілі
б) Німеччина
в) США
г) Австрія
д) Японія
е) Росія
11. Основним океаном за виловом риби є
а) Індійський
б) Атлантичний
в) Тихий
г) Північний Льодовитий

12. До вузькоспеціалізованих підгалузей тваринництва відносяться
а)Оленярство
б)Птахівництво
в)Розведення верблюдів
г)Хутрове господарство
д)молочне скотарство
е)Бджільництво

Розділ 4 Індивідуальна характеристика учня.

4.1 Опитування
1.Загальні відомості.
Вертелецький Олександр Борисович народився 12 лютого 1984 року в м. Київі .Зараз навчається в Ірпінській середній школі № 2 в 9–б класі.
Батько Вертелецький Борис Олександрович народився у 1945 в селі Талалаївка Чернігівської області. Має вищу технічну освіту , закінчив Київський автодорожній інститут. Працює головою правління акціонерного товариства «Тракт».
Мати Вертелецька Лідія Михайлівна народилась у 1951 році в місті Зеленокумську Ставропольського краю, закінчила Іркуцький лісотехнічний технікум, працює інженером-економістом у акціонерному товаристві Київавтотранссервіс.
2. Чи переїздила Ваша сім’я на нове місце життя?
Батько і мати побралися у селищі Рудногірськ Іркуцької області , потім у 1982 році вони з старшим братом переїхали до Києва , потім у 1984 після мого народження вони оселилися у м.Ірпені. Після цього наша родина більше не переїздила.
3. В яких суспільно молодших організаціях Ви були? Які доручення виконували?
Староста класу.
4. Чи доводилось Вам виступати на радіо, телебаченні, на зборах?
Ні.
5. Приймали участь в якихось виставках, оглядах, конкурсах, спортивних змаганнях?
Я другий рік відвідую секцію з волейболу .На цей час я приймав участь у багатьох змаганнях українських юнацьких змаганнях з волейболу в тому числі чемпіонаті України з волейболу 1998 року для гравців 1983-1984 року народження де наша команда посіла 7 місце.
6. Назвіть шкільні предмети в різних класах, які Вам подобалися і подобаються.
Алгебра , геометрія, фізика, фізична культура.
7. Чим Ви захоплюєтесь?
Комп’ютер
8. Назвіть Ваші улюблені літературні твори, фільми, театральні вистави.
Книга – «Час не чекає»- Джек Лондон, фільм – Майор Пейн, вистава — Тев‘є Тевель
9. Коли Ви були у музеях, на виставах?
Доволі часто конкретні дати не пригадую, останній раз — місяць тому на виставі у театрі ім. Івана Франка на виставі Майстер і Маргарита. 10.Чи були Ви в походах?
Ні.
11.Коли і чим Ви довго хворіли?
………………………………………………..
12. Назвіть ініціали людей з якими Ви підтримуєте стосунки.
Д.Б, Б.А., Л.М., В.С., В.Я.,
Вони старше мене .
13. Які періоди життя Ви вважаєте за щасливі і навпаки?
Важко відповісти.
14. Які факти Вашого життя Ви вважаєте за події?
Для мене кожен факт – подія , взагалі – питання дещо безглузде.
15.Ваші прогнози на майбутнє.
Хочу прожити цікаве змістовне життя

4. 2 Хронологічна таблиця особистого розвитку.
Прізвище, ім’я та по-батькові Вертелецький Олександр Борисович
Дата складання таблиці 1 березня 1998р.

Основні дати
Події
Переживання за подією

1984 р
Народилась

1990 р
Пішов в перший клас

1994
Пішов до школи бальних танців
Радість від спілкування з новими людьми

1996
Покинув танці
Величезна радість що здибався цієї халепи

1996 р
пішов до спортивної школи
став приймати участь у спортивному житті школи

1997 р
перше змагання
радість перемоги

1998 р
Участь в чемпіонаті України з волейболу
Відчуття гордості за те що мені довіряє тренер

4.3 Дослідження психологічного віку.
Респонденту був запропонований тест на дослідження його психологічного віку в якому необхідно відмітити ступіь насиченості його життя ( що минуло і майбутнього за прогнозами )подіями.

Вікові інтервали
Ступінь
Насиченість
подіями

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1 > 5

2 6-10

3 11-15

4 16-20

5 21-25

6 26-30

7 31-35

8 36-40

9 41-45

10 46-50

11 51-55

12 56-60

13 61-65

14 66-70

15 71-75

16 76-80

17 81-85

18 86-90

19 91-95

20 96-100

21 101-105

Результати тесту
Загальна сума балів 129.
На минулі П’ятирічки припадає 23 балів.
Показник суб’єктивної реалізованості життя 23/129= 0,18.
Психологічний вік респондента 0,12 * 90 = 16.
Психологічний вік респондента виявився більшим ніж хронологічний, а це свідчить про те що респондент випереджає своїх однолітків за психологічним розвитком ( це є результатом спілкування з старшим братом та старшими товаришами на спортивній секції). Але незважаючи на це респондент виявився життєрадісною і оптимістичною людиною.

4.4 Лист відповідей по опитувальнику КОН.
Вертелецький Олександр Борисович 14 років
Дата опитувань 1 березня 1998 р.

1 +
5 +
9 +
13 —
17 +
21 +
25 +
29 —
33 +
37 +

2 +
6 —
10 +
14 —
18 +
22 +
26 +
30 —
34 +
38 +

3 —
7 —
11 —
15 —
19 —
23 —
27 —
31 —
35 —
39 —

4 —
8 —
12 +
16 —
20 —
24 —
28 —
32 —
36 —
40 —

Дешифратор

Відповіді

Нахили
позитивні (+)
Негативні (-)

Комунікативні
Питання 1 строки (К1)
Питання 3 строки (К3)

організаторські
Питання 2 строки (К2)
Питання 4 строки (К4)

Комунікативні здібності Кк = К1+К3
К1= 8 К3= 10 Кк = 18
Коефіцієнт комунікативних здібностей Ккз = 18/20 = 0,9
Організаторські здібності Ко = К2+К4
К2 = 7 К4 = 9 Ко = 7+9 =16
Коефіцієнт організаторських здібностей
Коз = 16/20 = 0,8
Звіряючи отримані коефіцієнти зі шкальними оцінками можна підвести підсумок
по комунікативним здібностям шкальна оцінка — 5
по організаторським здібностям шкальна оцінка — 4
Можна зробити висновок, що респондент має високий рівень організаторських здібностей, не вагається в нових умовах, швидко знаходить друзів, має прояв ініціативи у спілкуванні, здатен приймати самостійні рішення. Якщо до цього ще й додати те, що шкальна оцінка комунікативних здібностей респондента = 5, то можна ще сказати, що такі люди віддають перевагу у важливій справі прийняттю самостійного рішення, відстоюють свою думку. На мою, думку класу пощастило з таким старостою.
4.5 Аналіз обмежень.

A
B
C
D
E
F
G
H
I
J
K

1 +
2 +
3+
4
5 +
6
7 +
8 +
9 +
10
11

12
13
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +
21 +
22 +

23 +
24
25 +
26 +
27 +
28 +
29 +
30 +
31 +
32
33

34
35 +
36
37
38 +
39
40 +
41
42 +
43 +
44 +

45 +
46 +
47
48 +
49 +
50 +
51 +
52 +
53 +
54 +
55 +

56
57 +
58 +
59 +
60 +
61 +
62 +
63 +
64 +
65 +
66

67 +
68 +
69 +
70
71 +
72 +
73 +
74 +
75
76
77 +

78 +
79 +
80 +
81 +
82 +
83 +
84
85 +
86 +
87 +
88 +

89 +
90 +
91+
92
93
94 +
95
96 +
97+
98 +
99 +

100+
101+
102+
103 +
104+
105 +
106 +
107 +
108 +
109 +
110 +

7
8
8
6
8
8
8
9
9
7
6

Цифр. обм-я
К-ть балів
Сильні сторони
Ранг
зворотн. ранг
Обмеження

A
7
здатність управляти собою
3
2
невміння управляти собою

B
8
чіткі цінності
2
3
розмитість особистісних цінностей

С
8
чіткі особистісні цілі
2
3
невиразні особистісні цілі

D
6
саморозвиток, що продовжується
4
1
зупинка саморозвитку

E
8
хороші навички вирішення проблеми
2
3
нестача навичок

F
8
творчий підхід
2
3
недостатній творчий підхід

G
8
вміння впливати на оточуючих
2
3
невміння впливати на людей

H
9
розуміння особливостей управл. праці
1
4
недостатнє розуміння упр. праці

I
9
здатність керувати
1
4
недостатні здатності до керування

J
7
вміння навчати
3
2
невміння навчати

K
6
вміння налагодити групову роботу
4
1
погана здатність формувати колективи

Сильні сторони розуміння управлінської праці, здатність керувати, присутні навички вирішення проблем, чіткі особистісні цілі, творчий підхід до праці, вміння впливати на оточуючих.
Обмеження — певна відсутність налаштованості на нові ситуацій;
— нездатність повною мірою використовувати свій час, енергію, вміння, нездатність впоратися зі стресами сучасного життя;
— невміння сприяти розвитку і підвищенню ефективності робочих груп.

4.6 Повна характеристика учня.
Вертелецький Олександр Борисович народився 12 лютого 1984 року в м. Києві. Зараз навчається в Ірпінській СШ № 17 в 9 — Б класі. Сашко вже рік виконує обов‘язки старости класу. Також хлопець два роки займається волейболом у спортивній школі, досяг у цьому значних успіхів, приймає участь у шкільних змаганнях з волейболу , виступає за шкільну збірну команду з футболу та волейболу.
В молодших класах Олександру подобалися такі предмети математика, фізична культура. Зараз йому подобаються алгебра, геометрія, іноземна мова, фізика, Фізкультура. Респондент дуже комунікабельна людина, підтримує дружні стосунки з багатьма дітьми в класі, вміло використовує свої організаторські та комунікативні здібності. За даними вчителів та власними спостереженнями йому дуже подобається виконувати обов‘язки старости та вирішувати питання які з’являються на його шляху з цього приводу.
Сашко читає не багато в основному те що рекомендує старший брат та шкільна програма з літератури, основний час він проводить за комп‘ютером та на тренуваннях. Також значна увага приділяється підготовці шкільних завдань. Особливістю респондента є дещо байдуже ставлення до навчання . Це проявляється у тому що іноді він може засвоювати матеріал на відмінно , читати додаткову літературу , а інколи коли йому все набридає він може зовсім не вчити уроки , щоб потім в короткі строки швидко наздоганяти пропущене. Судячи з поведених тестів і бесід Сашко дуже оптимістично відноситься до життя , випробовування сприймає спокійно і розсудливо. При життєвих невдачах – не сумує і продовжує йти до поставленої мети. Олександра поважають його друзі в школі та на спортивній секції, для значного кола людей він є лідером. Хлопчику притаманно вміння впливати на оточуючих, до рішення багатьох питань він підходить творче, у спілкуванні з людьми Олександр проявляє себе з позитивної сторони. В майбутньому для того, йому слід уважніше віднестись до таких аспектів, як раціональне використання часу і власної енергії, розробка власної стратегії, йому необхідно навчитися дещо впорядковувати своє життя та розширювати свої можливості.

Міністерство освіти України
Київський національний економічний університет
Кафедра психології та педагогіки.

ЗВІТ ЗА ПРОГРАМОЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Студента IV курсу
фінансово-економічного факультету
спеціальності фінанси і кредит
групи №5
Іщука В.М.

Керівник практики від бази практики
Нужний В.Д.
Керівник практики від університету
Ковальчун Г.О.

м.Київ-1998

План звіту по педагогічній практиці у школі № 243

Розділ І
1.1. Аналіз організації учбової програми у школі № 243
1.2. Аналіз відвіданих уроків.
1.3. Аналіз проведених уроків

Розділ ІІ Психологічне дослідження
а) особливості спілкування у класі
б) актуалізації особистості за Маслоу

Відгук

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі №243

Практику проходив в київській середній школі №243. Ця школа була створена в 1984 році. На даний момент школа складається з таких блоків

Молодша школа (1-4 класи). Перший клас засновано на базі дитячого дитсадку. Це зроблено з метою введення поступового переходу від умов дитсадка до школи. Прийом учнів здійснюється на основі співбесіди, яка допомагає виявити рівень знань малюка, його психологічні особливості. При подальшому навчанні періодично проводиться тестування знань учнів. За результатами тестування учнів формуються класи різних рівнів успішності навчання. Так, учні з найвищими досягненнями направляються в клас А», з трохи нижчим рівнем – «Б», і так далі. Додатково до програми, яка існувала раніше в останні роки учні навчаються хореографії, ін.

2.Середня школа (4-9 класи). Зберігається поділ класів за рівнем знань, як і в попередньому блоці. Примітним є те, що учнів вже з п’ятого класу починають навчати двом іноземним мовам англійській та іспанській мові. Але ця практика розпочалась недавно, до цього викладалась лише англійська мова.
3. Старша школа (10-11класи). Прийом до старшої школи проводиться на основі співбесіди. Існує дві спеціалізації навчання – математична та історична. Кожній спеціалізації відповідає клас. Математична спеціалізація передбачає поглиблене вивчення математики, фізики, програмування. Історична передбачає поглиблене вивчення історії. Цей розподіл був зроблений умовно, реально дирекція школи розділила всіх випускників 9-х класів на сильних та слабких. В школі відсутній інформаційний клас і тому учням треба їздити до Навчально-виробничого комп’ютерного центру Подільського району. В перший рік навчання вони вивчають там мову програмування, а наступного року вивчають пакети прикладних програм. Після закінчення вони виконують випускну роботу, здають іспит та, в разі успішного складання іспиту, отримують свідотство користувача ЕВТ.
Економічна дисципліна «Основи економіки» вивчається лише в 11 класі. Викладач цієї дисципліни Нужний Валерій Дмитрійович. Дисципліна розрахована на 30 академічних годин, тобто 1 заняття в неділю.
В школі є і проблеми. З одного боку є проблема підбору вчителів. Адміністрація школи намагається створити сприятливе оточення для навчання і розвитку особистості учнів, але не всі вчителі можуть створити сприятливий настрій для навчання на своїх уроках ( за першу чверть в 11 класах змінилося п’ять викладачів англійської мови). А з іншого боку існує нестача кваліфікованого педагогічного персоналу, особливо викладачів економіки.
Ще одною проблемою є різні здібності до навчання у учнів, це пов’язано з психологічними особливостями кожної людини. Проблема вирішується розподіленням учнів по класах з різним рівнем знань і здібностей до навчання (у молодшій і середній школі), періодичного тестування результатів навчання (у всіх класах школи кожну чверть учні повинні скласти іспити).
Характеристики сучасного учня обумовлені сучасним оточуючим середовищем. Сучасний світ швидко змінюється і учню необхідно швидко пристосовуватися до цих змін. Ще один фактор, що формує характеристики сучасного учня – це акселерація (швидке, порівняно з нормами, фізіологічне дорослішання дитини). Таким чином сучасний учень має такі характеристики часто просліджується дисбаланс між фізіологічним і психологічним віком учня, підвищена активність, можливість швидко пристосовуватися до нових умов існування. Наслідком цих характеристик є психологічне напруження, де-яка агресивність, максималізм в оцінках. Психологічне напруження тут часто гаситься через спілкування з друзями, тобто дуже висока роль групи, до якої входить учень.
Навчання в школі проводиться здебільшого з застосуванням класно-урочної системи. Але вчителі намагаються як можна частіше застосовувати активні методи навчання (особливо при викладанні економіки).

1.2. Аналіз відвіданих уроків « Основи економіки» .

Перший урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач Нужний Валерій Дмитрович, назва предмету «Основа економіки», предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку «Сутність бюджетної системи». Мета уроку пояснити, що таке бюджет, його структура, дефіцит бюджету, навчити давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету. Урок пройшов в чотири етапи

розповідь вчителя про те, що таке бюджет, дефіцит бюджету, дохідна та витратна частини бюджету і яка між ними різниця;
опитування з використанням легких питань;
завдання учням першого варіанту записати в зошит статті доходів, які вони знають, а другого – статті витрат (після запису всі по черзі прочитали те, що вони написали).

Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива атмосфера, коли увага учнів перемикалася на своїх однолітків (це інколи траплялося), викладач швидко це виправляв. Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Ставлення до всіх учнів однакове, але викладач змушений був приділяти більше уваги учням, поведінка яких була більш активна, ніж у інших. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав’язливими кольорами стін, гарним освітленням, великими дошками. Результат заняття – учні зрозуміли і запам’ятали поняття бюджет, його структуру, дефіцит бюджету, навчилися давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету , зрозуміли різницю між ними і навчилися відрізняти їх. Інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх середньостроковій пам’яті. Склалося враження, що на уроці не втрачено ні одної хвилини – все відбувалося швидко і точно розраховано.
Другий урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач Нужний Валерій Дмитрович, назва предмету «Основи економіки», предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку «Економічний зміст податкової системи». Мета уроку закріпити в пам’яті поняття податки, вміти давати характеристику основним видам податків, що існують в Україні, навчити відрізняти прямі податки та непрямі. Урок пройшов в два етапи
1. розповідь вчителя про те, що таке податки, основні елементи податкової системи та підходи встановлення податкових ставок, була дана загальна характеристика прямих та непрямих податків;
2. гра викладач розбив учнів на невеличкі команди по 3-4 учня, кожній команді даються два види прямих податків земельний та податок на майно. Необхідно самим визначити елементи податків суб’єкт податків, об’єкт податків, джерело податків, ставку податків. Далі свої приклади по черзі розповідаються командами і виграє та, яка правильно розробила та визначила конкретні елементи податків. Мета гри з’ясувати вірно чи ні учні зрозуміли значення кожного елементу податків, закріпити вивчений матеріал.
Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива атмосфера (на при кінці уроку – ігрова атмосфера). Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав’язливими кольорами стін, гарним освітленням. Результат заняття – учні надовго запам’ятали поняття податки, її основні елементи, навчилися відрізняти прямі податки та непрямі (інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх довгостроковій пам’яті). Час проведення окремих заходів гарно розрахований.

Аналіз проведенних занять з курсу «Основи економіки».

Перший урок був проведений 28 січня 1998 року – 11-А клас (присутні 32 учня). Назва предмету «Економіка». Тема уроку «Основні поняття та терміни бюджетної системи» (тема була визначена вчителькою 11 класу з економіки). Мета уроку «З’ясувати, що учні пам’ятають з вивченого матеріалу і нагадати те, що вони забули». Урок був проведений у формі бесіди з елементами опитування.
Перші десять хвилин урок вести було важко – я хвилювався, а учні вели себе дещо насторожено. Потім це минулося. На протязі уроку учням були задані різноманітні запитання з пройденого ними матеріалу. В разі виявлення питання, що учні не пам’ятають, ці питання обговорювалися і, як правило, учні самі знаходили вірну відповідь, як що цього не відбувалося, то на питання відповідав я сам. Ситуацією на уроці я володів, це проявлялося в увазі (інколи учні були неуважні, але я привертав увагу шляхом запитань, постукувань ручкою по парті і ін.), постійній участі в обговоренні питань декількох учнів (від трьох – чотирьох до приблизно п’ятнадцяти учнів). Діти прагнули говорити і отримували таку можливість, хоча виникали проблеми з тим, що вони часто хотіли відповідати одночасно і це виливалося в гул і шум. Такі проблеми вирішувалися наданням права говорити учням по черзі. Виникали проблеми хронологічного плану уроку – спочатку на обговорення запитань витрачалось менше часу, ніж було заплановано, але потім учні розговорилися і витрачали більше часу на відповідь. В результаті три з запланованих сімнадцяти питань зосталися необговореними (що таке місцеві податки і збори та загальнодержавні податки), але я вважаю, що це не вплинуло на якість уроку. На уроці були обговорені такі розділи з попереднього навчання бюджет, його структура, дефіцит бюджету, характеристика дохідної та витратної частині бюджету, податки, характеристика основних видів податків, що існують в Україні.
Другий урок був проведений 28 січня 1998 року –11 Б клас (присутні 32 учня). Назва предмету «Основи економіки». Тема уроку «Основні терміни та поняття бюджетної та податкової системи». Мета уроку «Активізувати знання учнів з економіки». Урок був проведений у формі гри. Перед початком гри у учнів були зібрані зошити з записами з попередніх періодів навчання. Учні були поділені на шість мінігруп по п’ять-шість чоловік. Кожна мінігрупа повинна була придумати по п’ять запитань з матеріалу, що вивчався раніше. На це завдання мінігрупам були виділені 10 хвилин. Подальші правила гри такі кожна мінігрупа повинна задати по одному (заготовленому) запитанню своїм суперникам. За коректно задане запитання (коли мінігрупа сама може на нього відповісти вірно) мінігрупа отримує один бал. За вірну відповідь мінігрупа отримує один бал. Як що питання задане надто складне, то питання знімається (один бал отримує команда, яка має відповідати, а команда, яка задала питання не отримує нічого). На обдумування відповіді команді давалося півхвилини (роль наглядача часу була покладена на одного з учнів). Коли команди не могли самі повністю розібратися у відповіді, то залучалися бажаючі допомогти (бали за допомогу не давалися, але була можливість довести, що якась команда не права). Фактично учні самі доводили свою правоту або неправоту. Моя роль була в тому, щоб надавати слово черговому учню і записувати бали. Виникали проблеми з дисципліною – спірні питання захоплювали дітей і вони намагалися говорити всі одразу, тому доводилося дещо заспокоювати їх (постукуванням по парті, закликами до тиші). Спори продовжувалися навіть на перерві – учні часто задавали питання, які не вивчалися раніше (десь почули або прочитали). Ще проблема – інколи учні задавали питання на які я сам не міг точно відповісти. І остання проблема – залишилося два запитання, які не встигли задати (можливість такого випадку обговорювалася завчасно з вчителем класу і він погодився в цьому разі сам завершити гру на наступному занятті). На протязі гри учні втратили приблизно 15% балів. Результатом уроку стало якісне відновлення знань з тем «Сутність бюджетної системи» та «Економічний зміст податкової системи «, що були набуті раніше.
Таким чином для удосконалення навичок навчання учнів мені необхідно навчитися перш за все

більш якісно контролювати дисципліну в класі. Цього можна досягти використовуючи прийоми викладача Нужного – надання конкретних практичних завдань, постійний контроль за виконанням цих завдань, чітке розмежування ролі вчителя і учня (я намагався не тиснути на учнів, дати їм більше свободи, як виявилося це не спрацювало), недопущення відхилення від теми заняття;
необхідно бути більш жорстким стосовно виконання хронологічного плану уроку і навчитися точніше розраховувати цей план.

Висновки.
Проходження педагогічної практики дало можливість ознайомитися з роботою шкільного навчального закладу, вивчати досвід вчителів, спробувати себе в ролі вчителя. З цієї інформації можна зробити такі висновки

В школи існують деякі проблеми, які адміністрація вирішує дуже повільно, але які можна вирішити – слабка забезпеченість технічними засобами наочності, мала кількість зв’язків з ВУЗами і іншими організаціями, як можна використати в навчанні.
В школі працюють досвідчені вчителі, досвід який корисно використати для розвитку власних викладацьких навичок, зокрема це досвід привертання уваги, дотримання дисципліни, хронологічне планування уроків і виконання цих планів.
Педагогічна практика виявилася дуже корисною для мене в плані розвитку організаторських здібностей, навичок навчати, виявлення недоліків в керуванні колективом і в теоретичних знаннях, хоча два проведених уроки – це дуже мало для глибокого вивчення недоліків і переваг власних навичок навчати інших людей.
З усього, що я дізнався під час проходження педагогічної практики можу сказати, що використання активних методів навчання більш ефективне для засвоєння та повторення матеріалу. На мій погляд, порівнюючи два активних метода навчання більш вдалим та ефективним виявився другий — гра. Але проведення гри на уроках потребує вміння тримати аудиторію.

Розділ ІІ

2.1. Психологічне дослідження

а) особливості спілкування у класі
Мета
— вивчити особливості взаємовідносин учнів у класному колективі;
— сформувати вміння використовувати методику «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням». Та аналізувати отримані результати;
— визначити рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості.
Дослідження проходило у два етапи
1. Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні ступені близькості спілкування.
2. Проведення дослідження.
Результати дослідження оформлені в таблиці № 1.

Таблиця 1

№ п/п
П.І.П.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22

1
Алексієнко
*
Т
У
У
К
К
У
К
У
Т
Д
У
У
Т
Т
К
К
У
К
У
Т
Д

2
Башинська
Д
*
У
Д
Д
Т
Т
К
К
У
У
У
Т
Т
Д
Д
Т
Т
К
К
У
У

3
Боргуленко
Т
У
*
Т
Д
У
К
Д
У
У
Т
Т
Т
Д
Т
Т
К
Т
У
К
К
У

4
Бугрова
Т
К
У
*
Д
У
У
Д
У
К
У
Т
У
Д
Д
Т
У
Д
Т
У
У
К

5
Гордієнко
У
К
К
У
*
У
Т
Т
К
Т
Д
К
У
Т
Т
Д
Т
Д
Т
Т
К
К

6
Демчук
К
У
К
К
У
*
У
Д
К
У
Д
У
Т
Т
Д
Д
Т
Д
Д
Т
У
К

7
Калейник
Т
Т
У
У
К
Т
*
Д
К
К
Т
К
Т
У
Т
Д
Д
У
Т
Т
Т
Д

8
Кліменко
Д
Т
Д
К
К
Т
Т
*
К
К
Д
К
К
Т
Д
Д
Т
Д
Д
Т
Т
Д

9
Кукалець
У
Д
Д
К
Т
У
Т
Д
*
Д
Д
Т
Т
К
К
У
У
Д
Т
Т
Т
Д

10
Літвінов
К
Д
Т
У
Т
Т
Т
Д
Т
*
Т
У
К
У
У
У
Т
Д
Т
Д
Д
Т

11
Лобода
К
У
Д
Т
Т
Т
Д
Т
У
Т
*
У
У
К
У
К
У
Т
Т
Д
Д
Д

12
Мацепа
Т
У
Д
У
Т
У
Д
Д
К
У
У
*
Т
Т
Т
Д
У
Д
Т
Д
Т
Д

13
Олійник
У
К
Т
У
К
Д
Т
У
К
К
У
К
*
У
Т
Д
У
Д
Д
Т
Д
Д

14
Панкевич
У
К
У
Д
У
Т
Д
Т
У
Т
Т
Д
У
*
Т
Д
У
Т
Д
Д
Т
Д

15
Пискун
Д
К
К
Д
К
Д
Д
Т
Д
У
Т
Д
У
Т
*
Т
У
К
К
У
У
У

16
Полулях
Д
К
У
Т
У
Т
Т
Д
Д
Т
Т
Д
У
У
Д
*
Д
Т
Т
К
К
У

17
Пристайко
Т
К
К
Д
К
У
Т
Д
Т
Т
Д
Т
К
У
Т
У
*
Д
Т
У
К
К

18
Соловей
Т
Д
Т
Д
К
К
У
У
Д
У
Д
Д
Т
У
К
У
Т
*
Д
Т
У
У

19
Швець
У
Д
Д
Т
У
К
К
У
Д
У
К
К
Т
Д
Д
Т
Д
Д
*
Т
Т
К

20
Шевель
У
Т
Т
Д
Т
У
У
К
Т
У
У
К
К
У
К
Т
У
Т
Д
*
Т
У

21
Штак
Т
Т
Д
Д
Т
Т
К
К
Т
Д
Д
Т
Д
Д
Т
К
У
У
У
Т
*
Д

22
Ярошенко
Т
У
Т
Д
Д
Т
У
К
К
У
К
У
Т
Д
У
У
Т
У
Д
Д
Д
*

Рівень
Д
4
4
6
8
4
2
4
9
5
2
8
5
1
5
6
8
3
10
7
5
4
9

спілкування
Т
8
5
5
4
6
9
8
4
4
6
6
5
9
7
9
5
7
6
9
8
8
1

У
6
5
6
6
4
7
6
3
5
9
5
6
7
7
3
5
9
3
2
4
5
6

K
3
7
4
3
7
3
3
5
7
4
2
6
4
2
3
3
2
2
3
6
4

OKT
%
85
66
81
85
66
85
85
76
66
81
91
76
81
95
85
85
91
91
85
81
81
76

Рівень спілкування

Д
2
5
3
6
3
6
4
8
7
5
6
7
6
7
6
6
4
6
7
2
7
6

Т
5
6
8
4
8
4
9
7
7
9
7
7
4
7
4
7
7
5
5
7
8
5

У
8
6
6
8
4
6
4
0
4
5
5
6
6
6
6
5
4
7
4
8
3
7

К
6
4
4
4
6
5
4
6
3
2
3
7
4
7
4
7
7
5
5
7
8
5

STK
71
81
81
85
71
76
81
81
85
91
85
95
76
95
76
85
71
85
76
81
85
85

де
SKT- суб’єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою

О
КТ- об’єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою

М — середній показник товариськості у групі
В залежності від співвідношення показників ОКТ, SКТ та М можна розподілити учнів на п’ять підгруп за критерієм активності у спілкуванні
1. Показники ОКТ та SКТ вищі за середній (М) — Соловей, Панкевич та Лобода. У таких осіб нема труднощів у спілкуванні, вони легко встановлюють контакти з іншими членами групи, тому вони легко можуть виконувати різні доручення. Ці характеристики були помітні ще на першому моєму відвідуванні цього класу. Лобода Андрій перший підійшов до мене на перерві після уроку та розпочав розмову.
Соловей Тетяна є лідером серед дівчат своєї групи та водночас займає посаду старости класу. При проведенні гри вона зайняла роль капітана своєї команди. Це відповідає загальній характеристиці цієї групи.
2. Показник SКТ вищий за середній (М), а показник ОКТ — нищий. До цієї групи належать Клименко, Кукалець, Літвінов, Мацепа та Ярошенко. Це особи активні у спілкуванні, але не користуються взаємністю, тобто вони не прагнуть до контактів, але однокласники з якихось причин не обирають їх у партнери. Вони добре виконують термінові, але не дуже важливі доручення. Кукальцю Вові було доручено підготувати дошку до заняття, він швидко та з великим задоволенням виконав це доручення. Володимір також активно приймав участь у проведенні гри, обговорення питань.
3. Показник SКТ нищий або дорівнює середньому (М), а показник ОКТ — вищий за середній. До цієї групи належать такі учні Алексієнко, Башинська, Демчук, Олійник, Пискун, Пристайко та Швець. Такі особи відрізняються товариськістю, але дещо стримані у спілкуванні з іншими людьми. Вони схильні відповідати взаємністю, але самі не ініціюють дружніх стосунків. Проаналізувати таку групу дуже важко. На мій погляд, Демчук Володимир є найбільш яскравим представником цієї групи. Він охоче приєднується до розмови зі своїми друзями, але якщо з’являється нова людина (хтось з іншого класу), то він починає вести себе стримано.
4. Показники ОКТ, SКТ та М приблизно однакові у Боргуленко, Бугрової, Калейник, Полулях, Шевеля та Штака. Ця група характеризується помірною товариськістю. Такі особи не дуже яскраво демонструють своє ставлення до однокласників, не схильні до розгалуження контактів, їм більше подобається спілкування з обмеженим колом осіб.
5. Показники ОКТ та SКТ менші за середній (М). До цієї групи належить лише Гордиєнко. Він дуже замкнута людина (при тестуванні він визначив лише 3 друга та 4 товариша). На уроках він теж веде себе пасивно не бере участі у обговорюванні питань та проведенні гри.
Залучати його до проведення гри можливо було лише даючи йому окреме питання та схвалювати його відповідь, але це схвалення повинно бути об’єктивне.
Висновок
За допомогою методики «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням» я вивчив особливості взаємовідносин учнів у класному колективі, визначив рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості й проаналізував отримані результати.

б) актуалізації особистості за Маслоу
Мета
— навчитися користуватися опитувальником «Самоактуалізаційний тест»;
— вивчити риси своєї особистості, тобто рівень самоактуалізації за допомогою опитувальника «Самоактуалізаційний тест»;
— проаналізувати отриману характеристику та зробити відповідний висновок.

Обробка результатів
1. Орієнтування в часі — 13.5 90%
2. Цінності — 12.0 80%
3. Погляд на природу людини — 6.0 40%
4. Потреба в пізнанні — 7.5 50%
5. Креативність — 12.0 80%
6. Автономність — 8.0 53%
7. Спонтанність — 10.0 67%
8. Саморозуміння — 7.5 50%
9. Аутосимпатія — 10.0 67%
10. Контактність — 6.0 40%
11. Гнучкість в спілкуванні — 9.0 60%

Аналізуючи отриманні результати можна побачити, що найбільший процент я набрав по шкалі орієнтування в часі, креативність та цінності (80-90%). Найменший процент відповідає шкалі контактність та погляд на природу людини і станове лише 40%. Всі інші показники займають середнє положення.

Характеристика отриманих показників
1.Шкала орієнтацій характеризує те, що я не намагаюсь відкласти своє життя на «потім», а прагну отримати насолоду та задоволення сучасним моментом.
2.Шкала цінностей вказує на те, що я прагну до гармонійності, чесних відношень з людьми, не намагаюсь маніпулювати їми в своїх інтересах.
3. Погляд на природу людини. Рівень балів, які я набрав складає лише 40%.Цей показник вказує на ступінь довіри до інших людей, доброзичливість та чесність. На мій погляд, такий незначний рівень, який я отримав обумовлений настроєм та суперечкою, яка відбулася недавно. Взагалі, я би охарактеризував цей рівень вище середнього.
4. Потреба в пізнанні. Лозунг мого життя сам по собі може охарактеризувати моє ставлення до бажання пізнавати щось нове та цінити те, що є. Цей лозунг виглядає так «Проживи день так, щоб його запам’ятати».
5. Креативність характеризує прагнення до творчості, до творчого підходу до життя. В мене цей показник становить 80%, тобто я прагну весь час створити щось нове, цікаве, щоб прикрасити життя.
6. Автономність. Показник автономності характеризує автономність людини, її незалежність та свободу. Рівень цього показника в мене не дуже високий, хоча на мій погляд, він повинен бути вищий. Мені треба намагатися розвивати ці характеристики. Я вже зробив багато на цьому шляху. Раніше я дуже була залежна від поглядів та думок інших людей, але зараз я став більш незалежним та вільним у виборі.
7. Спонтанність. З одного боку це дуже гарна характеристика , а з іншого мені дуже важко було на початку навчання в університеті планувати свій день, так як я дуже часто приймав спонтанні рішення, тим самим змінював свій графік. Зараз я просто залишаю годину чи більше у розпорядку дня на спонтанні рішення.
8. Саморозуміння. Цей показник, як і попередній, тісно пов’язано з показником автономність. Він вказує на рівень психологічного захисту від думки «ззовні», орієнтування на власні бажання та потреби. Як я вже і казав раніше, я прагну збільшити свою незалежність.
9. Аутосимпатія. Цей показник становить 67% та вказує на сприйняття самого себе як особистість та слугує джерелом стійкої та адекватної оцінки самого себе.
10. Контактність. За даними тестування рівень цього показника нижче середнього. Це може бути пояснено дуже високим навантаженням, що спричинило мабуть у всіх студентів виникненню бажання відпочити на одинці без будь-якого спілкування.
11. Гнучкість в спілкуванні. Шкала гнучкості в спілкуванні вказує на наявність або відсутність соціальних стереотипів, здібність до адекватного самовиразу. Середній рівень цього показника можна інтерпретувати як, з одного боку, наявність високої оцінки особистого спілкування, а з іншого боку — схильність до використання стратегії маніпулювання людьми.
Висновок Самоактулізація для мене ще не є в достатній мірі образом життя, я лише намагаюсь зробити її такою. Здається, що це мені вдається.

ЗВІТ ЗА ПРОГРАМОЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Студентки IV курсу
фінансово-економічного факультету
спеціальності фінанси і кредит
групи №

Керівник практики від бази практики

Керівник практики від університету
Музичко Л.В.

м.Київ-1998

План звіту по педагогічній практиці у школі № 216

Розділ І
1.1. Аналіз організації учбової програми у школі № 216
1.2. Аналіз відвіданих уроків.
1.3. Аналіз проведених уроків

Розділ ІІ Психологічне дослідження
а) особливості спілкування у класі
б) актуалізації особистості за Маслоу

Відгук

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі №

Практику проходила в київській середній школі №216. Ця школа була створена в 1978 році. На даний момент школа складається з таких блоків

Молодша школа (1-4 класи). Перший клас засновано на базі дитячого дитсадку. Це зроблено з метою введення поступового переходу від умов дитсадка до школи. Прийом учнів здійснюється на основі співбесіди, яка допомагає виявити рівень знань малюка, його психологічні особливості. При подальшому навчанні періодично проводиться тестування знань учнів. За результатами тестування учнів формуються класи різних рівнів успішності навчання. Так, учні з найвищими досягненнями направляються в клас «А», з трохи нижчим рівнем – «Б», і так далі. Додатково до програми, яка існувала раніше в останні роки учні навчаються хореографії, ін.

2.Середня школа (4-9 класи). Зберігається поділ класів за рівнем знань, як і в попередньому блоці. Примітним є те, що учнів вже з п’ятого класу починають навчати двом іноземним мовам англійській та іспанській мові. Але ця практика розпочалась недавно, до цього викладалась лише англійська мова.
3. Старша школа (10-11класи). Прийом до старшої школи проводиться на основі співбесіди. Існує дві спеціалізації навчання – математична та історична. Кожній спеціалізації відповідає клас. Математична спеціалізація передбачає поглиблене вивчення математики, фізики, програмування. Історична передбачає поглиблене вивчення історії. Цей розподіл був зроблений умовно, реально дирекція школи розділила всіх випускників 9-х класів на сильних та слабких. В школі відсутній інформаційний клас і тому учням треба їздити до Навчально-виробничого комп’ютерного центру Мінського району. В перший рік навчання вони вивчають там мову програмування, а наступного року вивчають пакети прикладних програм. Після закінчення вони виконують випускну роботу, здають іспит та, в разі успішного складання іспиту, отримують свідотство користувача ЕВТ.
Економічна дисципліна «Основи економіки» вивчається лише в 11 класі. Викладач цієї дисципліни Малахова Аліфтина Михайлівна. Дисципліна розрахована на 30 академічних годин, тобто 1 заняття в неділю.
В школі є і проблеми. З одного боку є проблема підбору вчителів. Адміністрація школи намагається створити сприятливе оточення для навчання і розвитку особистості учнів, але не всі вчителі можуть створити сприятливий настрій для навчання на своїх уроках ( за першу чверть в 11 класах змінилося п’ять викладачів англійської мови). А з іншого боку існує нестача кваліфікованого педагогічного персоналу, особливо викладачів економіки.
Ще одною проблемою є різні здібності до навчання у учнів, це пов’язано з психологічними особливостями кожної людини. Проблема вирішується розподіленням учнів по класах з різним рівнем знань і здібностей до навчання (у молодшій і середній школі), періодичного тестування результатів навчання (у всіх класах школи кожну чверть учні повинні скласти іспити).
Характеристики сучасного учня обумовлені сучасним оточуючим середовищем. Сучасний світ швидко змінюється і учню необхідно швидко пристосовуватися до цих змін. Ще один фактор, що формує характеристики сучасного учня – це акселерація (швидке, порівняно з нормами, фізіологічне дорослішання дитини). Таким чином сучасний учень має такі характеристики часто просліджується дисбаланс між фізіологічним і психологічним віком учня, підвищена активність, можливість швидко пристосовуватися до нових умов існування. Наслідком цих характеристик є психологічне напруження, де-яка агресивність, максималізм в оцінках. Психологічне напруження тут часто гаситься через спілкування з друзями, тобто дуже висока роль групи, до якої входить учень.
Навчання в школі проводиться здебільшого з застосуванням класно-урочної системи. Але вчителі намагаються як можна частіше застосовувати активні методи навчання (особливо при викладанні економіки).

1.2. Аналіз відвіданих уроків « Основи економіки» .

Перший урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач Малахова Аліфтина Михайлівна, назва предмету «Основа економіки», предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку «Сутність бюджетної системи». Мета уроку пояснити, що таке бюджет, його структура, дефіцит бюджету, навчити давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету. Урок пройшов в чотири етапи

розповідь вчительки про те, що таке бюджет, дефіцит бюджету, дохідна та витратна частини бюджету і яка між ними різниця;
опитування з використанням легких питань;
завдання учням першого варіанту записати в зошит статті доходів, які вони знають, а другого – статті витрат (після запису всі по черзі прочитали те, що вони написали).

Під час уроку викладач гарно володіла класом – склалася доброзичлива атмосфера, коли увага учнів перемикалася на своїх однолітків (це інколи траплялося), викладач швидко це виправляв. Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Ставлення до всіх учнів однакове, але викладач змушена була приділяти більше уваги учням, поведінка яких була більш активна, ніж у інших. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав’язливими кольорами стін, гарним освітленням, великими дошками. Результат заняття – учні зрозуміли і запам’ятали поняття бюджет, його структуру, дефіцит бюджету, навчилися давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету , зрозуміли різницю між ними і навчилися відрізняти їх. Інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх середньостроковій пам’яті. Склалося враження, що на уроці не втрачено ні одної хвилини – все відбувалося швидко і точно розраховано.
Другий урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач Малахова Аліфтина Михайлівна, назва предмету «Основи економіки», предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку «Економічний зміст податкової системи». Мета уроку закріпити в пам’яті поняття податки, вміти давати характеристику основним видам податків, що існують в Україні, навчити відрізняти прямі податки та непрямі. Урок пройшов в два етапи
1. розповідь вчительки про те, що таке податки, основні елементи податкової системи та підходи встановлення податкових ставок, була дана загальна характеристика прямих та непрямих податків;
2. гра викладач розбив учнів на невеличкі команди по 3-4 учня, кожній команді даються два види прямих податків земельний та податок на майно. Необхідно самим визначити елементи податків суб’єкт податків, об’єкт податків, джерело податків, ставку податків. Далі свої приклади по черзі розповідаються командами і виграє та, яка правильно розробила та визначила конкретні елементи податків. Мета гри з’ясувати вірно чи ні учні зрозуміли значення кожного елементу податків, закріпити вивчений матеріал.
Під час уроку викладач гарно володіла класом – склалася доброзичлива атмосфера (на при кінці уроку – ігрова атмосфера). Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав’язливими кольорами стін, гарним освітленням. Результат заняття – учні надовго запам’ятали поняття податки, її основні елементи, навчилися відрізняти прямі податки та непрямі (інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх довгостроковій пам’яті). Час проведення окремих заходів гарно розрахований.

Аналіз проведенних занять з курсу «Основи економіки».

Перший урок був проведений 28 січня 1998 року – 11-А клас (присутні 32 учня). Назва предмету «Економіка». Тема уроку «Основні поняття та терміни бюджетної системи» (тема була визначена вчителькою 11 класу з економіки). Мета уроку «З’ясувати, що учні пам’ятають з вивченого матеріалу і нагадати те, що вони забули». Урок був проведений у формі бесіди з елементами опитування.
Перші десять хвилин урок вести було важко – я хвилювалася, а учні вели себе дещо насторожено. Потім це минулося. На протязі уроку учням були задані різноманітні запитання з пройденого ними матеріалу. В разі виявлення питання, що учні не пам’ятають, ці питання обговорювалися і, як правило, учні самі знаходили вірну відповідь, як що цього не відбувалося, то на питання відповідала я сама. Ситуацією на уроці я володіла, це проявлялося в увазі (інколи учні були неуважні, але я привертала увагу шляхом запитань, постукувань ручкою по парті і ін.), постійній участі в обговоренні питань декількох учнів (від трьох – чотирьох до приблизно п’ятнадцяти учнів). Діти прагнули говорити і отримували таку можливість, хоча виникали проблеми з тим, що вони часто хтіли відповідати одночасно і це виливалося в гул і шум. Такі проблеми вирішувалися наданням права говорити учням по черзі. Виникали проблеми хронологічного плану уроку – спочатку на обговорення запитань витрачалось менше часу, ніж було заплановано, але потім учні розговорилися і витрачали більше часу на відповідь. В результаті три з запланованих сімнадцяти питань зосталися необговореними (що таке місцеві податки і збори та загальнодержавні податки), але я вважаю, що це не вплинуло на якість уроку. На уроці були обговорені такі розділи з попереднього навчання бюджет, його структура, дефіцит бюджету, характеристика дохідної та витратної частині бюджету, податки, характеристика основних видів податків, що існують в Україні.
Другий урок був проведений 28 січня 1998 року –11 Б клас (присутні 32 учня). Назва предмету «Основи економіки». Тема уроку «Основні терміни та поняття бюджетної та податкової системи». Мета уроку «Активізувати знання учнів з економіки». Урок був проведений у формі гри. Перед початком гри у учнів були зібрані зошити з записами з попередніх періодів навчання. Учні були поділені на шість мінігруп по п’ять-шість чоловік. Кожна мінігрупа повинна була придумати по п’ять запитань з матеріалу, що вивчався раніше. На це завдання мінігрупам були виділені 10 хвилин. Подальші правила гри такі кожна мінігрупа повинна задати по одному (заготовленому) запитанню своїм суперникам. За коректно задане запитання (коли мінігрупа сама може на нього відповісти вірно) мінігрупа отримує один бал. За вірну відповідь мінігрупа отримує один бал. Як що питання задане надто складне, то питання знімається (один бал отримує команда, яка має відповідати, а команда, яка задала питання не отримує нічого). На обдумування відповіді команді давалося півхвилини (роль наглядача часу була покладена на одного з учнів). Коли команди не могли самі повністю розібратися у відповіді, то залучалися бажаючі допомогти (бали за допомогу не давалися, але була можливість довести, що якась команда не права). Фактично учні самі доводили свою правоту або неправоту. Моя роль була в тому, щоб надавати слово черговому учню і записувати бали. Виникали проблеми з дисципліною – спірні питання захоплювали дітей і вони намагалися говорити всі одразу, тому доводилося дещо заспокоювати їх (постукуванням по парті, закликами до тиші). Спори продовжувалися навіть на перерві – учні часто задавали питання, які не вивчалися раніше (десь почули або прочитали). Ще проблема – інколи учні задавали питання на які я сама не могла точно відповісти. І остання проблема – залишилося два запитання, які не встигли задати (можливість такого випадку обговорювалася завчасно з вчителькою класу і вона погодилася в цьому разі сама завершити гру на наступному занятті). На протязі гри учні втратили приблизно 15% балів. Результатом уроку стало якісне відновлення знань з тем «Сутність бюджетної системи» та «Економічний зміст податкової системи «, що були набуті раніше.
Таким чином для удосконалення навичок навчання учнів мені необхідно навчитися перш за все

більш якісно контролювати дисципліну в класі. Цього можна досягти використовуючи прийоми викладача Малахової – надання конкретних практичних завдань, постійний контроль за виконанням цих завдань, чітке розмежування ролі вчителя і учня (я намагалася не тиснути на учнів, дати їм більше свободи, як виявилося це не спрацювало), недопущення відхилення від теми заняття;
необхідно бути більш жорсткою стосовно виконання хронологічного плану уроку і навчитися точніше розраховувати цей план.

В школи існують деякі проблеми, які адміністрація вирішує дуже повільно, але які можна вирішити – слабка забезпеченість технічними засобами наочності, мала кількість зв’язків з ВУЗами і іншими організаціями, як можна використати в навчанні.
В школі працюють досвідчені вчителі, досвід який корисно використати для розвитку власних викладацьких навичок, зокрема це досвід привертання уваги, дотримання дисципліни, хронологічне планування уроків і виконання цих планів.
Педагогічна практика виявилася дуже корисною для мене в плані розвитку організаторських здібностей, навичок навчати, виявлення недоліків в керуванні колективом і в теоретичних знаннях, хоча два проведених уроки – це дуже мало для глибокого вивчення недоліків і переваг власних навичок навчати інших людей.
З усього, що я взнала під час проходження педагогічної практики можу сказати, що використання активних методів навчання більш ефективне для засвоєння та повторення матеріалу. На мій погляд, порівнюючи два активних метода навчання більш вдалим та ефективним виявився другий — гра. Але проведення гри на уроках потребує вміння тримати аудиторію.

Розділ ІІ

2.1. Психологічне дослідження

Таблиця 1

№ п/п
П.І.П.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22

1
Алексієнко
*
Т
У
У
К
К
У
К
У
Т
Д
У
У
Т
Т
К
К
У
К
У
Т
Д

2
Башинська
Д
*
У
Д
Д
Т
Т
К
К
У
У
У
Т
Т
Д
Д
Т
Т
К
К
У
У

3
Боргуленко
Т
У
*
Т
Д
У
К
Д
У
У
Т
Т
Т
Д
Т
Т
К
Т
У
К
К
У

4
Бугрова
Т
К
У
*
Д
У
У
Д
У
К
У
Т
У
Д
Д
Т
У
Д
Т
У
У
К

5
Гордієнко
У
К
К
У
*
У
Т
Т
К
Т
Д
К
У
Т
Т
Д
Т
Д
Т
Т
К
К

6
Демчук
К
У
К
К
У
*
У
Д
К
У
Д
У
Т
Т
Д
Д
Т
Д
Д
Т
У
К

7
Калейник
Т
Т
У
У
К
Т
*
Д
К
К
Т
К
Т
У
Т
Д
Д
У
Т
Т
Т
Д

8
Кліменко
Д
Т
Д
К
К
Т
Т
*
К
К
Д
К
К
Т
Д
Д
Т
Д
Д
Т
Т
Д

9
Кукалець
У
Д
Д
К
Т
У
Т
Д
*
Д
Д
Т
Т
К
К
У
У
Д
Т
Т
Т
Д

10
Літвінов
К
Д
Т
У
Т
Т
Т
Д
Т
*
Т
У
К
У
У
У
Т
Д
Т
Д
Д
Т

11
Лобода
К
У
Д
Т
Т
Т
Д
Т
У
Т
*
У
У
К
У
К
У
Т
Т
Д
Д
Д

12
Мацепа
Т
У
Д
У
Т
У
Д
Д
К
У
У
*
Т
Т
Т
Д
У
Д
Т
Д
Т
Д

13
Олійник
У
К
Т
У
К
Д
Т
У
К
К
У
К
*
У
Т
Д
У
Д
Д
Т
Д
Д

14
Панкевич
У
К
У
Д
У
Т
Д
Т
У
Т
Т
Д
У
*
Т
Д
У
Т
Д
Д
Т
Д

15
Пискун
Д
К
К
Д
К
Д
Д
Т
Д
У
Т
Д
У
Т
*
Т
У
К
К
У
У
У

16
Полулях
Д
К
У
Т
У
Т
Т
Д
Д
Т
Т
Д
У
У
Д
*
Д
Т
Т
К
К
У

17
Пристайко
Т
К
К
Д
К
У
Т
Д
Т
Т
Д
Т
К
У
Т
У
*
Д
Т
У
К
К

18
Соловей
Т
Д
Т
Д
К
К
У
У
Д
У
Д
Д
Т
У
К
У
Т
*
Д
Т
У
У

19
Швець
У
Д
Д
Т
У
К
К
У
Д
У
К
К
Т
Д
Д
Т
Д
Д
*
Т
Т
К

20
Шевель
У
Т
Т
Д
Т
У
У
К
Т
У
У
К
К
У
К
Т
У
Т
Д
*
Т
У

21
Штак
Т
Т
Д
Д
Т
Т
К
К
Т
Д
Д
Т
Д
Д
Т
К
У
У
У
Т
*
Д

22
Ярошенко
Т
У
Т
Д
Д
Т
У
К
К
У
К
У
Т
Д
У
У
Т
У
Д
Д
Д
*

Рівень
Д
4
4
6
8
4
2
4
9
5
2
8
5
1
5
6
8
3
10
7
5
4
9

спілкування
Т
8
5
5
4
6
9
8
4
4
6
6
5
9
7
9
5
7
6
9
8
8
1

У
6
5
6
6
4
7
6
3
5
9
5
6
7
7
3
5
9
3
2
4
5
6

K
3
7
4
3
7
3
3
5
7
4
2
6
4
2
3
3
2
2
3
6
4

OKT
%
85
66
81
85
66
85
85
76
66
81
91
76
81
95
85
85
91
91
85
81
81
76

Рівень спілкування

Д
2
5
3
6
3
6
4
8
7
5
6
7
6
7
6
6
4
6
7
2
7
6

Т
5
6
8
4
8
4
9
7
7
9
7
7
4
7
4
7
7
5
5
7
8
5

У
8
6
6
8
4
6
4
0
4
5
5
6
6
6
6
5
4
7
4
8
3
7

К
6
4
4
4
6
5
4
6
3
2
3
7
4
7
4
7
7
5
5
7
8
5

STK
71
81
81
85
71
76
81
81
85
91
85
95
76
95
76
85
71
85
76
81
85
85

де
S
KT- суб’єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою

О
КТ- об’єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою

М
— середній показник товариськості у групі

В залежності від співвідношення показників ОКТ, SКТ та М можна розподілити учнів на п’ять підгруп за критерієм активності у спілкуванні
1. Показники ОКТ та SКТ вищі за середній (М) — Соловей, Панкевич та Лобода. У таких осіб нема труднощів у спілкуванні, вони легко встановлюють контакти з іншими членами групи, тому вони легко можуть виконувати різні доручення. Ці характеристики були помітні ще на першому моєму відвідуванні цього класу. Лобода Андрій перший підійшов до мене на перерві після уроку та розпочав розмову.
Соловей Тетяна є лідером серед дівчат своєї групи та водночас займає посаду старости класу. При проведенні гри вона зайняла роль капітана своєї команди. Це відповідає загальній характеристиці цієї групи.
2. Показник SКТ вищий за середній (М), а показник ОКТ — нищий. До цієї групи належать Клименко, Кукалець, Літвінов, Мацепа та Ярошенко. Це особи активні у спілкуванні, але не користуються взаємністю, тобто вони не прагнуть до контактів, але однокласники з якихось причин не обирають їх у партнери. Вони добре виконують термінові, але не дуже важливі доручення. Кукальцю Вові було доручено підготувати дошку до заняття, він швидко та з великим задоволенням виконав це доручення. Володимір також активно приймав участь у проведенні гри, обговорення питань.
3. Показник SКТ нищий або дорівнює середньому (М), а показник ОКТ — вищий за середній. До цієї групи належать такі учні Алексієнко, Башинська, Демчук, Олійник, Пискун, Пристайко та Швець. Такі особи відрізняються товариськістю, але дещо стримані у спілкуванні з іншими людьми. Вони схильні відповідати взаємністю, але самі не ініціюють дружніх стосунків. Проаналізувати таку групу дуже важко. На мій погляд, Демчук Володимир є найбільш яскравим представником цієї групи. Він охоче приєднується до розмови зі своїми друзями, але якщо з’являється нова людина (хтось з іншого класу), то він починає вести себе стримано.
4. Показники ОКТ, SКТ та М приблизно однакові у Боргуленко, Бугрової, Калейник, Полулях, Шевеля та Штака. Ця група характеризується помірною товариськістю. Такі особи не дуже яскраво демонструють своє ставлення до однокласників, не схильні до розгалуження контактів, їм більше подобається спілкування з обмеженим колом осіб.
5. Показники ОКТ та SКТ менші за середній (М). До цієї групи належить лише Гордиєнко. Він дуже замкнута людина (при тестуванні він визначив лише 3 друга та 4 товариша). На уроках він теж веде себе пасивно не бере участі у обговорюванні питань та проведенні гри.
Залучати його до проведення гри можливо було лише даючи йому окреме питання та схвалювати його відповідь, але це схвалення повинно бути об’єктивне.
Висновок
За допомогою методики «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням» я вивчила особливості взаємовідносин учнів у класному колективі, визначила рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості й проаналізувала отримані результати.

Аналізуючи отриманні результати можна побачити, що найбільший процент я набрала по шкалі орієнтування в часі, креативність та цінності (80-90%). Найменший процент відповідає шкалі контактність та погляд на природу людини і станове лише 40%. Всі інші показники займають середнє положення.

Характеристика отриманих показників
1.Шкала орієнтацій характеризує те, що я не намагаюсь відкласти своє життя на «потім», а прагну отримати насолоду та задоволення сучасним моментом.
2.Шкала цінностей вказує на те, що я прагну до гармонійності, чесних відношень з людьми, не намагаюсь маніпулювати їми в своїх інтересах.
3. Погляд на природу людини. Рівень балів, які я набрала складає лише 40%.Цей показник вказує на ступінь довіри до інших людей, доброзичливість та чесність. На мій погляд, такий незначний рівень, який я отримала обумовлений настроєм та суперечкою, яка відбулася недавно. Взагалі, я би охарактеризувала цей рівень вище середнього.
4. Потреба в пізнанні. Лозунг мого життя сам по собі може охарактеризувати моє ставлення до бажання пізнавати щось нове та цінити те, що є. Цей лозунг виглядає так «Проживи день так, щоб його запам’ятати».
5. Креативність характеризує прагнення до творчості, до творчого підходу до життя. В мене цей показник становить 80%, тобто я прагну весь час створити щось нове, цікаве, щоб прикрасити життя.
6. Автономність. Показник автономності характеризує автономність людини, її незалежність та свободу. Рівень цього показника в мене не дуже високий, хоча на мій погляд, він повинен бути вищий. Мені треба намагатися розвивати ці характеристики. Я вже зробила багато на цьому шляху. Раніше я дуже була залежна від поглядів та думок інших людей, але зараз я стала біль незалежна та вільна у виборі.
7. Спонтанність. З одного боку це дуже гарна характеристика , а з іншого мені дуже важко було на початку навчання в університеті планувати свій день, так як я дуже часто приймала спонтанні рішення, тим самим змінювала свій графік. Зараз я просто залишаю годину чи більше у розпорядку дня на спонтанні рішення.
8. Саморозуміння. Цей показник, як і попередній, тісно пов’язано з показником автономність. Він вказує на рівень психологічного захисту від думки «ззовні», орієнтування на власні бажання та потреби. Як я вже і казала раніше, я прагну збільшити свою незалежність.
9. Аутосимпатія. Цей показник становить 67% та вказує на сприйняття самого себе як особистість та слугує джерелом стійкої та адекватної оцінки самого себе.
10. Контактність. За даними тестування рівень цього показника нижче середнього. Це може бути пояснено дуже високим навантаженням, що спричинило мабуть у всіх студентів виникненню бажання відпочити на одинці без будь-якого спілкування.
11. Гнучкість в спілкуванні. Шкала гнучкості в спілкуванні вказує на наявність або відсутність соціальних стереотипів, здібність до адекватного самовиразу. Середній рівень цього показника можна інтерпретувати як, з одного боку, наявність високої оцінки особистого спілкування, а з іншого боку — схильність до використання стратегії маніпулювання людьми.
Висновок Самоактулізація для мене ще не є в достатній мірі образом життя, я лише намагаюсь зробити її такою. Здається, що це мені вдається.

—

50
—

Зміст.

Вступ…………………………………………………………………………………………………..2

Розділ 1. Стан економічної освіти в навчальному закладі…………………………3

Розділ 2. Розробка робочої програми навчальної дисципліни
“Банківська справа”………………………………………………………………………….4
Перелік тем………………………………………………………………………………….5
Література, яка пропонується для використання………………………………6

Розділ 3. Розробка навчально-методичного блоку до теми
“Управління робочими активами”………………………………………………………8
Зміст теми “Управління робочими активами”………………………………….10
Матеріали для фолій……………………………………………………………………..22
Блок підтримки викладача…………………………………………………………………31
Розподіл часу по урокам………………………………………………………………..31
Контрольні питання………………………………………………………………………31
Дискусія……………………………………………………………………………………….31
Ділова гра……………………………………………………………………………………..33
Завдання для самостійної роботи…………………………………………………….34

Вступ.

Зміни останніх років довели що система освіти яка сформувалася у нашій країні має багато недоліків. Громадяни нашої країни опинились у нових умовах. Проблеми які виникли у зв`язку з цим у великій мірі пов`язані з тим, що суспільство не має достатньо знань про сутність нових відносин. Через цей брак знаннь ми маємо економічні проблеми — на рівні окремої людини, сім`ї через елементарне невміння вести господарство, на рівні держави через відсутність професіональв які можуть працювати у нових умовах. Соціальні проблеми також пов`язані з тим що суспільство не розуміє сутність процесів що зараз обумовлюють наше життя. Саме тому існує об`єктивна необхідність реформування системи освіти. Більше уваги треба приділяти гуманітарним наукам. Велике місце у житті будь-якого суспільства займає економіка.
У 1992 році Україна вступила на шлях реформування економіки, і було проголошено перехід від економіки планового господарювання до економіки ринкового типу. І саме цей перехід вимагає від суспільства нових професійно підготованих кадрів, які б могли вільно орієнтуватися у сучасних умовах, неординарно мислити. Саме економічна освіта може виховати спеціалістів такого типу.
Тому економічна освіта зараз є одним з найприорітетніших напрямків розвитку освіти взагалі. Ось чому прагнуть отримати економічну освіту не тільки молодь, а й люди, у яких вже є освіта. Тому що сьогодні настав такий час, коли “зв’язків” для ведення бізнесу недостатньо, потрібно мати економічні знання, щоб знати про сучасні напрямки в економіці.
Певний рівень економічних знань необхідний кожній людині. Тому в багатьох школах ввели курси з економіки. Також останнім часом майже у кожному ВУЗі зараз існують економічні факультети, незалежно від його професійної орієнтації.
Крім того слід зазначити що в Україні відсутня система підготовки спеціалістів-практиків, тобто великий пласт робітників середнього та нижчого рівня, робота яких безпосередньо пов`язана з якоюсь галуззю економіки, поповнюється за рахунок людей з технічною абож з вищою економічною освітою. У обох випадках людина опиняється не на своєму місці.
Таким чином реформування економічної освіти є необхідним для держави і має бути складовою частиною тих реформ, які проводяться в Україні. Освіта має великий вплив на всі сторони життя суспільства і всі проблеми суспільства у різній мірі, але залежать від проблем освіти

низька продуктивність праці пов`язана з непрофесіоналізмом робітників;
великі витрати держави на соціальні програми пов`язані з неможливістю більшості громадян оптимально використовувати свої ресурси та вести домашнє господарство у нових умовах;
дуже поганий стан більшості відчизняних підприємств пов`язан з недостатньо високим рівнем керівництва;

Ці та багато інших прикладів вказують на важливість розвитку економічної освіти, при чому на самих різних рівнях.

Розділ 1. Стан економічної освіти в навчальному закладі.

Останнім часом багато колишніх провідних банків України, у першу чергу таких як Інко, Відродження збанкрутувались як свідчить практика однією з причин було невміння прибутково та оперативно розміщувати кошти. Стабілізація економіки, зменшення темпів інфляції вимагають від банків працювати за стандартами ринкової економіки.
Тому виникла об’єктивна необхідність створення курсів підвищення кваліфікації банківських працівників. Адже зараз у банках керівні посади займають особи, які закінчували вищі навчальні заклади 15-25 років тому, коли викладалися основи планової економіки. Тому отриманих знань в сьогоднішніх умовах не вистачає для успішного ведення бізнесу. Вже минули роки, коли великі гроші можна було заробляти на інфляції. Також, як свідчить практика, у банківській сфері працює багато людей, які навіть не мають економічної освіти.
Для підвищення професійного рівня банкірів було створено курси підвищення кваліфікації робітників банківських установ.
Але існує багато складнощів у роботі даних курсів.
По-перше, слід зазначити, що зараз в Україні обмаль кваліфікованих спеціалістів, які б могли викладати на таких курсах. Ті хто має необхідні знання, не має педагогічної підготовки, і тому цікавий матеріал викладається дуже “сухо” і не викликає задоволення у слухачів. Або навпаки викладач розказує про конкретні випадки, зовсім не приділяючи уваги теорії. Багато викладачів запрошуються на них із-за кордону, але вони не досить знайомі з особливостями ведення банківського бізнесу в Україні (особливості законодавства, оподаткування, операцій з різними видами активів) і тому дуже часто програма курсів не виправдовує себе. Звісно цікаво ознайомитись із закордонним досвідом, але не в Україні розроблена своя практика управління робочими активами.
По-друге, немає розроблених програм, які б могли задовольнити вимоги слухачів.
По-третє, немає методичного забезпечення, підручників вітчізняних авторів з даної проблеми, за якими б проводилися заняття.
Слід зазначити, що даний учбовий заклад має добру матеріальну базу. Цей фактор об’єктивно впливає на підвищення якості навчання.
Незважаючи на всі ці об`єктивні проблеми, існує об`єктивна необхідність в професіоналах і з розвитком відчизняної банківської системи та економіки в цілому ця необхідність буде збільшуватись разом зі збільшенням вимог щодо якості професійної освіти.
Для вивчання на курсах підвищення кваліфікації банківських працівників пропонується дисципліна “Банківська справа” Ця дисципліна повинна викладатися з врахуванням практичного досвіду, особливостями ведення бізнесу в Україні в сучасних умовах.
Викладання дисципліни спрямоване на углублення знань студентів з даної теми, тому акцент робиться не на загальних теоретичних положеннях, а на особливостях і шляхах вдосконалення роботи комерційного банку в тому чи іншому напрямку. При викладанні курсу велике місце відводиться засобам наочності, також широко використовуються ігрові методи навчання, застосування проблемних метотодів, також використовуються закони групової динаміки.

Розділ 2. Розробка робочої програми навчальної дисципліни “Банківська справа”

Програма курсу “Банківська справа” розрахований на викладання на курсах підвищення кваліфікації робітників банківських установ. При викладанні курсу ставиться мета підвишити професійний рівень банківьких працівників, дати більш глибокі знання по окремим питанням з банківської справи. Також при складанні програми курсу приділяється увага тому що викладання буде відбуватися перед аудиторією людей, які вже мають практичний досвід роботи з запропонованих до викладання тем. Тому основним завданням курсу є ознайомлення аудиторії з сучасними теоретичними розробками та можливість застосування їх в практичній діяльності в сучасних умовах.
Банки є однією з найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво підвищує ефективність суспільного виробництва, сприяє росту продуктивності суспільної праці. Україна як незалежна держава переходить до нової економічної системи, основаної не на командно-розподільчих, а на ринкових відносинах. Ринковій економіці необхідна відповідна банківська система, яка поступово формується, а також висококваліфіковані спеціалісти з цієї галузі, які будуть сприяти формуванню і подальшому розвитку банківської справи на Україні взагалі.
На початку формування банківської системи у ній працювали люди, які навіть не мали початкової економічної освіти. Досить часто зустрічаютиься практики без належного теоретичного грунту. Тому виникла необхідність у розробці даного курсу.
Для здійснення всіх цілей та виконання завдань необхідно застосовувати методи творчого пошуку і методи активізації.
Планується провести 50 годин аудиторних занять та відпускається 30 годин на самостійне опрацювання матеріалу.
Переодичність занять складає раз на тиждень. Навчання за поданим курсом проводитья раз на тиждень. Курс складається з двох симестрів. По закінченню першого симестру студенти здають залік. По закінченню другого складають іспит.
Для викладання курсу “Банківська справа” доцільним є використання засобів наочності таблиць, графіків, плакатів, фолій, прогекторів, кадаскопів, дошки.
Як вже зазначалося вище будуть використовуватися наступні методи контролю у кінці першого симестру – залік; у кінці другого – екзамен. Головна фукція контролю полягає у забезпеченні зворотнього зв’язку, у отриманні зворотньої інформації. Тому крім названих методів підсумкового контролю будуть застосовуватися опитування, проведення тестів, самостійних робіт.
Опитування дозволяє виявити рівень засвоєння і сприйняття інформації. Проведення самостійних робіт перевіряє логіку викладання знань, дає можливість застосувати творчий підхід. Тест дає можливість оцінити максимальну кількість студентів за мінімальний час, а також перевірити реальні вміння та знання, а не вміння “викрутитись”.

Перелік тем

Тема
Аудиторні заняття
Самостійна робота

лекції
практичні заняття

1. Комерційні банки та їх призначення у ринковій системі господарювання
2

2. Дотримання банками економічних нормативів
2
2
2

3. Доходи, витрати та прибуток банків
2
2
2

4. Ресурси комерційних банків
2
2
2

5. Управління робочими активами банків а) Загальні принципи управління робочими активами банків б) Політика управління кредитним портфелем банків в) Політика формування інвестиційного портфелю банку
6 2 2 2
6 2 2 2
6 2 2 2

6. Управління основним капіталом банку
2
2
2

7. Основи організації банківського кредитування
4
4
4

8. Банківські послуги та їх види
2
2
2

9. Сутність, принципи та форми безготівкових розрахунків
2
2
2

10. Система валютних відносин
2
2
2

11. Міжнародні операції комерційних банків
2
2
4

Разом
26
24
30

Всього
80

Література, яка пропонується для використання

Бор М.З. Банковское дело и финансирование инвестиций. М. 1994

Бор М.З. Стратегическое управление банковской деятельностью. М. 1993

Брук Н. Банковское дело и финансирование инвестиций. М. 1994

Глухов Б.В. Финансовый менеджмент в комерческом банке М. 1995

Коробов Ю.И. Банковский портфель 1,2,3 М. 1994

Лаврушин О.И. Основы банковского менеджмента М. 1996

Мелкумов Я.П. Кредитные ресурсы расчет и анализ М. 1995

Мороз А.Н. Основы банковского дела. К. 1994

Рид. Э, Коттер Ф., Гилл Э. Коммерческие банки М. 1994

Роуз П. Управление коммерческим банком М. 1993

Синтки Дж. Управление финансами в коммерческом банке. М. 1994

Про банки і банківську діяльність. Закон Украины от 20.03.91.

Бабичева Ю.А., Трохова О.В. Анализ банковского баланса// Деньги и кредит, 1991 №5, с.49-53.

Банковский портфель-2. под.ред. Антонова А.Н. М. 1994.

Банковское дело. под ред. Бабичева Ю.А.,- М Экономика, 1993

Банковское дело. под. ред. Лавврушина — М Банковский и бирживой научно-консультационный центр, 1992

Інструкція НБУ №10 «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків»

Кох, Тимоти. Управление банком. Уфа, 1993.

Кучукова Н.К. Повышение банковской ликвидности — проблема номер один. //Деньги и кредит, 1992, №1 с.30

Рид Э. В., Коттер Р. В., Гилл Э. К., Смит Р. К. Коммерческие банки. Москва Прогресс, 1988 г.

Усоскин В.М. Современный коммерческий банк управление и операции. М. 1993.

Беспалько В.П. “Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов”, М., 1989 г.

Гирегуб И.К. “Вопросы методологии, методики и организации учебного процесса”, М, 1990 г.

Козаков В.А. “Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение”, М., 1990 г.

Книга освещает вопросы выполнения студентами ВУЗов самостоятельной работы, которая заставляет их думать, искать , сравнивать и выбирать нужный материал в море существующей информации.

“Активные методы обучения и качество подготовки специалистов в ВУЗе”, М., 1989 г.

Розділ 3. Розробка навчально-методичного блоку до теми “Управління робочими активами банку”

Тема “Управління робочими активами банку” викладається у рамках курсу “Банківська справа” на курсах підвищення кваліфікації робітників банківських установ. Управлінням робочими активами керівництво банку здійснює щоденно, і від грамотного визначення пропорцій у розподіленні активів залежитаь загальні показники роботи банку та його прибуток. Структура активів будь-якого банку відображає внутрішню політику керівництва і у значній мірі впливає на подальший розвиток банку як економічної одиниці.
При викладанні теми ставляться наступні цілі

підвишити професійний рівень банківьких працівників, дати більш глибокі знання по окремим питанням по запропонованій темі;
розкрити зміст управління робочими активами банку;

Викладання буде проводитись перед аудиторією, яка вже має практичні навики з запропонованої теми, основним завданням є

не дати базові знання, а робиться спроба з’ясувати сучасні напрямки вдосконалення управління робочими активами банку та можливість застосування засвоєних знань в практичній діяльності в сучасних умовах.

Для полегшення сприйняття теми “Управління робочими активами банку” з курсу “Банківська справа” я пропоную розділити її на три теми
1. Загальні принципи упраління активами у банку.
2. Політика управлінням кредитним портфелем банку.
3. Політика формування інвестиційного портфелю банку.
Взагалі на вивчення теми відводиться 12 годин аудиторних занять (6 годин лекцій; 6 годин семінарів) та 6 годин для самостійного опрацювання теми. Викладення даної теми розраховано на 12 годин 6 годин уроки-лекції (викладення та пояснення нового матеріалу), 4 семінарських заняття (урок закріплення нового матеріалу) та 2 години для оцінки знань по запропонованій темі. Такий розподіл часу я вважаю за доцільне, тому що студентам спочатку будуть викладені теоретичні положення управління робочими активами, потім вони ознайомляться з практичним використанням цих положень на практиці у себе в банку, потім на семінарських заняттях будуть обговорюватися шляхи вдосконалення управління робочими активами та перевірені отримані знання. Та на останньому семінарському занятті буде проведений тест для оцінювання знань студентів з теми, що була викладена.
Такий розподіл часу є найбільш ефективним у зв`язку з сутністю та особливостями теми. При викладені теоретичної інформації викладач повинен особливо звернути увагу на пояснення основних моментів теми. У зв`язку з цим певний час треба виділити для відповідей на можливі питання студентів.

При вивченні теми студенти повинні

Ознайомитись з основними підходами до управління робочими активами банку.
Вивчити фактори, що впливають на управління управління робочими активами банку.
Визначити що здійснюєвирішальний вплив на формування кредитного портфелю.
Мати уяву які ризики впливають на інвестиційний портфель та шляхи їх усунення при формуванні портфелю цінних паперів.
Ознайомитись з можливістю комбінування кредитної політики та політики формування інвестиційного портфелю.

Викладач даної теми повинен мати широкі знання по курсу в цілому у зв`язку з тим, що ця тема пов`язана з усіма сторонами діяльності банку.
Увагу треба звернути на ключові моменти теми

значення управління робочими активами для банку;

політики управління активами, їх основні переваги та недоліки;
основні напрямки розподілення активів;
формування кредитного портфелю банку;
інвестиційний портфель банку.

Для переконання в тому, що тема учнями засвоєна, необхідно застосовувати контрольні заходи. Перш за все це опитування. Цей вид контролю дозволить виявити рівень засвоєння інформації окремими студентами. І друга форма контролю це проведення тестів. Крім того у підсумкові тести курсу будуть включені питання що стосуються даної теми. Також буде оцінена самостійна робота студента, його участь у дискусії.

Самостійна робота – це пізнавальна діяльність слухача. При цій організаційній формі навчальної діяльності, роль викладача опосередкована через систему впливів. Таким впливом є завдання, які викладач пропонує для самостійного опрацювання студентами.
Самостійна робота студентів може включати більш повне і глибоке ознайомлення з нормативними актами та поповнення знань щодо існуючих теорій управління робочими активами банку.

Для підготовки до викладання даної теми викладачу пропонується література

Бор М.З. “Банковское дело и финансирование инвестиций.“ М. 1994

Бор М.З. “Стратегическое управление банковской деятельностью.“ М. 1993

Брук Н. “Банковское дело и финансирование инвестиций.“ М. 1994

Глухов Б.В. “Финансовый менеджмент в комерческом банке“ М. 1995

Коробов Ю.И. “Банковский портфель 1,2,3“ М. 1994

Лаврушин О.И. “Основы банковского менеджмента“ М. 1996

Мелкумов Я.П. “Кредитные ресурсы расчет и анализ“ М. 1995

Мороз А.Н. “Основы банковского дела.“ К. 1994

Рид. Э, Коттер Ф., Гилл Э. “Коммерческие банк“ М. 1994

Роуз П. “Управление коммерческим банком“ М. 1993

Синтки Дж. “Управление финансами в коммерческом банке. “ М. 1994

“Про банки і банківську діяльність.” Закон Украины от 20.03.91.

Харламова Е.М. “Педагогика“ М. 1991

Эльконин Д.Б. “Психология игры” М. 1980

Зазюн И.А. “Основы педагогичнеского мастерства” М. 1989

Баранов С.П. “Педагогика” М. 1986

Зміст теми “Управління робочими
активами банку”
Класифікація активів банку

Проведення фінансового аналізу роботи банку передбачає визначення критеріїв ефективності роботи, для чого потрібно визначити та диверсикувати середу, у якій буде проводитись аналіз. Середою є система відображення господарських операцій банку, зокрема, залишки на активих та пасивних рахунках, а її структура відображається у групировці залишків, виходячи з їх однорідності за походженням чи розміщенням.
Структура активів та пасивів будь-якого банку, тобто їх розподілення за різними рахунками, відображає внутрішню політику керівництва і у значній мірі впливає на подальший розвиток банку як економічної одиниці.
Найкраща банківська політика полягає у тому, щоб забезпечити розподілення активів та пасивів, тобто залучення та розміщення коштів акціонерів та клієнтів, таким чином, щоб вони забезпечували

достатній ступінь надійності, що знаходить своє відображення у грамотному розподіленні активів за функціональними групами на умовах зворотності;
достатній рівень ліквідності, що знаходить своє відображення в управлінні портфелем активів за умовами строковості;
достатній рівень рентабельності, що знаходить своє відображення у максимізації прибутковості активних операцій та одночасною мінімзацією видатків на залучення коштів.

Усі активні статті балансу банку за своєю природою можна розподілити на слідуючі групи
1. Ліквідні активи, до яких можна віднести усі кошти банку у касі, на коррахунках в інших банках, у тому числі в НБУ.
2. Строкові активи, як частина робочого капіталу (працюючих активів) наданих банком клієнтам-партнерам на умовах строковості, прибутковості та повернення. Умови строковості та повкртання передбачають, що кошти, не повернені у строк, залишаються у цій групі активів на протязі характерного строку, після чого помітно збільшується ймовірність прямих збитків та виникає нова категорія — “сумнівні збитки”.
Строкові активи у свою чергу поділяються на три підгрупи
кредитні (короткострокові кредити) — надані на строк до 1 року;
позичкові (довгострокові кредити) — надані на строк більше 1 року;
облікові — облігації, векселя та ін.
3. Інвестиційні активи — ці активи також відносяться до категорії працюючого капіталу, вони являють собою частку участі банку у спільному володінні власністю юридичних осіб.
4. Капітальні активи — кошти банку у активах, які мають безпосередньо уречвлену форму, а також придбання банком прав інтелектуальної власності.
Цей вид активів можна розділити за слідуючими групами

нерухомість;
обладнання;
інші цінності;
нематеріальні активи.

5. Операційні активи — поточні витрати банку, вкладання банку у власну діяльність з метою отримання доходу. Сюди ж відноситься заборгованість клієнтов за надані суди, які перевищують характерний строк, після якого борги відносяться до сумнівних, але до моменту, коли борги визнаються “безнадійними”.
До робочих активів банку відносять першу, другу, третю та п’яту групи. До цих груп відносять слідуючі основні статті балансу банку

Касова готівка, та прирівнені до неї кошти.
Інвестиції у цінні папери.
Позички.

Проблема управління активами полягає головним чином у розміщенні коштів у межах цих статей балансу. Тому, що банк повинен керувати співвідошенням цих статей щоденно.
Проведення фінансового аналізу роботи банку передбачає визначення критеріїв ефективності работи, для чого потрібно визначити та диверсикувати середу, у якій буде проводитись аналіз. Середою є система відображення господарських операцій банку, зокрема, залишки на активих та пасивних рахунках, а її структура відображається у групировці залишків, виходячи з їх однорідності за походженням чи розміщенням.
Структура активів та пасивів будь-якого банку, тобто їх розподілення за різними рахунками, відображає їх внутрішню політику керівництва і у значній мірі впливає на подальший розвиток банку як економічної одиниці.
Найкраща банківська політика полягає у тому, щоб забезпечити розподілення активів та пасивів, тобто залучення та розміщення коштів акціонерів та клієнтів, таким чином, щоб вони забезпечували

достатній ступінь надійності, що знаходить своє відображення у грамотному розподіленні активівза функціональними групами на умовах зворотності;
достатній рівень ліквідності, що знаходить своє відображення в управлінні портфелем активів за умовами строковості;
достатній рівень рентабельності, що знаходить своє відображення у максимізації прибутковості активних операцій та одночасною мінімзацією видатків на залучення коштів.

Вміння знаходити “золоту середину”, тобто підтримувати доцільні співвідношення між цими параметрами, складає зміст банківської справи як мистецтва. Однак, знаходження цих пропорцій має велике значення також і для фінансового менеджменту на підприємстві.
Усі активні статті балансу банку за своєю природою можна розподілити на слідуючі групи
1. Ліквідні активи, до яких можна віднести усі кошти банку у касі, на коррахунках в інших банках, у тому числі в НБУ.
2. Строкові активи, як частина робочого капіталу (працюючих активів) наданих банком клієнтам-партнерам на умовах строковості, прибутковості та повернення. Умови строковості та повкртання передбачають, що кошти, не повернені у строк, залишаються у цій групі активів на протязі характерного строку, після чого помітно збільшується ймовірність прямих збитків та виникає нова категорія – “сумнівні збитки”.
Строкові активи у свою чергу поділяються на три підгрупи

кредитні (короткострокові кредити) – надані на строк до 1 року;
позичкові (довгострокові кредити) – надані на строк більше 1 року;
облікові – облігації, векселя та ін.

3. Iнвестиційні активи – ці активи також відносяться до категорії працюючого капіталу, вони являють собою частку участі банку у спільному володінні власністю юридичних осіб.
4. Капітальні активи – кошти банку у активах, які мають безпосередньо уречвлену форму, а також придбання банком прав інтелектуальної власності.
Цей вид активів можна розділити за слідуючими групами

нерухомість;
обладнання;
інші цінності;
нематеріальні активи.

5. Операційні активи – поточні витрати банку, вкладання банку у власну діяльність з метою отримання доходу. Сюди ж відноситься заборгованість клієнтов за надані суди, які перевищують характерний строк, після якого борги відносяться до сумнівних, але до моменту, коли борги визнаються “безнадійними”.
До робочих активів банку відносять першу, другу, третю та п’яту групи. До цих груп відносять слідуючі основні статті балансу банку

Касова готівка, та прирівнені до неї кошти.
Інвестиції у цінні папери.
Позички.

Проблема управління активами полягає головним чином у розміщенні коштів у межах цих статей балансу. Тому, що банк повинен керувати співвідошенням цих статей щоденно.
Підходи до керування активами.

Розміщення банком коштів у різні види активів залежить

Від ісуючих законів та законодавчих актів.
Необхідності підтримувати високий рівень ліквідності.
Отримання високого прибутку.

Зарубіжною пракикою вироблено 2 основних методи вирішення проблеми управління робочим капіталом банку. У цих методах робиться спроба вирішити ділему “ліквідність-прибутковість”. Методи відрізняються тим, на що робиться наголос у самому процесі управління активами і до якого ступеню виконується кількісний аналіз при оцінці можливих альтернатив. Слід зауважити, щожоден з методів не можна вважати ідеальним, тому, що кожний має свої переваги та недоліки. У кожному з методів є елементи, які можна використовувати при вирішенні конкретних проблем окремого банку.
Найпростішим, з точки зору використання, є перший метод, який має назву загального фонду коштів (pool-of-funds method). Багато з банків широко використовують цей метод, особливо у часи надлишка коштів.
Поява другог методу – розподілення активів чи конверсія коштів (asset allocation or conversation of funds approach) – пов’язано з прагненням подолати окремі недоліки першого методу.
Який би з методів чи їх комбінація не обирались банком у якості моделі розміщення коштів у різноманітні активи, керівництво банку не повинно забувати про співвідношення ризку та прибутковості між окремими категоріями активних операцій та між окремими видами кредитів та інвестицій в середині кожної категорії. Корисним засобом у досягненні мети отримання максимального прибутку є ретельне співставлення граничних витрат залучення коштів з гранично можливими доходами від активних операцій.

Метод загального фонду коштів.
Кошти, за розміщення яких відповідає керівник, поступають з різноманітних джерел в т.ч. вклади до запитання, ощадні, строкові вклади, а також власний капітал банку. У основі данного методу знаходиться ідея об’єднання усіх ресурсів. Потім сукупні кошти розподіляються між тими видами активів (позички, державні цінні папери, готівка і т.п.), які вважаються придатними. У моделі загального фонду коштів для виконання конкретної активної операції не міє значення з якого джерела отримані кошти, поки їх розміщення сприяє досягнених перед банком цілей. Схематично цей метод показано на мал. 1.1.
Даний метод потребує від керівництва банку у однаковій мірі дотримання принципів ліквідності та прибутковості. Ось чому кошти розміщуються у такі види активних операцій, які найбільш повно відповідають цим принципам. Розміщення коштів здійснюєтьсяу відповідності з окремими пріорітетами, призначення яких – допомогти керівництву оперативних відділів виршити проблему співвідношення ліквідності та прибутковості.
Основною задачею керівництва банку по методу загальних коштів фонду є визначення пріорітетів розміщення активів. Перевагою цього методу є простота практичного використання при прийнятті управлінських рішень. Головною небезпекою є те, що керівництво часто буде ігнорувати зв’язки між активами та пасивами. Таким чином, збільшення у робочих активах долі короткострокострокових кредитів, може створити, несподівано для кредиторів, лолаткову потребу у ліквідних коштах.
Первинні резерви.
Задачею номер один при визначенні структури розміщення коштів є встановлення їх частки, яка виділяється у якості первинного резерва. Ця категорія активів носить функціональний характер, вона не фігурує у балансових звітах банків. Однак, банкіри приділяють їй велику увагу і включають у первинні резерви ті ативи, які можуть бути негайно використані для виплати вкладів на вимогу клєнтів. У юільшості випадків у ролі перовинних резервів виступають активи, які включаються у статті каса, кошти на резервному рахунку в НБУ, кореспонденські рахунки в банках.
Вторинні резерви.
Завданням номер два при розміщені коштів буде створення “некасових” ліквідних активів, які до того ж приносять визначений прибуток. Ці резерви включають доходні активи, які з мінімальним затриманям та незначним ризиком збитків можна перетворити у готівку. Основне призначення резервів другої черги – служити джерелом поповнення первинних резервів. Як і первинні резерви – це скоріш економічна категорія, ніж бухгалтерська.
У резерви другої черги входять активи, які, як правило, складають портфель цінних паперів держави та у деяких випадках – кошти на позикових рахунках (головним чином – короткострокові кредити).
Портфель кредитів.
Третій етап розміщення коштів за методом загального фонду коштів – формування портфелю кредитів. Після того, як банк визначив розміри первинних та вторинних резервів, він може предоставити позички своїм клієнтам. Позички – головна частина банківських активів. Прибуток по позичкам – найбільша складова банківського прибутку. Однак, позичкові операції є дуже ризиковим видом банківської діяльності.
ІІІІІIнвестиції з метою отримання прибутку.
У останню чергу при розміщенні коштів визначається склад портфелю цінних паперів. Кошти, які залишаються після задоволення обгрунтованих потреб клієнтів у кредитах, можуть бути розміщенні у довгострокові цінні папери. Призначення портфелю інвестицій – приносити банку прибуток та бути додатком резерву другої черги по мірі наближення строку погашення довгострокових цінних паперів.
Використання банком методу загального фонду коштів у керуванні активами дає банку широкі можливості вибору категорії активних операцій. Цей метод встановлює пріорітети, які формуються досить загально. Утой же час вказаний метод не має чітких критеріїв для розподілення коштів по категоріям активів і не має чітких крітеріїв для розподілення коштів по категоріям активів і не дає рішення ділеми “ліквідність–прибутковість”. Це покладено на досвід та інтуіцію банківського керівництва.

Метод розподілення активів.
Вище зазначалося, що при підході до розміщення активів з позиції загального фонду коштів, дуже багато уваги приділяється ліквідності, та не враховуються вимоги ліквідності по відношенню до вкладів до запитання та строковим вкладам.
Модель розподілення активів встановлює, що розмір необхідних банку ліквідних коштів залежить від джерел заохочення фондів. Схематично вона зображена на мал. 1.2. Цим методом побиться спроба розмежувати джерела коштів у відповідності з нормами обов’язкоих резервів та швидкістю їх обертання. Дана модель передбачає створення кількох “прибуткових центрів” (чи “центрів ліквідності”) у середині банка, які використовуються для розміщення коштів, які заохочені банком із різноманітних джерел. Таким центром може бути окремий відділ, який займається питаннями такого рангу. В зарубіжній практиці такі центри отримали назву банк у банку; розміщення коштів кожним з цих центрів здійснюється незалежно відрозміщення коштів іншими центрами. У банку існують незалежні один від одного банк вкладів до запитання, банк ощадних вкладів, банк строкових вкладів.
Керівництво банку встановлює джерела надходження коштів до кожного центру з точки зору їх ліквідності та прибутковості. Також керівництво банку визначає порядок їх розміщення кожним центром.
Головною перевагою методу, який розглядається є зменшення долі ліквідних активів та вкладень додаткових коштів у позички та інвестиції, що призводить до збільшення норми прибутку. Прихильники методу розподілення активів стверджують, що збільшення норми прибутку досягається шляхом зменшення частки ліквідних активів (каса, кореспонденські рахунки в НБУ), які майже не приносять прибутку, та збільшення за цей рахунок інвестицій у менш ліквідні активи (кредити, вкладання в цінні папери), прибуток від яких набагато більший.
Однак, цей метод може дати лише приблизний результат для розподілення коштів. Другим недоліком цього методу є те, що він передбачає належність джерел коштів від шляхів їх використання. Як свідчить реальне життя, це далеко не так. Як свідчить реальне життя, це далеко не так. На теперішній час, підприємствам в Україні дозволено мати лише один розрахунковий рахунок у банку. Банк зацікавлений у тому, щоб якомога більше підприємств мали свої розрахункові рахунки у його установі. Залучення нових клієнтів одночасно означає можливість банку задовольнити потребу своїх клієнтів у кредитах, а це означає, що частина нових вкладів повинна бути спрямована на кредитування власників цих вкладів.
Інші недоліки однаково торкаються і методу загального фонду коштів і методу розподілення активів. Два перелічених метода роблять акцент на ліквідності, приділяючи менше уваги задовільненню кредитних потреб клієнта.
При визначенні пріорітетів при розподіленні коштів також потрібно брати до уваги стан загальної ділової активності у країні. Наприклад, при підйомі ділової активності, зростає попит на кредити, при зменшенні вкладів. У цій ситуації банк, крім встановлених норм резервів, треба додаткові ліквідні кошти для покриття вилученних вкладів та задоволення попиту на кредит.
Слід також взяти до уваги наявність сезонних коливань у окремих банках цей фактор має досить велике значення (якщо основними клієнтами є сільскогосподарські підприємства). Крім того, під впливом грошово-кредитної політики, яка проводиться НБУ, попит на кредити у період підйому може випереджати зростання вкладів, а у періоди спаду ділової активності, темпи росту депозитів у всіх банках вище потреби у кредитних ресурсах.
Два розглянутих метода мають і ще один недолік вони спираються на середній, а не граничний рівень ліквідності банківської системи в цілом, однак, він не може підказати керівництву окремого банку, якою повинна бути така стаття балансу як касова готівка на наступному тижні, щоб покрити вилучення вкладів та задоволення кредитних потреб. Тільки аналіз рахунків окремих клієнтів банку та добре знання господарчьких та фінансових умов на ринку дозволяють банку визначити потребу у навних коштах на даний момент.
Тому менеджери, які приймають рішення про остаточне розміщення коштів, повинні при використанні цих методів, приймати до уваги перелічені фактори, а також інші особливості роботи даного банку.
Розглянуті два методи слід розглядати не як комплекс нормативних вказівок, які дають основу для прийняття рішень, а як загальну схему, у межах якої керівництво банком може визначити підхід до рішення проблеми керування активами. Виконання любого з цих методів передбачає здібність групи компетентних керівників досліджувати весь комплекс взаїмозв’язків та вводити ті ускладнення у аналіз та прийняття рішень, які відповідають конкретному положенню даного банку.

Основні принципи проведення кредитної політики

Банківський кредит надається суб’єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування кредитом.
Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.
При проведенні кредитної політики банки виходять із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів і вкладників та суб’єктів господарської діяльності з урахуванням загальнодержавних інтересів.
Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту, приймається колегіально (Правлінням банку, Кредитним комітетом, Комісією і таке інше) більшістю голосів і оформляється протоколом.
При формуванні кредитного портфелю, банк повинен враховувати встановлені економічні нормативи діяльності банків та вимог щодо формування обов’язкових, страхових і резервних фондів.
При аналізі якості кредитного портфелю банку кредити, які надаються банками, поділяються
1. За строками користування
а) короткострокові — до 1 року,
б) середньострокові — до 3 років,
в) довгострокові — понад 3 років.
Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.
При розробці кредитної політики в часі слід також приділяти увагу політиці банку щодо формування портфелю цінних паперів. Наприклад, орієнтація банку на довгострокові кредити може балансувати його ліквідність за допомогою операцій на ринку короткострокових цінних паперів. Та навпаки.
2. За забезпеченням
а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);
в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);
г) незабезпечені (бланкові).
Застава, прийнята у забезпечення повинна відповідати окремим вимогам стабільність цін на майно, прийняте під забезпечення кредиту, низькі витрати банку на зберігання майна, висока ліквідність застави тощо. До гарантій, які приймаються під забезпечення кредиту, також висуваються окремі вимоги у процесі прийняття рішення щодо кредитування клієнта може перевірятись фінансовий стан установи, що надала гарантію, її платоспроможнісь, репутація та ін.
3. За ступенем ризику
а) стандартні кредити;
б) кредити з підвищеним ризиком.
Стандартними кредитами НБУ визначено кредити незалежно вiд виду забезпечення, строк погашення яких не настав; кредити, за якими своєчасно і в повному обсязi погашається основний борг, включаючи кредити пролонгованi у встановленому порядку, але не бiльше двох разiв, iз загальним строком пролонгацiї не бiльше 6 мiсяцiв.
4. За методами надання
а) у разовому порядку;
б) відповідно до відкритої кредитної лінії;
в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов’язання).
Банку більш вигідно надавати кредити по кредитній лінії та гарантійні. Це обумовлено декількома факторами по-перше, банк отримує прибуток від залишків коштів, які не використовуються клієнтом, по-друге, це знижує кредитний ризик (у цьому випадку банк може контролювати використання коштів, наданих у кредит шляхом їх видання на окрему операцію). Також відкриваючи кредитну лінію, банк ризикує лише частиною виданих у кредит коштів.
5. За строками погашення
а) водночас;
б) у розстрочку;
в) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника)
г) з регресією платежів;
д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Погашення кредиту встановлюється кредитним договором в частині графіку погашення заборгованості. У кожному конкретному випадку встановлюються графік сплати погашення суми основного боргу та процентів за користання кредитом.
Одним з важливих моментів, який слід враховувати при формуванні кредитної політики – це джерела залучення кредитних ресурсів.
Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.
Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів.
При визначенні кредитної політики, банк встановлює розміри відсоткових ставок. Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплат встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.
Відсоткові ставки повинні враховувати як прибуто банку по кредиту, так і суму прибутка клієнта, з якого будуть виплачуватися проценти за користування кредитом. Мінімальний розмір відсоткової ставки визначений розміром облікової ставки НБУ.
Якщо діяльність банку пов’язана з наданням кредитів у іноземній валюті, то для таких кредитів необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.
Банкам України забороняється надання кредитів на

покриття збитків господарської діяльності позичальника;
формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.

Ці обмеження викликані тим, що вони протитрічать сутності кредиту. Раніше НБУ забороняв видачу кредитів на придбання цінних паперів, але пізніше це обмежання було знято. Як свідчить практика клієнти всеодно не беруть кредити на придбання цінних паперів. Це пояснюється тим, що прибутки отримані по цінним паперам не покривають процентних платежів по кредиту.

Політика формування портфелю цінних паперів банку

Банківські інвестиції у цінні папери грають важливу роль в управлінні банком з середини. Ці папери забезпечують додаткове джерело прибутку, яке відрізняється від прибутку, отриманого по кредитам. Прибуток від інвестицій у цінні папери грає особливо важливу роль, коли прибуток по наданим позичкам знижується. Також вкладання коштів у цінні папери для банку являє собою джерело ліквідності для обмеження обсягу готівкових резервів, а також позичання на грошовому ринку у випадку винекнення необхідності у коштах при вилученні депозитів чи для задоволення інших фінансових потреб банку
У прцесі прийняття рішень відносно того, які бумаги слід придбати, а які – продати, до уваги слід брати декілька факторів.
Основні фактори, які впливають на інвестиційний вибір банку слідуючи

Очікувана норма прибутку
Податкові характеристики
Процентний ризик
Кредитний ризик
Діловий ризик
Ризик несбалансоної ліквідності
Інфляційний ризик

Очікувана норма прибутку. Керівництво банку повинно визначити загальну норму прибутку, яку реально можна очікувати по кожному цінному паперу, включаючи процентні виплати, які обіцяє її емітент, та можливі капітальні прирости чи збитки. Керівництво банку повинно розглянути два варіанти отримання прибутку по цінному паперу

якщо існує намір тримати цінний папер до строку його погашення емітентом (у цьому випадку прибуток банка буде складати отримані процентні платежі та викупна ціна цінного паперу);
якщо існує намір продати цінний папер до строку його погашення емітентом (у цьому випадку прибуток банку буде складати отримані проценти по цінному паперу та підвищення курсової ціни паперу).

Податкові характеристики. Проценти та прибуток по різним інвестиціям банку оподатковуються по різному. Тому дільш доцільно для банку до розрахунків приймати прибуток після сплати податків. Наприклад, з прибутку банків отриманих по ОВДП податок не стягується.
Процентний ризик. Зміна процентних ставок є показником ризику для інвестицій банку. Рост процентних ставок знижує ринкову ціну раніш емітовоних цінних паперів. Також у періоди роста процентних ставок як правило зростає попит на кредити. Враховуючи що основним пріорітетом банку є видача кредитів, то деякі з цінних паперів повинні бути продані з метою отримання готівки для надання позичок. Такі продажі часто приносять значні капітальні збитки, які банк розраховує компенсувати за рахунок комбінації податкових пільг та відносно більш високої прибутковості за виданими позичками.
Кредитний ризик, чи ризик невиконання емітентом своїх обов’язків. У зв’язку з тим, що зараз на Україні немає стандартизованого рейтингу цінних паперів, банкам доводиться самостійно аналізувати надійність цінного паперу того чи іншого емітенту. У цьому розумінні вигідно відрізняються від цінних паперів, емітованих приватними установами державні цінні папери, по яким кредитний ризик зводиться до мінімуму.
Діловий ризик. Банки у процесі своєї діяльності можуть зустрітися зі значним ризиком того, що ринкова економіка, яку вони обслуговують, може прийти у занепад зі зниженням обсягів продаж, а також зростанням банкрутств та безробіття. Ці неблагоприємні явища, які часто називають діловим ризиком, швидко відображаються на кредитному портфелі банку, де по мірі наростання фінансових труднощів позичальників збільшується обсяг неповернених кредитів. Банки для того щоб компенсувати вплив ризику кредитного портфелю, у значній мірі спираються на свої портфелі цінних паперів.
Ризик несбалансованої ліквідності. Банки увесь час повинні враховувати, що їм, можливо, буде потрібно продати цінні папери до їх погашення у наслідок ризику несбалансованої ліквідності. Таким чином, основне питання, з яким зустрічається керівництво відділу цінних паперів при виборі цінних паперів для інвестицій – це рівень розвитку вторинного ринку цінних паперів.
IІнфляційний ризик. Хоча на сьогоді темпи інфляції в Україні низькі, банки всеодно повинні враховувати цей фактор, оскільки і прибуток, отриманий у вигляді процентів, та повернена номінальна сума боргу за ціннмими паперами чи кредиту будуть знецінені у результаті підвищення цін на товари та послуги. Окремий захист від інфляційного ризику надається короткостроковими цінними паперами та інструментами з плаваючими процентними ставками.

Стратегії визначення інвестиційного горизонту

Коли банк обирає тип цінних паперів, спираючись на їх очікуєму прибутковість, податкові характеристики і ризик, залишається невирішеним питання як розподілити цей портфель цінних паперів у часі. Іншими словами, цінні папери з якими строками погашення повинен тримати банк? Iснує декілька альтернативних стратегій відносно розподілення строків інвестування, кожна з яких має свої переваги та недоліки.
Політика “сходів” чи рівномірного розподілення. (Рис. 1.3) Один з популярних підходів до проблеми інвестиційного горизонту полягає у виборі деякого максимально прийнятного строку і подальшим інвестуванням у цінні папери у рівній пропрції на кожному з декількох інтервалів у межах цього строку.
Припустимо, що керівництво банку прийняло рішення не направляти коштів на придбання цінних паперів зі строком дії більше 5 років. Банк може вирішити вкласти 20% свого інвестиційного портфелю у цінні папери, до погашення яких залишається рік чи менше, інші 20% – у цінні папери, строк погашення яких знаходиться у інтервалі від 1 до 2 років, наступні 20% – з інтервалом від 2 до 3 років і т.д. у межах п’ятирічного рубежу. Ця стратегія не максимізує проибутки від інвестицій, але має перевагу зменшення відхилень прибутку у ту чи іншу сторону, а її здійснення не потребує значних управлінських талантів. Більш того цей підхід, як правило, має інвестиційну гнучкість. Цінні папери увесь час погашаються готівковими коштами, банк може скористатися будь-якими багатообіцяючими можливостями, які можуть несподівано виникнути.
стратегія – придбання тільки короткострокових цінних паперів та розміщення усіх інвестицій у межах короткого проміжку часу. Наприклад, управління банку може прийняти рішення інвестувати 100% фондів банку, які не задіяні у кредитних операціях та готівкових резервах, у цінні папери, строк погашення яких становить 2 роки і менше. Цей підхід розглядає інвестиційний портфель перш за все як джерело ліквідності, а не прибутку.
Політика довгострокового акценту. Протилежний підхід попередній політиці. Політика довгострокового акценту підкреслює роль інвестиційного портфелю як джерела прибутку. Банк, який дотримується цієї політики, може прийняти рішення інвестувати кошти у цінні папери з діапазоном строків погашення від 5 до 10 років. Для задоволення потреб, пов’язаних з ліквідністю, цей банк, можливо, у значній мірі спиратися на позички на грошовому ринку. Також банк, використовуючи таку політику свій довгостроковий портфель цінних паперів може сбалансувати відносно короткостроковим кредитним портфелем.
Стратегія штанги. За допомогою цієї стратегії здійснюється об’єднання короткострокового та довгострокового підходів до інвестування коштів банку у цінні папери. Згідно цієї стратегії, банк з однієї сторони, розміщує більшу частину своїх коштів у портфель короткострокових високоліквідних цінних паперів, а з другої – у довгостроковий портфель цінних паперів при мінімальних чи нульових вкладаннях на проміжні строки. Короткостроковий портфель забезпечує ліквідність, тоді, як довгостроковий призначений для отримання прибутку.
Підхід процентних очікувань. Найбільш агресовною з усіх стратегій визначення інвестиційного горизонту є та, згідно якої спектр строків погашення цінних паперів, що зберігаються постійно оновлюється у відповідності з поточними прогнозами процентних ставок та економічної кон’юнктури. Цей підхід сукупнї якості портфелю, чи процентних очікувань передбачаєскорочення строків погашення цінних паперів, коли очікується зростання процентних ставок, та, навпаки, збільшення строків, коли очікується падіння процентних ставок. Такий підхід збільшує можливість значних прибутків, але також і можливість значних збитків. Він потребує глибокого знання ринкових факторів, пов’язаний з великими трансакційними видатками, т.к. може вимогати частого виходу на ринок цінних паперів.
Якщо є перспектива значного виграшу на очікуваній віддачі чи є можливість зниження ризику без значних втрат очікуваної прибутковості, банки, які дотримуються цього підходу, без коливань торгують своїми цінними паперами. Вони особливо агресивно налаштовані, коли надходження по кредитам невисокі, та продаж цінних паперів, ринкова ціна яких зросла, збільшить чистий прибуток банку.
Стратегія банку щодо визначення інвестиційного горизонту та пропорцій розподілення цінних паперів за строками, ліквідністю, надійністю та прибутковістю повинна бути узгодженна з іншими підрозділами банку.

В залежності від того, яку структуру має кредитний портфель, банк буде розробляти стратегію побудови портфелю цінних паперів. Наприклад, якщо у кредитному портфелі банку переважають короткострокові кредити, банку більш доцільно вкладати гроши у довгострокові цінні папери, тобто дотримуватись політики довгострокового акценту. Якщо навпаки, більшість кредитних ресурсів банку знаходиться у довгострокових позичках, то щоб підтримувати відповідний рівень прибутковості, банку потрібно зосередити свою увагу на короткострокових цінних паперах, тобто дотримуватись політики короткострокового акценту. У перелічених вище двох випадках основним орієнтиром банку щодо віддання переваг довгостроковим кредитам чи цінним паперам буде рівень їх прибутковості. Якщо кредитний портфель банку збалансований з точки зору строків, то банк може дотримуватись політики рвномірного розподілення (“сходів”), “штанги”, чи процентних очікунь, але використання останньої потребує від банку наявності висококваліфікованих спеціалістів. За допомогою стратегії “штанги” банк може забезпечити для себе бажаний рівень ліквідності у періоди, коли надходження від кредтних вкладень будуть невиликими.

Вклади до запитання Первинні резерви

Вторинні резерви

Ощадні вклади

ЗАГАЛЬ-НИЙ ФОНД

Позички

Строкові вклади

Інші цінні папери

Акціонерний капітал та резерви

Споруди та обладнання

Мал.1.1. Управління активами за допомогою загального фонду коштів.1

Вклади до запитання Ощадні вклади Строкові вклади Акціонерний капітал та резерви

Первинні резерви Вторинні резерви Позички Інші цінні папери Споруди та обладнання

Мал.1.2. Управління активами за допомогою моделі розподілення активів.1

ПОЛІТИКА “СХОДІВ” ЧИ РІВНОМІРНОГО РОЗПОДІЛЕННЯ

СТРАТЕГІЯ розділити інвестиційний портфель на рівні частини між прийнятними для банку строками інвестицій
Процент від вартості усіх цінних паперів портфелю

ПЕРЕВАГИ

знижує коливання

інвестиційного прибутку,
30

не потребує значних

управлінських навичок

20%
20%
20%
20%
20%

0
1-й рік
2-й рік
3-й рік
4-й рік
5-й рік

Строки обертання

Рис 1.3 Політика “сходів” чи рівномірного розподілення1

ПОЛІТИКА КОРОТКОСТРОКОВОГО АКЦЕНТУ

СТРАТЕГІЯ всі кошти інвестуються у короткострокові цінні папери ПЕРЕВАГИ підсилює позиції банку з
Процент від вартості усіх цінних паперів портфелю

точки зору ліквідності та

дозволяє уникнути
100

значних збитків у випадку
90

зростання процентних
80

ставок
70

0
1-й рік
2-й рік
3-й рік
4-й рік
5-й рік

Строки обертання

Рис. 1.4 Політика короткострокового акценту1

ПОЛІТИКА ДОВГОСТРОКОВОГО АКЦЕНТУ

СТРАТЕГІЯ всі кошти інвестуються у довгострокові цінні папери ПЕРЕВАГИ максимізує можливі
Процент від вартості усіх цінних паперів портфелю

прибутки банку від

інвестицій у цінні папери
50

у випадку падіння

процентних ставок
40

0
1-й рік
2-й рік
3-й рік
4-й рік
5-й рік
6-й рік
7-й рік
8-й рік
9-й рік
10-й рік

Строки обертання

Рис. 1.5 Політика довгострокового акценту1

СТРАТЕГІЯ “ШТАНГИ”

СТРАТЕГІЯ інвестиційний портфель розподіляється на короткострокові та довгострокові вкладення
Процент від вартості усіх цінних паперів портфелю

ПЕРЕВАГИ

сприяє задоволенню
50

потреб банка у ліквідності

за допомогою
40

короткострокових цінних

паперів а також
30

отриманню прибутків за

рахунок більш високої
20

прибутковості

довгострокового
10

портфелю

0
1-й рік
2-й рік
3-й рік
4-й рік
5-й рік
6-й рік
7-й рік
8-й рік
9-й рік
10-й рік

Строки обертання

Рис. 1.6 Стратегія штанги1

ПІДХІД ПРОЦЕНТНИХ ОЧІКУВАНЬ

СТРАТЕГІЯ зміна структури строків інвестицій у залежності від перспектив зміни процентних ставок
Процент від вартості усіх цінних паперів портфелю

ПЕРЕВАГИ

максимізує можливість
50

Переключення на довгострокові цінні папери,

отримання прибутку

якщо очікується падіння процентних ставок

Переключення на короткострокові цінні папери,

якщо очікується зростання процентних ставок

0
1-й рік
2-й рік
3-й рік
4-й рік
5-й рік
6-й рік
7-й рік
8-й рік
9-й рік
10-й рік

Строки обертання

Рис. 1.7 Підхід процентних очікувань1

Блок-схема теми “Управління робочими активами”

Робочi активи – кошти на коррахунку, в касi, вкладенi в майно, розмiщенi в iнших банках , цiнних паперах, наданi кредити , iншi кошти та iншi активи, що приносять прибуток банку.

Стратегії управління робочими активами

Метод загального фонду коштів. Не встановлюється зв’зків між джере-лом надходження коштів та їх розміщенням Метод розподілення активів. Формування робо-чих активів зале-жить від джерел надходження кош-тів

Політики управління різними видами активами

Кредитний портфель

За строками корис-тування

За забезпеченням

За ступенем ризику

За методами надання

За строками пога-шення

Портфель цінних папнрів

Політика “сходів”

Політика короткострокового акценту

Політика двгострокового акценту

Стратегія штанги

Підхід процентних очікувань

БЛОК ПІДТРИМКИ ВИКЛАДАЧА

Урок 1.

“Загальні принципи управління робочими активами банків”
Приблизний план розподілу часу

Основні етапи уроку
мінути

Організаційний момент (вітання, перекличка і т.і.)
2

Визначення теми та цілей
5

Мотивація теми
5

План уроку
5

Викладення лекційного матеріалу
60

Відповіді на питання учнів
5

Підведення підсумків
5

Закінчення уроку
3

Всього
90

Урок 2 Урок закріплення вивченого матеріалу та оцінки знань.
Рекомендований розподіл часу.

Основні етапи уроку
мінути

Організаційний момент
5

Бесіда-опрос (визначення рівня засвоєння викладеноо матеріалу та виконання самостійної роботи)
25

Дискусія на тему “Знаходження оптимальних пропорцій розподілення робочих активів”
50

Завершеня заняття ознайомлення з підсумковими оцінками по темі, наголошення на сильних і слабких сторонах підготовки учнів.
10

Всього
90

Основне завдання усного опросу (поводиться у формі співбесіди) — визначити загальний рівень засвгоєння теми та оцінити рівень підготовки кожного з студентів.
До бесіди слід залучити як умога більше студентів з ціллю активізації їх діяльності та можливості оцінити знання кожного з них.
Особливу увагу при проведенні усного опросу слід приділити наступним питанням
1. У чому полягає політика розподілення активів та пасивів?
2. На які групи можна розподілити активи банку?
3. Які активи належать до робочих активів банку?
4. Назвіть основні фактори, що впливають на управління робочими активами.
5. Які основні методи управління робочими активами?
6. У чому зміст управління активами за допомогою загального фонду коштів?
7. Чим відрізняються між собою управління активами за допомогою загального фонду коштів та за допомогою моделі розподілення активів?

Наступна частина урока — проведення дискусії на тему “Знаходження оптимальних пропорцій розподілення робочих активів” .
На початку проведення дискусії доцільно проведення мозкової атаки результатом якої є визначення існуючих підходів управління робочими активами, їх переваг та недоліків, потім визначаються пріорітети розподілення активів по різним статтям.
Зібрані дані записуються на дошці. Після завершення мозкової атаки студенти висловлюють свою думку з приводу розподілення активів, потім аудиторія під керівництвом викладача визначає переваги та недоліки запропонованого методу.
Викладач повинен слідкувати за діяльністю студентів і використовуючи додаткові питаня та приклади з практики спрямовувати хід дискусії у напрямку розкриття студентами своїх знань, а не пустих висловів на загальні теми.
Бажано, щоб результатом дискусії став висновок про оптимальність комплексого підхіду до управління робочими активами з використанням всього існуючого досвіду та можливістю гнучкого реагування на зміни на фінансових, грошових та інших ринках.

Урок 3.

“Політика управління кредитним портфелем банків”
Приблизний план розподілу часу

Основні етапи уроку
мінути

Організаційний момент (вітання, перекличка і т.і.)
2

Визначення теми та цілей
10

Мотивація теми
5

План уроку
5

Викладення лекційного матеріалу
55

Відповіді на питання учнів
5

Підведення підсумків
5

Закінчення уроку
3

Всього
90

Урок 4.

“Політика формування інвестиційного портфелю банку”
Приблизний план розподілу часу

Основні етапи уроку
мінути

Організаційний момент (вітання, перекличка і т.і.)
2

Визначення теми та цілей
5

Мотивація теми
5

План уроку
5

Викладення лекційного матеріалу
60

Відповіді на питання учнів
5

Підведення підсумків
5

Закінчення уроку
3

Всього
90

Після того, як студентам було викладено дві теми “Політика управління кредитним портфелем банків” та “Політика формування інвестиційного портфелю банку”, буде проведено урок закріплення вивченого матеріалу та оцінки знань семінарське заняття по двом темам.

Урок 5. Урок закріплення вивченого матеріалу та оцінки знань.
Рекомендований розподіл часу.

Основні етапи уроку
мінути

Організаційний момент
5

Бесіда-опрос (визначення рівня засвоєння викладеноо матеріалу та виконання самостійної роботи)
20

Ділова гра на основі конкретної ситуації
50

Завершеня заняття ознайомлення з підсумковими оцінками по темі, наголошення на сильних і слабких сторонах підготовки учнів.
15

Всього
90

Ділова гра
Ситуація Національний Банк України знизив облікову ставку для комерційних банків з 25% до 21%. Як це може вплинути на пропорції розподілення активів, а також на формування кредитного портфелю та портфелю цінних паперів?
Основна мета За допомогою ігрового метода навчання внести в процес засвоєння матеріала нову сутність; дати можливість студентам, які опинилися у нестандартній ситуації попитатися знайти із неї найбільш оптимальний вихід. Тому що викладання здійснюється у старшій віковій групі, вважається за доцільне для засвоєння знань використання ігрових методів навчання.
Етапи гри.

Ознайомлення аудиторії з завданням.

Розподілення студентів на групи.

Обговорення завдання (робота малими групами).

Захист групою опрацьованої версії.

Оціннювання роботи групи.

Розподіл ролей. Викладач знайомить аудиторію з ситуацією та виступає у ролі експерта, оцінює версію групи (її оригінальність, аргументованість).
Студентипрацюють малими групами та на основі отриманих знаннь знаходять загальну для групи версію.

Завдання для самостійної роботи
Для вдосконалення знань з даної теми слухачам пропонується виконати завдання для самостійної роботи. Це дає змогу слухачам більш детально розібратися в упралінні робочими активами та виявити фактори, які на це впливають. На самостійну роботу слухачамвідводиться 6 годин.

Ознайомитись з нормативними актами, які впливають на формування робочих активів.

З’ясувати сутність політики управління робочими активами у конкретному банку.

Проаналізувати ефективність проведення такої політики у банку і з’ясувати шляхи її вдосконалення.

По результатах виконаної роботи викладач складає підсумкову оцінку по кожному з учнів.
Оцінка складається з результатів участі учня у всіх видах діяльності.
Критерії оцінювання
Оцінка “ВІДМІННО”
Ця оцінка може бути виставлена студенту, який

може пояснити шляхи вирішення задач використовуючи матеріал лекцій та самостійно опрацьовані документи;

актино, змістовно та правильно відповідав на запитання викладача, показав знання та розуміння предмету бесіди;

активно приймав участь у дискусії, використовуючи матеріали лекцій та додатковий матеріал, опрацьований самостійно;

показав знання та розуміння предмету дискусії,творчий підхід та вміння сформулювати свою думку та довести її використовуючи свої знання;

приймав участь у діловій грі та відстоював свою точку зору, використовуючі свій досвід та отримані знання;

вірно відповів на всі питання тесту.

Оцінка “ДОБРЕ”
Ця оцінка може бути виставлена студенту, який

може пояснити шляхи вирішення задач (можливо допустити певні неточності, що не стосуються змісту роботи );

правильно відповідав на запитання викладача, показав знання та розуміння предмету бесіди;

приймав участь у дискусії, використовуючи матеріали лекцій та додатковий матеріал, опрацьований самостійно;

приймав участь у діловій грі;

допустив одну помилку при відповіді на питання тесту.

Оцінка “ЗАДОВІЛЬНО”
Ця оцінка може бути виставлена студенту, який

незрозумів шляхи вирішення задач;

неправильно або неповно відповідав на запитання викладача, показав поверхнісні знання предмету бесіди;

досить пасивно приймав участь у дискусії та діловій грі, або його активність була основана не на глибокому знанні теми, а лише на якіхось загальних відомостях, отриманих під час лекцій, не показав результатів самостійної роботи;

невірно відповів на три питання тесту.

Оцінка “НЕЗАДОВІЛЬНО”
Ця оцінка може бути виставлена учню, який

неправильно або зовсім не міг відповідати на запитання викладача, показав відсутність знаннь та незацікавленість предметом бесіди;

дуже пасивно приймав участь у дискусії та діловій грі, або його активність не була обумовлена реальним знанням та розумінням предмету дискусії;

повна відсутність будь-яких додаткових знань по темі;

невірно відповів більше ніж на три запитання тесту.

Тести кінцевого конролю знань студентів
по темі “Управління робочими активами”

До ліквідних активів відносять

усі кошти банку у касі, на коррахунках в інших банках;

кошти, надані клієнтам-партнерам на умовах строковості, прибутковості та повернення;

вкладання банку у власну діяльність з метою отримання доходу;

частка участі банку у спільному володінні власністю юридичних осіб.

До робочих активів банку відносять

ліквідні активи;

строкові активи

інвестиційні активи;

капітальні активи;

операційні активи.

Яким методом встановлюються зв’язки між джерелами походження коштів та їх роміщенням

метод загального фонду;

метод роподілення активів

Активи, які можуть бути негайно використані для виплати вкладів на вимогу клієнтів відносяться до

первинних резерваів

вторинних резервів

позичок

портфелю цінних паперів

За методом управління активами за допомогою моделі розподілення активів кошти, залучені за рахунок ощадних вкладів можуть бути направлені у такі види активів

первинні резерви

вторинні резерви

позички

портфель цінних паперів

споруди та обладнання

Короткострокові кредити можуть надаватись

на оплату обладнання та поточні витрати

у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у з’вязку із витратами та в обігу, не забезпечених надходженняи коштів у відповідному періоді

для формування основних фондів

Банкам України забороняється видавати кредити на

покриття збитків господарської діяльності позичальника

формування та збільшення статутного фонду господарських товариств

придбання цінних паперів

формуваня основних фондів

Як впливає зростання процентних ставок за кредитами на ціну раніш емітованих цінних паперів?

підвищує їх ціну

знижує їх ціну

не впливає на її ціну

Яка політика передбачає розміщення усіх коштів у цінні папери у межах короткого проміжку часу?

політика “сходів”

політика короткострокового акценту

політика довгострокового акценту

стратегія штанги

підхід процентних очікувань

Яка з політик максимізує можливі прибутки банку від інвестицій у цінні папери у випадку падіння процентних ставок?

політика “сходів”

політика короткострокового акценту

політика довгострокового акценту

стратегія штанги

підхід процентних очікувань

Модель засвоєння бази знань

Рівні засвоєння
Цілі навчання

1. Початковий (неусвідомленого сприйняття

Студенти повинні мати уяву про класифікацію активів
Знати про основні напрямки політики управління робочими активами
Назвати основні напрямки формування кредитного портфелю банку
Знати про існуючі політики формування портфелю цінних паперів

2. Репродуктивний

Пояснити у чому суть різних підходів формування активів банку
Знати які умови висуває банк при заключенні кредитного договору зклієнтом
Розкрити основні переваги та недоліки різних кредитних політик

3. Алгоритм дійовий

Довести переваги та недоліки різних підходів до керування активами
Проаналізувати які фактори мають вирішальний вплив на формування структури робочих активів
Запропонувати заходи щодо удосконалення структури кредитного та інвестиційного портфелю банку

4. Творчий (вміння створювати нове)

Проаналізувавши сучасний ринок, зробити висновок якому виду кредиту слід віддати перевагу при формуванні кредитного портфелю банку
На основі отриманих знань зробити висновок який вид активів повинен переважати у балансі банку
Розробити модель, яка дозволяє оптимізувати прибуток банку, і яка б могла враховувати строковість формування кредитного портфелю та портфелю цінних паперів банку

Рекомендації викладачу щодо самооцінки ефективності заняття

Дати самооцінуку щодо ефективності заняття викладач може на основі власних спостережень.
На основі того, як слухачі дають відповіді на питання викладача, можна зробити висновки щодо ефективності лекційних занять та ефективності виконання студентами самостійної роботи, їх роботи з літературою. Слухачі повинні знати як теоретичний матеріал, викладений в лекціях та в запропонованій до опрацювання літературі, так і мати здібності узагальнити отриманні знання, системизувати їх, робити певні висновки.
Якщо студенти добре орієнтуються в матеріалі, дають обгрунтовані відповіді на питання, володіють додатковим матеріалом, то можна вважати, що мета викладача досягнута. Викладач вірно скомпанував лекційний матеріал і зміг його роз’яснити слухачам. Також ще одним із засобів оцінки діяльності не тільки студентів, а й викладача є тести підсумкового контролю. Якщо матеріал по темі було досконало опрацьовано на семінарських заняттях, та результати тестів повинні дати взагалом позитивні результати.
Ще один метод оцінки ефективності викладання можна отримати при проведенні дискусії та ділової гри. Під час проведення дискусії викладач може оцінити наскільки його тема зацікавила студентів. Те як вільно слухачі орієнтуються в матеріалі, наскільки аргументовані їхні версії, можна зробити висновки наскільки ефективні були заняття. Якщо дискусія та ділова гра проходили цікаво, коли слухачі з непідробним інтересом вислухують точки зору один одного, дискутують між собою, то можна вважати, що заняття не були марними.
Взагалі, підсумковуючи усе вищесказане, треба зазначити, що викладачеві потрібно здійснювати самооцінку ефективності заняття, для того щоб в майбутньому врахувати усі раніше допущені помилки, з тим щоб ефективність занять викладача підвищувалась з кожним заняттям.

Розділ 4. Практична апробація розробки

Звiт про апробацiю

Дидактична розробка “Управління робочими активами” була апробована в Київському Національному Економічному Університеті на фінансово-економічному факультеті в третій групі четвертого курсу.
Слід сказати, що студентам були знайомі багато понять, які застосовувалися в процесі викладання теми з курсу “Банківська справа”. Тому основною задачею, яка стояла перед викладачем під час апробації – викласти основні моменти проведення політики управління робочими активами та структури розподілення активів між кредитними вкладаннями банку та інвестиціями у цінні папери. Під час викладання леційного матеріалу були застосовані засоби наочності (таблиці, графіки)
Аудитроія прослухала матеріал щодо управління робочимиактивами банку. Потім студенти задавали запитання по найбільш складним моментам лекції. Вони отримали відповідь на вопроси, які їх більш всього цікавили.
Після викладення матеріалу лекції студентам було запропоновано дискусію на тему “Яка з плітик управління робочими активами найбільш сприятлива для комерційних банків України?”.
Під час проведення дискусії студенти висловлювали свою точку зору на дану проблему. Слухачі продемонстрували гарне володіння матеріалом, добре знання не тільки теоретичних, а й практичних основ управління робочими активами. Студенти аргументовано доводили свою позицію.
Найбільш активним студентам було виставлено оцінки.
У кінці дискусії було підведено підсумки. Було зроблено висновки, зроблена спроба проаналізувати думки студентів, їх узагальнення.
Взагалі апробація теми “Управління робочими активами” пройшла вдало. Студенти уважно слухали лекційний матеріал, приймали участь у дискусії, яка дала змогу більш детально розібратися у темі, більш детально ознайомитись з практичними основами управління робочими активами.

Заключення.

Розвиток ринкових відносин, потреба у спеціалістах з професійним рівнем знань у різних галузях діяльності потребує й підвищення ефективності процесу процесу навчання, збільшення обсягу знань, які отримуються у школах, технікумах, ВУЗах, а також введення нових дисциплін у тому числі й економічних.
Тема “Управління робочими активами” відноситься до курсу “Банківська справа”. Крім цієї теми до загальної програми курсу входять ще теми, які стосуютьсяоцінки кредитоспроможності позичальника, ресурсів комерційних банків, доходів, витрат та прибутку банку, основи організації банківського кредитування та інше. На кожну з тем відводиться певна кількість годин лекцій, семінарських занять, самостійної роботи.
Тема, яка розглядається у роботі “Управління робочими активами” є однією з нових як у теоретичному плані, так і з точки зору практичної діяльності. Слід зауважити, що тема розрахована як на викладання на курсах підвищення кваліфікації банківських працівників, так і, як показала практична апробація розробки, сприятлива для студентів старших курсів економічних факультетів.
Однак, слід зважити на те перед якою аудиторією буде проводитись викладання теми. Наприклад, якщо як за даною розробкою тема буде викладатись перед аудиторією банківських працівників, тобто старшою віковою групою, слід віддати перевагу груповим методам навчання, при викладанні лекційного матеріалу слід більше приділяти уваги практичній стороні управління робочими активами. Також при роботі з аудиторією банківських працівників можна отримати практичну інформацію з діяльності самого банку. В той час, як при роботі зі студенською аудиторією більше уваги слід приділити теоретичним положенням управління робочими активами.
Для успішного вивчення теми “Управління робочими активами” серед багатьох форм організації учбового процесу найбільш сприятливими є наступні лекція – для викладення теоретичних положень по темі; семінарське заняття – для закріплення знань та обговорення проблемних питань; тестування – для контролю засвоєння знань кожним слухачем; дискусія та рольова гра – для використання отриманих знань та вмінь.
Вищеназвані форми навчання обумовлюють безліч можливостей для використання дидактичної системи навчання, різноманітне поєднання методів з метою активізації учбової діяльності. Так, наприклад, використання інформаційного методу у процесі лекційного заняття обумовлює збагачення понятійного апарату, самостійна підготовка до відповіді на контрольні питання обумовлює сприятливе поєднання частково-пошукового та дослідницького методу навчання; семінарське заняття уявляє собою безмежні можливості для поєднання проблемного методу з репродуктивним, частково-пошукового з дослідницьким, а використання ділової гри дали можливість використання усієї дидактичної системи методів навчання у різноманітті їх поєднання.
Дидактична апробація теми “Управління робочими активами” для студентів фінансово-економічног факультету довела її актуальність та необхідність. Використання викладених форм та методів можливо та реально а також сучано.

1 Коробов Ю.И. “Банковский портфель — 2”

1 П. Роуз “Управление коммерческим банком”

“Погоджено” “Затверджую”
Керівник практики Керівник бази практики
від університету ___________________
Медвідь Л.А.
“ “ ___________ 199 р. “ “_____________199 р.

Календарний план
педагогічної практики
студентки 4-го курсу
фінансово — економічного факультету КДНУ
спец. 0104 групи № 7
Тішакової Аліни Олегівни
на період з 8 грудня по 22 грудня 1997 року.

Розділ програм
Форма звітності
Термін виконання

1. Загальна характеристика бази практики
письмовий звіт
11.12.97р.

2. Індивідуальна характеристика учня
звіт дослідження (письмово)
22.12.97р.

3. Відвідування занять перше заняття друге заняття
аналіз занять (письмово)
8.12.97р. 11.12.97р.

4. Проведення занять перше заняття друге заняття трете заняття
конспект лекцій усно усно усно
15.12.97р. 18.12.97р. 22.12.97р.

5. Підготовка письмового звіту та матеріалів до нього
письмова
11.12.97р.

6. Складання диференційованого заліку
усно
22.12.97р.

Студент — практикант ________________ ______________________
(підпис) (дата)

Загальна характеристика бази практики.

Мною була проведена практика в Черкаській середній школі № 29 Черкаської області з 8.12. 97р. по 22.12.97р. В школі навчається 1500 чоловік і працює 40 вчителів. В кожному класі навчається, в середньому, 25 — 30 чоловік. Школа має чотири поверхи.
Кабінети в школі розділені по предметному признаку, т.б. кабінети фізики, хімії, математики і т.д. Кожен з кабінетів має необхідне обладнання в залежності від спеціалізації, різною апаратурою, методичною літературою та засобами наочності.
Для проведення занять по труду в школі є спеціальна столярно-механічна майстерня, а також майстерня -кухня і швейна майстерня для проведення занять по труду у дівчат.
Заняття по фізичній культурі проводяться у спортивному залі, який знаходиться на першому поверсі школи. Тут після занять працюють спортивні секції по футболу, баскетболу, волейболу та спортивної аеробіки.
Для забезпечення учнів та вчителів необхідною літературою на третьому поверсі школи працює бібліотека.
Так як навчання в школі займає багато часу і діти можуть зголодніти, то в школі є їдальня де учні можуть пообідати під час великої перерви. Їдальня знаходиться на першому поверсі.
В школі також працює гардероб, де діти можуть залишати верхній одяг.
В післяурочний час в школі працюють кружки та секції різних напрямків музикальні, літературні, спортивні і т. п., керівниками яких є штатні вчителі.
Для покращення рівня викладання в школі проводяться “відкриті уроки”, які відвідуються колегами-вчителями. Надається оцінка проведенному заняттю, відмічаються положительні та негативні моменти, надаються рекомендації що до покращення методики викладання. Педагогічний колектив школи постійно виілює новаторські ідеї в області форм навчання читання факультативів та спецкурсів по додатковим дисциплінам і т.д., серед учнів, кожний рік, проводяться олімпіади та конкурси.
У зв”язку з тим, що зараз багато уваги приділяється економіці та економічним наукам, два роки тому в школі була введена нова дисципліна “ Основи економіки”.
На мою думку, в школі створена хороша база для навчання дітей і для формування їх, як особистостей.

Загальна характеристика відвіданих занять.

“Основи економіки” викладається в 10-11 класах двічи на тиждень у понеділок та четверг.
Перед тим, як спробувати себе в ролі вчителя, я відвідала два заняття з дисципліни “Основи економіки” в 11-А класі (в класі навчається 27 учнів), де вчитель Чепурна Наталія Миколаївна пояснювала учням тему “Грошові розрахунки”. На цьому занятті вчитель виклала в формі лекції два питання
1. Сутність грошових розрахунків в організації роботи підприємств.
2. Розрахункові рахунки та порядок їх відкриття в установах банку.
Протягом уроку у дітей виникало багато цікавих запитань стосовно теми і вчитель дуже зрозуміло пояснювала їх. В кінці уроку Наталія Миколаївна задала учням домашне завдання учням потрібно було більш детально ознайомитись з матеріалом лекції.
На другому уроці, в четверг 11 грудня, в класі було присутньо 25 чоловік, два відсутні по хворобі.
Першу половину уроку вчитель опитувала учнів по викладеному в лекції матеріалу, а другу половину вона пояснювала питання стосовно основних умов організації безготівкових розрахунків та основних форм рахунків. В кінці уроку вчитель задала домашне завдання, а саме розібрати форми безготівкових розрахунків та вказала список літератури, якою необхідно користуватись.
На відвіданих мною заняттях мене дуже вразило те, як вчитель знаходить спільну мову з учнями, як вміє їх зацікавити темою, яку вона викладає. На занятті діти не просто присутні, вони з зацікавленістю працюють разом з викладачем. Про це свідчать всі запитання, які виникали у дітей і дискусії по деяким питанням.
Мені дуже сподобалось, що діти мають свою власну думку по деяким питанням і навіть якщо вона розходиться з думкою вчителя не бояться її висказувати.
Така повільна форма навчання, де кожен учень може висказати свою власну думку, послухати думки своїх однокласників, найбільш приємлима у 10 -11 класах, тому що діти цього віку, а саме 15-16 років, не люблять ніяких стандартів і вчитель дуже розумно підійшов до цього питання.

Підготовка до проведення уроку. Описання проведених мною занять.
Перше заняття
Структура заняття

Організаційний момент- 3 хвилин.
Повідомлення теми заняття. — 3 хв.
Викладення матеріалу- 30 хв.
Відповіді на запитання- 4 хв.
Домашне завдання — 5 хв.

На своєму першому занятті, яке мені довелось провести, я виклала у вигляді лекції тему “Кредитування підприємств та забезпечення кредитів”. Моя лекція охоплювала три питання, які я виділила в цій темі 1.Економічна необхідність використання кредитів підприємствами в нових умовах господарювання.
2.Об”єкти кредитування.
3. Принципи кредитування підприємств.
Мета моєї теми З ясувати суть кредитування підприємств, визначити і зрозуміти економічну необхідність кредитування підприємств. Засвоїти призначення і практичне використання кредитів підприємствами. Ознайомитися із засобами та можливостями забезпечення кредитів підприємствами.
Завдання
— на підставі викладеної лекції розкрити питання, які стосуються економічної
необхідності кредиту для підприємств, об єктів кредитування, принципів кредитування підприємств, необхідності самого кредитування, здатності підприемств забезпечувати кредити.
— на базі вивченого та закріпленого матеріалу провести контрольну роботу.
— запропонувати власні концепції по приводу кредитування та засобів забезпечення кредитів.
Економічна необхідність використання кредитів.
Лекція. Кредит — економічна категорія, при допомозі якої акумулюються тимчасово вільні кошти бюджету підприємств і населення, а потім надаються тим же структурам і населенню на кредитній основі.
Кредит — це категорія товарного виробництва. Він з”явився разом з появою товару і грошей.
Кредит — це продукт виробництва. В сучасній економіці необхідність кредиту визначається існуванням виробництва, ринку та грошей. Рівень розвитку виробництва дозволяє одному суб”єкту економіки нагромаджувати вартості більше, ніж йому необхідно та давати гроші у борг.
У кожного суб”єкта економічних відносин є своя специфіка, характер обороту коштів. Необхідність кредиту для кожного окремого суб”єкта визначається загальними умовами і рядом особливостей, що притаманні цьому суб”єкту. Так у галузях, на які впливають сезонні фактори, потреба в додаткових коштах визначається такими факторами, наприклад сільськогосподарські підприємства, селянські господарства мають підвищену потребу в коштах у період проведення весняних польових робіт у зв”язку із затратами по придбанню пального, запасних частин тощо. Ця підвищена потреба задовольняється за допомогою кредиту. У осінній період, коли йде збір врожаю, підвищену потребу в грошових коштах мають заготівельні організації. Ці клшти необхідні для оплати сільськогосподарської продукції і така потреба в коштах теж задовольняється кредитом.
Короткостроковий кредит займає важливе значення в організації господарювання підприємств. Економічною основою короткострокового кредиту є кругообіг оборотних коштів, їх постійний перехід із грошової форми в матеріальну, і навпаки.
Кредит використовується в господарський діяльності підприємств разом з власними коштами і дозволяе забезпечити виробництво необхідними ресурсами на будь-який стадії господарчого процесу — на першій стадії підприємству необхідні грошові кошти для придбання засобів виробництва і предметів праці;
— на другій стадії — для організації процесу виробництва (поновлення основних засобів на новій технічній основі, ремонт діючого обладнання і т. ін.).
— на третій стадії — для організації процесу реалізації продукції і поновлення процесу виробництва.
Об”єкти кредитування.
Об”єктами кредитування є окремі елементи оборотних коштів. У відповідності з закономірностями кретитообігу коштів об”єкти кредитування об”єднані в слідуючи групи
— матеріальні цінності;
— витрати, пов”язані з виробництвом та реалізацією продукції;
— грошові кошти;
— боргові забов”язання.
Найбільшу питому вагу в цих групах об”єктів займають матеріальні цінності.
Підрозділи матеріальних цінностей
1. об”єкти в сфері виробництва (сировина, матеріали, незавершене виробництво).
2. об”єкти в сфері обігу (готова продукція, відвантажені товари, грошові кошти).
Більша частина (70%) — це об”єкти в сфері виробництва.
До другої групи (витрати) — відносяться сезонні витрати, а також витрати на підготовку нових видів продукції, технологій, техніки тощо.
До третьої групи відносяться об”єкти ( грошові кошти), які не забезпечені матеріальними цінностями — кредит на поповнення нестачи власних оборотних
коштів;
— кредит на виплату з/п, на покриття дебиторського
сальдо,ін.
До четвертої групи відносяться зобов”язання перед постачальниками, бюджетом, виставлення акредитиву і інші боргові зобов”язання, пов”язані з розрахунками і платежами.
Принципи кредитування підприємств.
1. Принцип поворотності кредиту заключається в тому, що кредит надається підприємствам тимчасово в той період, коли виникають додаткові витрати або несвоєчасно надходять власні кошти на розрахунковий рахунок підприємства.
Джерелом повернення кредиту являються грошові кошти, які одержують підприємства в результаті реалізації виготовленої продукції.
Таким чином основою повернення кредиту є безпосередній процес виробництва.
Платність кредиту заключається в тому, що за користування позичковими коштами стягується визначений відсоток. Принцип платності кредиту сприяє найбільш ефективному використанню кредитних ресурсів. В зв”язку з цим відсоток за кредит має госпрозрахункову основу. Відсоткові ставки за використання банком кредиту встановлюється банком самотійно.
2. Строковість кредиту проявляється в тому, що одержаний кредит повинен бути повернений підприємством у визначений комерційним банком строк.
3. Сутність принципу цільового використання кредиту заключається в тому, що позичкові кошти надаються підприємствам на конкретні об”єкти, які зазначаються в кредитному договорі. Ці об”єкти кредитуються в тому разі, коли у підприємства немає інших джерел фінансування.
4. Принцип реального забезпечення кредиту заключається в тому, що суми позичкрвих коштів повинні відповідати витраті матеріальних цінностей, які знаходяться у розпорядженні підприємства. Якщо вартість матеріальних цінностей не відповідає сумі кредиту, то комерційний банк вимагає довідку гаранта, який гарантує погашення кредиту, якщо підприємство буде не платоспроможним.

Після викладення лекції я задала домашнє завдання. Я запропонувала учням підготовити дома відповіді на такі питання
1. Кредит та його роль в діяльності підприємства.
2. Причини виникнення потреби в додаткових грошових коштах.
3.Об”екти кредитування.
4.Які об”єкти вигідніше кредитувати і чому.
5. Які існують принципи кредитування.
6. Які санції застосовує банк у разі неповернення кредиту.

Література Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 20.03.91.
Методичні рекомендації по комерційній діяльності і кредитуванню юридичних осіб.
Коробов М.Л. “Фінанси підприємств”.

Друге заняття.
На другому занятті мною було проведено опитування учнів по питанням, які я задала до дому. Також я відповідала на запитання дітей, які у них виникли під час виконання домашнього завдання. Також ми проводили дискусії по спорним питанням.
Структура заняття
1. Організаційний момент — 3 хвилини.
2. Опитування учнів (перевірка домашнього завдання) — 20 хвилин.
3. Відповіді на запитання — 10 хвилин.
4. Дискусія — 10 хвилин.
5. домашне завдання — 2 хвилини.
На занятті діти були дуже активні. Вони вже ознайомились з деякими аспектами економічної теорії, тому вони задавали цікаві запитання і уважно слухали мої відповіді.
Так як на занятті прошла перевірка засвоених знань та обговорення спорних питань, то домашнім завданням було підготуватись до тестування.

Трете заняття.
Структура заняття
1. Організаційний момент — 3 хвилини.
2.Обговорення умов ділової гри — 10 хвилин.
3. Ділова гра — 20 хвилин.
4. Тестування — 10 хвилин.
5. Прощання з класом — 2 хвилини.

На третьому занятті я запропонувала дітям провести ділову гру. Гра заключалась в тому, що клас поділився на чотири групи. Дві групи були представниками кредитних комітетів різних банків, а інші дві групи представниками різних підприємств, які хотіли б взяти кредит, кожне підприємство у своєму банку. Задачею підприємств було зацікавити банк у наданні кредиту, а задачею кредитних комітетів — оцінити можливості підприємства і вирішити питання стосовно надання кредиту.
Діти дуже зацікавились грою і непогано справилися із своїми обов”язками. Представники кредитних комітетів були дуже об”єктивними в оцінках платоспроможності підприємств, а представники підприємств були настільки переконливі, що банки надали їм кредити.
Після проведення ділової гри я, як і було обіцяно на попередньому занятті, провела тестування
Тест
1Кредит — це економічна категорія …………………………………………………………………..
2. Принципи організації кредитування (виберіть правільну відповідь)
а) повороткості і платності ;
б) поворотності, цільового викоритання;
в) поворотності, строковості, цільвого використіння;
г) поворотності і платності, строковості, цільвого використання, реального забезпечення.
3. Про який принцип кредитування йде мова -позичкові кошти надаються підприємствам на конкретні об”єкти, які зазначаються в кредитному договорі. Ці об”єкти кредитуються в тому разі, коли у підприємства немає інших джерел фінансування.
4. Виберіть причину потреби підприємства в додаткових грошових коштах
а) результат розриву між надходженнями грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства і витратами, які необхідні для організації процесу виробництва;
б) підприємства потребують кредитні ресурси для виплати заробітної платні;
в) підприємство, яке тільки створюється, потребує кредитні кошти для створення статутного фонду.
5. На який стадії господарчого процесу підприємству необхідні грошові кошти для придбання засобів виробництва і предметів праці а) ІІІ
б) І
в) ІІ.
6. Про який принцип організації кредитування йде мова — одержаний кредит повинен бути повернений підприємством у визначений комерційним банком строк.
7. До яких об”єктів кредитування відносяться сезонні витрати, а також витрати на підготовку нових видів продукції, технологій, техніки.
а) боргові забов”язання;
б) грошові кошти;
в) витрати, пов”язані з виробництвом та реалізацією продукції;
г) матеріальні цінності.
8. Разом з чим пов”язане появлення кредиту а) ринку і банків;
б) товару і ринку;
в) товару та грошей.
9. Принцип реального забезпечення кредиту заключається в тому,що………………………
10. Що входить до таких об”єктів кредитування як матеріальні цінності
а) об”єкти в сфері виробництва;
б) сезонні витрати;
в) об”єкти в сфері обігу;
г) зобов”язання перед постачальниками.
Оцінки тестування — щоб отримати відмінну оцінку учням необхідно правильно відповісти на дев”ять запитань;
— 8 або 7 правильних відповідей оцінюються відміткою — добре.
— 6 або 5 правильних відповідей оцінюються відміткою — задовільно.
— 4 і менше — двійка.

Взагалом клас добре справився з тестом. Перевірка стосовно оцінок показала
— вісім п”ятірок;
— чотирнадцять чотвірок;
— п”ять трійок.

Індивідуальна характеристика учня.
1.Загальні відомості.
Пластун Ірина Володимірівна народилася 18 серпня 1981 року в місті Черкаси. Зараз навчається в Черкаській середній школі № 29 в 11 — А класі.
Батько Пластун Володимір Микитович народився у 1955 році. Має вищу освіту і зараз працює старшим економістом у філії банку “Аваль”.
Мати Пластун Олена Петрівна народилась у 1957 році. Закінчила Ленінградський інститут торгівлі і зараз працює товароведом у Черкаському Будинку торгівлі.
2. Чи переїздила Ваша сім”я на нов місце життя?
Ні. Сім”я постійно проживає у місті Черкаси.

3. В яких суспільно молодших організаціях Ви були? Які доручення виконували?
Староста класу.
4. Чи доводилось Вам виступати на радіо, телебаченні, на зборах?
Ні.
5. Приймали участь в якихось виставках, оглядах, конкурсах, спортивних змаганнях?
У десятому класі приймала участь у спортивних змаганнях між школами міста.
6. Назвіть шкільні предмети в різних класах, які Вам подобалися і подобаються.
В молодших класах — математика;
— фізична культура.
В старших класах — алгебра, геометрія;
— іноземна мова;
— основи економіки;
7. Чим Ви захоплюєтесь?
Легка атлетика.
8. Назвіть Ваші улюблені літературні твори, фільми, театральні вистави.
Мастер і Маргарита, Овод. Фільми Анжеліка, Геній.
9. Коли Ви були у музеях, на виставах?
В 8 класі їздила до Львову і відвідувала історичні музеї.
10.Чи були Ви в походах?
Літом їздила до Криму, де ходила у поход в гори.
11.Коли і чим Ви довго хворіли?
………………………………………………..
12. Назвіть ініциали людей з якими Ви підтримуєте стосунки.
А.Ю., Н.Н., П.В., В.В., О.Н., В.Н.
Вони старше мене.
13. Які періоди життя Ви вважаєте за щасливі і навпаки?
Важко відповісти.
14. Які факти Вашого життя Ви вважаєте за події?
Перший поцілунок.
15.Ваші прогнози на майбутне.
Хочу поступити до інституту.
Хронологічна таблиця особистого розвитку.
Прізвище, ім”я та по-батькові Пластун Ірина Володимірівна.
Дата 22 грудня 1997р.

Основні дати
Події
Переживання за подією

1981 р
народилась

1984 р
пішла до дитячого садку

1987 р
пішла в перший клас ЧСШ № 29

1988 р
пішла до спортивної школи
стала приймати участь у спортивному житті школи

1989 р
перше змагання
радість перемоги

1994 р
перша поїздка за кордон
знайомство з новими друзями

1998 р
закінчую школу
мрію поступити до інституту

Дослідження психологічного віку.
Респонденту — Пластун І.В. — був запропонован тест на дослідження її психологічного віку.

Вікові інтервали
Ступінь
насиченості
подіями

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1 > 5

2 6-10

3 11-15

4 16-20

5 21-25

6 26-30

7 31-35

8 36-40

9 41-45

10 46-50

11 51-55

12 56-60

13 61-65

14 66-70

15 71-75

16 76-80

17 81-85

18 86-90

19 91-95

20 96-100

21 101-105

Загальна сума балів 105.
На минулі П”ятирічки припадає 25 балів.
Показник суб”єктивної реалізованості життя = 0,24.
Психологічний вік респондента 0,24 * 70 = 15.
Психологічний вік респондента виявився меншим ніж хронологічний, а це свідчить про надзвичайний оптимізм, оскільки його перспектива розрахована на величезний діапазон шляху, ніж той, що є насправді. Респондент виявився життерадісною і оптимістичною людиною. Так держать!

Лист відповідей по опитувальнику КОН.
Пластун Ірина Володиміривна
16 років
Дата опитувань 22 грудня 1997 р.

1 +
5 +
9 +
13 —
17 +
21 +
25 +
29 —
33 +
37 +

2 +
6 —
10 +
14 —
18 +
22 +
26 +
30 —
34 +
38 +

3 —
7 —
11 —
15 —
19 —
23 —
27 —
31 —
35 —
39 —

4 —
8 —
12 +
16 —
20 —
24 —
28 —
32 —
36 —
40 —

ДЕШИФРАТОР

Нахили
Відповіді (кількість) позитивні (+) негативні (-)

коммунікативні
питання 1-ї строки 8
питання 3-ї строки 10

организаторські
питання 2-ї строки 7
питання 4-ї строки 9

Комунікативні здібності Кк = К1+К3
К1= 8 К3= 10 Кк = 18
Коефіціент комунікативних здібностей Ккз = 18/20 = 0,9

Організаторські здібності Ко = К2+К4
К2 = 7 К4 = 9 Ко = 7+9 =16
Коефіціент організаторських здібностей
Коз = 16/20 = 0,8

Звіряючи отримані коефіціенти зі шкальними оцінками можна підвести ітог
по комунікативним здібностям шкальна оцінка — 5
по організаторським здібностям шкальна оцінка — 4
Можна зробити висновок, що респондент має високий рівень організаторських здібностей, не вагається в нових умовах, швидко знаходить друзів, має прояв ініциативи у спілкуванні, здатен приймати самостійні рішення. Якщо до цього ще й додати те, що шкальна оцінка комунікативних здібностей респондента = 5, то можна ще сказати, що такі люди віддають перевагу у важливій справі прийняттю самостійного рішення, відстоюють свою думку. На мою, думку класу пощастило з такою старостою.

Аналіз обмежень.

A
B
C
D
E
F
G
H
I
J
K

1 +
2 +
3+
4
5 +
6
7 +
8 +
9 +
10
11

12
13
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +
21 +
22 +

23 +
24
25 +
26 +
27 +
28 +
29 +
30 +
31 +
32
33

34
35 +
36
37
38 +
39
40 +
41
42 +
43 +
44 +

45 +
46 +
47
48 +
49 +
50 +
51 +
52 +
53 +
54 +
55 +

56
57 +
58 +
59 +
60 +
61 +
62 +
63 +
64 +
65 +
66

67 +
68 +
69 +
70
71 +
72 +
73 +
74 +
75
76
77 +

78 +
79 +
80 +
81 +
82 +
83 +
84
85 +
86 +
87 +
88 +

89 +
90 +
91+
92
93
94 +
95
96 +
97+
98 +
99 +

100+
101+
102+
103 +
104+
105 +
106 +
107 +
108 +
109 +
110 +

7
8
8
6
8
8
8
9
9
7
6

Цифр. обм-я
К-ть балів
Сильні сторони
Ранг
зворотн. ранг
Обмеження

A
7
здатність управляти собою
3
2
невміння управляти собою

B
8
чіткі цінності
2
3
розмитість особистісних цінностей

С
8
чіткі особистісні цілі
2
3
невиразні особистісні цілі

D
6
саморозвиток, що продовжується
4
1
зупинка саморозвитку

E
8
хороші навички вирішення проблеми
2
3
недостаточність навичок

F
8
творчий підхід
2
3
недостатній творчий підхід

G
8
вміння впливати на оточуючих
2
3
невміння впливати на людей

H
9
розуміння особливостей управл. праці
1
4
недостатне розуміння упр. праці

I
9
здатність керувати
1
4
недостатні здатності до керування

J
7
вміння навчати
3
2
невміння навчати

K
6
вміння налагодити групову роботу
4
1
погана здатність формувати колективи

Сильні сторони розуміння управлінської праці, здатність керувати, присутні навички вирішення проблем, чіткі особистісні цілі, творчий підхід до праці, вміння впливати на оточуючих.
Обмеження — відсутність налаштованості і сприйнятності нових ситуацій;
— нездатність повною мірою використовувати свій час, енергію, вміння, нездатність впоратися зі стресами сучасного життя;
— нездатність сприяти розвитку і підвищенню ефективності робочих груп.

Повна характеристика учня.
Пластун Ірина Володимірівна народилася 18 серпня 1981 року в місті Черкаси. Зараз навчається в ЧСШ № 29 в 11 — А класі.
Ірина вже два роки виконує обов”язки старости класу. Також дівчина займається легкою атлетикою і приймає активну участь у спортивних змаганнях як між школами міста так і на обласному рівні.
В молодших класах Ірина подобалися такі предмети математика, фізична культура. Зараз їй подобаються алгебра, геометрія, іноземна мова, економіка.
Ірина з дитинства займається спортом і зараз відвідує спортивну школу.
Пластун І.В. дуже комунікабельна людина, підтримує дружні стосунки з багатьма дітьми в класі, вміло використовує свої організаторські та комунікативні здібності.
Ірина багато читає, намагається вивчити іноземну мову, тому що вважає, що вона допоможе їй в майбутньому.
Судячи з того, що психологічний вік Ірини менший за її хронологічний вік, можна сказати, що вона оптимістично відноситься до життя.
Ірину поважають її сверсники, для окремого кола людей вона є лідером. Дівчині притаманно вміння впливати на оточуючих, до рішення деяких питань вона підходить творче, у спілкуванні з людьми Ірина проявляє себе з позитивної сторони.
В майбутньому для того, щоб Ірині біти гарним керівником, їй слід уважніше віднестись до таких аспектів, як раціональне використання часу і власної енергії, розробка стратегії поведінки при вирішенні важливих проблем, їй потрібно навчитися допомагати іншим розвиватися та розширювати свої можливості.

КРЕДИТУВАННЯ
ПІДПРИЄМСТВ

ОБ”ЄКТИ
ПРИНЦИПИ

— МАТЕРІАЛЬНІ ЦІННОСТІ

— ВИТРАТИ НА
ВИРОБНИЦТВО ТА
РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ

— ГРОШОВІ КОШТИ

— БОРГОВІ ЗОБОВ”ЯЗАННЯ

— ПОВОРОТНОСТІ

— СТРОКОВОСТІ

— ЦІЛЬОВОГО
ВИКОРИСТАННЯ

— ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Министерство образования Украины
Киевский государственный экономический университет

Кафедра
педагогики и психологии

ОТЧЕТ
по программе педагогической практики

Выполнил студент 3группы 4курса ФЭФа
Маевский С.А.

Руководитель практики от Университета

Приходько В.Н.

Киев — 1997

«Согласованно» «Утверждаю»
Руководитель практики Руводитель базы
от Университета практики
Приходько В.Н. Жебровская Л.И.

«___»___________ 1997 г. «___»___________ 1997 г.

Календарный план
педагогической практики
студента 4-го курса Финансово-экономического ф-та КГЭУ
спец. 0104, 3 группы
Маевского Сергея Анатольевича
на период с 20 по 28 февраля 1997 г.

№ п/п
Раздел программы
Форма отчетности
Срок выполнения

1.
общая характеристика базы практики
отчет
20.02.97-28.02.97

2.
Индивидуальная характеристика учащегося
отчет исследования
27.02.97-28.02.97

3.
Посещение занятий
анализ занятий
20.02.97-23.02.97

4.
Проведение занятий
конспект лекций
24.02.97-26.02.97

5.
Подготовка письменного отчета

24.02.97-5.03.97

6.
Сдача диф. зачета

04.03.97-06.03.97

Общая характеристика базы практики.

Педагогическая практика является завершающим этапом изучения комплекса педагогических дисциплин бакалаврского цикла педагогикии психологии, методики преподавания экономики, педагогического мастерства и т. п.
Цель педагогической практики — овладеть определенными навыками и приемами основных направлений педагогической деятельности и реализовать на практике теоретические знания, полученные в процессе изучения блока педагогических и практических дисциплин, в реальных условиях преподавания в школе.

Для достижения данных целей в качестве базы практики была выбрана школа-лицей№38 (Шевченковский район г.Киева). Это одна из самых сильных школ города. В этой школе работают высокопрофессиональные педагоги .Также в школе применяются новые и нетрадиционные для нашего образования методы обучения.
В школе работает 82 педагога.
Количество учащихся-757.

Школа оснащена

кабинетами — 25
вычислительный центр — 1
актовый зал -1
спортивный зал — 2
библиотека — 1
Кабинеты в школе разделены по предметному признаку, т.е. кабинет физики, химии, математики и т.д. Каждый из кабинетов в достаточной степени оснащен необходимым оборудованием в зависимости от специализации, а также предметной и методической литературой, наглядными пособиями.
Занятия по физической культуре проводятся в двух хорошо оборудованных спортивных залах. Здесь также после уроков работают спортивные секции по каратэ, баскетболу, спортивной аэробике, проводятся ежегодные школьные олимпиады.
Для обеспечения учащихся и преподавателей необходимой учебной, а также дополнительной и художественной литературой в школе работает библиотека.
В послеурочное время в школе работают кружки и секции различных направлений художественный , музыкальный, литературный и спортивные секции и т.д., руководителями которых являются как штатные учителя , так и выпускники школы.

С целью повышения уровня преподавания в школе проводятся “открытые уроки”, которые посещаются коллегами-учителями. Дается оценка проведенному занятию, отмечаются положительные моменты, а также даются рекомендации по дальнейшему усовершенствованию методики преподавания. Педагогический коллектив школы не стоит на месте и постоянно внедряет новаторские идеи в области форм обучения чтение факультативов и спецкурсов по дополнительным дисциплинам и т.д., среди учеников ежегодно проводятся учебные олимпиады, конкурсы (творческие и спортивные).
Переименование школы в школу-лицей не случайна. Существуют специализированные “лицейские” классы( с первого по одинадцатый классы). Кроме того с 8 класса ученикам предлагается выбрать специализацию по двум направлениям
-информатика и математика
-гумманитарные науки
Подводя итоги выше сказанного, можно отметить, что в данной средней школе создана хорошая база для успешного осуществления процесса обучения и его дальнейшего совершенствования.

Практическая деятельность

Посещение двух занятий преподавателей базы практики ставит перед собой цель усвоения определенного опыта и подготовки к проведению самостоятельных занятий.

Анализ результатов посещения занятий.

Цели и задания. Основная цель практики — применение собственных знаний, полученных на занятиях по методике преподавания и психологии и стремление научить других. Задания — это нахождение тех форм и методов обучения, при которых успех будет обеспечен.
Методы и приемы обучения. Самое главное — мотивация и стимулированние, пробуждение интереса к материалу. Не менее важно и общение на уроках, установление обратной связи.
Умение владеть классом. Здесь, скорее всего, педагогика уступает место психологии. Важно прочувствовать, что от тебя ждут, и мгновенно реагировать на настроения в классе, уметь прислушиваться к пожеланиям обучаемых, уважать их познавательский интерес.
Отношение к отдельным ученикам. Все ученики разные и для достижения успеха необходимо применять индивидуальный подход. Нельзя ко всим ученикам относиться одинаково, “причесывать всех под одну гребенку”. Хороший преподаватель должен учитывать личные особенности каждого ученика, выявить и постараться помочь развить в ученике его способности, заставить поверить в себя. Также процесс обучения носит воспитательный характер, формируется личность ученика. Все эти факторы необходимо учитывать преподавателю.
Стиль, тон, такт. Все это имеет огромное значение, также как и набдюдательность, находчивость, т. к. учителю важно найти контакт с аудиторией, но вместе с тем необходимо держать дистанцию. Напряженные ситуации можно разряжать с помощью уместной шутки, короткой смешной истории.
Внешний вид, культура речи. При проведении урока необходимо учитывать, что речь дожна быть аккуратной, но не консервативной, спокойной речь, но не монотонной, приводящей к засыпанию. Слова следует произносить правильно, избегать сленга, употреблять научные термины, понятные аудитории, жестикуляция и мимика также должны соответствовать моменту.
Поведение учеников. Хорошее поведение учеников — одно из слагаемых их успеваемости. Если ученик собран и нацелен на учебу, то ондостигнет успеха визучении предмета. Поэтому дисциплину на уроке необходимо поддерживать и не позволять ученикам чрезмерно расслабляться.
Организационный аспект занятости. Большую роль в процессе общения играет обстановка в классе, которая должна максимально благоприятствовать учебе оборудование, помогающее в изложении материала; рациональное использование времени; расстановка парт.
Результаты урока. Выводы. Прослушанные уроки и их анализ позволили узнать больше о процессе преподавания, содействовали созданию своего плана для проведения уроков. В качестве вывода следует сказать, что только при выполнении всех вышеперечисленных условий можно говорить об успешном изложении материала и об удавшемся организационном процессе обучения.

Исследование личности биографическим методом.

Биографический метод дает возможность изучить личноть в процессе развития, динамику жизненного пути.
Исследование проводится с использованием как устной беседы, так и с использованием анкеты.

Формализованная биографическая анкета респондента.

1. Общие сведения о респонденте
а) ФИО, год рождения, место рождения, школа класс.
Быкова Татьяна Игоревна, 1980. Киев, школа-лицей № 38, 11-А
б) Сведения о родителях
мать- домохозяйка
отец- архиткектор
2. Переезжала ли Ваша семья на новое место жительства ?
Нет.
3. В каких общественных организациях Вы состояли? Какие поручеия выполняли?
Пионерская организация
4. Приходилось ли Вам выступать по радио, на ТВ, в прессе?
Нет.
5. Принимали ли Вы учатие в каких-либо выставках, конкурсах, спортивных соревнованиях? Когда? Где? Какие результаты?
Принимала участие в районных олимпиадах по географии, химии..
6. Какие школьные предметы Вам нравились и не нравились?
Физика, химия — не нравились;
История, иностранные языки, литература — нравились.
7. Чем Вы увлекались? Когда это было?
Спортом, занимаюсь легкой атлетикой и в настоящее время.
8. Ваши любимые литературные произведения, фильмы?
О`Ґенри (рассказы), Зощенко (рассказы), любимый филим -”Иван Васильевич меняет профессию”.
9. Когда Вы были последний раз в музеях, на выставках, в театре?
Январь — театр им. И. Франка.
10. Ходили ли Вы в походы?
Да.
11. Когда и чем Вы долго болели?
—————————
12. Назовите инициалы людей, с котрыми Вы поддерживаете дружеские отношения, проводите свободное время, к которым обращаетесь за помощью, поддержкой?
Т.А., К.О.,С.Ю.,М.С.
Они старше Вас, младше, Ваши ровесники?
Мои ровесники.
13. Какие периоды Вашей жизни Вы считаете счастливыми и наоборот? (примерные даты).
Последние два года.
14. Какие факты Вашей жизни Вы считаете событиями?
Затрудняюсь ответить.
15. Ваши прогнозы на будущее?
Мечтаю поступить в институт.

Лист ответов по вопроснику КОЦ.

ФИО Быкова Татьяна Игоревна.
Возраст ________17 лет__________________
Дата опроса ______27 февраля 1997 года______

1 +
5 +
9 +
13 +
17 +
21 —
25 +
29 +
33 +
37 +

2 +
6 +
10 +
14 +
18 +
22 +
26 +
30 —
34 +
38 +

3 —
7 —
11 —
15 —
19 +
23 —
27 +
31 —
35 —
39 —

4 —
8 —
12 +
16 —
20 —
24 —
28 —
32 —
36 —
40 —

ДЕШИФРАТОР.

Наклонности
Ответы (количество) положительные (+) отрицательные (-)

коммуникативные
вопросы 1-й строки 9
вопросы 3-й строки 8

организаторские
вопросы 2-й строки 9
вопросы 4-й строки 9

Комуникативные наклонности
К1 =9 К3 =8 Кк=9+8=17
Коэффиент коммуникативных наклонностей.
Ккн = 17/20= 0,85
Организаторские наклонности
К2 =9 К4 = 9 Ко= 9+9=18
Коэффициент организаторских наклонностей.
Кон = 18/20 = 0,9.

Сверяя полученные результаты теста со шкалой оценок коммуникативных и организаторских наклонностей, можно подвести итог
по коммуникативным наклонностям шкальная оценка — 5
по организаторским наклонностям — 5
Результаты теста говорят о том, что респондент относится к людям с высоким уровнем проявления коммуникативных и организаторских наклонностей. Татьяна не колеблется, попадая в новые условия, быстро находит друзей, постоянно расширяет круг своих знакомых, помогает близки, друзьям, проявляет инициативу в общении, с удовольствием принимает участие в организации общественных мероприятий, способна принимать самостоятельные решения в сложных ситуациях.

Исследование психологического возраста респондента.

Респонденту — Быковой Татьяне — был предложен тест для определения ее психологического возраста.

Таблица для определения психологического возраста.

Возрастные интервалы
Степень
насыщенности
событиями

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1 > 5

2 6-10

3 11-15

4 16-20

5 21-25

6 26-30

7 31-35

8 36-40

9 41-45

10 46-50

11 51-55

12 56-60

13 61-65

14 66-70

15 71-75

16 76-80

17 81-85

18 86-90

19 91-95

20 96-100

21 101-105

Общая сумма баллов по всем пятилетиям (прошлые и будущие) — 112 балл.
Количество баллов, которые приходятся на прошедшие пятилетия — 28 балла.
Показатель субъективной реализованности жизни респондента (28/112) = 0,25.
Психологический возраст респондента ( показатель субъективной реалзованности умножается на ожидаемую респондентом продолжительность жизни, т.е. 0.25*90 лет) = 22.5 года.
Итак, из биографической анкеты, предложенной респонденту, известно, что Татьяне 17 лет. По итогам теста на определение психологического вораста получилось,что ей 22.5 года. Следовательно психологический возраст превышает хронологический. Результаты теста лишний раз подтверждают акселерацию подрастающего поколения,и можно только посоветовать больше уделять внимания жизненной перспективе, задуматься о новых жизненных планах, целях, ожиданиях.

Анализ ограничений.

A
B
C
D
E
F
G
H
I
J
K

1 +
2 +
3+
4 +
5 +
6 +
7 +
8
9 +
10
11

12 +
13 +
14 +
15 +
16
17 +
18 +
19 +
20 +
21
22 +

23 +
24 +
25
26
27
28 +
29 +
30 +
31 +
32
33 +

34
35 +
36 +
37 +
38
39 +
40
41 +
42 +
43 +
44 +

45
46 +
47 +
48 +
49 +
50 +
51 +
52 +
53
54 +
55 +

56
57 +
58 +
59 +
60 +
61 +
62 +
63 +
64 +
65 +
66

67 +
68 +
69 +
70
71
72
73 +
74 +
75 +
76 +
77 +

78
79
80
81 +
82 +
83 +
84 +
85
86 +
87 +
88 +

89 +
90 +
91
92 +
93 +
94
95 +
96 +
97 +
98 +
99 +

100
101 +
102 +
103 +
104
105 +
106 +
107 +
108 +
109 +
110 +

5
9
7
8
5
8
9
8
9
7
8

Цифр. огр-я
К-во баллов
Сильные стороны
Ранг
Обрат.ранг
Ограничения

A
5
способность управлять собой
IV
I
неумение управлять собой

B
9
четкие ценности
I
IV
различие жизненных целей

C
7
четкие личностные цели
III
II
невыразительные личностные цели

D
8
саморазвитие,которое продолжается
II
III
остановка саморазвития

E
5
хорошие навыки решения проблем
IV
I
недостаточность навыков решения проблем

F
8
творческий подход
II
III
недостоточный творческий подход

G
9
умение влиять на окружающих
I
IV
неумение влиять на людей

H
8
понимание особенностей управления
II
III
недостаточное понимание особенностей управл. Работы

I
9
способность руководить
I
IV
недостаточные способности к руководству

J
7
умение обучать
III
II
неумение обучать

K
8
умение организовать групповую работу
II
III
плохая способность формировать коллектив

Сильные стороны
саморазвитие, понимание особенностей управления, четкая система ценностей, способность влиять на окружающих и управлять ими, умение организовать работу в группе, творческий подход.
Ограничения

недостаточность навыков решения проблем,

отсутствие стратегии, которая необходима для принятия и способности решать современные проблемы;

невыразительные личностые цели,

отсутствие выразительности в вопросах цели своей личной или деловой жизни; наличие целей, не совместимых с условиями современной работы или жизни;

неумение управлять собой,

неспосоность в полной мере использовать свое время, энергию, навыки; неспособность совладать со стрессами современной жизни управленца;

неумение обучать

отсутствие возможности или желания помогать другим развиваться и развивать свои возможности.

ХАРАКТЕРИСТИКА
на учащуюся 11-А класса школы-лицея№38 г. Киева
Быкову Татьяну Игоревну,

Быкова Д.И., 1980 года рождения. Родилась и проживает вместе с семьей в городе Киеве. В настоящее время ученица 11 класса. По складу характера и отношению к школьным предметам Быкова Т.И. — гуманитарий (любит иностранные языки, литературу, историю), читает много книг, любит и достаточно посещает театры, однако логичность мышления позволяет ей успешно овладевать и точными науками. Быкова Т.И. относится к людям с высоким уровнем коммуникативных способностей. Легко находит друзей, постоянно расширяет круг своих знакомых, помогает близким, друзьям, проявляет инициативу в общении с людьми, способна принять самостоятельное решение в сложной ситуации.
Быкова Т.И. пользуется уважением коллективе своих ровесников, для определенного круга людей она является неформальным лидером. Быковой Т.И. присуще умение влиять на окружающих людей, к решению многих вопросов она подходит творчески, в общении с людьми Быкова Т.И. проявляет себя с положительной стороны она внимательна, чутка, открыта, однако несколько импульсивна и непоследовательна в своих действиях.
В будущем для того, чтобы Татьяне быть хорошим руководителем, ей следует обратить внимание на такие аспекты, как рацианальное использование времени и личной энергии, разработка стратеий поведения при решении важных проблем,а также умение управлять собой.
Психологический возраст Джуры В.В. — 22.5 года. С учетом того, что возраст респондентки 17 лет можно сказать, что ее психологический возраст превышает фактический. Это свидетельствует о том, что в юности человек чуствует себя старше, но очень важно обратить внимание на жизненные планы и цели, а также ориентироваться на гармонию перспектив и опыта в зрелом возрасте.

Посещение занятий преподавателей базы практики.

Передавая свои знания кому-то другому большее значение имеет не то, чему ты именно учишь, а то как ты это делаешь. Даже самый неинтересный материал можно преподнести так, что все ученики будут слушать его, затаив дыхание.
При прохождении практики в школе меня также очень интересовали не сами предметы, которые преподаются, хотя это немаловажный вопрос, а то, как учителя находят контакт с учениками. Потому что как бы хорошо ты бы не владел преподаваемым материалом, если не чувствуешь аудитории, в тебя никогда не поверят как в Учителя (именно в учителя с большой буквы).
Я проходил практику в школе, которую закончил несколько лет назад, и многие учителя, учившие меня работают до сих пор. Но в тот период, когда я учился, меня не интересовали вопросы психологии учеников и учителей, как правильно вести уроки, по какой методике преподавать. Сейчас я смотрел с позиции полученных в университете знаний по этому направлению.
В силу того, что школа не имеет экономической специализации (да, наверное в школе это не так уже и необходимо), я посетил уроки словесности, экономической географии и экономической истории в 11-А классе.
Словесность (так в этой школе теперь называют русскую литературу) в 11-х классах ведет заслуженный учитель Украины, Жебровская Людмила Ивановна.
Темой посещенного мною занятия было произведение М. Булгакова «Мастер и Маргарита». Цель урока — ознакомиться с литературным наследием М. Булгакова, подробное рассмотрение действующих лиц романа, ситуационный анализ поведения героев. Метод проведения урока — активный в форме дискуссии.
Занятия по русской литературе в старших классах проводятся не в такой обязательно строгой форме, как это делается в младших классах. Задачей каждого старшеклассника к назначенному сроку прочитать заданное произведение для того, чтобы не быть в стороне при его общем обсуждении.
Итак, как я отметил выше, весь класс участвует в рассмотрении прочитанного романа, разбираются герои, их поведение, анализируется, почему они поступили именно так, а не иначе, и что послужило этому причиной. Учитель , проведя таким образом урок, является лишь «проводником», который направляет дискуссию в нужное русло.
Каждый из учащихся высказывает свое отношение к прочитанному, ведутся активные споры по поводу существования или не существования сил дьявола и т.д.
В конце урока дается письменное задание, в котором необходимо ответить на предложенные учителем вопросы, а также подводятся итоги работы каждого из учащихся на уроке наиболее активные получают высший балл за работу, а совершенно не работающие получают устное предупреждение.
Такая свободная форма занятия, при которой каждый имеет высказать свое мнение, наиболее приемлема для обучения в старших классах, т.к. в 16-17 лет подростки не терпят стандартов, а стремятся все делать по-своему по поводу всего высказывать свое отношение, и вот на таких уроках, как русская литература они имеют эту возможность. При этом учитель не теряет связи с учениками, он постоянно находится в обсуждении, а ученики доверяют ему свои самые сокровенные мысли.
Это был урок — пример занятия, при котором учитель полностью связан со своей аудиторией, это урок-дискуссия.
Второе занятие, на котором я присутствовал, был урок экономической географии в 11 классе. Тема урока — «экономика развитых стран мира. США.». Цель урока — ознаомление с экономическим положением США, выявление политических, cоциальных, природных факторов, оказывающих вляиние на экономическое развитие. Метод — активный, с использованием наглядных пособий.
Географию в школе преподает Зинченко Надежда Николаевна. Это человек, увлеченный своим делом, поситивший многие страны мира и который с удовольствием передает все знания, впечатления о красоте планеты своим ученикам.
Тема для старшеклассников достаточна серьезная, многие читают пресу, смотрят телевидение и из этих источников получают знания об Америке, а некоторые из учащихся рассказывают о своих впечатлениях от посещения далекой страны. На сновании полученной информации каждый может высказать и оценить состояни экономики США, ее внтреннюю и внешнюю политику.
Естественно занятие проводится с использованием наглядных пособий (карты, фотоматериалы, фильмы и т.д.), многими учащимися готовятся реферативные ответы, дополнительная информация.
На данном занятии был проведен опрос по карте, зачитан реферат на тему «США в мировой экономике»; после прослушивания реферата состоялся обмен мнениями по поводу значения США в мировом развитии экономики, а также был показан фильм о США.
В конце занятия были подведены итоги работы и выставлены оценки.
Данный урок экономической геграфии является примером использования наглядных пособий, дополнительных материалов, а также личного опыта, что активизировало учащихся на уроке.
И третье занятие, на котором я присутствовал, был урок экономической истории. Тема — “Восстановление и обновление Украины после Великой Отечественной войны”. Рассматривались вопросы связанные со значением Великой Отечественной войны для Украины, урегулированнием территориальных вопросов, измененем в составе населения и др. Метод проведения занятия — активный в форме дискуссии.
Скворчевская Зинаида Васильевна — не только преподаватель, но и историк по професии, поэтому на вопросы учеников действительно отвечал профессионал.
“Посмотри на прошлое — увидишь будущее”- гласит народная мудрость, история дает нам возможность познать как будущее, так и настоящее. Ученикам была дана возможность высказать свои точки зрения по данной теме, как я и ожидал, класс разделился в основном на две группы каждая из которых довольно сильно аргументировала свою точку зрения. Положительным моментом, который я отметил для себя, было то, что ученики были очень хорошо подготовлены и имели полное представление о том моменте истории который был представлен для дискуссии.
В конце занятия были подведены итоги и названа тема для следующей дискуссии.
Положительной чертой данного урока является то, что дискуссия дает возможность всем участвовать в рассмотрении вопроса, дает возможность всем высказать свою точку зрения и дать ей обоснование. Учитель выступает в качестве консультанта и старается контролировать ход мыслей учащихся направляя их в нужное русло.
Делая небольшой вывод хотелось бы отметить, что несмотря на тяжелое время в котором мы живем, формирование молодого поколения идет своим чередом, молодежь стремится к знаниям которые помогут им жить, наша задача — помочь им получить эти знания.

Проведение занятий.

В связи с тем, что в школе нет такого отдельно читаемого предмета как экономика, в старших классах (это три 11-х класса) по субботам читаются различные факультативы, которые учащиеся слушают для повышения уровня своего развития.
В период прохождения практики в школе читался факультатив «Основы экономики», в рамках которого раскрываются такие вопросы, как рынок, собственность, бюджет, налоги и т.д.
Моя практическая экономическая деятельсть связана с работой в банке, поэтому я предложил провести факультатвиное заниятие по теме «Банки и банковская система». Преподаватель, читающий данный курс не является учителем данной школы, но по согласованию с руководителем практики Жебровской Л.И. и директором школы Козуб Л.В. мне разрешили провести 3 занятия в 11-х классах (одно занятие в 11-А , одно в 11-Б и одно в 11-В).

Тема занятия «Банки и банковская система Украины».
Цель занятия Сформировать общие представления о банке как рыночном учреждении, о структуре банковской системы Украины, заложить знания о видах банков, их функциях и выполняемых операциях.
Тип занятия урок- изучение нового материала.
Метод информационный.

План темы «Банки и банковская система Украины».

Современное представление о банке.
НБУ.
Коммерческие банки.
Операции коммерческих банков.

Структура занятия

Организационный момент — 7 минут.
Сообщение темы занятия и ее цели — 3 мин.
Опрос относительно предварительного занкомства с темой — 10 мин.
Изложение материала — 40 мин.
Ответы на вопросы слушателей — 10 мин.

Банки и банковская система.

Современное представление о банках.

Вопрос о том, что такое банк, не является таким простым, как это кажется на первый взгляд. В обиходе банки — это хранилища денег. Вместе с тем данное или подобное житейское толкование банка не только не раскрывает его по сути, но и скрывает его подлинное назначение в народном хозяйстве.
Деятельность банковских учреждений так многообразна, что их действительная сущность оказывается действительно неопределенной. В современном обществе банки занимаются самыми разнообразными видами операций. Они не только организуют денежный оборот и кредитные отношения; через них осуществляется финансирование народного хозяйства, страховые операции, купля-продажа ценных бумаг, а в некоторых случаях посреднические сделки и управление имуществом. Кредитные учреждения выступают в качестве консультантов, участвуют в обсуждении народнохозяйственных программ, ведут статистику, имеют свои подсобные предприятия.
Банки — это финансово-кредитные учреждения, обслуживающие движение капиталов и денег.
Банками являются государственные, акционерные, кооперативные и другие организации, созданные для привлечения денежных средств и размещения их в форме кредита, а также для осуществления операций в соответствии с Законом Украины «О банках и банковской деятельности».
Банковская система включает Национальный банк Украины (НБУ), коммерческие банки, зарегистрированные в установленном порядке.

Национальный банк Украины.

Национальный банк Украины является центральным (эмиссионным) банком. Главными целями деятельности НБУ являются обеспечение внутренней и внешней устойчивости официальной денежной единицы, поддержание стабильных цен. К другим целям, подчиненным главным, относятся обеспечение ликвидности, кредитоспособности и надежности функционирования денежно-кредитной (банковской) системы, поддержка общей экономической политики правительства.

Основными задачами НБУ являются

выработка и проведение денежно-кредитной политики Украины;
выдача лицензий и осуществление надзора за юридическими лицами, занимающимися выдачей кредитов от своего имени за счет вкладов, либо других возвратных средств, полученных от физических и юридических лиц.

Основными функциями НБУ являются
денежно-кредитное регулирование, осуществление эмиссии денег (национальной валюты); организация межбанковских расчетов и кассового обслуживания коммерческих банков; регистрация коммерческих банков и контроль за соблюдением ими устанавливаемых нормативов безопасного и ликвидного функционирования, за применением банковского законодательства и издаваемых НБУ нормативных актов; контроль за открытием филиалов и представительств иностранных банков на территории Украины; регулирование внешнеэкономической банковской деятельности; валютное регулирование; определение и утверждение порядка, форм и правил организации безналичных расчетов в народном хозяйстве Украины, обеспечение единого порядка бухгалтерского учета и отчетности в банковской системе Украины.
НБУ в пределах предоставленных ему полномочий издает обязательные для всех банков нормативные акты и другие указания. Однако он не вмешивается в деятельность банков, кроме случаев, предусмотренных законодательством.

НБУ может осуществлять следующие операции

предоставление правительству Украины и местным органам власти кредиты;
выдачу банкам ссуд под обеспечение;
покупку и продажу золота, других драгоценностей, металлов в слитках, самородных и других формах за свой счет и по поручению, а также иностранной валюты;
покупку и продажу на рынке государственных ценных бумаг и собственных ценных бумаг. Проведение операций с ценными бумагами банков;
инкассацию и хранение денежных знаков;
организацию переводов и других расчетных операций;
совершение в соответствие с законодательством других операций.

Коммерческие банки.

Главным звеном в обслуживании народного хозяйства и населения являются банки второго уровня — коммерческие банки.
Коммерческие банки осуществляют на договорной основе кредитно-расчетное и иное банковское обслуживание юридических и физических лиц путем совершения операций и оказания услуг.

Коммерческие банки различаются по

принадлежности уставного капитала и способу его формирования — государственные, акционерные, общества с ограниченной ответственностью, с участием иностранного капитала, иностранные банки и частные;
видам совершаемых операций и сфере деятельности — универсальные и специализированные, отраслевые;
территории деятельности — общегосударственные, региональные, международные.

Коммерческие банки независимы от органов государственной власти, не отвечают по обязательствам государства, а государство не отвечает по обязательствам банков.
Коммерческие банки осуществляют свою деятельность на основании лицензий на совершение банковских операций, получаемых от НБУ. Одновременно с выдачей лицензии на проведение операций НБУ производит регистрацию коммерческого банка. Вновь создаваемые банки, а также филиалы иностранных банков приобретают права юридического лица с момента их регистрации.
Учредителями, акционерами (участниками) коммерческих банков могут быть юридические и физические лица; другие банки, объединения, предприятия, организации, учреждения, кооперативы и иные общественные организации, не преследующие политические цели.
Уставной фонд банка и филиала банка на правах юридического лица должен быть полностью оплачен до регистрации. Банкам запрещается уменьшать без разрешения НБУ свой уставной капитал путем выкупа акций, посредством участия в деятельности других юридических лиц или иным образом. Банки обязаны поддерживать должный капитал. Свои отношения с клиентами банки строят на договорной основе.
Банки по согласованию с местными органами власти могут открывать филиалы и представительства и наделять их правами в пределах своей компетенции.
Прекращение деятельности банков производится по решению акционеров, пайщиков или других владельцев банка с письменного согласия НБУ, а также в других случаях, предусмотренных законодательством.
Банки могут создавать союзы, ассоциации и другие объединения для координации своей деятельности, защиты интересов своих членов и осуществления совместных программ.

Операции коммерческих банков.

Все операции, выполняемые банками, делятся на три группы

пассивные
активные
комиссионные.

Пассивные операции направлены на привлечение средств. Собственный капитал банка, собранный при его создании ,составляет незначительную часть его ресурсов. Главная часть -депозиты клиентов. Депозиты делятся на текущие (деньги выдаются по требованию вкладчика в любое время) и срочные (деньги можно получить только через определенный срок).
Активные операции направлены на использование ресурсов банка — предоставление ссуд. Ссуды предоставляются либо без обеспечения, если банк считает ссудозаемщика надежным клиентом, ибо под залог.
Комиссионные операции — это посредническая деятельность обслуживание платежей клиентов, получение денег по долговым обязательствам (векселям, чекам) по поручению своих клиентов, хранение ценных бумаг и т.д.

Как было указано выше мною были проведены занятия в 11-А, в 11-Б и 11-В классах. Учащиеся 11-А и 11-В классов были более активны на занятии. Естественно ребята слышали о банках и им было интересно знать чуть подробнее об их функциях, выполняемых операциях. По ходу изложения материала я останавливался на более подробном объяснении некоторых понятий (эмиссия, кредит, расчет, его виды, учредители, уставной фонд и т.д.), на примерах объяснялось, как НБУ может контролировать деятельность коммерческих банков, как проводят банки пассивные, активные операции.
В конце занятия я отвечал на вопросы учащихся. В 11-Б классе их почти не задавали, т.к. ребята были несколько скованы. И затем мною была предложена литература и периодическая печать, в которой можно найти теоретическую и практическую информацию о деятельности банков
Кравцов Г.И.и др. “Деньги, кредит, банки”, Минск, 1994 г.
Лаврушин О.И. “Банковское дело”, Москва, 1992 г.
Мороз А.Н. “Основы банковского дела”, Киев, 1994 г.
Радионова И.Ф.“Основы экономики. 11 кл.”, Киев, 1995 г.
Ж-л “Экономика Украины”
Газеты “Бизнес”, “Финансовая Украина”, “Деловой курьер” и др.
В связи с тем, что проведенные мною занятия являлись факультативными, то домашнее задание учащимся не задавалось.

Министерство образования Украины
Киевский государственный экономический университет

Кафедра
педагогики и психологии

ОТЧЕТ
по программе педагогической практики

Студент Марченко А.А.

Руководитель практики Жебровская Л.И.
от базы практики (учитель русского языка
и литературы)

Руководитель практики Приходько В.Н.
от Университета

Киев — 1997

«___»___________ 1997 г. «___»___________ 1997 г.

Календарный план
педагогической практики
студента 4-го курса Финансово-экономического ф-та КГЭУ
спец. 0104, 4 группы
Марченко Андрея Анатольевича
на период с 25 января по 6 февраля 1997 г.

№ п/п
Раздел программы
Форма отчетности
Срок выполнения

1.
общая характеристика базы практики
отчет
25.01.97-03.02.97

2.
Индивидуальная характеристика учащегося
отчет исследования
26.01.97-05.02.97

3.
Посещение занятий
анализ занятий
29.01.97-02.02.97

4.
Проведение занятий
конспект лекций
03.02.97

5.
Подготовка письменного отчета

06.02.97-29.02.97

6.
Сдача диф. зачета

04.03.97-06.03.97

Общая характеристика базы практики.

Педагогическая практика завершает психолго-педагогическую подготовку студентов нашего ВУЗа. Я проходил практику в средней школе № 60 (Зализнычный район города Киева).Школа находится в одном из самых исторических мест Киева (на Батыевой горе), а также находится постоянно в центре внимания властей района. Это единственная русскоязычная школа в районе, поэтому в ней учится более 1200 детей. Популярность школы связана также с тем, что в школе работают учителя-профессионалы.
Школа существует и развивается за счет поддержки как это раньше называлось шефов, а в настоящее время при помощи спонсоров.

Учебно-лабораторная база и обеспеченность ТСО.
Школа оснащена
лабораториями — 2
кабинетами — 25
мастерские — 2
кабинет вычислительной техники — 1
актовый зал -1
спортивный зал — 1
библиотека — 1
ТСО 1. Кинопроекторы — 20
2. Диапроекторы — 15
3. Видеомагнитофоны — 3
4. Телевизоры — 20
5. Магнитофоны -10
6. Компьютеры — 10

В соответсвии с Законом Украины “Об образовании” от 4 июня 1991 г. педагогический коллектив школы направляет всю свою работу в сторону улучшения, дальнейшего совершенствования учебно-материальной базы школы.
Кабинеты в школе разделены по предметному признаку, т.е. кабинет физики, химии, математики, словесности и т.д. Каждый из кабинетов в достаточной степени оснащен необходимым современным оборудованием в зависимости от специализации, аудио- и видеоаппаратурой, телевизорами, вычислительной техникой, а также предметной и методической литературой, наглядными пособиями.
Для проведения практических занятий по труду в школе оборудована специальная столярно-механическая мастерская, а также оборудован кабинет швейными машинами и мастерская-кухня для проведения занятий по труду у девочек.
Занятия по физической культуре проводятся в хорошо оборудованнном спортивном зале. Здесь также после уроков работают спортивные секции по футболу, каратэ, баскетболу, спортивной аэробике, проводятся ежегодные школьные олимпиады.
Для обеспечения учащихся и преподавателей необходимой учебной, а также дополнительной и художественной литературой в школе работает библиотека.
В послеурочное время в школе работают кружки и секции различных направлений художественный , музыкальный, литературный и спортивные секции и т.д., руководителями которых являются как штатные учителя , так и выпускники школы.
Киевской средней школе № 60 недавно исполнилость 60 лет, и в ней работают как учителя со стажем более 30-ти лет, так и молодые преподаватели, которые вернулись в родную школу после окнчания различных ВУЗов.
Всего в школе работает преподавателей — 80
в том числе штатных — 75
с высшим образованием — 80
со стажем до 3-х лет — 10
более 20-ти лет — 8
пенсионного возраста — 6
Каждый преподавателдь разрабатывает Календарно-тематический план, т.е. план преподавания определенного предмета с разбивкой по часам. В соответствии с этим планом разрабатываются учебно-методические карты на каждое учебное занятие. Основные положения, которые указываются в карте

наименование предмета
дата проведения занятия
класс, в котором будет проводиться урок
тема урока
вид занятия
цель занятия
обеспечение урока
описание краткого содержания урока

С целью повышения уровня преподавания в школе проводятся “открытые уроки”, которые посещаются коллегами-учителями. Дается оценка проведенному занятию, отмечаются положительные моменты, а также даются рекомендации по дальнейшему усовершенствованию методики преподавания. Педагогический коллектив школы не стоит на месте и постоянно внедряет новаторские идеи в области форм обучения чтение факультативов и спецкурсов по дополнительным дисциплинам и т.д., среди учеников ежегодно проводятся учебные олимпиады, конкурсы (творческие и спортивные). Также в школе имеется кабинет психолога, где и ученики, и учителя могут получить ответы на все возникающие вопросы. Бабич Татьяна Васильевна — психолог, работает в школе более 15 лет и отмечает такую тенденцию, что в последние 2-3 года учащиеся уделяют больше времени проблемам общения, воспитания и их интерес к психологии как к науке растет с каждым днем.
Подводя итоги выше сказанного, можно отметить, что в данной средней школе создана хорошая база для успешного осуществления процесса обучения и его дальнейшего совершенствования.

Характеристика класса.

Время практики я проводил в 11-А классе школы, классным руководителем которого является преподаватель русского языка и литературы Жебровская Людмила Ивановна. В классе учится 21 человек (10 девушек и 11 юношей).
11-А — класс с углубленным изучением математики, что накладывает определенный отпечаток на характер учащихся этого класса, то есть это люди точных наук, любящие в большей степени язык цифр и четкость во всем.
Формально лидером в классе можно считать старосту, который был избран всеми единогласно и котрый выполняет возложенные на его обязанности по мере своих возможностей. Но неформального лидера в классе нет. Это связано с тем, что класс был сформирован из четырех девятых классов, и хотя все друг друга знали, но тесно на параллели не общались. Поэтому в классе выделяются определенные группы с лидерами внутри них. Эти группировки можно выделить по различным признакам

По половому признаку, т.е. выделяются отдельно группы девушек и группы юношей, которые естественно решают внутри свои проблемы;
По степени успеваемости.По этому признаку, как правило, класс разделяется на тех, кто учится на уровне выше среднего, на среднем уровне, и отстающие на фоне других. В целом класс по своим интелектуальным задаткам очень сильный, и нельзя сказать, что ребята, учащиеся в нем, “зациклены” на одной математике или физике. Все они разносторонне развиты и интересуются и музыкой, и литературой, и техникой, и театрами и т.д.
По интересам в свободное время.При выделении групп по этому признаку большую роль играют “прошлые связи”, т.е. многие ребята в свободное время общаются со своими бывшими одноклассниками, которые учатся в параллельных классах (11-Б и 11-В) это касается и юношей, и девушек.

Но несмотря на такие внутренние формирования в классе, этот небольшой коллектив живет дружно. В этом есть и заслуга классного руководителя, который живет вместе со своими старшеклассниками, вносит веселое настроение, помогает в сложных ситуациях.
Общение между ребятами не заканчивается одной учебой, а все праздники по школьной традиции проводятся вместе.

Краткий вывод к выше сказанному
Во многом на формирование личности оказывает влияние тот коллектив, в котором человек живет, работает или учится. Так на жизнь отдельных классов влияет общее настроение, дух школы, ее традиции. Не исключением является и 11-А класс ребята настроены дружественно как друг к другу, так и младшим классам, с удовольствием организовывают свои маленькие праздники, участвуют в общешкольных торжествах.

Исследование личности биографическим методом.

Формализованная биографическая анкета респондента.

1. Общие сведения о респонденте
а) ФИО, год рождения, место рождения, школа класс.
Джура Виктория Владимировна, 1980. Киев, СШ № 60, 11-А
б) Сведения о родителях
мать- преподаватель английского языка в МНТУ
отец- с семьей не проживает.
2. Переезжала ли Ваша семья на новое место жительства ?
Нет.
3. В каких общественных организациях Вы состояли? Какие поручеия выполняли?
Помощник старосты класса.
4. Приходилось ли Вам выступать по радио, на ТВ, в прессе?
Нет.
5. Принимали ли Вы учатие в каких-либо выставках, конкурсах, спортивных соревнованиях? Когда? Где? Какие результаты?
Принимала участие в спортивных соревнованиях в летнем лагере. Заняла первое место по плаванью.
6. Какие школьные предметы Вам нравились и не нравились?
Физика, химия — не нравились;
История, иностранные языки, литература — нравились.
7. Чем Вы увлекались? Когда это было?
Спортом, занимаюсь легкой атлетикой и в настоящее время.
8. Ваши любимые литературные произведения, фильмы?
О`Ґенри (рассказы), Зощенко (рассказы), любимый филим -”Иван Васильевич меняет профессию”.
9. Когда Вы были последний раз в музеях, на выставках, в театре?
Январь — театр им. И. Франка.
10. Ходили ли Вы в походы?
Да.
11. Когда и чем Вы долго болели?
—————————
12. Назовите инициалы людей, с котрыми Вы поддерживаете дружеские отношения, проводите свободное время, к которым обращаетесь за помощью, поддержкой?
Н.С., М.С., Г.Т.
Они старше Вас, младше, Ваши ровесники?
Мои ровесники.
13. Какие периоды Вашей жизни Вы считаете счастливыми и наоборот? (примерные даты).
Затрудняюсь ответить.
14. Какие факты Вашей жизни Вы считаете событиями?
Перевод из СШ № 187 в эту школу.
15. Ваши прогнозы на будущее?
Мечтаю поступить в институт.

Лист ответов по вопроснику КОЦ.

ФИО Джура Виктория Владимировна
Возраст ________17 лет__________________
Дата опроса ______2 февраля 1997 года______

1 +
5 +
9 +
13 +
17 +
21 +
25 +
29 —
33 +
37 +

2 +
6 —
10 +
14 —
18 +
22 +
26 +
30 —
34 +
38 +

3 +
7 —
11 —
15 +
19 +
23 +
27 —
31 —
35 —
39 —

4 —
8 —
12 —
16 —
20 —
24 —
28 —
32 +
36 —
40 —

ДЕШИФРАТОР.

Наклонности
Ответы (количество) положительные (+) отрицательные (-)

коммуникативные
вопросы 1-й строки 9
вопросы 3-й строки 6

организаторские
вопросы 2-й строки 7
вопросы 4-й строки 9

Комуникативные наклонности
К1 =9 К3 =6 Кк=9+6=15
Коэффиент коммуникативных наклонностей.
Ккн = 1520= 0,75
Организаторские наклонности
К2 =7 К4 = 9 Ко= 7+9=16
Коэффициент организаторских наклонностей.
Кон = 1620 = 0,8.

Сверяя полученные результаты теста со шкалой оценок коммуникативных и организаторских наклонностей, можно подвести итог
по коммуникативным наклонностям шкальная оценка — 4
по организаторским наклонностям — 4
Результаты теста говорят о том, что респондент относится к людям с высоким уровнем проявления коммуникативных и организаторских наклонностей. Виктория не колеблется, попадая в новые условия, быстро находит друзей, постоянно расширяет круг соих знакомых, занимается общественной деятельностью, помогает близки, друзьям, проявляет инициативу в общении, с удовольствием принимает участие в организации общественных мероприятий, способна принимать самостоятельные решения в сложных ситуациях.

Исследование психологического возраста респондента.

Респонденту — Джуре Виктории- был предложен тест для определения ее психологического возраста.

Таблица для определения психологического возраста.

Возрастные интервалы
Степень
насыщенности
событиями

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1 > 5

2 6-10

3 11-15

4 16-20

5 21-25

6 26-30

7 31-35

8 36-40

9 41-45

10 46-50

11 51-55

12 56-60

13 61-65

14 66-70

15 71-75

16 76-80

17 81-85

18 86-90

19 91-95

20 96-100

21 101-105

Общая сумма баллов по всем пятилетиям (прошлые и будущие) — 81 балл.
Количество баллов, которые приходятся на прошедшие пятилетия — 24 балла.
Показатель субъективной реализованности жизни респондента (2481) = 0,3.
Психологический возраст респондента ( показатель субъективной реалзованности умножается на ожидаемую респондентом продолжительность жизни, т.е. 0,3*80 лет) = 24 года.
Итак, из биографической анкеты, предложенной респонденту, известно, что Виктории 17 лет. По итогам теста на определение психологического вораста получилось,что Виктории 24 года. Следовательно психологический возраст превышает хронологический. Результаты теста лишний раз подтверждают акселерацию подрастающего поколения,и можно только посоветовать больше уделять внимания жизненной перспективе, задуматься о новых жизненных планах, целях, ожиданиях.

Анализ ограничений.

A
B
C
D
E
F
G
H
I
J
K

1 +
2 +
3
4 +
5
6
7 +
8 +
9 +
10
11 +

12
13
14
15 +
16
17 +
18 +
19 +
20
21 +
22 +

23 +
24
25
26 +
27
28
29
30
31 +
32 +
33

34
35 +
36 +
37 +
38
39 +
40
41 +
42 +
43 +
44 +

45
46 +
47 +
48 +
49
50 +
51 +
52 +
53 +
54 +
55 +

56
57 +
58 +
59 +
60
61
62 +
63 +
64 +
65 +
66

67
68
69 +
70
71 +
72 +
73
74 +
75 +
76
77

78 +
79 +
80
81 +
82
83 +
84
85
86 +
87 +
88

89 +
90
91
92 +
93 +
94
95 +
96 +
97
98 +
99 +

100
101
102
103 +
104
105 +
106 +
107 +
108 +
109 +
110

4
5
4
9
2
6
6
8
8
8
5

Цифр. огр-я
К-во баллов
Сильные стороны
Ранг
Обрат.ранг
Ограничения

A
4
способность управлять собой
V
II
неумение управлять собой

B
5
четкие ценности
IV
III
различие жизненных целей

C
4
четкие личностные цели
V
II
невыразительные личностные цели

D
9
саморазвитие,которое продолжается
I
VI
остановка саморазвития

E
2
хорошие навыки решения проблем
VI
I
недостаточность навыков решения проблем

F
6
творческий подход
III
IV
недостоточный творческий подход

G
6
умение влиять на окружающих
III
IV
неумение влиять на людей

H
8
понимание особенностей управления
II
V
недостаточное понимание особенностей управл. работы

I
8
способность руководить
II
V
недостаточные способности к руководству

J
8
умение обучать
II
V
неумение обучать

K
5
умение организовать групповую работу
IV
III
плохая способность формировать коллектив

Сильные стороны
саморазвитие, понимание особенностей управления, способность обучать, умение влиять на окружющих, творческий подход.
Ограничения

недостаточность навыков решения проблем,

отсутствие стратегии, которая необходима для принятия и способности решать современные проблемы;

невыразительные личностые цели,

неумение управлять собой,

плохая способность формировать коллектив

неспособность влиять на развитие и повышение эффективности рабочих групп или коллективов.

ХАРАКТЕРИСТИКА
на учащуюся 11-А класса средней школы № 60 г. Киева
Джуру Викторию Владимировну.
Джура В.В., 1980 года рождения. Родилась и проживает вместе с семьей в городе Киеве. В настоящее время ученица 11 класса. По складу характера и отношению к школьным предметам Джура В.В. — гуманитарий (любит иностранные языки, литературу, историю), читает много книг, любит и достаточно посещает театры. Джура В.В. относится к людям с высоким уровнем коомуникативных способностей. Легко находит друзей,постоянно расширяет круг своих знакомых, помогает близким, друзьям, проявляет инициативу в общении с людьми, способна принять самостоятельное решение в сложной ситуации.
Джура В.В. пользуется уважением коллективе своих ровесников, для определенного круга людей она является неформальным лидером. Джуре В.В. присуще умение влиять на окружающих людей, к решению многих вопросов она подходит творчески, в общении с людьми Джура В.В. проявляет себя с положительной стороны она внимательна, чутка, открыта, однако несколько импульсивна и непоследовательна в своих действиях.
В будущем для того, чтобы Виктории быть хорошим руководителем, ей следует обратить внимание на такие аспекты, как определение личностных целей, рацнальное использование времени и личной энергии, разработка стратеий поведения при решении важных проблем.
Психологический возраст Джуры В.В. — 24 года. С учетом того, что возраст респондентки 17 лет можно сказать, что ее психологический возраст превышает фактический. Это свидетельствует о том, что в юности человек чуствует себя старше, но очень важно обратить внимание на жизненные планы и цели, а также ориентироваться на гармонию перспектив и опыта в зрелом возрасте.

Посещение занятий преподавателей базы практики.

Проведение занятий.

План темы «Банки и банковская система Украины».

Современное представление о банке.

НБУ.

Коммерческие банки.

Операции коммерческих банков.

Структура занятия

Организационный момент — 7 минут.

Сообщение темы занятия и ее цели — 3 мин.

Опрос относительно предварительного занкомства с темой — 10 мин.

Изложение материала — 40 мин.

Ответы на вопросы слушателей — 10 мин.

Банки и банковская система.

Современное представление о банках.

Национальный банк Украины.

Основными задачами НБУ являются

выработка и проведение денежно-кредитной политики Украины;

выдача лицензий и осуществление надзора за юридическими лицами, занимающимися выдачей кредитов от своего имени за счет вкладов, либо других возвратных средств, полученных от физических и юридических лиц.

НБУ может осуществлять следующие операции

предоставление правительству Украины и местным органам власти кредиты;

выдачу банкам ссуд под обеспечение;

покупку и продажу золота, других драгоценностей, металлов в слитках, самородных и других формах за свой счет и по поручению, а также иностранной валюты;

покупку и продажу на рынке государственных ценных бумаг и собственных ценных бумаг. Проведение операций с ценными бумагами банков;

инкассацию и хранение денежных знаков;

организацию переводов и других расчетных операций;

совершение в соответствие с законодательством других операций.

Коммерческие банки.

Коммерческие банки различаются по

видам совершаемых операций и сфере деятельности — универсальные и специализированные, отраслевые;

территории деятельности — общегосударственные, региональные, международные.

Операции коммерческих банков.

Все операции, выполняемые банками, делятся на три группы

пассивные

активные

комиссионные.

Министерство образования Украины
Киевский государственный экономический университет

Кафедра
педагогики и психологии

ОТЧЕТ
по программе педагогической практики

Выполнил студент 3группы 4курса ФЭФа
Маевский С.А.

Руководитель практики от Университета

Приходько В.Н.

Киев — 1997

«Согласованно» «Утверждаю»
Руководитель практики Руководитель базы
от Университета практики
Приходько В.Н. Клеванская Л.А.

«___»___________ 1997 г. «___»___________ 1997 г.

№ п/п
Раздел программы
Форма отчетности
Срок выполнения

1.
общая характеристика базы практики
отчет
20.02.97-28.02.97

2.
Индивидуальная характеристика учащегося
отчет исследования
27.02.97-28.02.97

3.
Посещение занятий
анализ занятий
20.02.97-23.02.97

4.
Проведение занятий
конспект лекций
24.02.97-26.02.97

5.
Подготовка письменного отчета

24.02.97-5.03.97

6.
Сдача диф. зачета

04.03.97-06.03.97

Общая характеристика базы практики.

Школа оснащена

Практическая деятельность

Посещение двух занятий преподавателей базы практики ставит перед собой цель усвоения определенного опыта и подготовки к проведению самостоятельных занятий.
Для успешного применения знаний, полученных при изучении курсов “Педагогогика”, “Психология” и др. в своей практической деятельности, а также для ознакомления с реальными условиями и принципами работы педагогов в школе я посетил два урока по алгебре в 10 классе.
Первый урок- урок-лекция. Учитель Клеванская Л.А. рассказывала новую тему.
При этом теоретическая информация сопровождалась пояснениями, примерами, формулы и основные обозначения отображались на доске. Центральные моменты темы записывались учениками.
По непонятным моментам ученики задавали вопросы.
На дом было задано изучить материал используя конспект и учебник, а также решить задачи по теме. Алгоритм решения был показан на уроке.
Второй урок — практическое занятие.
Проверка усвоения темы происходила в устной форме. Учитель проявил требовательность и строгость при проверке знаний учеников. Особое внимание уделялось пониманию учениками темы, умению объяснить и доказать основные положения темы. При проверке задач, заданных на дом, выяснилось, что две задачи слишком сложны для класса и только два ученика решили их. Эти ученики объяснили классу алгоритм решения этих задач и были поощрены оценкой “отлично”. Оставшееся время решались задачи по теме.
Анализ результатов посещения занятий
В результате посещения этих уроков я сделал некоторые выводы.

Для успешного проведения уроков в старших класса очень важны мотивация и стимулирование, пробуждение интереса к материалу. Не менее важно и общение на уроках, установление обратной связи.

Взаимоотношения преподавателя и учеников существенно влияет на успешность процесса обучения. Взаимное уважение — условие, необходимое для усвоения учениками излагаемого материала.

Для достижения успеха также необходимо применять индивидуальный подход. Нельзя ко всем ученикам относиться одинаково, “причесывать всех под одну гребенку”. Хороший преподаватель должен учитывать личные особенности каждого ученика, выявить и постараться помочь развить в ученике его способности, заставить поверить в себя. Также процесс обучения носит воспитательный характер, формируется личность ученика. Все эти факторы необходимо учитывать преподавателю.

Стиль, тон, такт, внешний вид, культура речи- все это имеет огромное значение, также как и наблюдательность, находчивость, т. к. учителю важно найти контакт с аудиторией, но вместе с тем необходимо держать дистанцию..

Дисциплина, хорошее поведение учеников — одно из слагаемых успешности их работы на уроках, а значит и успешности работы учителя. Если ученик собран и нацелен на учебу, то он достигнет успеха в изучении предмета. Поэтому дисциплину на уроке необходимо поддерживать и не позволять ученикам чрезмерно расслабляться.

Большую роль в процессе общения играет обстановка в классе, которая должна максимально благоприятствовать учебе оборудование, помогающее в изложении материала; рациональное использование времени; расстановка парт.

Прослушанные уроки и их анализ позволили узнать больше о процессе преподавания, содействовали созданию своего плана для проведения уроков. В качестве вывода следует сказать, что только при выполнении всех вышеперечисленных условий можно говорить об успешном изложении материала и об удавшемся организационном процессе обучения.
«

BestReferat

BestReferat

Отчеты по предпрактике в школе