Експертиза оцінка якості какао-бобів та какао-продуктів і їх митне оформлення при переміщенні через митний кордон України

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. 1.1. Мета і завдання діяльності товарознавців-експертів з митної справи.

1.2. Класифікація та асортимент какао-продуктів в Україні

1.3. Законодавча база, що регламентує порядок митного оформлення какао-бобів та продуктів їх переробки при переміщенні через митний кордон України 1.4. Вимоги до упакування , маркування, транспортування та зберігання какао-бобів та продуктів їх переробки

РОЗДІЛ II. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ КАКАО-БОБІВ ТА КАКАО-ПРОДУКТІВ ЩО ОФОРМЛЮЄТЬСЯ НА КИЇВСЬКИЙ МИТНИЦІ. 2.1.Асортимент какао-бобів та какао-продуктів, що оформляються на Київський митниці. 2.2. Дослідження якості та порядок проведення експертизи какао-бобів та продуктів їх переробки.

2.2.1. Матеріали та методи дослідження

2.2.2. Оцінка якості какао-бобів та продуктів їх переробки

РОЗДІЛ III. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ КАКАО-БОБІВ ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ ПІДПРИЄМСТВОМ ДК „ УКРПРОМІНВЕСТ-КОНДИТЕР” НА КИЇВСЬКИЙ МИТНИЦІ.

3.1. Засоби митного та державного регулювання переміщення через митний кордон України та митного оформлення какао-бобів та продуктів їх переробки ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ.

Вступ
Приблизно за 1500 років до нашої ери на березі Мексиканської затоки в Америці жило плем’я ольмеків. Їхня культура залишила нам дуже мало свідчень, але деякі лінгвісти думають, що слово какао» уперше пролунало як «kakawa» приблизно за 1000 років до нашої ери, у момент розквіту цивілізації ольмеків. Пізніше на зміну ольмекам прийшла цивілізація майя. Майя жили і досі живуть на плоскогір’ях Гватемали і мексиканської провінції Чіапас. Там какао, напевно, було великою рідкістю. Як би те не було, але, спустившись з плоскогір’я, майя знайшли і стали культивувати дикоростуче дерево какао, і саме в той період, швидше за все, і виникла сучасна вимова слова “какао”. Це слово міцно ввійшло в їхнє життя майя навіть поклонялися красивому і могутньому богу — богу какао.
Майя шоколадний напій називали «xocolatl», а ацтеки — «cacahuatl» у мові мексиканських індіанців слово «шоколад» виникає з комбінації слів «choco» («піна») і «atl» («вода»). Можливо, це відбулося тому, що спочатку шоколад уживався тільки як напій. Невірно було б вважати, що індіанці майя володіли одним-єдиним рецептом шоколадного напою.[12]
Вони знали добре відпрацьовані методи готування шоколадних напоїв різних видів з використанням різних добавок і компонентів.
Лінгвісти, що вивчають культуру майя, ідентифікували, наприклад, фрази «witik cacao» і «cacao kox», але, на жаль, ми так і не знаємо, що ж вони точно означають ( рис. 1.). Інша добавка, що майя часто використовували в шоколаді – «piment». У багатьох книгах це слово переведене як «перець», але це невірно. Справжнім значенням цього слова є «гвоздикове дерево». Перець не був відомий у Новому Світі до його завоювання Іспанією. Після 1200 року контроль над Мексикою і навколишніми територіями встановили ацтеки. Їхня цивілізація проіснувала аж до 1521 року, поки не була зруйнована іспанцями.
У багатьох книгах про шоколад говориться, що саме ацтеки вперше культивували какао-дерева і винайшли шоколадний напій. І хоча це не відповідало істині, проте ацтеки зіграли велику роль у розширенні використання какао в Новому Світлі. Ацтекська легенда говорить, що насіння какао потрапило до нас з Раю, і що з плоду какао-дерева виходять мудрість і сила. Какао-боби служили в імперії ацтеків як гроші. Один мішок какао, що переносив торговець торговцю в якості своєрідної “умовної одиниці”, уміщав близько 24 000 зерен какао. Ще стародавні ацтеки готували з плодів какао своєрідний і гострий напій „чокоатль», що в перекладі означає „гірка вода». У жителів Мексіки з давніх часів і до другої половини XIX ст. какао боби служили грошовими знаками. Христофор Колумб привіз какао-боби королю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий Світ, але ні сам король, ні його придворні так і не звернули на чудовий дарунок особливої уваги через велику кількість інших привезених скарбів. Однак протягом наступних ста років після повернення Колумба шоколад з’явився і став популярний у Європі. Коштував він по 10-15 шилінгів за фунт і вважався напоєм для найвищого світу. У шістнадцятому сторіччі іспанський історик Овієдо писав «Тільки багатий і шляхетний міг дозволити собі пити шоколад, тому що він буквально пив гроші. Какао-боби використовували як валюту всі нації, …за 100 насінин какао цілком можна було купити гарного раба.» Шоколад застосовується також і як лікувальний засіб ведучими цілителями того часу. Так, Христофор Людвіг Хоффман рекомендував шоколад як засіб проти багатьох хвороб, посилаючись на досвід лікування кардинала Рішельє. [11]
Чашка какао в день допомагає зберегти здоров’я. До такого висновку прийшли американські вчені, що з’ясували, що в цьому напої міститься багато потужних антиоксидантов. Вони знищують вільні радикали — заряджені частки, які виділяються організмом та наносять шкоду кліткам і сприяють розвитку таких хвороб, як рак. У середині 90-х років минулого століття група вчених із Калифорнийского університету на чолі з Ендрю Ватерхаусом виявила в какао досить значні дози поліфенолов. Поліфеноли захищають наші судини від атеросклерозу, тобто, перешкоджають розвитку інсульту, інфаркту і ішемичної хвороби серця — головних ворогів людства у наші дні. Ці речовини допомагають запобігти багато захворювань і гальмують старіння організму. По останнім даним, у какао більше антиоксидантов — удвічі більше, ніж у червоному вині майже в 3 рази більше, ніж у зеленому чаї, і в 5 разів більше, ніж у чорному чаї. Як працюють полифеноли? Вони запобігають окисленню жироподібних речовин, що осідають на стінках судин і створюють фундамент для атеросклеротичних бляшок, перешкоджають розвитку тромбів. Вміст частки поліфенолов у какао а також у продуктах переробки із какао-бобів дуже значний. Катехини і флавоноиди це дєякі із полифенолов якій вміщають какао продукти і якого у них у чотири раза більше, ніж у чаю. Наприклад у темному шоколаді — у 100-граммовій плиточці 53,5 мг. катехинів, у молочному шоколаді його менше — біля 16 мг., а в 100 мл., чорного чаю — біля 14 мг. [13]
Основною сировиною для виробництва какао-продуктів, шоколаду та шоколад­них виробів є какао боби. І це тільки перший етап на довгому шляху до банальної плитки шоколаду. Шоколадна експансія охопила планету. Сьогодні йому всі народи і віки покірні. Але, як і в далекі часи, перш, ніж шоколад попадає до нас на стіл — у виді ніжного напою чи апетитної плитки, — він проходить довгий шлях “становлення” від какао-бобів до власне продукту. В зв’язку з вище сказаним метою данної роботи було вивчення ринку какао-бобів та какао-продуктів на Україні та інших країн світу, дослідити асортимент та класифікацію какао-продуктів які перетинають митний кордон України. Дослідити і визначити порядок проведення експертизи какао-бобів та какао-продуктів, розглянути методи дослідження оцінки якості какао-продуктів що реалізуються на ринку України.

РОЗДІЛ І. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
1.1. Мета і завдання діяльності товарознавців-експертів з митної
справи.
На сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю.
Мета товарознавців-експертів з митної справи — визначення якості продукції, яка має вирішальне значення на конкурентному ринку товарів. Товаровед-експерт визначає сукупність факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчих властивостей, безпечності, відповідності нормативним документам, умовам договорів, за якими вони закуповувалися.
Діяльність товарознавців-експертів — експертиза (зокрема товарознавча), спрямована на об’єктивне, компетентне вивчення товару, є реальним бар’єром на шляху надходження до каналів товаропросування, а в деяких випадках запобігання розробки та виробництва товарів низької якості, фальсифікованих. Поняття «експертиза» (походить від латинського expertus дослідний) — це дослідження будь-якого питання чи об’єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку. Термін експертиза щодо товару або партії товару є товарознавча експертиза, яка застосовується здебільше в діяльності торгово-промислових палат, Центральній митній лабораторії, та науково-дослідних лабораторіях Міністерств охорони здоров’я, органів захисту прав споживачів.
Саме товарознавча експертиза — це дослідження якості споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності, правильності визначення коду товара, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об’єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку, є метою товарознавців-експертів.[6]
Завдання діяльності товарознавців-єкспертів з митної справи — спрямовано на питання особливості технології при проведенні експертиз з диференціацією на експертизу якості, кількості та за іншими специфічними ознаками, документальному оформленню їх результатів, вимог та характеристикою стану маркування товарів відповідно до чинних норм. Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавец-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (в разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому завданням товарознавця-експерта повинно бути добре знання і вміння користуватись всією законодавчою базою державі з питань митного оформлення, стандартизації, сертифікації, нормативних документів і усім що відноситься до сфери його інтересів.
Найбільш розповсюдженою в проведенні товарознавчих-експертиз документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів. В актах експертизи товарознавці-експерти використовують деякі терміни партія товару, зразок, проба, виїмка, вихідний зразок, середній зразок, несортний товар, брак, кількість.
Головною частиною завдання діяльності товарознавців-експертів є дослідження будь-якої партію товару, товарознавец-експерт обов’язково працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу товарознавец-експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару. Поки в Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому товарознавці-експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами, які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Перелічимо основні супровідні документи щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані товарознавцю-експерту і які потрібні для його роботи
Сертифікат якості (від латинського serto — вірно, fasere — робити) документ, що засвідчує якість товару.
Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.
Сертифікат походження — документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.
Ветеринарне посвідчення пред’являється митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.
Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять епідеміологічно благополучних районів.
Якщо виникли будь-які неузгодженості під час транспортування, які можуть вплинути на якість або кількість товару, зацікавлена сторона повинна вимагати складання комерційного акта — інструмента, який фіксує розміри, характер нестачі, пошкоджень, ввезення вантажу у процесі транспортування. Він є підставою для пред`явлення отримувачем вантажу претензій організації про компенсацію збитків. Слід зазначити, що комерційний акт не складається, якщо нестача або надлишок товару знаходяться у межах норм природної нестачі.
Необхідність отримання компетентної товарознавчої експертизи та незалежної думки товарознавця-експерта виникає або під час закупівлі товару іноземного виробництв на території країни-постачальника або на митниці під час перетинання партії товару кордону України. Експертиза можлива тільки за умови піднесення до необхідного рівня ролі товарознавців-експертів у комерційній діяльності фірм, установ та інших суб’єктів підприємницької діяльності. Товарознавцями-експертами з митної справи можуть виступати особи, як мають відповідну освіту, знання, обов’язково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вони залучаються. Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов’язки товарознавця-експерта можна таким чином компетентність, об’єктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність.
Виходячи із нагальних проблем сьогодення, однією з яких є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, провідними завданнями товарознавців-експертів є визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації товарів. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по даним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів. Здійснити і вирішити всі вище визначені питання товарознавцю-експерту без знаня про властивості товарів, експертизу їх якості неможливо. На сьогодні експертна функція товарознавців-експертів є найактуальнішою і поширюється, крім торгівлі, на митну справу, сферу стандартизації, сертифікації, захисту прав споживачів.
1.2. Класифікація та ассортимент какао-продуктів в Україні
За номенклатурним класифікатором — «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) какао та какао-продукти належать до 18 групи
18 Какао та продукти з нього
18 1801 00 00 00 Какао-боби, цілі та розмелені, сирі або смажені
18 1802 00 00 Шкарлупи, шкірки(лушпайки) та та інші виходи з какао (какаовела)
18 1803 Какао-паста, знежирена або незнежирена
18 1804 00 00 Какао-масло, какао-жир
18 1805 00 00 Какао-порошок, без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин
Згідно Наказу «Соглашение о единой товарной номенклатуре внешне- экономической деятельности содружества независимих государств (СНГ)» №42 від 25.01.2002. Згідно якому всі товарні групи указані у УКТЗЕД дозволяється тлумачити за російським « ТН ВЄД СНГ 2000г» (УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп на україньській мові).[29] Тому, таблиця 6, наводиться російскою мовою.

Таблиця 6
Класифікація какао-бобів, какао-продуктов та їх характеристика

№ товарной группы
Детальний опис товарної групи (по ТН ВЭД СНГ 2000г.)

1801 1801 00 00 00 Какао-боби, цілі та розмелені, сирі або смажені
Какао-бобы, целые или дробленные, сырые или жереные. Какао-бобы — это семена, содержащиеся в большом кол-ве(от 25 до 80 ) в плодах дерева какао (Theobroma cacao). Они имеют плоскую яйцевидную форму и обычно фиолетового или красноватого цвета. Какао-бобы состоят из жесткой и хрупкой оболочки и очень тонкой внутренней пленки или кожицы беловатого цвета, покрывающей ядро и делящей его на несколько частей. Для ослабления их слегка горького вкуса, придания им приятного запаха и облегчения очистки от оболочки какао-бобы подвергаються ферментации; они могут быть обработаны паром и высушены. Их обжаривают, при этом оболочка легко отделяется от ядра, бобы становятся более хрупкими и улучшается их вкус и аромат. Затем их пропускают через рифленые вальцы, которые измельчают бобы и отделяют зародыши; в результате последующих операций оболочка, кожица и зародыши

удаляются от измельченных кусочков ядра (какао-крупки). В данную товарную позицию включаются сырые или жареные какао-бобы, целые (отделенные или не отделенные от оболочки, пленок или зародышей) или дробленные. В данную товарную позицию не включаются а) шелуха, оболочка, кожица и прочие отходы какао (товарная позиция 1802); б) какао- паста (товарная позиция 1803)

1802 Шкарлупи(какаовела), 1802 00 00 шкірки(лушпайки)та та інші виходи з какао
Какавелла (шелуха, оболочка или кожица) и прочие отходы какао. В данную товарную позицию включаются отходы производства какао-порошка или какао-масла. Некоторые из этих отходов могут использоваться для дальнейшей экстракции какао-масла. Все они могут использоваться и для экстракции теобромина. В небольших количествах их можно добавлять в корм животным. В молотом виде их иногда используют вместо какао-порошка, который они напоминают по запаху, но не по вкусу. В данную товарную позицию включаются 1. Шелуха, оболочки и кожица, отделенные в процессе обжаривания и измельчения зерен какао-бобов. Они содержат небольшие кусочки ядра (остающиеся прикреплен-ными к шелухе, оболочке кожицы и трудно отделяющиеся то них), из которых может быть экстрагировано некоторое количество какао-масла. 2. Зародыши какао-бобов, получаемые при прохождении какао-бобов через так называемый дежерминатор (зародышеотде- литель). Они практически не содержат жир. 3. Какао-пыль и пыль оболочек какао; обычно достаточно высокое содержание жира в этих продуктах является экономическим обоснованием для экстракции. Какао-жмых (получаемый в результате экстракции какао-масла из отходов шелухи, оболочек или кожицы, содержащих кусочки ядра, или из целых бобов). Эти жмыхи содержат частицы оболочек, пленок или кожицы и поэтому непригодны для производства какао-порошка или шоколада.

В данную товарную позицию не включаются какао-жмых без шелухи, оболочек и кожицы, получаемый в результате экстракции какао-масла из какао-пасты (товарная позицыя 1803).

1803 1803 Какао-паста, знежирена або незнежирена
Какао-паста, обезжиренная или необезжи- ренная. Какао-пасту получают путем измельчения жареных какао-бобов (очищенных от шелухи, оболочек , кожицы и зародышей) между нагретыми жерновами или дисковыми дробилками. При затвердевании полученный продукт формируют в виде таблеток, комков или брикетов. В этом состоянии паста может быть использована в кондитерской промышленности, но обычно ее применяют для производства какао-масла, какао-порошка и шоколада. В данную товарную позицию включаеться также какао-паста, полностью или частично обезжиренная (какао-жмых); она используется для производства какао-порошка или шоколада, или в некоторых случаях для производства теобромина. В данную товарную позицию не включаются какао-паста, содержащая добавки сахара или других подслащивающих веществ (товарная позиция 1806).

1804 1804 00 00 Какао-масло, какао-жир
Какао-масло, какао-жир. Какао-масло – жировое вещество, содержащее- еся в какао-бобах, которое получают обычно путем горячего прессования какао-пасты или целых какао-бобов. Какао-масло низкого качества, часто называемое какао-жир, получают из испорченных какао-бобов или из различного рода отходов (шелухи, оболочек, пыли, и т.д.) либо прессованием, либо экстра-гированием соответствующими раствори- телями.

При комнатной температуре какао-масло – обычно твердое вещество, слегка маслянистое, желтовато-белого цвета; по запаху оно напоминает какао и имеет приятный вкус. Обычно его импортируют в плитах и используют при изготовлении шоколада (для обогащения какао-пасты), в парфюмерии (для извлечения эфирных масел методом

анфлеража), при производстве косметики и в фармации (для приготовления мазей, свечей и т.д.).

1805 1805 00 00 Какао-порошок, без додання цукру чи інших подсолоджувальних речовин
Какао-порошок без добавок сахара или других подслащивающих веществ Какао-порошок получают путем измельчения частично обезжиренной какао-пасты, относя- щейся к товарной позиции 1803. В данную товарную позицию включается только какао-порошок без добавок сахара или других подслащивающих веществ. В нее включается, inter alia, какао-порошок, получаемый после обработки ядра какао-бобов, какао-пасты или какао-порошка щелочными веществами (карбонатом натрия или калия и т.д.) для повышения его растворимости (растворимое какао). Какао-порошок, содержащий добавки сахара или других подслащивающих веществ, и какао-порошок, в который добавлены сухое молоко или пептоны, включается в товарную позицию 1806. Однако лекарственные средства, в которых какао-порошок просто выполняет роль носителя или растворителя для лекарственных веществ, включаются в товарную позицию 3003 или 3004.

Какао боби — насіння плодів тропічного дерева какао Theobroma cacao L. (рис. 8). З одного дерева знімають від 50 до 120 плодів, з яких одержують у середньому 1 кг ферментованих сухих какао бобів (рис. 9, 10).
Плід какао-дерева має овальну форму, довжиною 15—30 см і діаметром 6—8см, масу 300—500 г. Він складається з оболонки товщиною 15—20 мм, під якою міститься м’якоть (пульпа), а в ній знаходяться 30—50 насінь-бобів довжиною близько 25 мм, розташованих уздовж плоду в п’ять рядів.
Боби покриті твердою оболонкою — какао-веллою, у якій міститься зародок (паросток) і тверде ядро, що складається з двох сім’ядоль і вкриті ніжною сріблистою плівкою. [2]
Тільки зібрані какао-боби мають гірко-терпкий смак і бліде фарбування. У них міститься до 30% води і близько 30% какао-олії. Сирі какао-боби піддають ферментації, внаслідок чого проходить гідроліз фенольних сполук глікозидазами. Сахароза гід­ролізується до інвертного цукру, а арабіноза і галактоза виділяють­ся з антоціанів. Тривалість ферментації какао бобів форастеро -5-7 днів, а кріоло — 1-3 дні. Потім здійснюється сушіння бобів. При цьому на початковій стадії фенольні сполуки частково окислюють­ся і конденсуються при збільшенні доступу кисню повітря і дії полі-фенолоксидази, а потім руйнуються ферменти. Світлі какао боби (кріоло) набувають світло-коричневого, а фіолетові (форастеро) — темно-коричневого забарвлення. Смак замість терпкого, в’язкого стає більш м’яким і злегка гіркуватим, характерним для шоколаду. У результаті ферментації оболонка легше відокремлюється від ядра, що стає тендітним та крупночашечковим, що дуже важливо для їхньої промислової переробки. Боби здобувають коричневе фарбування. Після ферментації какао-боби піддають сушінню, при якій завершуються біохімічні й інші процеси. У результаті такої обробки какао-боби набувають належного забарвлення, специфічного аромату і смаку шоколаду, чашечкову структуру ядра.
Залежно від споживчих властивостей розрізняють какао-боби благородні (сортові), що мають ніжний смак і приємний тонкий аромат (Ява, Тринідад, Еквадор, Венесуела, Самоа та ін.), і спожив­чі (ординарні) з гірким, терпким, кислуватим смаком та сильним ароматом (африканські сорти, Байя, Пара, Гватемала, Куба та ін.). Ферментовані і висушені боби в залежності від сорту мають довжину 20—28 мм, ширину 12—16 мм, товщину 5—10 мм. Маса одного боба 0,8—2,0 г.[3] Оболонка легко відокремлюється від ядра, структура якого тендітна. Ядро складається з крупночашечкової маси коричневого кольору. Какао-боби мають в своєму складі велику кількість хімічних речовин . Так, вміст вуглеводів (сахарози, фруктози, глюкози) під час обсма­жування знижується, причому глюкози зменшується більше, ніж фруктози. Значна кількість їх витрачається на цукроамінні реакції. При взаємодії з глюкозою лейцину при температурі 100 °С і валі­ну — 100 °С утворюються сполуки з характернім шоколадним аро­матом. У деяких країнах подрібнюють какао-боби сирими або з попе­реднім підсушуванням.
Очищену від какаовели крупку обсмажують при температурі 125-130 °С. Завдяки цьому виключаються втрати какао масла, пов’язані з міграцією його із ядра в какаовєл­лу при обсмаженні сирих какао бобів, скорочується тривалість процесу і забезпечується більш рівномірне нагрівання.
Какао-терте (какао паста) — для одержання какао тертого розмелюють какао боби або какао крупку. При цьому відбуваеться розривання клітин і вивільнення з них какао масла. Переробка ушкоджених, зіпсованих бобів заборонена (ушкоджені – це боби , що змінили вигляд під впливом морської води, цвілі, чи окурювання, роз’їдання хробаками і мають затхлий смак). Какао не повинно містити ніяких сторонніх домішок. Лушпайки какао і насіння какао повинні бути присутнім у кількості, необхідній для виробів. Залишки (частки зерен, лушпайки, зародки і оболонки насінь), що виходять при очищенні бобів какао, не повинні додаватися до маси какао і не повинні перероблятися в ній. Чим тонші дисперговані клітини, тим більше какао масла виділяється з них і тим нижча буде в’язкість какао тертого. В’язкість какао тертого, вважають найціннішою технологічною характеристикою, що за­безпечує відповідне змішування какао тертого з цукром, подрібнення і виділення летких кислот та вологи, обробку шоколадних мас, їх формування. Какао терте можна обробляти вуглекислими солями натрію, ка­лію, амонію, завдяки чому значно поліпшується смак та аромат шо­коладу і какао порошку. Це пояснюється тим, що луги нейтралізу­ють кислоти, в їх присутності інтенсивніше окислюються дубильні речовини. Какао терте зберігають і обробляють у темперуючих збірни­ках, в яких його нагрівають до температури 85-90 °С, постійно по­мішуючи. Какао терте використовують для виробництва шоколадних мас, какао масла методом пресування. Після цього залишається жмих, з якого одержують какао порошок. [4]
Какао-масло — добувається зі звільнених від лушпайок какао бобів чи з маси какао пресуванням (без подальшої хімічної обробки). Какао масло входить до рецеп­тури шоколадної маси. Кислотне число какао масла не повинно перевищувати 1,5. Какао-масло одержують з обробленої, тонко подрібненої маси крупки сушених зерен какао-бобів — какао-терте гарячим пресуванням. Віджате какао-масло — прозора рідина світло-жовтого кольору з ароматом какао. В рідкому стані воно світло-жовтого кольору з характер­ним ароматом какао. При охолодженні какао-масла до температури ниж­че як 20 °С воно набуває кристалічної структури, стає твердим і крихким, зменшується в об’ємі, що особливо важливо при форму­ванні шоколадних виробів. При 16—18 °С консистенція тверда, ламка, а при 40 °С прозора рідина, допускається незначна кількість часток какао-тертого. [5]
Какао порошок — (знежирене, сплавлене какао) — це тонкоподрібнений продукт з какао жмиха , перетворені в порошок, обпалені, звільнені від лушпайок, неушкоджені, знежирені боби какао, чи боби, оброблені лугами, карбонатами лугів, карбонатами лужноземельних металів, аміаком і його солями.. Використовують для приготування напоїв, при виробництві конди­терських виробів і деяких інших продуктів. При виробництві какао порошку крупку можуть обробляти вод­ним розчином вуглекислого калію, що забезпечує товарному про­дукту високу якість. Порошок какао, що містить не менш 20% жиру, повинен бути позначений як сильно знежирений, і повинен містити, принаймні, 10% олії какао. .Вміст води не повинен перевищувати 9%. Вміст золи не повинен складати більш 5%, не більш 7% при розрахунку на масу какао, що містить 55% олії какао. До його складу входять, г/100 г білки — 24,2, жири — 11-16, клітковина — 15,5 крохмаль та інші полісахариди — 24,4, зола — 6,3, органічні кислоти — 1,0. По вмісту жиру розрізняють сильно і слабкознежирений порошок какао. [4] «Слабкознежирений» порошок какао повинен містити не менш 20% жиру. «Сильнознежирений» порошок какао повинний бути ясно позначений як «бідний жирами»; порошок какао, присмачений пряностями (ароматизований), повинен бути позначений як такий. Для надання какао-порошку аромату додають ванілін і этил-ванілін. Асортимент какао порошку формується з урахуванням масової частки жиру, внесених добавок і використання додаткової обробки вуглекислими лугами. Какао порошок Срібний ярлик містить (13 ± 1)% ж;іру і 0,1 кг/т ваніліну; Золотий ярлик, Прима і Наша марка — (15 ± 1)% жиру і 0,1 кг/т ваніліну, Російський — (14 + 1, — 3) % жиру, 20,2 кг/т соєвого фосфатидного концентрату і 0,1 кг/т ваніліну, Оригінальний — (12 ± 1) % жиру і 49,8 кг/т кави смаженої молотої. [1]
Хімічний склад та харчова цінність какао-бобів та продуктів їх переробки Найбільш цінною складовою частиною какао-бобів є ядро. Завдя­ки значному вмісту какао масла (48-54 %), а також наявності біл­кових (11,8-15,2)%, дубильних речовин (3,2-5,8)%, крохмалю (6,5-10,0)%, теоброміну (0,8-2,1)%, кофеїну (0,05-0,34)%. Вміст какао-велли складає від маси бобів 10,0—14,5 %, зародка —0,6—1,0%, ядра —85,0—89,3 % (табл.7.).
Какао масло — характеризується високими споживчими власти­востями. В рідкому стані воно світло-жовтого кольору з характер­ним ароматом какао. Особливістю какао масла є однорідність його тригліцеридного складу, тобто вміст до 80 % однотипних 2-олеодінасичених триглі-церидів. Граничне значення тригліцеридного складу становить, % тринасичені — до 2,5; дінасичені — 75-85, у тому числі 2-олеодіпаль-митин, ПОП 4-16, 2-олеопальмитостеарин, ПОС 35-57, 2-олеодісте-арин, СОС 18-27; мононасичені — діненасичені 12-21, триненасиче-ні — до 4; частка окремих жирних кислот в какао, % пальмитинової- 24-32, стеаринової- 32-38, олеїнової — 30-38, лінолевої — 2-3, миристинової — 0-1, арахідонової — 0-1. Фізико-хімічні показники какао-олії такі температура плавлення початкова 31—34, кінцева 33—36 °С. Температура застигання 23—28 °С. Йодне число 33—36. Кислотне число 1,0—1,5. Число омилення 192—200. Коефицент рефракції при 40°С — 1,4560 — 1,4578, при 60 °С — 1,4489 — 1,4496. Щільність, кг/м3 при 40 °С — 998— 999, при 100 °С — 857—858. [3]
Таблиця 7
Середній хімічний склад какао-бобів, % на суху масу речовини

Складові частини
Ядро
Какао-велла
Зародок

Жири
54,0
1,2-4,6
24,5

Білкові речовини
11
12,2-15,8
2,3-3,5

Клітковина
9,0
13-18
2,6-3,0

Дубильні речовини (на суху знежирену речовину)
6,0
0,7-1,3
_

Крохмаль
6,0
3,6-5,4
_

Вода
5
6-12
5—7

Зола
2,6
6,5-9
6,2-7,2

Пентозани
1,5
_
_

Органічні кислоти
1,5
_
_

Теобромін
1,2
0,4-1,0
1,7

Цукор
1,0
_
_

Кофеїн
0,2
0,11-0,19
0,2

Питома теплоємкість — при 28 °С 7, а при 100°С — 2,2 кдж/(кг·К). Воно має властивість поліморфізму, яка полягає в тому, що, не змінюючи складу, при нагріванні воно утворює чотири структурні кристалічні форми від метастабільної аморфної (18 °С) до стабільної кристалічної (32—36 °С), які відрізняються по температурі плавлення, щільності, прозорості та іншим властивостям. Такий склад зумовлює добре виражені поліморфні властивості кристалічної структури какао масла, які проявляються в можливо­сті утворювати декілька кристалічних модифікацій, що суттєво від­різняються за фізичними властивостями. Специфічні властивості какао масла (крихкість, твердість у поєднанні з легкоплавкістю) забезпечуються утворенням стабільної β-кристалічної структури з температурою плавлення 34-36 °С і температурою остигання за Жуковим 22-25 °С, твердість якої при 20 °С становить 700-1000 г/см3 за Камінським.

Таблиця 8
Зміна в’язкісті рідкої какао-олії при нагрівані

Температура, °С
35
40
50
60
70
75
90

В’язкість, Па ·с·10 ̄⊃2;
52
38
28
21
16
15,4
13,6

Для накопичення стабільної β-форми в технологічну схему виробництва шоколаду включають спеціаль­ну операцію — темперування. Масова частка твердих гліцеридів какао масла при відповідній температурі така, % 0 °С — 60-70; 10 °С — 60-80, 20 °С — 70-85; 30°С-37-45. Згідно ОСТ 18-210—75 какао-олія має колір від світло-жовтого до кремового. Температура повного розплавлювання 32—35 °С; температура застигання не менше 24 °С (табл.8.). При 16—18 °С консистенція тверда, ламка, а при 40 °С прозора рідина, допускається незначна кількість часток какао-тертого. Завдяки однорідності тригліцеридного складу какао масло не­сумісне з жирами іншого складу, оскільки вони утворюють з триг-ліцеридами какао масла евтектичні суміші, що характеризуються низькою температурою остигання і твердістю. Тому з какао мас­лом сумісні тільки жири з високою концентрацією 2-олеодінасиче­них тригліцеридів. Жири, які мають у своєму складі більше як 2 % трансізомерів, при додаванні до какао масла порушують його ха­рактеристики плавлення і застигання.
Органічні кислоти в какао бобах бувають нелеткими (лимонна, яблучна, винна, щавлева) і леткими (оцтова, а в бобах із стороннім запахом — мас­ляна і валеріанова). Загальний вміст кислоти в перерахунку на лимонну становить близько 2 %; у споживчих сортах більше, ніж у благородних, що пов’язано з тривалістю ферментації ( див. табл. 8.).
Білкові речовини в какао бобах представлені переважно альбу­мінами і глобулінами (табл. 9).

Таблиця 9
Вміст незамінних амінокислот у какао-бобах і какао-порошку, мг/100 г

Продукт
Валін
Изолей-цин
Лейцин
Лізін
Метіо-нін
Трео-нін
Тріпто-фан
Феніла-ланін

Какао-боби
550
530
800
730
150
445
160
730

Какао-порошок
1248
857
1550
1050
312
924
312
1184

Теобромін — алкалоїд пуринового ряду, за складом близький до кофеїну, але менш розчинний і тому стимулююча його дія на серце­ву діяльнисть проявляється більш слабко. Він має гіркий смак, сприяє посиленню шоколадного аромату в какао бобах при обсма­жуванні. Теобромін збуджує центральну нервову систему, тобто знімає втому і підвищує працездатність м’язів, сприятливо діє при отруєнні наркотиками. Його можна використовувати як сечогінний засіб. Одночасно при значній дозі теобромін викликає частіше сер­цебиття, тремтіння кінцівок, а великі його дози отруйні. Теобромін і щавлева кислота, що містяться в какао бобах, можуть зменшува­ти вміст кальцію в організмі і приводити до послаблення кісткових утворень. Какао продукти і шоколад не рекомендується споживати, демпінг-синдромі, хворобах печінки і жовчного міхура, гіпертонічній хворобі, недостатності кровообігу.
Фенольні сполуки — важливіші речовини, що зумовлюють якість какао бобів та продуктів їх переробки. Вони можуть окислюватись під дією ферментів, а також вступати в реакції з іншими складови­ми частиками какао бобів, завдяки чому зумовлюють смак, аромат і колір шоколаду. Окислююча конденсація катехинів і лейкоантоціанів має місце при обсмажуванні какао-бобів в процесі конширування шоколаду. У процесі окислення лейкоаитоціанів утворюють­ся відповідні актсціанідини, а при окисленні катехінів накопичують­ся нерозчинні продукти коричневого кольору — флабафени.
Ароматичні речовини какао бобів відіграють важливу роль у формуванні відповідного аромату какао продуктів та шоколаду. На смак і аромат шоколаду впливають такі фактори, як сорт какао бобів, ступінь стиглості плодів при збиранні врожаю, спосіб фер­ментації свіжого насіння, обсмажування і подальший процес пере­робки напівфабрикатів какао. В какао продуктах виявлено близько 300 таких сполук (ліналоол, спирти, альдегіди, кетони, кислоти, ефіри, аміни тощо). Серед мінеральних речовин у какао бобах переважають, мг/100 г калій — 650-840, фосфор — 780-1040 (у перерахунку на P₂O₅), магній — 21-30, кальцій — 5-10. У складі какеовели цих еле­ментів в середньому в 3,2 разе більше. [2]
1.3. Законодавча база, що регламентує порядок митного
оформлення какао-бобів та продуктів їх переробки при
переміщенні через митний кордон України
Україна не має власних ресурсів для покриття потреби в какао-бобах та продуктів їх переробки, тому змушена імпортувати їх. Дєяка частина імпорту какао-бобів та какао-продуктів ввозиться українським підприємством ДП “Укрпромінвест-кондитер “, Україна, м. Київ, через Київську регіональну митницю.
В таблиці 10 наведенно перелік законодавчих актів та нормативних документів Держмитслужби України , які вимагають подання певних документів при митному оформленні какао-бобів та продуктів їх переробки, суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності (Лист ДМСУ від 26.08.2003р. №11/4-10-12559-ЕП) [72] – в данному віпадку підприємством ДП “Укрпромінвест-кондитер“, Україна, м. Київ – відповідно до митного режиму “імпорт”. Перелік додаткових та допоміжних законодавчих актів та нормативних документів Держмитслужби, які використовуються при митному оформленні вантажів суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності — відповідно до митного режиму “імпорт”, вказані у додатку А .
Таблиця 10
Перелік законодавчих актів та нормативних документів

ІМПОРТ

Митні документи

№ з/п
Назва документу
Сутність документа
Нормативний документ, що вимагає подання необхідного документа

1
Вантажна митна декларація Додаток Б
Письмова заява, що містить у собі відомості про товари та інші предмети та транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму відносно цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів. Оформлюється на бланках форми МД-2, МД-3 та МД-8. Не складається на товари фактурною вартістю до 100 $ США (за винятком товарів, що
1) ПКМУ від 09.06.97 N 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» 2) Наказ ДМСУ від 09.09.97 N 415 «Щодо Положення про вантажну митну декларацію» 3) Наказ ДМСУ від 09.07.97 N 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» (в редакції наказу ДМСУ від 18.04.2002 N 207) 4) Наказ ДМСУ від 30.06.98 N 380 «Про затвердження Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового

підлягають експортному контролю, та імпортних товарів, на які встановлено акцизний збір та інше)
ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі» (в редакції наказу ДМСУ від 14.10.2002 N 555) 5)ПКМУ від 04.02.2004 №111 „Про внесення змін до Положення про вантажну митну декларацію”. 6)Лист ДМСУ №25/4-14-36/4424 про постанову КМУ від 31.03.2004 № 409,”Про внесення змін до „Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”.

Декларація-зобов’язання
Вивантаження товарів з дозволу митного органу за попередньою заявою суб’єкта ЗЕД з застосуванням Акта прийому-передачі товарів та декларації-зобов’язання
1) Наказ ДМСУ від 05.01.99 р. N 4 «Про затвердження Порядку зберігання підприємствами товарів, увезених на митну територію України, під митним контролем»

2.
Облікова картка суб’єкта ЗЕД (картка реєстрації)
Документ, що підтверджує реєстрацію суб’єкта ЗЕД в митних органах України. Вимагається при здійсненні будь-яких операцій у митних органах
1) Наказ ДМКУ від 31.05.96 N 237 «Про затвердження Порядку ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах»

3.
Лист-узгодження
Є підставою для здійснення декларування товарів та митного оформлення поза місцем державної реєстрації суб’єкта ЗЕД
1) Лист ДМКУ від 11.01.94 N 11/3-69 2) Лист ДМСУ від 10.01.97 N 11/6-124 3) Лист ДМСУ від 13.07.2001 N 1/10-3484-ЕП

4.
Договір про декларування на договірній основі
Вимагається при зверненні до митного органу підприємства, що здійснює декларування на договірній основі
1) Наказ ДМСУ від 22.07.97 N 340 «Про затвердження Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору»

5.
Свідоцтво на право здійснення декларування на договірній основі
Підтверджує повноваження підприємства, що здійснює декларування на договірній основі

6.
Кваліфікаційне свідоцтво особи, уповно- важеної на декларування
У разі декларування на договірній основі підтверджує повноваження особи, яка безпосередньо декларує товари митному органу

7.
Попередня декларація
Документ, що містить у собі відомості про товари, які ввозяться в Україну (з будь-
1) ПКМУ від 29.03.2002 N 390 «Про ввезення на митну територію України окремих видів

якою метою, крім транзиту) та зазначені у Переліку, який затверджено наказом ДМСУ від 27.07.98 N 436. Заповнюється на бланку уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3). При оформленні попередньої декларації сплачуються всі платежі як при імпорті товарів (мито, митні збори, ПДВ)
товарів» 2) Наказ ДМСУ від 28.03.2003 р. N 129 «Про затвердження Положення про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» 3) Наказ ДМСУ від 15.11.99 р. N 721 «Про визначення Переліку місць прибуття автотранспорту»

8.
Попереднє повідомлення Додаток В
Документ, що використовується для здійснення контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України та на які не складаються акцизна або попередня декларації. Оформлюється на аркушах формату А4. При оформленні попереднього повідомлення митні та інші обов’язкові платежі не нараховуються і не сплачуються
1) Наказ ДМСУ від 08.12.98 N 771 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення» 2) Наказ ДМСУ від 23.03.99 N 179 «Про порядок введення в дію наказу Держмитслужби від 08.12.98 N 771» 3) Наказ ДМСУ від 24.04.99 N 240 «Про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення» 4) Наказ ДМСУ від 12.11.99 р. N 720 «Про внесення змін і доповнень до Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення» 5) Наказ ДМСУ від 15.11.99 р. N 721 «Про визначення Переліку місць прибуття автотранспорту»

9.
Довідка-розрахунок митної вартості
Довідка-розрахунок митної вартості — документ, який на- дається митниці при митному оформленні товарів, що входять до переліку, зазначеного в додатку 3 до наказу ДМСУ від 02.12.99 N 782, та використо -вується для перевірки прави- льності заявленої митної варто- сті й формування бази даних цінової інформації Держмит- служби. Подається декларантом одночасно з вантажною митною декларацією щодо кожного найменування (виду, марки) товару. Заповнюється декларан- том та завіряється печаткою організації — декларанта
1) Наказ ДМСУ від 02.12.99 N 782 «Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи»

Транспортні документи

10
Товаросупровідні документи — транспортні накладні (CMR, з/д накладна, авіанакладна, коносамент, ТТН); — пакувальні листи; — комерційні документи (рахунки-фактури, invoice, rechnung) Додаток Г, Д
Документи, які супрово-джують транспортні засоби. Свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким переміщуються вантажі, у якості товаротран- спортного документа може використовуватись міжна-родна автомобільна накладна (CMR); авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); заліз- нична накладна СМГС; коносамент (Bill of Lading); інші встановлені документи
1) Наказ ДМСУ від 14.10.2002 N 561 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації»

11.
CARNET TIR або Провізна відомість (книжка МДП)
Свідчить про перевезення товарів та інших предметів за умовами згідно Конвенції МДП 1975 року. Може використовуватись при здійсненні перевезень вантажів з використанням автомобільного виду транспорту. Наявність книжки МДП підтверджує допущення транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами та дійсність фінансової гарантії. Дає підстави митним органам виставляти позов до національного гарантійного об’єднання (АсМАП) у разі недоставлення вантажів до митниць призначення
1) Митна конвенція від 14.11.75 N 3050 «Про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП» 2) Наказ ДМКУ від 06.03.95 N 82 «Про затвердження Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП» 3) Наказ ДМСУ від 21.11.2001 N 755 «Про затвердження Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП»

12.
Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення
При перевезенні вантажів автомобільним транспортом перевізники — резиденти України допускаються до перевезень вантажів під митним забезпеченням за умови наявності у них ліцензії Міністерства транспорту України на право здійснення міжнародних
1) Наказ ДМСУ від 08.12.98 N 771 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення» 2) Наказ ДМСУ від 21.11.2001 N 755 «Про затвердження Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із

перевезень вантажів автомобільним транспортом (крім перевезень до країн СНД) та свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами, виданого митними органами України. При переміщенні товарів за книжкою МДП наявність свідоцтва обов’язкова
застосуванням книжки МДП» 3) Наказ ДМСУ від 10.11.2000 N 637 «Про затвердження Порядку митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення» 4) Лист ДМКУ від 11.09.96 N 11/6-6742 5) Лист ДМКУ від 19.09.96 N 11/6-6991 6) Лист ДМКУ від 02.10.96 N 11/6-7370 7) Лист ДМСУ від 10.06.98 N 11/1-5772

13.
Вантажна митна декларація типу «31 АТЗ»
Вантажна митна декларація типу «31 АТЗ» є документом, що використовується для контролю за багаторазовим переміщенням через митний кордон України автотранспортних засобів. Кожне переміщення автотранспортного засобу через митний кордон України здійснюється за умови подання в пункті пропуску через митний кордон України четвертого примірника ВМД АТЗ. Після завершення контролю на кордоні примірник ВМД АТЗ повертається водію
1) Наказ ДМСУ від 10.11.2000 N 637 «Про затвердження Порядку митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення» 2) Наказ ДМСУ N 491

14.
Документи, що застосовуються при підтвердженні витрат на доставку товарів
Використовуються деклара- нтами для визначення митної вартості товарів. В якості таких документів можуть використовуватися — документ, що визначає відносини сторін в угоді по наданню послуг по доставці товарів від місця відправ- лення до місця призначення; — рахунок-фактура від вико- навця угоди доставки, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, а також предмет платежу; -банківські платіжні доку- менти, що
1) Лист ДМСУ від 08.11.2000 N 14/3-4275-ЕП 2) Лист ДМКУ від 29.09.95 N 11/3-4118

підтверджують факт сплати послуг по доставці у відповідності до виставленого рахунка-фактури

КОМЕРЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

15.
Рахунок-фактура (invoice, rechnung) Додаток Д
Документи, які в обов’язковому порядку супроводжують переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказують їх вартість та дозволяють їх ідентифікувати. Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін — контрагентів угоди. Є основними документами для визначення декларантом митної вартості переміщу- ваних товарів
1) Закон України від 05.02.92 N 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» 2) ПКМУ від 05.10.98 N 1598 «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України» 3) Наказ ДМСУ від 28.12.99 N 864 «Про затвердження Положення про відділ митних платежів регіональної митниці, митниці прямого підпорядкування, митниць» 4) Наказ ДМСУ від 02.12.99 N 782 «Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і порядків його роботи» 5) Наказ ДМСУ від 30.12.91 N 7 «Про Тимчасове положення про порядок пропуску товарів, майна та транспортних засобів»

Договори

16.
Зовнішньоеконо-мічний договір (контракт) з маркою гербового збору (див. п. 17 ) Закон Україн- ської РСР від 16 квітня 1991 року N 959-XII «Про зовнішньоеконо-мічну діяльність».
Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матері- ально оформлена угода двох або більше суб’єктів зов- нішньоекономічної діяльно- сті та їх іноземних контр- агентів, якщо інше не вста- новлено законом або між- народним договором Укра- їни, та спрямована на встано- влення, зміну або припи- нення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоеконо- мічній діяльності. Для здійснення зовнішньоеконо- мічної діяльності склада- ється у письмовій формі. Додаткові угоди до зовніш- ньоекономічного договору (контракту) є невід’ємною
1) Закон УРСР від 16.04.91 N 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» 2) Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 N 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» 3) Наказ ДМСУ від 14.10.2002 N 561 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації»

складовою зовнішньо- економічного договору (контракту), мають надаватися до митного оформлення разом з зовнішньоекономічним договором (контрактом)

ДОЗВОЛИ ТА СЕРТИФІКАТИ УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ

17.
Лист-погодження Мінекономіки
Лист-погодження Мінекономіки представляється до митних органів, якщо ціна, обумовлена у зовнішньоекономічній угоді, відрізняється від індикативної
1) ПКМУ від 05.10.98 N 1598 «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України»

18.
Картка реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту)
Картка реєстрації (обліку) є документом встановленого зразка, який представляється для декларування у випадках, коли зовнішньоекономічний контракт (договір) підлягає реєстрації та обліку. Видається Мінекономіки України
1) Указ Президента України від 07.11.94 N 659/94 «Про облік окремих видів зовнішньоеконо- мічних договорів (контрактів) в Україні» 2)Наказ Мінекономіки від 29.06.2000 N 136 «Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»

19.
Фітосанітарний сертифікат Карантинний сертифікат на вантажі, підконтрольні інспекції з карантину рослин Додаток Ї
Документ, який повинен бути при транспортних документах, що супровод- жують підкарантинний вантаж. Видається держав- ними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера. Вимагається при переміщенні через митний кордон України та оформленні вантажів, що підлягають контролю з боку Держінспекції карантину рослин. Всі підконтрольні та підкарантинні матеріали, що поступають з-за кордону і які пройшли фітосанітарний контроль на прикордонно-перепускному пункті, підлягають вторинному карантинному догляду, а при необхідності — лабораторній експертизі в місці
1) Закон України від 30.06.93 N 3348-XII «Про карантин рослин» 2) Закон України від 12.07.2001 N 2659-III «Про внесення змін до Закону України «Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» 3) ПКМУ від 24.10.2002 N 1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України» 4) Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин від 25.09.96 N 72 «Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України» 5) Лист ДМСУ від 29.10.97 N 11/2-10270

призначення. При виявленні карантинних об’єктів вантажі підлягають очистці або знезараженню, в разі необхідності — знищенню

20.
Дозволи закладів МОЗ . Гігієнічний висновок Додаток Й
Погодження на ввезення препаратів косметичних та засоби особистої гігієни використовується як підстава для отримання імпортної ліцензії у Мінеко- номіки, якщо товар підлягає ліцензуванню. Надається до митного органу при здійсне- нні митного оформлення імпорту таких товарів. Ввезення на митну терито- рію виробів медичного призначення, медичної техніки та імунобіологічних препаратів в медичній практиці в Україні дозво-ляється при наявності дозвільного документа Державного департаменту з контролю за якістю, безпе- кою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення при ввезенні в Україну виробів медичного призна- чення, медичної техніки підтвердження про державну реєстрацію для зареєстро- ваної в Україні продукції; одноразовий дозвіл для незареєстрованої в Україні продукції; висновок про можливість застосування в медичній практиці для незареєстрованої в Україні продукції; при ввезенні в Україну імунобіологічних препаратів підтвердження про державну реєстрацію для зареєстрованої в Україні продукції; одноразовий дозвіл для незареєстрованої в Україні продукції.
1) Закон України від 04.04.96 N 123/96-ВР «Про лікарські засоби» 2) Закон України від 17.07.97 N 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» 3) Закон України від 24.02.94 N 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» 4) Лист ДМСУ від 29.10.97 N 11/2-10270 5) Лист ДМСУ від 13.04.98 N 11/53-3539 6) Лист ДМСУ від 31.07.2000 N 11/4-6866 7) Лист ДМСУ від 26.10.2000 N 10/4-4068-ЕП 8) Лист ДМСУ від 14.03.2003 N 11/2-15-3863-ЕП

Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, у тому числі на митні (конси- гнаційні) склади, підлягає санітарно-епідеміологічному контролю (санітарно-епіде- міологічний (санітарно-гігіє- нічний) висновок). Для ввезення харчових добавок надається Гігієнічний висно- вок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

21.
Дозвільні документи органів Держстандарту. Сертифікат відповідності. Додаток К
Сертифікат відповідності — документ, що видається Держстандартом України або уповноваженим (акредитованим) ним орга -ном та підтверджує відпо- відність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов’язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні. Свідоцтво про визнання — документ, що видається Держстандартом України або уповноваженим (акредитованим) ним органом на підставі інозем- ного сертифіката та підтвер- джує відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов’язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні. При ввезенні товарів груп 01 — 24 згідно з УКТ ЗЕД представлення сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання) є обов’язковою умовою для перевезення таких товарів через митний кордон. Висновок територіального органу Держстандарту на ввезення засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) — підтверджує відповідність
1) Декрет КМУ від 10.05.93 N 46-93 «Про стандартизацію та сертифікацію» 2) Закон України від 17.07.97 N 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» 3) Закон України від 23.12.97 N 771/97-ВР «Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» 4) Закон України від 11.02.98 N 113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність» 5) ПКМУ від 04.11.97 N 1211 «Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні» 6) Наказ Держстандарту України від 30.08.2002 N 498 7) Лист ДМСУ від 14.04.98 N 11/6-3651 8) Лист ДМСУ від 27.05.98 N 11/1-5298 12) Лист ДМСУ від 27.12.2002 N 11/2-10-13147-ЕП

ЗВТ вимогам статті Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Видається територіальними органами Держстандарту за результатами експертизи документів. При митному оформленні ЗВТ, які ввозять- ся в Україну для Збройних Сил та інших військових формувань, до митниці надається позитивний вис- новок Воєнстандарту

ПЛАТІЖНІ ДОКУМЕНТИ, ГАРАНТІЇ

22.
Платіжні документи на перерахування сум митних та інших платежів документи які подаються у відділи тарифів та митної вартості митної системи Українидля здійснення митного оформлення вантажів)
Платіжні доручення, касові ордери. Використовуються для підтвердження сплати митних та інших обов’язкових платежів на депозитні рахунки митних установ
1) Наказ ДМСУ від 28.12.99 N 864 «Про затвердження Положення про відділ митних платежів регіональної митниці, митниці прямого підпорядкування, митниць» Митний кодекс України 11 липня 2002 р. Наказ ДМСУ від 23.04.96 N 167 Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 N 65 Закон України від 05.02.92 N 2097-XII Декрет КМУ від 11.01.93 N 4-93 Декрет КМУвід 26.12.92 N 18-92 Закон України від 03.04.97 N168/97-ВР ЗВРУ №2371-ІІІ від 05.04.2001 “Митні платежі, ввізне (імпортне)мито”. Наказ ДМСУ Довідка розрахунок митної вартості (імпорт) №782 02.12.99 Наказ ДМСУ №69 від 06.02.2002 “Про внесення змін до Класифікатора видів податків , зборів та інших бюджетних надходжень”.Довідка-розрахунок митної вартості Ст. 16 Закону України від 05.02.92 N 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» Постанова КМУ від 05.10.98 N 1598 «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний

Продовження таблиці 10

кордон України» Наказ Держмитслужби від 10.08.98 N 485 «Про Порядок роботи відділу тарифів та митної вартості»

23.
Вексель, письмове зобов’язання
Вексель — документ встановленої форми, який видається суб’єктом підприємницької діяльності у сплату ввізного (вивізного) мита, податків та зборів, що підлягають сплаті при ввезенні (вивезенні). Митне законодавство України передбачає використання векселя у наступних випадках — при ввезенні в Україну давальницької сировини для переробки у готову продукцію. Якщо за давальницьку сировину податки та збори не нараховуються, використовується письмове зобов’язання; — при закупівлі іноземним замовником на Україні давальницької сировини для її переробки у готову продукцію. Якщо за давальницьку сировину податки та збори не нараховуються, використовується письмове зобов’язання; — при відстроченні сплати податку на додану вартість при ввезенні (пересилці) товарів на митну територію України при оформленні безмитного ввезення на територію України майна у якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд; — при оформленні безмит- ного ввезення на територію України майна по договорах (контрактах) про спільну інвестиційну діяльність;
1) Закон України від 04.10.2001 N 2761-III «Про внесення змін до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» 2) Закон України від 03.04.98 N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» 3) Закон України від 19.03.96 N 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» 4) ПКМУ від 01.10.97 N 1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» 5) ПКМУ від 07.08.96 N 937 «Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна»

— при здійсненні митного оформлення вивезення давальницької сировини для її переробки в готову продукцію за межами митної території України

ІНШІ ДОКУМЕНТИ

24.
Сертифікат про походження товарів Додаток И
Сертифікат про походження товарів — документ встановленої форми, який застосовується для підтвердження країни походження товару. Видається уповноваженими органами країни-експортера товару. Використовується як одна з підстав для застосування пільгової ставки мита (у встановлених випадках для звільнення від сплати мита)
1) Наказ ДМСУ від 08.08.2002 N 433 «Про затвердження Порядку проведення митними органами перевірки правильності визначення країни походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю з країнами СНД» 2) Лист ДМСУ від 30.08.99 N 11/2-9155 3) Лист ДМСУ від 10.03.98 N 21/1-428-ЕП «Щодо застосування сертифікатів походження на товари з ЄС»

25.
Свідоцтво платника ПДВ
Є документом, що має надаватися згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість»
1) Закон України від 03.04.98 N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»

1.4. Характеристика упакування, маркування, транспортування
та зберігання какао-бобів та какао-продуктів

Пакування какао-бобів
Какао-боби упаковують у мішки, які повинні бути чистими, міцними, досить тривкими і зшиті відповідним чином – за ISO 2451. Какао- боби слід перевозити тільки в нових мішках. Мішки і підбивки, якщо вони використовуються, повинні бути зроблені з матеріалів, нешкідливих для харчових продуктів. Використовувані для маркування чорнила і фарба не повинні попадати до упакованого продукту.
Маркування какао-бобів
Транспортне маркування какао-бобів за ISO 2451. Кожен мішок какао-бобів повинен мати офіційне клеймо. На мішку або клеймі мають бути обов’язково зазначені наступні дані
— країна-постачальник;
— найменування продукту або сорт маркування, нестандартного какао
(« SS» — для країн з англійською мовою; «НS» — для країн з французькою мовою);
— будь-які інші ідентифікуючі марки, що обов’язково відповідають діючим національним правилам. Іноді вказують рік збору врожаю.
Зберігання какао-бобів ІСО 2451
Партії какао-бобів повинні бути розміщенні на складах, які побудовані і використовуються таким чином, щоб у них підтримувався досить низький зміст вологи, що відповідає місцевим умовам. Какао-бобы варто зберігати на сітках або настилах, залишаючи між ними і земляною підлогою вільний простір не менше 7 см для циркуляції повітря. Необхідно вживати заходів, що запобігають ушкодження какао-бобів насекомими, гризунами та іншими шкідниками.
Мішки із какао-бобами варто укладувати таким чином, щоб
— окремі сорти і марки були розділені проходом шириною не менше 60 см; такуж відстань варто залишати між мішками і стінками складу;
— при необхідності можна було робити дезінфекцію обкурюванням або ретельним розпиленням відповідних інсектицидів;
— не відбувалося забруднення какао-бобів, що приводить до появи сторонього запаху або присмаку, і в них не потрапляли дрібні частки інших продуктов, наприклад, харчових або таких, як мастило, цемент і смола.
Періодично під час збереження і безпосередньо перед відправленням партій какао-бобів потрібно перевіряти утримування вологи в кожній партії. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 80 %. [19]
Пакування молотої какаовели, какао-порошоку виробничого та споживчого
Молоту какаовелу та какао-порошок виробничий пакують у щільні не просочені паперові мішки за ГОСТ 2226 з наступним пакуванням у мішки льно-джуто-кенафні за ГОСТ 8516 масою нетто не більше 30 кг., для какаовели [24], не більше 25кг., для какао-порошку виробничого [23]. Під час внутрішньоміських перевезень какаовелу пакують лише в паперові мішки без наступного пакування в іншу тару. За узгодженням з покупцем молоту какаовелу пакують в другі види тари, дозволені органами МОЗ України. Допустимі відхілення маси нетто + 0,5 %.
Пакування какао масла
Какао масло випускають у вигляді стружки, крихт або у вигляді окремих блоків, а також за узгодженням зі споживачем у рідкому вигляді.
Какао масло пакують у ящики фанерні за ГОст 10131, дощаті за діючою нормативною докумантацією, ящики з гофрованого картону за ГОСТ 13512, Гост 13511 масою нетто не більше 20 кг. Ящики повинні бути вистелені всередені пергаментом за ГОСТ 1341, підпергаментом за ГОСТ 1760. Замість застеляння допускається застосування пакети з цих же матеріалів. Допускається використання целофану за ГОСТ 7730 та полімерних плівок, дозволених для використання МОЗ України. За узгодженням із споживачем дозволя.ться пакування какао масла у інші види тари дозволені МОЗ України. Допустимі відхілення маси нетто + 0,5% .[25]
Пакування какао тертого
Напівфабрикат какао тертого фасують у ящики з деревини та деревних матеріалів за ГОСТ 10131, ящики з гофрованого картону за ГОСТ 13511, ГОСТ 13512 масою нетто не більше 25 кг, барабани фанерні за ГОСТ 9338 та фляги алюмінієві за ГОСТ 5037, масою нетто не більше 50 кг. Допустимі відхілення маси нетто + 0,5%.
Ящики, барабани фанерні усередині з усіх сторін необхідно вистилати пергаментом за ГОСТ 1341, підпергаментом за ГОСТ 1760, целофаном за ГОСТ 7730 таким чином, щоб матеріал покривав поверхню продкту. Замість застеляння допускається застосування пакети з цих же матеріалів, або з полімерної плівки за ГОСТ 10354(базових марок поліетилену 10803-020,10904-020, 11003-020, 11304-040, 11503-070, 15803-020, за вимогами ГОСТ 16337), або іншими матеріалами, які допущені для контакту з харчовими продуктами і мають дозвіл Міністерства охорони здоров’я на застосування. Рідкий напівфабрикат какао терте розливають у автоцистерни для харчових рідин за ГОСТ 9218, фляги алюмінієві за ГОСТ 5037 місткістью до 50 кг. Вимоги щодо упаковки та маси можуть коректуватися відповідно до контракту чи угоди.[ 21]
Пакування какао пасти
Какао пасту пакують у металеві фляги для молока і молочної продукції за ГОСТ 5037 масою нетто не більше 45 кг. Металеві фляги з продуктом щільно закривають кришками з гумовими прокладками, пломбують. Тара, яку застосовують для пакування какао пасти повинна бути чистою, сухою і відповідати санітарним вимогам до тари, призначеної для пакування харчових продуктів. По узгодженню із споживачем допускається пакувати какао пасту й інші види тари. Дозволені відхилення маси нетто пакувальної одиниці 0,5 %. Відхилення маси нетто за верхньою границею не обмежується.[26]
Маркування молотої какаовели, какао-порошоку (виробничого), какао-масла, какао-тертого
Транспортне маркування молотої какаовели, какао-порошоку (виробничого), какао-масла, какао-тертого — за ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків “Берегти від вологи”, «Берегти від нагрівання». На кожну одиницю транспортної тари молотої какаовели або какао-порошоку, какао масла, наносять маркування, що характеризує продукцію -товарний знак, найменування підприемства-виробника, його місцезнаходження або телефон;
— найменування продукції;
— масу нетто та брутто, кг;
— дату виготовлення;
— гарантійний термін зберігання;
— умови зберігання;
— номер пакувальника;
— позначення даних технічних умов або стандарту.
Маркування наносять способом наклеювання ярлика, або нанесенням виразного відбитку за допомогою трафарету або штампа фарбою, що не змивається і не має запаху. Для какао-терого — номер пакування або зміни позначають на ярлику, який вкладують усередину ящиків, або проставляють штемпелем із зовнішнього боку тари. Для какао пасти — при фасуванні продукту в металеві фляги маркування наносять наклеюванням етикетки, яку виготовлюють друкарським способом або навішують ярлик з позначеннями за ГОСТ 23651. Для продукції — молотої какаовели, какао-порошоку (виробничого), какао-масла, какао-тертого, та какао пасти, що пройшла державну сертифікацію на кожній упаковці наноситься знак відповідності за ДСТУ 2296.[21, 23, 24, 25]
Пакування какао-порошку у споживчій тарі
Какао-порошок фасують у споживчу тару за ДСТ 108
— пачки по ТУ 10.10.684,
— банки за ДСТ 13479 і за ДСТ 12120,
— пакети з полімерних матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України масою нетто не більш 250 г. Для підприємств громадського харчування какао-порошок фасують у паперові пакети за ДСТ 24370 або в пакети з полімерних матеріалів за ДСТ 12302 масою нетто не більш 5 кг. Какао-порошок, призначений для промислової пе-­ реробки, фасують у паперові мішки за ДСТ 2226 з слідуючим упаковуванням у транспортну тару за узгодженням зі споживачем у паперові мішки з внутрішнім плівкової міш- ком-вкладником за ДСТ 19360 масою нетто не більш 25 кг. Відхилення маси, що допускаються, нетто пакувальної­ одиниці при фасуванні складають у відсотках, не більш
до 125 м включно……………………… мінус 3
сп. 125 до 250 м включно……………. мінус 1.5
сп. 250 м………………………………….. мінус 0.5.
(Відхилення маси нетто по верхньому рівню не обмежується).
Усередину банок, пачок і паперових пакетів масою нетто не більш 5 кг перед фасуванням какао-порошку вкладають пакет з пергаменту за ДСТ 1341, пергаміну за ДСТ 2995 або підпергамента за ДСТ 1760. Папір і тара не повинні мати запаху. Кришки банок по краю оклеюють чи закочують. Пач­ки і паперові пакети склеюють і при необхідності обтягують целофаном, пакети з полімерних матеріалів термосварюють. Какао-порошок, фасований у споживчу тару і пакети масою нетто не більш 5 кг, упаковують у ящики з гофрированого картону за ДСТ 13511, або за ДСТ 13512, або фанерні за ДСТ 10131, або дощаті за ДСТ 13357. Допускається за узгодженням зі споживачем какао-порошок, фасований у пакети масою нетто 5 кг, упаковувати в паперові мішки за ДСТ 2226 або мішки з полімерних матеріалів з наступним впаковуванням у льно-джуто-кенафні мішки за ДСТ 18225 масою нетто не більш 20 кг. На усі види споживчої тари і пакети масою нетто не більш 5 кг наносять маркірування, що містить
— товарний знак або найменування підприємства-виготовлювача місце місцезнаходження;
— найменування какао-порошку;
— масу нетто;
— дату вироблення,
— термін збереження;
— позначення дійсного стандарту;
— ціну;
— спосіб готування, що рекомендується, напою (для маси нетто не більш 250 г);
— інформаційні зведення про харчову й енергетичну цінність продукту (крім пакетів масою нетто не більш 5 кг) . Маркірування наносять па тару типографським або способом наклеювання ярлика.
Маркування какао-порошку у споживчій тарі
Транспортне маркування какао-порошку у споживчій тарі — за ДСТ 14192 із нанесенням маніпуляційних знаків “Берегти від вологи”, «Берегти від нагрівання». На кожну одиницю транспортної тари наносять маркірування, що характеризує продукцію — товарний знак або найменування підприємства-виготовлювача, його місцезнаходження;
— найменування продукту;
— масу нетто і брутто (кількість пакувальних одиниць та масу пакувальної одиниці для фасованого какао-порошку);
— дату вироблення;
— термін збереження;
— порядковий номер прейскуранта роздрібних цін;
— позначення дійсного стандарту.
Маркірування наносять шляхом наклеювання ярлика або нанесенні чіткого відбитка або трафаретом штампом незмивною, що не має запаху фарбою. На ярлику, вкладеному усередину транспортної тари, указують номер фасувальника або проставляють його штампом з зовнішньої сторони тари. [15]
Транспортування та зберігання какаовели, какао-порошоку виробничого та споживчого, какао масла, какао тертого , какао пасти
Какаовелу, напівфабрикат какао порошку виробничого та споживчого, какао масло, какао терте, какао пасту, транспортують усіма видами транспортних засобів відповідно до правил перевезень вантажів для конкретного виду транспорту. Не допускається використання, для цього транспортних засобів, у яких перевозилися отруйні, або з різким запахом вантажі, а також транспортування какаовели, напівфабрикату какао порошку виробничого та споживчого, какао масла, какао терте, какао пасти, з продуктами, які мають специфічний запах. Під час перевезення, навантаження і розвантаження какаовели, напівфабрикати какао порошку виробничого та споживчого, какао масла, какао терте, какао пасти, необхідно захищати від атмосферних опадів.
Пакетування вантажів какао тертого – за ГОСТ 23285, ГОСТ 26663.
Какаовела, напівфабрикат какао порошку виробничого та споживчого, какао масло, какао терте, какао паста, повинні зберігатись у сухих, чистих, достатньо вентильованих складських приміщеннях, що не мають стороннього запаху, не заражені шкідниками хлібних запасів, за температури (18 + 3) ° С та відносній вологості повітря не більше 15% . Не допускається зберігання какаовели, какао порошку виробничого та споживчого, какао масла, какао терте, какао пасти, з продуктами в умовах, впливу прямих сонячних променів, а також разом з продуктами, що мають специфічний запах.
Мішки з какаовелою, напівфабрикатом какао порошку виробничого, какао тертим, ящики з какао порошком споживчим та какао маслом, металеві фляги з какао паста, повинні бути розміщені на стелажах штабелями висотою до 2 м. Між штабелями, а також між штабелями та стіною залишають проходи не менше 0,7 м. Відстань від джерела тепла водопровідних та каналізаційних повинна бути не менше 1 м. Строк зберігання какао-порошку споживчого із дня виготовлення встановлюють
1 рік — для фасованого в металеві банки;
6 місяців — для фасованого в інші види тари.[23]
Розглянув вище наведену інформацію, що до упакування, маркування та зберігання какао-бобів, какаовели, напівфабрикату какао порошку виробничого та споживчого, какао масла, какао терте, какао пасти, ми робимо висновок
1) Пакування какао-бобів відрізняється від пакування какао-продуктів (какаовели, напівфабрикату какао порошку виробничого та споживчого, какао масла, какао терте, какао пасти). При пакуванні какао-продуктів використовується різноманітних видів тара ( мішки, ящики, металеві фляги) з різними розмірами об`ємів і пакувальними матеріалами, тоді як какао-боби пакують тільки у мішки із відповідного до стандарту матеріалу.
2) Маркування какао-бобів відрізняється від маркування какао-продуктів. Маркування какао-бобів стисле і включає небагато інформації, тоді як маркування какао-продуктів дуже докладне і несе в собі багато інформації, як для виробника так і для споживача.
3) Пакування і маркування какао-порошку у споживчій тарі відрізняється від вище вказаного пакування і маркування какао-бобів та какао-продуктів.
4) Транспортування та зберігання какао-бобів відрізняється від вище вказаного транспортування та зберігання какаовели, какао-порошоку виробничого та споживчого, какао масла, какао тертого, какао пасти. Зберігання какаовели, какао-порошоку виробничого та споживчого, какао масла, какао тертого , какао пасти – ідентичне між собою.

РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ КАКАО-БОБІВ ТА КАКАО-ПРОДУКТІВ ЩО ОФОРМЛЮЄТЬСЯ НА КИЇВСЬКІЙ МИТНИЦІ

2.1. Асортимент какао-бобів та какао-продуктів, що
оформляються на Київський митниці
Асортимент какао-бобів обумовлюється контрактами (договорами) із постачальниками. Какао-боби підрозділяють на два види вищої якості (сортові) і середньої якості (споживчі). Перші менш врожайні, але більш високої якості. До них відносяться сорти Ява, Арриба, Венесуела, Тринідад, Гренада, Цейлон і ін. Вони володіють приємним тонким ароматом, характерним для кожного сорту. Другі більш врожайні, але менш якісні. Вони мають більш грубий аромат і смак. До них відносяться Аккра, Байя, Камерун, Конго й ін.
За 2003 рік та січень-квітень 2004 року через Київську митницю було переміщено різний об`єм й асортимент какао-продуктів (табл. 11)
Таблиця 11
Асортимент какао-продуктів що оформлялись на Київський митниці у період 2003р. — січень-квітень 2004р.

№ п/п
Країна -постачальник
2003 рік
січень-квітень 2004 року

Об`єм,тон
Об`єм,тон

група товарів
1801
1803
1804
1805
1801
1803
1804
1805

1
Бразілія
34,5
4,175
—
10,5
—
0,92
11
16,7

2
Кот-д`Івуар
10,8
863,2
—
14,25
9,52
4400
1,5
128,725

3
Нідерланди
15,2
400,2
—
72,1
11,21
861,28
21,276
201,575

4
Нігерія
—
53,85
—
—
—
80
—
—

5
Польща
—
5
—
105
—
—
—
194,5

6
Індонезія
—
—
340
293,657
—
—
771,69
1155,98

7
Малайзія
—
—
40
59,975
—
—
—
220,275

8
Болгарія
—
—
—
40
—
320
—
320

9
Франція
—
—
—
44,25
—
—
—
39,03

10
Німеччина
—
—
—
273
—
—
—
186,5

11
Гана
23,4
—
—
13
—
183,22
—
13

12
Іспанія
—
—
—
44,9
—
—
—
630

13
CША
—
—
—
—
12,65
20,027
—
81

14
Італія
—
—
—
—
—
—
0,75
—

15
Туреччина
—
—
—
—
—
—
115
11,25

16
Еквадор
—
—
—
—
10,34
2,01
—
—

Всього
83,9
1326
380
970,632
43,72
5867,5
921,22
3198,54

Порівняльні обсяги імпорту какао-продуктів різних країн-експортерів за 2003рік та січень-квітень 2004 року представленні в діаграмах (рис. 11, 12).
Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ве­дення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших.
Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди. Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість товарів (наприклад, тільки кар­топлю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.
Проте якщо є необхідність здійснення імпорту та експорту кількох тисяч різноманітних видів товарів, то без систематизації даних то­варів здійснити їх розподіл досить важко, оскільки описи різних товарів можуть перекривати один одного (наприклад, яблука можна віднести до «харчових продуктів» і до «фруктів»). Тому тільки пев­на систематизація дозволяє уникнути можливих труднощів при кла­сифікації товарів.
Крім цього, при введенні державою певних засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, тобто ліцензування чи встановлення ставок мита, зробити це по всіх товарах без їх пев­ної систематизації досить важко.
Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий система тизований перелік товарів являє собою Українська Класифікація Товарів Зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. Товарна номенклатура — це книга, що містить близько 800 сторінок. [33] У ній товари систематизовані за розділами, розділи поділені на групи, а групи — на товари.
Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що вклю­чають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, указаним у графі 33.
Ставки мита в Єдиному митному тарифі наведені відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотуван­ня та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій. Структура групи УКТЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру. Елементами структури УКТЗЕД є система кодування та система класифікації. Кодування товару — це представлення товару у вигляді цифро­вого знака.
Код товару в УКТЗЕД десятизначний і складається на­ступним чином
— код групи — 2 знаки;
— код позиції — 4 знаки;
— код субпозиції — 6 знаків;
— код підсубпозиції — 10 знаків.
Розглянемо це на прикладі.

Код какао-боби, цілі та розмелені, сирі та смажені 1801 00 00 00

18
01
00
0000

Група

Позиція

Субпозиція

Підсубпозиція

Для того щоб присвоїти товару код відповідно до УКТЗЕД, необхідно провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенкла­турі. УКТЗЕД має 5 рівнів класифікації. [27]
Перший рівень — розділи, їх у УКТЗЕД 24. На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Наприклад, у розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у розділі II — продукти рослинного походження, у розділі V — міне­ральні продукти, у розділі VII — пластмаси та вироби з них; каучук і резинові вироби. Отже, спочатку необхідно визначити, до якої га­лузі можно віднести товар. Пшениця — це продукція рослинного походження. Значить, вона відноситься до розділу II. Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в ТН ЗЕД.
Другий рівень — групи. Всього їх 97. У них товари зібрані згідно
— з матеріалом, з якого вони виготовлені (наприклад, група 50 — шовк, 72 — чорні метали, 80 — олово та вироби з нього);
— з функціями, які вони виконують (наприклад, група 91— го­динники та їх частини, 92 — музичні інструменти);
— зі ступенем обробки ( наприклад, група 18 включає «какао та продукти з нього»). Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 18 до 06 . Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.
Третій рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознака­ми. Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.
Четвертий рівень — субпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні субпозиції — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.
П’ятий рівень — підсубпозиція. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару. Таким чином проведено класифікацію товару «какао-боби» і визначено код товару відповідно до УКТЗЕД 18 01 00 00 00.
Ми розглянули, з чого складається код товару і що для класи­фікації товарів у різних товарних позиціях використовуються на­ступні критерії
— матеріали, з яких товари виготовлені;
— функції, які вони виконують;
— ступінь обробки цих товарів.
Деякі товари можуть бути частинами і належностями інших товарів, що також ураховано в Товарній номенклатурі.
Для товарів, не названих у УКТЗЕД окремо, передбачені так звані «корзиночні» позиції. Іноді виникають сумніви, до якої з товарних позицій можна віднес­ти товар. З цього виходить, що коли є декілька варіантів класи­фікації товарів, то повинні бути і правила вибору одного з них. Вільно­го тлумачення тут не повинно бути, оскільки воно перешкоджатиме однаковому розумінню торгових угод і формуванню точної статис­тики експортно-імпортних операцій. Тому, коли є кілька можливос­тей класифікації товарів і потрібно вибрати одну з них, у першу чергу необхідно звернутися до приміток до розділів та груп, у яких можуть класифікуватись данні товари. Часто цього достатьньо для остаточного визначення товарної позиції.
Класифікування та визначення какао-бобів та какао-продуктів (какаовела, напівфабрикат какао порошку виробничого та споживчого, какао масло, какао терте, какао паста) за УКТЗЕД “Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності” (табл. 12.). [34]

Група 18 Какао та продукти з нього
Примітки
1. До цієї групи не включаються продукти товарних позицій 0403, 1901, 1904, 1905, 2105, 2202, 2208, 3003 або 3004.
2. До товарної позиції 1806 включаються солодощі і кондитерські вироби з цукру, що містять какао, а також, за умови дотримання положень примітки 1 цієї групи, інші харчові продукти, які містять какао.
Додаткові примітки
1. Товари підпозицій 1806 20, 1806 31, 1806 32 і 1806 90, подані у вигляді асорті (наборів), є сільськогосподарськими продуктами, зазначеними відповідно до середнього вмісту молочних жирів, молочних білків, цукрози, ізоглюкози, глюкози і крохмалю або від загальної кількості суміші в цілому.
2. До субпідпозицій 1806 90 11 00 і 1806 90 19 00 не включаються шоколадні цукерки, вироблені виключно з шоколаду одного типу.
Таблиця 12

Код
Назва
Ставки мита, %
Додат­кові ОВО

пре­ферен­ційна
пільгова
повна

180100 0000
Какао-боби, цілі та

0
0
—

розмелені, сирі або

смажені

1802 00 00
Шкаралупи, шкірки

(лушпайки) та інші

відходи з какао

1802 00 00 10
— в первинних

0,05 євро
0,1 євро
—

упаковках масою нетто

за 1 кг
за 1 кг

10 кг і більше

1802 00 00 90
— інші

0,6 євро
1,2 євро
—

за 1 кг
за 1 кг

1803
Какао-паста,

знежирена або

незнежирена

1803 10 00
— незнежирена

1803 10 00 10
— — в первинних

5%,
10%,
—

упаковках масою нетто

але не
але не

10 кг і більше

менш як
менш як

0,05 євро
0,1 євро

за 1 кг
за 1 кг

1803 10 00 90
— — інша

30%,
60%,
—

але не
але не

менш як
менш як

0,6 євро
1,2 євро

за 1 кг
за 1 кг

1803 20 00
— повністю або

частково знежирена

1803 20 00 10
— — в первинних

5%,
10%,
—

упаковках масою нетто

але не
але не

10 кг і більше

менш як
менш як

0,05 євро
0,1 євро

за 1 кг
за 1 кг

1803 20 00 90
— — інша

30%,
60%,
—

але не
але не

менш як
менш як

0,6 євро
1,2 євро

за 1 кг
за 1 кг

Код
Назва
Ставки мита, %
Додат­кові ОВО

пре­ферен­ційна
пільгова
повна

1804 00 00
Какао-масло, какао-

жир

1804 00 00 10
— в первинних

5%,
10%,
—

упаковках масою нетто

але не
але не

10 кг і більше

менш як
менш як

0,05 євро
0,1 євро

заі кг
за 1 кг

1804 00 00 90
— інше

30%,
60%,
—

але не
але не

менш як
менш як

0,6 євро
1,2 євро

за 1 кг
за 1 кг

1805 00 00
Какао-порошок, без

додання цукру чи

інших підсолоджувальних

речовин

1805 00 00 10
— в первинних упаковках

0,05 євро
0,1 євро
—

масою нетто10 кг і більше

за 1 кг
за 1 кг

1805 00 00 90
— інше

0,6 євро за 1 кг
1,2 євро за 1 кг
—

2. 2. Дослідження якості та порядок проведення експертизи какао
бобів та продуктів їх переробки
Експертиза товарів є одним з найважливіших і обов’язкових видів експертизи. Інші види експертизи санітарно-гігієнічна, ветеринарна доповнюють експертизу товарів і не є обов’язковими. Обов’язковість експертизи товарів зумовлюється її сутністю, і передусім тим, що в основі її є оцінка органолептичних властивостей і показників, що значною мірою наближає експертизу до оцінки товару споживачами. Завдяки достоїнствам органолептичного-методу визначення показників якості (швидкість, доступність) забезпечується ідентифікація товару, а дійсні значення органолеп­тичних показників дозволяють прямо чи опосередковано оцінювати й інші групи показників (фізико-хімічні та мікробіологічні). Це передбачає напрямок експертизи товарів, а також необхідність у додаткових дослідженнях із застосуванням вимірювальних та інших методів експертизи. Оцінка органолептичних властивостей і показників лише один із елементів експертизи, хоч і дуже значний.[6]
Завдання експертизи товарів набагато більші і містять оцінку всіх основоположних характеристик товару документальна експертиза, асортиментної, якісної, кількісної . При проведенні товарної експертизи какао-бобів та какао-продуктів, залежно від визначеної мети товарної експертизи, потрібно вибрати декілька або весь комплекс основоположних характеристик товару. При експертизі какао сировини паралельно визначають кількісну та якісну характеристики всієї товарної партії та оцінку всіх основоположних характеристик товару.
Експертиза какао-продуктів включає такий порядок проведення
1) документальна експертиза какао-бобів та какао-продуктів;
2) асортиментна експертиза какао-бобів та какао-продуктів;
3) експертиза кількості какао-бобів та какао-продуктів;
4) експертиза якості какао-бобів та какао-продуктів.
1. Документальна експертиза какао-бобів та какао-продуктів
Документальна експертиза — оцінка експертом товарознавчих характеристик какао-бобів та какао-продуктів, що основана на інформації товаросупровідних, технологічних та інших документів. Так само, як і асортиментна, експертиза документальна найчастіше використовується як обов’язковий елемент інших видів товарознавчої експертизи, оскільки експерти обов’язково перевіряють відповідність какао-бобів та какао-продуктів кількості, якості, найменування документальним даним. Аналізуючи документи, експерт повинен установити їхню дійсність за наявністю печатки торговельної організації та підписів уповноважених осіб, дати заповнення, необхідних реквізитів, перевірити відповідність даних, зазначених у різних ТСД, таких як, товарно-транспортні накладні, інвойс, сертифікати відповідності або посвідчення якості, гігієнічний сертифікат і т. д. (Додатки А , Б, В, Г, Д, И, І, Ї, Й, К). Особлива увага звертається на наявність в документах різноманітних виправлень та позначок. Такі виправлення необхідно пояснювати та завіряти підписом відповідальної особи. Отже, документальна експертиза пов’язана із детальним вивченням інформації товаросупровідних документів, інших технічних та облікових документів, їхньою перехресною перевіркою та порівнянням із довідковими та науковими даними.
2. Асортиментна експертиза какао-бобів та какао-продуктів
Асортиментна експертиза — оцінка експертом кількісних та якісних характеристик какао-бобів та какао-продуктів для встановлення їх асортиментних приналежностєй до належної товарної групи, або підгрупи за допомогою класифікатора «Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД). Всі товарні групи указані у УКТЗЕД дозволяється тлумачити за російським « ТН ВЄД СНГ 2000г» (УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп на українській мові — див. табл. 6.).
Асортиментна експертиза є складовою частиною якісної експертизи, бо, оцінюючи якість какао-бобів та какао-продуктів, експерт повинен перевірити відповідність асортиментної приналежності какао-бобів та какао-продуктів, які пред’явлені, (відповідність їх найменувань, сортів, до нормативних документів, ТУ, ГОСТів, ISO, контракту або угоди (Додаток Е,Ж)), до зазначених на маркуванні і в товаросупровідних документах . По-перше, від безлічі різних факторів, зокрема від якісних показників залежить, ціна на какао-боби. Існує близько 14 широких-відомих різновидів какао-бобів. Какао-боби розрізняються за походженням найбільш якісний продукт має африканське походження (Беріг Слонової Кістки, Гана і т.д.); далі за якісними показниками ідуть американські боби (Бразилія, Венесуела й ін.); і найменш якісні – походженням з регіону Азії й Океанії (Індонезія, Малайзія і т.д.). Крім того, ціна на боби залежить від сорту (1, 2, 3 – у залежності від розміру, кольору, чистоти, цілісності і т.д.). Крім того, боби в Україну завозяться сирі, ферментовані, смажені, цілі, дроблені й ін., що також впливає на ціну. Більш того, ціна може істотно коливатися в залежності від умов постачання, а також від кількості проміжних ланок між покупцем і виробником. Для диференційованої оцінки якості какао-бобів та какао-продуктів різних найменувань, градацій експертові необхідно іноді провести їхнє сортування, одним з елементів якого є асортиментна експертиза.
Як самостійна асортиментна експертиза застосовується у таких випадках
• при виникненні незгод між постачальником та одержувачем, продавцем і споживачем по питаннях асортиментної приналежності какао-бобів та какао-продуктів до певної групи, найменуванню, сорту тощо;
• при встановленні відповідності асортименту какао-бобів та какао-продуктів у партії раніш представленим зразкам чи договорам купівлі-продажу;
• при проведенні асортиментної експертизи какао-бобів та какао-продуктів використовують аналогічні з якісною експертизою засоби та методи.
По-друге, асортиментна експертиза перешкоджає тому, що під видом какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао-терте. Цьому сприяють як сприятливі умови, створені для імпорту бобів (0% – імпортне мито, 0% – ПДВ), так і деяка плутанина у визначеннях (у стандартах і митних документах).
3. Експертиза кількості какао-бобів та какао-продуктів
Експертиза кількості — оцінка кількісних характеристик товару при неможливості застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалежною стороною. Метою кількісної експертизи є визначення кількості товару в товарній партії. Найбільш поширена сфера застосування експертизи кількості — приймання товарів кількісно у випадках виникнення незгод між постачальником і одержувачем, при значних розходженнях між кількістю, зазначеною в ТСД і кількістю, встановленою при вимірюванні у одержувача.
Кількісна характеристика проводиться у випадках, коли вимірювання товару звичайними методами є неможливим (наприклад, за його відсутності) або важке і може призвести до його кількісних і якісних змін (наприклад, при перетаруванні для переважування великої товарної партії). Іноді експертиза кількості необхідна для встановлення вірогідності кількісних втрат товару та причин виникнення. Експертиза кількості відрізняється від приймання товарів за кількістю (незважаючи на спільність правової бази), яке проводиться зацікавленими матеріально відповідальними особами (зав. складами, комірниками та ін.). Завдяки незалежності і об’єктивності експертів результати кількісної експертизи є більш достовірними і мають сприйматися як остаточні обома зацікавленими сторонами постачальником або одержувачем, якщо у них нема заперечень з цього приводу.
Правова база проведення кількісної експертизи.
Проведення кількісної експертизи керується Цивільним кодексом України та Інструкцією з приймання продукції виробничо-технічного призна­чення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР 15 червня 1965 р. № П-6.[58]
При кількісній експертизі імпортних товарів в данному випадку какао-бобів та какао-продуктів треба звернути увагу на одиниці виміру товару, оскільки постачальник-імпортер може використати національні одиниці виміру. У випадках коли використані національні одиниці виміру, необхідно зробити перерахунок національних одиниць виміру на одиниці виміру Міжнародної системи .[5] Якщо документи заповнені іноземною мовою, якою не володіє експерт, то слід зробити переклад на українську мову. При прийманні упакованих імпортних товарів за кількістю необхідно врахувати, що їхня кількісна характеристика має масу самого товару (нетто) та упаковки (тари), а також кількість пакувальних одиниць. Із-за цього при кількісній експертизі таких товарів визначають масу брутто, нетто і тари.
Маса брутто — сумарна маса товару та упаковки. Маса брутто може визначатися прямим переважуванням усіх пакувальних одиниць, які входять у товарну партію, чи за допомогою розрахунку(множенням середньої маси брутто кожної пакувальної одиниці на їхню загальну кількість), якщо кожна пакувальна одиниця має суворо фіксовану масу, однакову для всіх упаковок в партії. Отже, масу брутто упакованого товару можна визначити зважуванням усієї товарної партії, або перерахунком пакувальних одиниць з однаковою фіксованою масою, або перерахунку об’єму товару на його об’ємну масу. Неупаковані товари приймаються не за масою брутто, а тільки за масою нетто.
Маса нетто — маса товару без упаковки. Оскільки кінцевому споживачеві часто реалізується товар за масою нетто, то одержувача цікавить передусім кількісна характеристика товару. Через це при експертизі обов’язково встановлюється маса нетто товарної партії, причому ця характеристика властива як неупакованим, так і упакованим товарам. Маса нетто неупакованих товарів визначається тільки зважуванням, а упакованих товарів — найчастіше розрахунком за формулою
Мн= Мб-Му
де Мн — маса нетто;
Мб — маса брутто;
Му — маса упаковки.
Прямі методи виміру маси нетто товарних партій упакованого товару (зваженого) пов’язані з великими затратами ручної праці на підрахування та перетарування, через це практично майже не застосовуються.
Проте при розрахунковому методі визначення маси нетто можливі значні випадкові похибки, якщо упаковка не має фіксованої маси. У цьому випадку визначається середня маса упаковки зважуванням певної кількості пустих упаковок (тара разом із пакувальним матеріалом). Кількість упаковок для переважування береться звичайно за кількістю упаковок, які ввійшли у вибірку для визначення якості, але не менше 10 шт. При цьому експерт повинен керуватися правилами відбору проб, регламентованими відповідними стандартами. Для зменшення вірогідності грубої похибки (помилки виміру) рекомендується подвоїти кількість тарних одиниць у вибірці, особливо для повторної або контрольної кількісної експертизи. Крім того, доцільно при усередненні віднімати масу упаковок, яка значно відрізняється від маси більшості зважених упаковок.
Розрахунок маси нетто значно спрощується, якщо кожна упаковка має фіксовану масу тари, яка проставляється на маркуванні пакувальної одиниці. Ця фіксована маса може бути однаковою чи різною для кожної пакувальної одиниці. У першому випадку маса всієї упаковки обчислюється множенням маси одиничної упаковки на їхню загальну кількість. Фіксована маса упаковки не завжди гарантує однакову масу нетто кожної упаковки. Якщо одиничні екземпляри товарів, упаковані в тару, різняться неоднорідністю розмірів, відносної густини та маси, то маса нетто продукції в тарі однакових розмірів буде різною. Визначають масу упаковки за маркуванням одночасно з переважуванням пакувальних одиниць. Найбільш поширений цей спосіб зазначення маси тари для великогабаритної транспортної тари (цистерн, бочок, контейнерів тощо). Для малогабаритної тари найчастіше визначають середню масу тари під час відпускання та/чи приймання товарів за кількістю. Проводячи кількісну експертизу упакованих товарів, треба звернути увагу на те, що при транспортуванні та зберіганні маса тари може змінюватися. Найбільш кількісні зміни характерні для дерев’яної, картонної та паперової тари, найменші — для металевої, скляної та полімерної.
Кількісні зміни дерев’яної, картонної, паперової тари можуть бути викликані такими процесами
— зволоженням внаслідок поглинання водяної пари з навколишнього повітря або води з товарів;
— усиханням за рахунок випаровування води з деревини, картону чи паперу;
— поглинанням речовин, які входять до складу товарів, в основному жирів.
Зазначені процеси призводять або до збільшення маси тари (зволоження, поглинання речовин), або до зменшення (усихання). Кількісні зміни тари, особливо при тривалому зберіганні або транспортуванні, можуть бути значними (збільшення чи зменшення маси тари до 5 — 10 % залежно від відносної вологості повітря у сховищі, виду плодів і овочів, габаритів тари). Кількісні зміни металевої тари можуть відбуватися внаслідок процесів корозії, у тому числі електрохімічної, скляної тари — через механічне руйнування (сколів), полімерної тари — старіння полімерів, за яких до продукту чи у навколишнє середовище переходять мономіри. Однаково зазначені процеси відбуваються дуже повільно, тому ними можна знехтувати при збереженні встановлених строків та умов зберігання споживчих товарів, якщо немає очевидних ознак змін (порушення цілісності) тари (іржавіння, сколів, помутніння полімерів). Оскільки можливі кількісні зміни маси упаковки, необхідно робити переважування дерев’яної та картонної тари, середню масу якої зазначено в товаросупровідних документах або на маркуванні -фіксована маса, для підтвердження вказаної маси або для встановлення нової маси упаковки. Крім маси брутто, нетто та упаковки, а також кількості пакувальних одиниць, при кількісній експертизі товарів можуть застосовуватися й інші розмірні характеристики (довжина, об’єм тощо).
Правила проведення експертизи кількості під час приймання какао-бобів та какао-продуктів
1. Попереднє ознайомлення з товаросупровідними докумен­тами. Треба звернути особливу увагу на правильність їхнього заповнення. Якщо виявлено виправлення кількісних та якісних показників, дат відправлення, або приймання, або інішіл відомостей, то експерт повинен обов’язково це зазначити в акті приймання або акті експертизи. Фіксується навіть характер познач чи зроблені вони олівцем, чи чорнилом іншого кольору, чи пояснені виправлення і як вони оформлені (наявність підписів, печаток, які підтверджують правильність виправлень).
2. Вимірювання кількісних показників товару за допомогою засобів вимірювання чи переобчислення. Вимірювання може бути суцільним або вибірковим. Суцільне вимірювання застосовується для неупакованих товарів (які надійшли насипом), а також для упакованих товарів з нефіксованою масою, об’ємом чи довжиною у кожній упаковці. Вибіркове вимірювання використовують для упакованих товарів з однаковою фіксованою масою упаковки. При цьому експерт самостійно визначає розмір вибірки, який повинен бути не менше норм, установлених стандартами, ТУ, договорами купівлі-продажу (постачання) або протоколами згод. Експерт має право значно збільшити розмір вибірки порівняно з встановленими нормами у таких випадках
— при значних розходженнях дійсних значень кількісних показників комплексної пакувальної одиниці або одиничного екземпляра товару із зазначеними значеннями на маркуванні, в пакувальному листку та/чи товаросупровідних документах;
— за наявності в партії пакувальних одиниць з пошкодженою тарою;
— при виявленні нестачі товарів, яка виникла під час транспортування, зберігання чи реалізації;
— при установленні значних якісних змін товару (биття, ламання, розчавлення, деформація, мікробіологічне зіпсування, пошкодження гризунами).
Якщо виявлено нестачу, то експерт повинен перевірити наявність товару в кожній упаковці (перерахунком кількості штук або зважуванням), не покладаючись тільки на дані, зазначені в маркуванні або в пакувальному листку. Ці дані можуть бути помилкові. При цьому в акті повинні бути зазначені три показники на кожній упаковці кількість товару, зазначена на маркуванні, в пакувальному листку та фактично виявлене. Приймаючи непродовольчі товари, експерт повинен зазначити в акті конкретні кількісні, якісні та асортиментні характеристики товару (розмір, фасон, модель) кожної пакувальної одиниці, при цьому зазначаються фактичні дані, а також відомості, зазначені в маркуванні (на етикетці, в ярликах, бирках тощо) та в пакувальних листках.
При вимірюванні кількості упакованих товарів експерт повинен обов’язково звернути увагу на стан упаковки, який оцінюється за зовнішнім виглядом під час зовнішнього огляду, а за необхідності і за станом внутрішніх стін тари, пакувальних матеріалів після розпакування тари. Крім того, звертають увагу на наявність перев’язувального матеріалу, пломб, печаток, а також на можливість вилучення товару без пошкодження тари.
На показники кількісної характеристики товару значно можуть вплинути умови та строки транспортування та/чи зберігання товарів. Із-за цього треба дуже детально охарактеризувати показ­ники кліматичного та санітарно-гігієнічного режимів (температуру, відносну вологість повітря — ВВП, повітрообмін, освітленість, чистоту приміщень, наявність комах та гризунів), а також дотримання правил розташування товарів. За необхідності (та можливості) експерт повинен провести контрольні вимірювання температури і ВВП, користуючись при цьому повіреними засобами вимірів. При неможливості або недоцільності проведення контрольних вимірювань (наприклад, при відключенні холодильної камери після вивантаження товару або при зміні сезону на складі з нерегульованим режимом) експерт може перевірити вимірювальні пристрої, якими вимірювали робітники складу, способами, зазначеними раніше, для виявлення можливих систематичних огріхів.
При транспортуванні та зберіганні товарів при високій температурі та зниженій ВВП може відбуватися усихання товарів та тари, що викликає підвищене природне зменшення (втрату), яка іноді значно перевищує встановлені норми. Це є однією з причин нестачі товарів. Причому для упакованих товарів експерт повинен не лише визначити масу брутто, але й перелічити кількість комплексних пакувальних одиниць, зазначити їхню цілісність, що дозволяє аргументувати нестачу кількісними втратами через недотримання режиму зберігання. При високій ВВП какао- продукти і тара можуть поглинати водяну пару, внаслідок чого їхня маса збільшується. Варто мати на увазі, що зволоження тари ще не значить обов’язкове зволоження товару в даному випадку какао-продуктів, бо на інтенсивність поглинання водяної пари впливає гігроскопічність матеріалів і речовин товару і тари. При зволоженні тари збільшується лише маса брутто в тарі, а маса нетто може знизитися, внаслідок чого буде нестача товару. У кожному випадку експерт повинен відобразити будь-які зміни маси брутто, нетто і тари в акті, навіть якщо є їхнє перебільшення. Це дуже важливо, оскільки при подальшому зберіганні зволожений товар швидше піддається мікробіологічному псуванню і стає непридатним для реалізації.
Характеризуючи розміщення какао-бобів та какао-продуктів, експерт повинен зазначити застосовані способи його складування, дотримання правил товарного сусідства, основаного на принципі поєднання різних товарів, а також установлених норм максимально допущеної висоти завантаження, мінімально допустимих відстаней від стін, охолоджувальних та опалювальних приладів. Особливо варто зазначити, як була розташована товарна партія какао-бобів та какао-продуктів чи в одному чи декількох складах, чи можливе було розкрадання товару із складу (наявність замків, засувів, охоронної сигналізації тощо).
4. Експертиза якості какао-бобів та какао-продуктів
Експертиза якості — це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів та документам які супроводжують товарну партію какао-бобів або какао-продуктів (Додаток І, К). Метою цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийманні, або після довгого зберігання, або виявленні прихованих технологічних дефектів під час зберігання, коли звичайні строки пред’явлення претензій постачальнику закінчились. Для какао-бобів та какао-продуктів вид якісної експертизи за органолептичними показниками якості називається — дегустацією. Якісна експертиза поділяється на приймальну експертизу, за комплектністю, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами.
Приймальна експертиза за якістю — це оцінка якості какао-бобів та какао-продуктів експертами для підтвердження достовірності результатів під час приймання.
Підставами для проведення приймальної експертизи за якістю є — розбіжність між постачальником та одержувачем за результатами приймального контролю, проведеного одержувачем у відсутність постачальника та неможливості його прибуття на повторне приймання;
— заздалегідь передбачувана чи виявлена при надходженні невідповідність фактичної якості товару документально зазначеним;
— якщо виявлено пошкодження упаковки (несправність, деформація, розчавлення, биття тощо);
— за наявності значних якісних втрат під час транспортування або зберігання.
Правова база приймальної експертизи какао-бобів та какао-продуктів регламентується Цивільним кодексом України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку -за якістю (затверджена 25 квітня 1966 р. № П-7) та Інструкцією про порядок та строки приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, відповідності та призначення рекламаційних актів (затверджена Держарбітражем 15 жовтня 1990 р.). [59] На відміну від кількісної експертизи при прийманні какао-бобів та какао-продуктів за якістю використовується нормативна база стандарти, технічні умови, санітарні та ветеринарні правила та інструкції або кодекси транспортних організацій. Але якщо правова база має узагальнений характер, то нормативна база конкретизована по кожній групі, а іноді і виду товарів.
Правила проведення приймальної експертизи какао-бобів та какао-продуктів за якістю
1. Перед початком експертизи какао-бобів та какао-продуктів доцільно ознайомитися з усіма необхідними нормативними документами стандартами чи ТУ на какао-боби та какао-продукти, їх упаковку, маркування та методи дослідження, сертифікатом якості, сертифікатом відповідності (Додаток І, К).
2. Для проведення експертизи слід визначити якість какао-бобів та какао-продуктів, що приймаються, на відповідність вимогам чинних стандартів, ТУ, договорів. Найчастіше при визначення показників якості експертизі какао-бобів та какао-продуктів експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників, в основному зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників (наприклад, маси, довжини, об’єму, кольору, тощо), використовуючи найпростіші засоби вимірювань. Фізико-хімічні та мікробіологічні показники, для визначення яких потрібні складні методи оцінки якості, під час приймальної експертизи какао-бобів та какао-продуктів, зазвичай, не застосовуються, оскільки вони потребують тривалого часу. Лише в окремих випадках експерт може рекомендувати визначення таких показників після завершення приймання какао-бобів та какао-продуктів за якістю.
3. Для оцінки якості какао-бобів та какао-продуктів робиться вибірка або об’єднана проба, розмір якої повинен бути не менше встановлених норм. Порядок відбору проб, передбачений стандартами чи ТУ, і повинен беззаперечно дотримуватись експертами. Експертові слід робити відбір зразків (проб) самостійно. Вибірковий контроль якості какао-бобів та какао-продуктів, який використовується під час приймальної експертизи, пов’язаний із великою ймовірністю випадкових огріхів при відборі проб, через це норми передбачають мінімально допустимі розміри вибірок або проб. Визначення якості какао-бобів та какао-продуктів в меншій пробі та перенесення результатів на всю товарну партію є дуже грубою помилкою, із-за якої результати проведеної експертизи будуть вважатися недійсними. Навпаки, збільшення розміру вибірки чи проби, що вибирається з товарної партії не є порушенням, оскільки підвищується достовірність одержання даних.
4. Якщо виявлено неоднорідність товарної партії какао-бобів та какао-продуктів, яка має різні градації якості (стандартні, нестандартні, брак, відходи, 1-го чи інших сортів тощо), то експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції. Якщо какао-боби та какао-продуктив різних категорій якості упаковані в різну тару на яких є відповідне маркування, то працівники складу повинні розташувати партію за цими градаціями. У цьому випадку експерт відбирає проби какао-бобів та какао-продуктів та оцінює їх для кожної категорії якості окремо. Виявивши дефектні какао-боби та какао-продукти, експерт повинен відібрати зразки какао-бобів та какао-продуктів із найбільш характерними дефектами та встановити причини їх виникнення. Він також може за необхідності чи на прохання замовника дати рекомендації щодо використання чи знищення дефектної продукції какао-бобів та какао-продуктів. У акті експертизи слід показати відсотковий вміст продукції какао-бобів та какао-продуктів з різноманітними чи найбільш характерними дефектами. Іноді доцільно направити зразки дефектної продукції какао-бобів та какао-продуктів в дослідну лабораторію для виявлення їхнього виду та причин виникнення, особливо коли експертові важко визначити дефекти. Іноді для товарів, які довго зберігаються, рекомендується зразки дефектної продукції какао-бобів та какао-продуктів залишити в одержувача або направити в експертну організацію. При цьому експерт сам повинен відібрати зразки какао-бобів та какао-продуктів та забезпечити їх відповідними етикетками та/чи актом відбору проб. Відсутність в актах експертизи даних про характерні види дефектів какао-бобів та какао-продуктів або неправильне визначення їхнього виду може бути підставою для відхилення акта експертизи, що встановлює невідповідність якості какао-бобів та какао-продуктів. Акт експертизи не повинен мати суперечливих фактів. Експертну оцінку какао-бобів та какао-продуктів слід проводити окремо по кожній товарній партії. Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків. Наприклад, якщо для товару передбачено приймальні та бракувальні числа, то забракування всієї партії при бракувальному числі, меншому за встановлену норму, є неправильне. При цьому результати експертизи будуть визнані недостовірними, а акт експертизи відхилено.
5. Якщо виявлено причини невідповідності якості какао-бобів та какао-продуктів, то експерту слід зазначити в акті про стан тари какао-бобів та какао-продуктів та пакувальних матеріалів (їхня цілісність, достатність та надійність).
6. Експерт не повинен проводити приймальну експертизу какао-бобів та какао-продуктів, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або пред’являються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.

Дегустація харчових продуктів — оцінка органолептичних показників якості какао-бобів та какао-продуктів, яка проводиться перевіреними на сенсорну чутливість експертами. Метою дегустації є одержання достовірних результатів під час органолептичної оцінки якості какао-бобів та какао-продуктів, зниження її суб’єктивності за рахунок високої професіональної компетентності. Однією з умов досягнення професіоналізму є спеціалізація по групах товару в данному випадку какао-бобів та какао-продуктів, оскільки експерти повинні знати особливості смаку, запаху, зовнішнього вигляду, консистенції та інших органолептичних показників, характерних для какао-бобів та какао-продуктів, вміти розрізняти незначні нюанси цих показників, характерних для різних найменувань какао-бобів та какао-продуктів, сортів, торгових марок. Для цього експерт повинен мати гарну смакову та нюхову пам’ять. Відбір експертів у дегустаційні групи здійснюється перевіркою їх на сенсорну чутливість, уміння розрізняти смак, запах, колір. Крім того, експерт повинен мати попередній досвід органолептичної оцінки какао-бобів та какао-продуктів. Дегустація какао-бобів та какао-продуктів проводиться у таких випадках
• при порівняльній оцінці какао-бобів або какао-продуктів, при необхідності виявлення якісних змін їх органолептичних показників;
• при визначенні товарних сортів какао-бобів та какао-продуктів та інших градацій якості.
Результати дегустації какао-бобів та какао-продуктів можуть бути виражені у вигляді опису окремих показників.
Гігієнічна експертиза какао-бобів та какао-продуктів
Найважливішим завданням гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров’я людини. Гігієнічна експертиза какао-бобів та какао-продуктів здійснюється згідно з правами та обов’язками, покладеними на органи та установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України (Додаток Й). Основною метою гігієнічної, санітарної та ветеринарної експертизи є встановлення безпечності товарів для споживача у процесі всього його життєвого циклу. Виходячи з цього, об’єктами цих експертиз виступають як безпосередньо товар, так і сировина та матеріали, які використовуються для його виготовлення, технологічні процеси його виробництва, пакування, транспортування, зберігання, реалізації. Правова база гігієнічної, санітарної, ветеринарної експертизи забезпечується законодавством України, яке складається із Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Експертиза харчових продуктів в СЕС проводиться згідно з діючою інструкцією про порядок проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів в установах санітарно-епідеміологічної служби, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України. З метою підвищення ефективності гігієнічної експертизи харчових продуктів (какао-бобів та какао-продуктів) необхідно постійно вдосконалювати організації та методи лабораторного контролю з урахуванням особливостей підконтрольних об’єктів, а також епідеміологічних особливостей харчової сировини, продуктів харчування і готової їжі. При проведенні експертизи какао-бобів та какао-продуктів варто користуватися чинною нормативною документацією, а в практику лабораторного контролю запроваджувати сучасні методи досліджень, які дозволяють об’єктивно оцінювати якість харчових продуктів. Здійснюючи гігієнічну експертизу какао-бобів та какао-продуктів належить підсилити контроль вмісту важких металів, миш’яку, нітратів, нітритів, антибіотиків, гормональних препаратів, мікотоксинів та інших потенційно шкідливих домішок і виключати із обсягу своєї роботи дослідження харчової продукції за показниками, які не мають гігієнічного значення.
Санітарна експертиза
Основне завдання санітарної експертизи торгівлі полягає у забезпеченні населення нешкідливими і доброякісними товарами шляхом здійснення постійного (попереджу­вального) контролю за виконанням ветеринарно-санітарних, санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідеміологічних вимог і правил при їх виробництві, транспортуванні, переробці, зберіганні та реалізації.
Згідно з Положенням про державний санітарний нагляд в Україні санітарно-гігієнічну експертизу продуктів проводять органи державного санітарного нагляду системи Міністерства охорони здоров’я України. Крім органів державного санітарного нагляду, які проводять фіто-санітарну експертизу за визначеними показниками, повсякденну експертизу харчових продуктів здійснюють відомчі санітарні служби. Головне завдання санітарної експертизи товарів — встановлення їх доброякісності та нешкідливості.
Органи державного санітарного нагляду в плановому порядку здійснюють санітарну експертизу якості продуктів, що швидко псуються. При цьому не виникає необхідності досліджувати зразки у повному обсязі вимог ДСТУ або ТУ. Санітарно-епідеміологічні станції досліджують головним чином ті показники, що мають санітарно-епідеміологічне значення і можуть впливати на здоров’я людини; визначають наявність шкідливих домішок, ступінь бактеріального забруднення продукту і характер мікрофлори, вміст патогенної мікрофлори, гельмінтів та ін. Згідно з ціми показниками при оцінюванні харчової цінності какао-бобів та какао-продуктів визначають можливість приготування з них високоякісної їжі у різноманітному асортименті, з хорошими смаковими якостями, високим засвоєнням і низьким приїданням. Біологічну цінність продукту встановлюють шляхом з’ясування хімічного складу з точки зору здатності задовольняти потреби організму в енергетичному, пластичному матеріалі та каталітичних речовинах, що забезпечують нормальний обмін речовин. Важливим показником якості какао-бобів та какао-продуктів є санітарно-епідеміологічна оцінка, яка дає уявлення про ступінь їх нешкідливості і доброякісності, а саме — відсутність патогенних мікроорганізмів чи їх токсинів та інших шкідливих речовин органічної та неорганічної природи чи про наявність ознак псування. У деяких випадках какао-бобів та какао-продуктів в процесі отримання, переробки, зберігання і реалізації, особливо при порушенні санітарних правил, можуть заражатися збудниками інфекційних захворювань (кишкових інфекцій, харчових отруєнь, гельмінтозів) і забруднюватися побічними домішками (отруйними речовинами органічної і неорганічної природи), загрозливими для здоров’я людини. За якістю харчові продукти прийнято поділити на недоброякісні (неїстівні) і на доброякісні (їстівні).
Недоброякісні (неїстівні) харчові продукти можуть представляти загрозу для здоров’я людини за складом (містять патогенні мікроорганізми та їх токсини, отруйні речовини) чи мають виражені ознаки псування, незадовільні органолептичні показники. Для харчових цілей такі продукти є непридатними, їх або знищують, або переробляють для технічних цілей, чи з дозволу ветеринарного нагляду, направляють на годування тварин.
Доброякісні харчові продукти відповідають всім гігієнічним і санітарним вимогам і використовуються для харчових цілей без обмежень. Вони можуть бути стандартними чи нестандартними. До стандартних відносять продукти, які за поживною цінністю та нешкідливістю відповідають вимогам стандарту. Нестандартні продукти не відповідають нормам за харчовою цінністю, чи за санітарно-епідеміологічними показниками, чи за обома групами показників. До цієї групи можуть бути віднесені умовно — неїстівні продукти, які мають дефекти, які можна уникнути відповідною обробкою. До нестандартних їстівних відносяться продукти, які характеризуються зниженою харчовою цінністю. Недоліки, які виявлено у цих продуктах, знижують їх харчову цінність, але не мають загрози для здоровая людини. Такі продукти підлягають реалізації. До продуктів, обмежено придатних, відносяться сурогати, тобто продукти, що імітують якість (смак, консистенцію тощо), традиційних продуктів. Сурогати можуть випускатися за спеціальним дозволом замість натуральних харчових продуктів. Вони не повинні містити яких-небудь шкідливих для людини речовин. Продукт, в якому дефекти і вади замасковані з метою надання йому ознак доброякісності або має місце інформаційне ошукування споживача, має назву фальсифікований.

2. 2. 1. Матеріали та методи дослідження
Визначення та дослідження якості, експертизи какао-бобів та продуктів їх переробки у даному випадку какао тертого, проводили у лабораторії Центрального Митного Управління лабораторних досліджень і експериментальної роботи (ЦМУ ЛДЕР) та у лабораторії на кафедрі товарознавства та експертизи продовольчих товарів КНТЕУ.
Об’єктом дослідження були какао-боби виробництва Еквадору та
Кот-д`Івуара, та какао терте виробництва „ADM Cocao Polska” Польща, які перетинали митний кордон України за замовленням підприємства ДП “Укрпромінвест-кондитер”. Дослідження якості какао-бобів проводили за міжнародними стандартами IСO-2292 „Какао-боби. Відбір проб.” [20] і IСO – 2451 “Какао-боби. Технічні вимоги. ” [19]
Порядок відбору проб проводили за IСO-2292 „Какао-боби. Відбір проб.” якій визначає умови відбору проб для оцінки якості какао-бобів упакованних у мішки, як зазначено в міжнародному стандарті ІСО 2451 «Какао-боби. Технічні вимоги», і відбору проб неупакованих какао-бобів (без тари). Вірний відбір проб — це трудомістка операція, що вимагає максимальної уваги. Важко установити постійні правила для кожного випадку і на практиці можуть знадобитися деякі зміни потрібного методу.
У справжньому міжнародному стандарті IСO-2292 прийняті наступні визначення
Постачання — кількість бобів, відправлених або отриманих одночасно і включених у контракт або вантажні документи.
Партія — кількість товарів з однаковою характеристикою, узятих із постачання. Партія не повинна перевищувати розміру якій не більш ніж по 25 т при відправленні і не більш ніж по 200 т при прийманні, кінцева проба повинна представляти тільки одну партію.
Первинна проба — невелика кількість какао-бобів, узятих з однієї ділянки партії.
Валова проба — кількість какао-бобів, отримана при об’єднанні і змішуванні первинних проб із різних ділянок партії.
Зменшена проба — кількість какао-бобів, отриманих шляхом зменшення валової проби і вилучення кінцевої проби партії.
Кінцева проба партії (лабораторна проба) — невелика проба, що характеризує якість какао-бобів у партії, отриманна з валової або зменшеної проби і призначена для лабораторного аналізу.
1. Загальні положення відбору проб какао-бобів упакованних у мішки та неупакованих (без тари)
1.1. Відбір проб роблять експерти, призначені по погодженню між зацікавленими сторонами.
1.2. Повне постачання перевіряють партіями не більш ніж по 25 т при відправленні і не більш ніж по 200 т при прийманні.
1.3. Проби повинні відповідати вимогам для партій, зазначеним у п. 1.2. Тому що склад партії звичайно недостатньо однорідний, то валову пробу відбирають із кожної партії шляхом добування визначеної кількості первинних проб і ретельного змішування їх. Проба для лабораторного аналізу повинна бути отримана шляхом поступового зменшення валової проби. Відбір проб какао-бобів, ушкоджених при морських або інших перевезеннях, бобів, що знаходяться в поганому стані, а також випавших із контейнера, але не дуже забруднених, бракованих бобів роблять окремо від відбору проб доброякісних бобів.
Нестандартні боби не варто змішувати з доброякісними, їхня оцінка повинна робитися окремо.
1.4. Необхідно засвідчитися в тому, що вся апаратура для відбору проб чиста, суха і не має сторонніх запахів.
У процесі відбору проби какао-бобів апаратуру і контейнери з пробою варто охороняти від випадкових забруднень, таких, як дощ, пил і т.п.
Перед видаленням відібраного продукту з пробозабірника, необхідно видалити частки, що пристали до його зовнішнього поверхні.
2. Апаратура яка використовується при відборі проб какао-бобів упакованних у мішки та неупакованих (без тари)
2.1. Відбір проб із мішків. Пробозабірник, спеціально сконструйований для відбору проб із мішків (рис. 13).

Рис. 13. Пробозабірник
2.2. Добір проб неупакованных какао-бобів, що зберігаються насипом. Совки, пробозабірники й інші пристосування для періодичного добору невеликих проб какао-бобів.
2.3. Перемішування і розподіл. Конічний дільник, наведенний на рисунку 14, або, у випадку його відсутності, квартувальні пристрої й інші аналогічного типу застосування.

Рис. 14 .Частини конічного
розподільника
3. Метод відбору проб какао-бобів упакованних у мішки та неупакованих (без тари)
3.1. Первинні проби
У залежності від обставин, первинні проби можуть відбиратис з насипного продукту або з мішків, як зазначено в пп. 3.1.1 і 3.1.2.
Найменша кількість бобів, що відбирається від 1 т складає 300 бобів.
3.1.1. Боби в мішках
Первинні проби відбирають не менше чим із ⅓ мішків кожної партії, при цьому мішки з партії беруть довільно. Проби відбирають (довільно) із верхньої, середньої і з нижньої частин мішків, що не мають ушкоджень.
3.1.2. Боби без упакування
На кожну тонну або частину тонни беруть не менше п’ятьох первиних проб.
3.1.2.1. Якщо відбір проб робиться під час переміщення какао-бобів, то первинні зразки відбирають на всій ділянці перемещеня бобів з інтервалами, встановленими швидкістю потоку.
3.1.2.2. При відборі проб неупакованного продукту, який знаходиться на чистій поверхні, первинні проби беруть із верхнього, середнього і нижнього шарів після того, як какао-бобы в партії ретельно перемішані.
3.2. Валова проба
Для одержання валової проби об’єднують первинні проби і ретельно їх перемішують.
3.3. Зменшена проба. Кінцеві проби партії.
Зменшують валову пробу, використовуючи апаратуру, зазначену в п. 2.3 доти, поки зменшена проба не буде відповідати необхідній кількості і масі кінцевих проб.
Кількість кінцевих проб, необхідних для аналізу і экспертизи, вказується в контракті або в угоді між замовником і постачальником; кількість проб може бути також встановленно офіційним органом, що займається контролем.
Маса 2 кг для кожної кінцевої проби вважається достатньої.
В особливих випадках проби можуть мати велику або меншу масу в залежності від проведених випробувань.

4. Упакування і маруквання кінцевих проб какао-бобів упакованних у мішки та неупакованих (без тари)
4.1. У пакування проб
Контейнери для проб і закупорювання повинні бути абсолютно чистими і сухими. Їх варто виготовляти з матеріалу, що не впливає на запах, смак і склад продукту (наприклад, тканина з щільним переплетенням, щільний папір, картон, метал, пластмаси і скло).
Проби для визначення утримування вологи або для будь-якого аналізу, на результати якого впливають зміни в утримуванні вологи, упаковують у водонепроникні герметичні контейнери. Контейнери наповняють доверху і кришки закривають таким чином, щоб запобігти зміні початкового вмісту вологи. Упакованная тара повинна мати печатку пробовідборника.
4.2. Етикетки для проб
Паперові етикетки для проб какао-бобів варто виготовляти визначеного розміру і досить високої якості. Краї отворів у етикетках повинні бути укріплені. Етикетка прикреплюється до контейнера з пробой і опечатується печаткою пробовідборників, затверджених зацікавленими боками.
На етикетках повинні бути зазначені наступні дані
1) судно, наземний транспортний засіб або сховище (склад);
2) місце відправлення у випадку транспортування;
3) місце призначення;
4) час прибуття;
5) кількість продукту;
6) насипна маса (кількість мішків);
7) найменування продукту;
8) маркірування або номер партії;
9) номер контракту і дата;
10) дата добору проб;
11) ділянка і місце добору проб;
12) підпис пробовідбірщика.
Напис на етикетці повинен бути чітким і розбірливим.
5. Відправлення кінцевих проб какао-бобів упакованних у мішки та неупакованих (без тари)
Кінцеві проби відправляються в лабораторію негайно посля закінчення відбору.
6. Протокол відбору проб какао-бобів упакованних у мішки та неупакованих (без тари)
У протоколі відбору проб повинна бути зазначена застосованна методика відбору проб, якщо вона відрізняється від методу, описаного в наведенному міжнародному стандарті, метод зменшення проб і всі обставини, що могли вплинути на відбір проб.
У протоколі також вказують стан продукту, а також чинники, зазначені пробовідборником, що можуть вплинути на стан продукту надалі (наприклад, зараження шкідниками).
Дослідження органолептичних показників якості какао-бобів визначають за вище вказанним ISO – 2451 “Какао-боби. ТУ ”.
У справжньому міжнародному стандарті IСO-2451 прийняті наступні визначення
Какао-боби — насіння дерева какао (Тhеbroma сасао Linnaeus), у торгівлі й у справжньому міжнародному стандарті це найменування відноситься до цілих насінь, які зазнали ферментації і сушіння.
Сухе какао — торгове найменування, яке відноситься до какао-бобів, що рівномірно висушуються й утримування вологи в який відповідає справжньому міжнародному стандарту.
Ушкоджені какао-боби
Цвілі боби — какао-боби, на внутрішніх частинах яких видна цвіль неозброєним оком.
Темно-сірі боби — какао-боби, що мають темно-сірий колір не менше ніж на половині поверхні; їх піддають обрабці методом, описаним у рекомендації ІСО Р 1114 «Какао-боби. Випробування по очищеню від шкаралупи».
Боби, ушкоджені шкідниками — какао-боби, на внутрішніх частинах яких є шкідники на будь-який стадії розвитку або які поїдені шкідниками, що викликали пошкодження, видиме неозброєним оком.
Примітка. У справжньому міжнародному стандарті в поняття «шкідники» включені клещи.
Пророщуванні боби — какао-боби, шкаралупа (оболонка) котрих проколота, розщепленна або розірвана у наслідок появи паростків.
Пласкі боби — какао-боби, дві сім’ядолі яких настілкі тонки, що поверхня сім’ядолі не може бути отримана шляхом зрізання.
Закоптіли боби — какао-боби, що мають запах або присмак диму або які виявляють ознаки забруднення димом.
Зруйновані боби — какао-боби, від яких відколоті частини, що складають менше половини боба.
Друзки— шматочок какао-боба, що складає менше половини цілого боба.
Шматочок шкаралупи — частина шкаралупи зовсім без ядра.
1. Загальні вимоги при органолептичній оцінкі якості какао-бобів
Оцінку якості проводять органолептично за наступними показниками форма, колір, смак, запах, характеристика оболонки.
1.1. Запах і присмак
Партії какао-бобів не повинні містити закоптілих бобів або бобів із яким-небудь незвичайним або стороннім запахом або присмаком.
1.2. Партії какао-бобів не повинні виявляти яких нибудь ознак розбавлення. Термін «розбавлення» у цьому контексті означає зміна складу сортованого какао тим або іншим шляхом, у результаті чого одержувана суміш або комбінація не відповідає описаному вище сорту, погіршується їхня якість або присмак або змінюється їхній об’єм або маса. Маса 100 шт. какао-бобів коливається в межах 100—160 г.
1.3. Сторонні домішки
Партії какао-бобів не повинні містити сторонніх домішок. Термін «сторонні домішки» означає присутність будь-яких речовини, крім какао-бобів, зруйнованих бобів, друзки, і шматочків шкаралупи.
До головних фізико-хімічних показників якості какао-бобів відносять вологість, вміст ушкоджених какао- бобів, маса 100 шт.
1.4. Живі шкідникі
Партії какао-бобів не повинні містити живих шкідників.
1.5. Зруйновані боби, сколи і шматочки шкаралупи
Партії какао-бобів не повинні містити зруйнованих бобів, друзки, і шматочків шкаралупи.
1.6. Утримування вологи
Утримування вологи в партіях какао-бобів, що збуваються за пре- справами країни-виробника, при його визначенні в першому порту призначення або наступних пунктах збуту не повинно перевищувати 7,5% (по масі). Методи випробувань какао-бобів проводять згідно з вимогами IСO – 2291 «Какао-боби. Визначення вмісту вологи (загальноприйнятий метод)» [62]
2. Стандартні сорти
2.1. Партії какао-бобів сортуються по вмісту зіпсованих бобів, обумовлених методом, встановленим у рекомендації ІСО Р 1114 «Какао-боби. Випробування по очищеню від шкаралупи», на два сорти відповідно до таблиці 13. [63]
2.2. Нестандартне какао
Будь-яка партія какао-бобів, яка перевищує межу одного із прийнятих для 2-го сорту показників, вважається нестандартною і маркірується «НС». Нестандартне какао можна продавати тільки по спеціальному контракту.

Таблиця 13

Сорт
Вміст бобів, %

Цвілих
темно-сірого кольору
Пошкодженних шкідниками, пророщувані або пласких

1
3
3
3

2
4
8
6

Примітка. У таблиці зазначене максимальний вміст зіпсованих бобів; ці цифри варто звіряти зі значеннями, що вимірюються. Вміст бобів, наведенний в останьому стовпчику, вираженно у відсотках від загальної кількості зіпсованих какао-бобів.
Дослідження якості какао тертого виробник „ADM Cocao Polska” Польща, проводили за ГСТУ 18.11 „Напівфабрикат какао терте. Технічні умови.” [21] Какао терте являє собою масу, отриману після здрібнювання обсмажених і очищених від какаовели какао-бобів. Какао терте виготовляється у вигляді блоків, стружки, крихти, у рідкому виді.
Порядок відбору проб какао тертого проводили за ГОСТ 5900, ”Вироби кондитерські. Правила прийомки, методи відбору і підготовки проб.” [22] Справжній стандарт поширюється на кондитерські вироби і встановлює правила приймання, методи добору і підготовки проб готової продукції і напівфабрикатів.
1. Правила приймання партій какао тертого
1.1. Продукцію приймають партіями. Партією вважають продукцию одного виду, сорту і найменування, вироблену за одну зміну й оформлену одним документом про якість,
1.2. Документ про якість повинний містити
— найменування підприємства-виготовлювача, його підпорядкованість і місцезнаходження;
— найменування продукції;
— дату виготовлення;
— підтвердження про відповідність якості продукції нормативно-технічної документації;
— відповідність нормативно-технічної документації;
Допускається замість видачі документа про якість на товарну накладну ставити штамп якій засвідчує що партія продукції відповідає вимогам нормативно-технічної документації.
1.3. Для контролю якості упакування і маркірування транспортної тари застосовують вибірковий одноступінчатий нормальний контроль по 2-му рівню (табл. 14).
Таблиця 14

Кількість одиниць транспортної тари в партії, Шт.
Обсяг вибірки, шт.
Приймальне число
Бракувальне число

Від 26 до 50 включно
8
1
2

„ 51 „ 90 „
13
2
3

„ 91 „ 150 „
20
3
4

„ 151 „ 280 „
32
5
6

„ 281 „ 300 „
50
7
8

„ 501 „ 1200 „
80
10
11

1.4. Партію приймають, якщо кількість одиниць транспортної тари, що не відповідає вимогам нормативно-технічної документации по упакуванню і маркіруванню, менше або дорівнює приймальному числу, і бракують, якщо воно більше або дорівнює бракувальному числу (табл. 13).
1.5. Для контролю органолептичних і фізико-хімічних показників застосовують вибірковий одноступінчатий нормальний контроль по спеціальному S-3 рівню (табл. 15).

Таблиця 15

Кількість одиниць транспортної тари в партії,(шт.)
Обсяг вибірки, (шт.)

До 50 включно Від 51 до 150 включно Від 151 до 500 Від 501 до 1200
3 5 8 13

1.6. Для контролю органолептических і фізико-хімічних показників на партії полуфабрикатів – відбирають не менше 300 г. напівфабрикату.
1.7. При одержанні незадовільних результатів органолептических і фізико-хімічних випробувань хоча б по одному з показників партію бракують.
2. Методи відбору проб какао тертого у коробках
2.1. Із різних місць кожної одиниці транспортної тари у вибірці, об’єм якої зазначений у таблиці 15. Згідно ГОСТ 18.11 для перевірки якості какао тертого від партії відбирають не менше 5,0 % одиниць транспортної упаковки, але не менше трьох одиниць. З різних місць розкритої одиниці транспортної упаковки відбирають точечні проби масою біля 100 г. Відібрані проби какао тертого розплавляють у ємкості, яку поміщають на водяну баню при температурі 60-80 °С, ретельно перемішуючи і знов відбирають об’єднану пробу масою біля 500 г. Під час перевезення какао тертого у цистернах відбір проб проводять з цистерн після перемішування продукту.
Об’єднану пробу старанно поперемішують, відливають блоки та охолоджують. Охолоджені блоки ділять на дві рівні частини масою біля 250 г. і складають у чисті, сухі, банки які необхідно закрити скляною або гумовою пробкою, опечатати і опломбувати. Одну банку відправляють на аналіз у лабораторію, а другу зберігають на випадок повторного аналізу. Маса проби повинна бути не менше 100 г.
На кожну пробу необхідно наклеїти ярлик з указанням
-найменування підприємсмтва-виготовлювача;
— найменування продукту;
-номера і маса партії;
— дати відбору проб;
-прізвища осіб, які відбирали пробу .
Оцінку якості проводять згідно ГСТУ 18.11, органолептично за наступними показниками смак і запах, колір, консистенція.
1. За органолептичними показниками напівфабрикат какао терте повинен відповідати вимогам , наведеним у таблиці 16.
Таблиця 16

№ п
Найменування показника
Характеристика

1.
Консистенція за температури

16-18 º С
Тверда маса

40 º С
Текуча маса

2.
Смак
Властивий для даного виду какао бобів

3.
Аромат
Властивий для даного виду какао бобів

4.
Колір

у розтопленому стані
Темно-коричневий

у захолону тому стані
Темно-коричневий.Допускається посивіння

2. Фізико-хімічні показники какао терте визначається по ГОСТ 5897, 26668, 26669, 26670, за наступними характеристиками масова частка вологи, масова частка жиру, ступінь подрібнення, масова частка золи, та повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці 17.
Масову частку вологи в какао-тертому визначають за ГОСТ 5900 ”Вироби кондитерські. Методи визначення вологи та сухих речовин”, арбітражним методом висушуванням наважки при температурі 130± 2°С. Наважку какао тертого масою 3-5 г, ретельно розтерті і перемішати, зважують на аналітичних вагах із точністю до 0,001 г у заздалегідь приготовані бюкси.

Таблиця 17

№ п/п
Найменування показника
Норма
Метод випробування

1.
Масова частка волги, %, не більше
3,0
ГОСТ 5900

2.
Ступінь подрібнення (за Реутовим), %, не менше
90,0
ГОСТ 5902

3.
Масова частка жиру, %, не менше
54,0
ГОСТ 5899

4.
Масова частка золи , яка не розчиняється у 10% розрозчині соляної кислоти, %, не більше
0,1
ГОСТ 5901

Від партії какао-бобів смажених і партії какао тертого, які надійшли на Київську регіональну митницю (ТВВ-3) від поставщиків Kerby Trade LLC, USA (зі складу “Unieveem B. V.” Amsterdam Holland) та „ADM Cocao Polska” Польща, для підприємства ДП “ Укрпромінвест-кондитер”, для дослідження якості і визначення коду товару за УКТ ЗЕД, було відібрано валову пробу какао-бобів загальною вагою 16 кг. із мішки (номери місць 100, 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800) — 8 пакетів по 2 кг. кожний, валову пробу какао-тертого вагою 12 кг. із ящиків (номери місць 70, 140, 210, 280, 350, 420, 490, 560, 630, 700, 770) – 6 пакетів по 2 кг. кожний.
Відбір проб какао-бобів, какао-тертого проводився згідно із вимогами міжнародного стандарту IСO- 2292 “Какао-боби. Відбір проб”, ГОСТ 5900, ”Вироби кондитерські. Правила прийомки, методи відбору і підготовки проб”. Для дослідження якості упакування, маркування, органолептичних і фізико-хімічних показників какао-бобів та какао-тертого були відібрані кінцеві (об’єднані) проби із валових проб обох продуктів за методами які приводились вище. Відібрані проби зразків какао-бобів представлені у вигляді 2-х пакетів кінцевих проб від різних постачальників какао-бобів, тоді як кінцеві проби какао-тертого представлені у 3-х пакетах.
Кінцеві проби зразків какао-бобів упаковано в поліетиленові пакети, 2-ва пакета вагою по 2,0 кг. кожний, разом вага 4,0 кг. Зразок акту „Акт відбору проб(зразків)” на какао-боби наведений у додатку Н. Аналогічно кінцеві проби какао-тертого упаковано у поліетиленові пакети, три пакета, вагою по 1,7кг.; 1,9кг.; 2,0 кг.; разом -5,6 кг. „Акт про взяття проб і зразків товарів для митного оформлення” на какао-терте наведений у додатку Л.
Було досліджено якість маркування та упакування какао-бобів та какао-тертого і проведена оцінка органолептичних, фізико-хімічних показників якості двох представлених продуктів, згідно із діючими стандартами IСO – 2451 “Какао-боби. Технічні вимоги ”, IСO – 2291 „Какао-боби. Визначення вмісту вологи (загальноприйнятий метод)”, ІСО Р 1114 «Какао-боби. Випробування по очищеню від шкаралупи», ГСТУ 18.11 „Напівфабрикат какао терте. Технічні умови ”, ГОСТ 5900 ”Вироби кондитерські. Методи визначення вологи та сухих речовин”, ГОСТ 5897, 26668, 26669, 26670.

2. 2. 2. Оцінка якості какао-бобів та продуктів їх переробки
Дослідження якості какао-бобів та какао тертого починали з аналізу зовнішнього вигляду упакування та маркування данних зразків від різних постачальників. Результати дослідження наведени в таблиці 18.
Таблиця 18
Порявняльна характеристика упакування і маркування какао-бобів та какао тертого різних виробників

№ п/п
Показник
Виробники постачальники
Вимоги за стандартом

Какао — бобів
Какао тертого

1.
Виробник
Еквадор
Кот-д`Івуар
Польща
Какао- боби
Какао терте

2.
Упакування — вид;
мішки з підбивкою
мішки з підбивкою
ящики, вислані пергамен-том
Відповідає IСO 2451
Відповідає ГСТУ 18.11

-матеріал;
мішковина, (льно-джуто-кенафна)
мішковина, (льно-джуто-кенафна)
із гофрова-ного картону
Відповідає IСO 2451
Відповідає ГОСТ 13511, 13512

3.
Маркування -назва продукту
какао-боби смажені
какао-боби смажені
какао терте
Відповідає IСO 2451
Відповідає ГСТУ 18.11 ГОСТ 14192

— сорт
1-й, кріоло
1-й, форастеро
______

— вага нетто
25 кг.
25 кг.
25 кг.

-умови зберігання
вологість –не більше 80%;
вологість –не більше 80%;
вологість- не більше 75%; тем-пература повітря до 18 ° С
Відповідає IСO 2451
Відповідає ГСТУ 18.11

-дата виготовлен-ня
врожай 2002 р.
врожай 2003 р.
15.10.2002
Відповідає IСO 2451
Відповідає ГСТУ 18.11

-маніпуля-ційні знаки
берегти від вологи, від нагрівання,
берегти від вологи, від нагрівання,
берегти від вологи, від нагрівання не кидати.
Відповідає IСO 2451

Досліджуванні какао-боби упаковані у нові, чисті, міцні, досить тривки мішки з підбивкою, вироблені із матеріалів нешкідливих для харчових продуктів. Маркування на мішках виконано англійською мовою, барвниками яки не попадають на упакований продукт. Кожен мішок із какао бобами виробництва Еквадору та Кот-д`Івуара, мають офіційне клеймо відповідного виробника.
Органолептична оцінка якості какао-бобів від різних постачальників наведена у таблиці 19.
Таблиця 19
Органолептичні показники якості какао-бобів різних виробників-постачальників

№ п/п
Показник
Вимоги стандарту ІСО 2451-73
Виробники какао-бобів

Еквадор
Кот-д`Івуар

1.
Зовнішній вигляд
Поверхня одно- рідна, без сколів та тріщин, без пошко- джень комахами, без цвілі, оболонка легко відокремлює- ться від ядра,
Поверхня без пошкоджень та тріщин, оболонка легко відокрем-люється від ядра
Поверхня без пошкоджень та тріщин, оболонка легко відокремлюється від ядра

2.
Форма
Овальна, округла, опукла.
Овально- округла
Овально- опукла

3.
Структура ядра
Тендітна, крихка, світло або темно коричневого кольору, легко подрібнюється.
Тендітна, крихка , світло-коричнево- го кольору, легко подрібнюється
Тендітна, крих- ка, темно-кори-чневого кольору, легко подріб- нюється

4.
Колір
Від світло-коричне- вого до темно- коричневого, без фіолетового або сі- руватого відтінку
Світло-коричневе забарвлення
Темно-корічневе забарвлення

5.
Смак
Приємно гіркуваний, злегка в`язкий без сторонього прис- маку
Приємний, чистий, ніжний, гіркуватий смак, злегка в`язкий, без сторо- нього присмаку
Приємний, чистий, гіркий смак, терпкий, з кислуватим присмаком

6.
Запах, аромат
Приємний аромат притаманний какао-бобам, без сторо- нього запаху ,без запаху диму.
Приємний, чистий, тонкий аромат какао, без сторо- нього запаху
Приємний, чистий, сильний аромат какао, без сторонього запаху

Визначення фізико-хімічних показників якості какао-бобів обсмажених різних виробників наведені в таблиці 20.
Таблиця 20
Фізико-хімічні показники якості какао бобів різних виробників-постачальників

№ п/п
Показник
Вимоги стандарту ІСО 2451-73
Виробники-постачальники Какао-бобів

Еквадор
Кот-д`Івуар

1.
Розмір зерен (середній), мм.
довжина -17-28; ширина- 10-15; товшина- 4-8.
— 24-28; — 13-16; — 7- 10;
– 17-22; – 10-13; – 5-8;

2.
Маса (середня) одного боба, г.
0,8 — 2,0 г.
1,5 – 2,1
0,9 – 1,7

3.
Маса 100 шт. какао бобів, г.
100-160
179,5
135,0

4.
Вміст ушкодженних какао бобів , %.
1сорт а) цвілих- 3; б) темно-сірих- 3; в)пошкоджених шкідниками — 3. 2 сорт цвілих- 4; темно-сірих-8; пошкоджених шкідниками — 6.
а) — 0,7; б) — 1,0; в)– 0,9.
а) – 1,5; б) — 2; в) – 2.

5.
Масова частка вологі, не більше,%.
8
1,5
3,0

Як видно з даних таблиць 19, 20, какао-боби виробництва Еквадору відповідають першому сорту, за ботанічними ознаками – сорт кріоло, якій і зазначений у маркировці на мішках упакування какао-бобів з Еквадору. Какао-боби виробництва Кот-д`Івуару відповідають першому сорту, за ботанічними ознаками — сорт форастеро, якій зазначений у маркировці на мішках в які упаковани какао-боби з Кот-д`Івуару.
Але проведені нами дослідження показали, що какао-боби виробництва Еквадору відносяться до сорту вищої якості (сортові), тоді як какао-боби виробництва Кот-д`Івуару відповідають середньої якості (споживчі), обидва зразка можуть бути класифіковані в товарній групі УКТЗЕД за номером 1801 00 00 00. Сорт какао-бобів “кріоло” з Еквадору менш врожайний, але більш високої якості ніж сорт “форастеро” з Кот-д`Івуару. Зразок акту проведення експертизи какао бобів наведено у додатку О.
Органолептична оцінка якості какао тертого виробництва „ADM Cocao Polska” Польща, наведена у таблиці 21.
Таблиця 21
Органолептичні показники якості какао тертого

№ п/п
Показник
Какао терте
Вимоги стандарту ГСТУ 18.11

1.
Смак
Приємний, чистий, характерний для данного виду какао-бобів без сторонього присмаку
Властиві для данного виду какао-бобів

2.
Запах, аромат
Приємний, чистий, характерний для данного виду какао-бобів без сторонього запаху або аромату
Властиві для данного виду какао-бобів

3.
Колір — у розтопленому стані
Темно- коричневий
Темно- коричневий

— у захолонутому стані
Темно- коричневий, на поверхні в дєяких місцях легке поси -ві
Темно-коричневий. Допускається посивіння

4.
Консистенція — при температурі 18 º С
Тверда маса
Тверда маса

— при температурі 40 º С
Текуча маса
Текуча маса

Визначення фізико-хімічних показників якості какао тертого, наведені у таблиці 22.
Таблиця 22
Фізико-хімічні показники якості какао тертого

№ п/п
Показник
Какао терте, фактичний показник
Вимоги стандарту

1.
Масова частка волги, не більше, %.
1,25
3,0 — за ГОСТ 5900

3.
Масова частка жиру, не менше, %.
60,2
54,0 — за ГОСТ 5899

4.
Масова частка золи, не більше,%.
0,3
0,1 — за ГОСТ 5901

Проаналізував данні, органолептичних та фізико-хімічних показників какао тертого виробництва „ADM Cocao Polska” Польща можна зробити висновок, що партія какао тертого відповідає вимогам стандартів і може бути класифікована в товарній підкатегорії УКТЗЕД за номером 1803100 00 10, як какао терте (какао-паста) незнежирене. Зразок акту проведення експертизи (довідка експерта) какао тертого у Центральній митній лабораторії наведено у додатку М .

РОЗДІЛ ІІІ. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ КАКАО-БОБІВ ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ ПІДПРИЄМСТВОМ ДК „ УКРПРОМІНВЕСТ-КОНДИТЕР” НА КИЇВСЬКИЙ МИТНИЦІ

3.1. Засоби митного та державного регулювання переміщення
через митний кордон України та митного оформлення какао-бобів
та продуктів їх переробки
Коротко про державне регулювання питань митного контролю та митного оформлення какао-бобів та продуктів їх переробки. Декретом КМУ №4-93 від 11.01.93 р. на 1994 рік були встановлені однакові ставки ввізного мита на всю групу какао-продуктів повна – 10%, пільгова – 5% від митної вартості. Однак Постановою КМУ №285 від 03.05.94 р. були змінені ставки імпортного мита, зокрема, на какао-боби – 10% повна і 0% – пільгова ставки. Подальші зміни в ситуацію внесла Постанова КМУ №1378 від 08.11.96 р., де мито на какао-боби встановлювалося на однаковому рівні як для повної, так і для пільгової ставки – 10%, але не менш 0,1 екю за кг. Однак вже з першої декади лютого 1997 року діяли нові ставки, рівні 2% (ПКМУ №43 від 21.01.97 р.). Закон України № 468 від 17.07.97 р. вніс свої корективи в ставки пільгового мита, установивши її для какао-бобів на рівні 0%. Закон України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” № 32 від 16.01.98 р. регламентував установлення повних ставок на рівні пільгових на товари, що відносяться до 3-24 групи товарної номенклатури (какао-боби входять у цей перелік). Таким чином, на даний момент увізне мито на какао-боби складає 0% від митної вартості.

Рис. 15. Засоби державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів
Тарифні і нетарифні засоби державного регулювання показано на рисунку 15.
Діяльність митних органів України пов`язана із здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів, які перемішуються через митний кордон України. Не виключна ймовірність того, що під видом какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао-терте. Цьому сприяють як сприятливі умови, створені для імпорту бобів (0% – імпортне мито, 0% – ПДВ), так і деяка плутанина у визначеннях (у стандартах і митних документах). Інколи виникають ситуації коли окремі фірми завищуючи ціни на продукт, можуть переслідувати визначені комерційні цілі. Крім того, з одного боку, багато підприємств здобули іноземний капітал для розвитку, з іншого боку, знайшли практично повну залежність від “настрою” інвесторів (в імпорті, виробництві).
Митні органи здійснюють митний контроль товарів і предметів, при переміщенні іх через митний кордон України в межах своїх повноважень з метою за­конності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів че­рез митний кордон України суб’єктами зовнішньоекономічної діяль­ності та фізичними особами мають право здійснювати митний конт­роль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.
У пунктах пропуску через митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її це порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені пред’явити конт­ролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення то­варів та інших предметів за межі зони митного контролю.
Зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон встановлюються в місцях оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів.
На території та в приміщенні підприємств, що зберігають това­ри та інші предмети під митним контролем, митниця визначає тери­торії зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.
В даному випадку ми розглядаємо ситуацію імпорту какао-бобів та какао-продуктів українським підприємством ДП “Укрпромінвест-кондитер”, Україна, м. Київ. Митне оформлення та митний контроль здійснюється особовим складом Київської регіональної митниці, і є його повсякденною роботою.
Всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, повинні бути належним чином упорядковані та впроваджені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників Київської регіональної митниці. Така робота проводиться відділами організації митного контролю Київської регіональної митниці.
Також спірні питання з митного контролю (коли під видом какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао-терте, або окремі фірми завищуючи ціни на продукт, можуть переслідувати визначені комерційні цілі) регулюються Центрального Митного Управління лабораторних досліджень і експерементальної роботи (ЦМУ ЛДЕР).
Проведення матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень і експертиз з метою
1.Уточнення класифікації речовин, матеріалів, виробів(товарів), що переміщуються через митний кордон України, підтвердження їх складу, марки тощо;
2. Проведення експертиз з метою підготовки висновків, необхідних для встановлення коду товару згідно з ТНЗЕД.
3.Виконання робіт з метою надання рекомендацій для ідентифікації товарів щодо відповідності їх контрольним спискам.
4. Взяття проб, проведення досліджень і зберігання контрольних проб (зразків) продукції згідно з вимогами Постанови КМУ від 21 жовтня 1998р. №1665, згідно з ст.75, Митного кодексу України.
3.2. Організація митного контролю при імпорті какао-бобів та
продуктів їх переробки

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які переміщують через митний кордон України товари, на вимогу митного органу зобов’язані здійснювати навантаження, ви­вантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упа­кування та перепакування товарів, що підлягають митному контро­лю та оформленню, а також відкривати приміщення, ємкості та інші місця, де можуть знаходитися такі товари.
Операції з товарами — навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкод­жень упаковки, розкриття упаковки, упакування або перепакування товарів, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу, та перебувають під митним контролем.
Операції з товарами, що перебувають під митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують ці товари та предмети через митний кордон України.
При здійсненні митного контролю в разі необхідності митні орга­ни можуть залучати експертів та спеціалістів сторонніх організацій.
Виклик експерта або спеціаліста службовою особою митниці — обов’язковий для керівника тієї організації чи установи, де працює спеціаліст чи експерт.
Особливі режими митного контролю.
Поняття митного режиму включає сукупність положень, що визначають для митних цілей статус товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з ст. 185, 186, 187, Митного кодексу України.
Застосування митних режимів дозволяє митним органам однотипно визначати статус переміщуваних через митний кордон, товарів та інших предметів і відповідно до передбачених законодавством положень щодо встановлення заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Контролювати їх виконання суб`єктами ЗЄД під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій (у 2003 році імпорт здійснювався на базисних умовах постачання FCA – 53%; DDU – 31%; CIP – 15%; DAF і EXW). Статус переміщуваних через митний кордон України товарів та інших предметів визначається умовами зовнішньоекономічних контрактів укладених відповідно до вимог чинного законодавства України суб`єктами ЗЄД з використанням необхідних для митного контролю та оформлення документів. Відомості про митний режим вносяться в друге поле 1-ої графи вантажної митної декларації (ВМД) шляхом внесення до неї графи двозначного коду митного режиму відповідно до розділу 1-го класифікатора процедур переміщення через митний кордон України, визначених додатком № 2 до “ Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації”, наказ ДМСУ від 09.07.97 N 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» (в редакції наказу ДМСУ від 18.04.2002 р. N 207), наказ ДМСУ від 30.06.98 N 380 «Про затвердження Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі» (в редакції наказу ДМСУ від 14.10.2002 р. N 555)

3.3. Порядок митного оформлення какао-бобів та какао-продуктів
підприємством ДП “Укрпромінвест-кондитер “ в режимі «імпорт»

Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню ( Митний кодекс України ст.70, 72). Порядок здійснення операцій з митного оформлення визначається Державною митною службою України (ДМСУ) відповідно до Митного кодексу України. Оформлюються митні документи українською мовою або офіційними мовами митних союзів, якщо України є їх членом. Процес митного оформлення товарів та інших предметів складається з двох частин (черговість їх здійснення залежить від напрямку переміщення через кордон – експорт або імпорт). В даному випадку переміщення (ввезення) через митний кордон України підприємством ДП “Укрпромінвест-кондитер” какао — бобів та какао — продуктів – імпорт. При митному оформлені імпорту, на митну територію України за станом на початок 2004 р. , застосо­вується попереднє декларування зі сплатою митних платежів окремих груп товарів, що ввозяться на митну територію, перелік яких затверджується Держмитслужбою (різноманітні продукти харчування, папір, книги, різні одяг і взуття, товари народ­ного вжитку — побутова апаратура, запасні частини до автомобілів тощо).
Імпорт — митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну відповідно до заявленого митного режиму, здійснюється в митниці за місцем державної реєстрації або проживання юридичної чи фізич­ної особи, на адресу якої ввозяться товари. Для здійснення контролю за доставкою вантажів із какао — бобами або продуктами їх переробки, що ввозяться на митну територію України (напрямок переміщення — ІМ) та пере­міщуються з будь-якою метою, використовуються попереднє повідомлення (далі — ПП) та його електронна копія згідно ст. 89, Митного кодекса України. Заповнена згідно з установленим порядком ПП та її електронна копія до моменту ввезення вантажу із какао — бобами або продуктами їх переробки подається до митниці призначення, де інспектор у межах своєї компетенції перевіряє
• відомості про особу, на адресу якої ввозяться товари;
• правильність заповнення ПП та її електронної копії.
Київська регіональна митниця, якою було оформлено ПП, передає інформацію до електронно-автоматизованної інформаційної системи (ЄАІС) Управління інформаційного забезпечення та митної статистики (УІЗМС) засобами електронного зв’язку.
Ягодинська митниця дає дозвіл на переміщення через митний кордон вантажу із какао — бобами або продуктами їх переробки, що ввозяться в Україну, тільки за умови позитивного результату перевірки (шляхом здійснення оперативного запиту до ЄАІС УІЗМС за номером ПП, зазначеним у товаросупровідних документах) інспектором пункту пропуску наявності в ЄАІС УІЗМС відповідного ПП та відповідності характеру і кількості ван­тажу та відомостей, зазначених у товаросупровідних документах на переміщувані товари, відомостям, зазначеним у даній електронній копії. Інспектор митниці відправлення, використовуючи дані ЄАІС УІЗМС, роздруковує два примірники витягу з електронної копії ПП на переміщуваний вантаж какао-бобів або продуктів їх переробки, ознайомлює під розпис особу, що приймає вантаж та документи на них до перевезення у Київську регіональну митницю й бере зобов’язання щодо доставки цих товарів у митницю призна­чення згідно з ст.91, 92, 93 і 94 Митного кодексу України.
Перший примірник витягу з електронної копії ПП зберігається у митниці відправлення разом із примірниками всіх товаросупровідних документів. Другий — передається особі, що при­ймає заявлені товари до перевезення. Цей примірник використовуєть­ся як довідковий документ упродовж усього терміну переміщення товарів, а по завершенні його засвідчується печаткою митниці при­значення та залишається у перевізника як свідчення здійснено­го переміщення.
При надходженні товарів до Київської регіональної митниці у визначений Ягодинською митницею відправлення термін доставки (або раніше) інспектор пе­ревіряє відповідність вантажу відомостям про нього, зазначеним в електронній копії ПП, та проставляє в усіх товаросупро­відних документах штамп «Під митним контролем». Другий при­мірник витягу з електронної копії ПП засвідчується відбитком особистої номерної печатки інспектора митниці призна­чення та записом «Вантаж надійшов». В електронній копії ПП, що міститься в ЄАІС УІЗМС, інспектор митниці призначення робить відмітку про надходження вантажу в Київську регіональну митницю.
Представлення ВМД до внутрішньої митниці та її оформлення. ВМД подається до Київської регіональної митниці підприємством ДП “Укрпромінвест-кондитер”, яке здійснює декларування вантажу какао-бобів або продуктів їх переробки, на підставі договору .
Вантажна митна декларація — складений письмово уніфікований адміністративний документ (УАД), у якому декларантом заявлена мета переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, містяться точні дані про самі товари й предмети, транс­портні засоби, а також інформація, необхідна для здійснення митно­го контролю, митного оформлення, нарахування митних платежів, формування державної та митної статистики. Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених ДМСУ, замість додатко­вих аркушів МД-3 допускається застосування специфікацій форми МД-8 (Додаток Б). Кількість бланків форми МД-2, МД-3, необхідних для надання митниці при митному оформленні однієї декларації, та порядок ви­користання МД-8 встановлюється Державною митною службою. На сьогодні комплект ВМД складається з п’яти зброшурованих номер­них основних аркушів форми МД-2 та аналогічно МД-3, МД-8. ВМД заповнюється на товари, фактурна вартість яких переви­щує суму, еквівалентну 100 доларам США, а також на товари неза­лежно від їх фактурної вартості у випадках, передбачених законо­давством. ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів означеної партії застосовується єдиний митний режим.
Партія товару — це
— товари та інші предмети, що надсилаються на адресу одного одержувача за одним товаротранспортним документом (накладною, коносаментом тощо), а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як ручна поклажа однією особою, яка перетинає митний кордон України;
— товари та інші предмети, що надходять на станцію призна­чення одночасно у складі однієї відправки, на адресу одного ванта жоотримувача, від одного вантажовідправника, з однієї станції відправлення;
Декларація складається на основному аркуші ВМД (МД-2) на кожну партію товарів. Одна декларація складається не більше як на 99 товарів. При оформленні однієї декларації загальна кількість додаткових аркушів не повинна перевищувати 33. Додат­кові аркуші можна використовувати тільки в тому випадку, коли митний режим щодо зазначених у них товарів співпадає з митним режимом товару, вказаного в основному аркуші. ВМД, заповнена з підчистками та помилками, для оформлення не приймається. Ви­правлення можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилко­вих та внесення правильних відомостей (друкованим способом або від руки). У ВМД не допускається більше трьох виправлень. У гра­фах 12, 22, 37, 42, 45, 46, 47 виправлення не допускаються. Кожне виправлення засвідчується печаткою декларанта. Посадові особи органів Державної митної служби не мають права з власної ініціа­тиви, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати або доповнювати відомості, зазначені в ній, за винятком тих граф або відомостей, заповнення яких належить до компетенції органів Державної митної служби. У зв’язку з необхідністю формування державної митної статис­тики за єдиним принципом, а також враховуючи можливість конт­ролю однієї декларації декількома митними органами, ВМД запов­нюється виключно державною мовою за допомогою комп’ютера. Визначення державного реєстраційного номера ВМД. У разі прий­няття до митного оформлення ВМД реєструється в журналі обліку та реєстрації ВМД. Декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься у відповідні графи декларації посадовою особою митного органу. Реєстрація стверджується прославленням у ній штампа митного органу.
Реєстраційний номер вантажної митної декларації — це дванадцятизначний цифровий код, який складається таким чином
1) перші п’ять знаків становлять код митного органу, в якому реєструється ВМД згідно з Класифікатором митних установ;
2) шостий знак — остання цифра поточного року;
3) останні шість знаків становлять поточний номер реєстрації ВМД у «Журналі обліку та реєстрації ВМД».
Остаточне митне оформлення вантажу з какао-бобами здійснюється, у Київської регіональної митниці. При цьому перевірка ВМД проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівни­ками відповідних підрозділів митниць.
При необхід­ності додаткових досліджень, какао-бобів чи продуктів їх переробки, або більш поглибленого ви­вчення наданих декларантом документів співробітниками мит­ниці, які перевіряють ВМД, може бути направлений запит, до Центральної митної лабораторії для уточнення хімічного скла­ду товару, відділу тарифів і вартості для пере­вірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвід­чують країну походження товарів, тощо. Завершенням митного оформлення, какао-бобів або продуктів їх переробки, фіксується поставленням кожним із співробітників відтисків штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД. Митне оформлення ВМД може бути остаточно завершено тільки після проведення всіх цих видів контролю .
Дозволи інших державних органів України при переміщенні вантажів через митний кордон України.
Санітарно-епідеміологічний конт­роль. Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію і реалізовувати чи використовувати їх в Ук­раїні лише за наявності даних щодо їх безпеки для здоров’я насе­лення при наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Зазначений гігієнічний висновок видається органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміоло­гічної служби. Перелік товарів (предметів), які підлягають санітарно-епідеміо­логічному контролю, визначається державною санітарно-епідеміоло­гічною службою України. Під дію санітарно-епідеміологічного контролю підпадають такі товари, як продукти харчу­вання, лакофарбові вироби, будівельні матеріали, побутові прилади та вироби, обчислювальна техніка, транспортні засоби та інше, Закон України від 24.02.94 N 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
Гігієнічний висновок містить у собі такі відомості повне найменування; використання, застосування; термін дії виснов­ку; обсяг дозволеної до використання партії. У ВМД гігієнічний висновок зазначається в графі 44 під кодом 6.1. — 6852, (Додаток Й).
Карантин рослин, фіто-санітарний контроль. Загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи ка­рантину рослин, діяльність державних органів, підприємств, уста­нов, організацій, посадових осіб та громадян, спрямовану на запобі­гання завезенню та поширенню відсутніх на території України не­безпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів, визначено Законом України від 30.06.93 N 3348-XII «Про карантин рослин». Взагалі такий контроль поширюється на всі продукти рослин­ного походження. Центральним спеціальним органом у галузі карантину рослин визначено Головну державну інспекцію з карантину рослин, а безпо­середньо в пунктах пропуску на державному кордоні пункти ка­рантину рослин. Безпосереднє здійснення державного контролю з карантину рослин покладено на державних інспекторів з карантину рослин. Карантинний дозвіл містить у собі інформацію про найменуван­ня організації, якій він виданий, країну, з якої буде ввезено рослин­ний вантаж, його найменування та якість, перелік речовин, рослин, хвороб, які не повиьпіі міститись у рослинах, особливі вимоги, пункт пропуску на кордоні України, через який вводитимуться вантажі, маршрут перевезення, заходи, які будуть застосовані при доставленій вантажу, дату видачі та термін дії, печатка установи, що видала сертифікат, та підпис керівника. У ВМД карантинний сертифікат за­значається в графі 44 під кодом 6.1.-6841.
Загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи фітосанітарного контролю на державному кордоні України, спрямо­вані на охорону території України від проникнення із-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб рослин, ви­значаються правилами фітосанітарного контролю на державному кор­доні України Державною інспекцією з карантину рослин Мінсіль­госппроду України. Підставою для пропуску через митний кордон України вантажів є фітосанітарний сертифікат установленої форми. У ВМД фітосанітарний сертифікат (дозвіл) зазначається в графі 44 під ко­дом 6.1.- 6851, (Додаток Ї ).
Реєстрація й облік зовнішньоекономічних до­говорів (контрактів)
Митне оформлення здійснюється лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного дого­вору (контракту), яка видається Міністерством економіки України у визначеному порядку, й уповноваженіми ним органами. Відповідно до Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для реєстрації зовніш­ньоекономічного договору (контракту) суб’єкт зовнішньоекономіч­ної діяльності України, який є стороною контракту, подає такі доку­менти інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) за формою, встановленою Міністерством економіки України; оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його ко­пію, завірену в установленому порядку керівником суб’єкта зовніш­ньоекономічної діяльності. Документом, що підтверджує реєстрацію зовнішньоекономічно­го договору (контракту), є картка реєстрації-обліку зовнішньоеконо­мічного договору (Додаток Е,Ж). Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) видається суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності України у двох примірниках. Перший примірник такої картки суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності — підприємство ДП “Укрпромінвест-кондитер”- залишає у митних орга­нах після митного оформлення вантажу какао-бобів або продуктів їх переробки, другий примірник картки реєстрації-обліку ЗЕД зали­шається у ДП “Укрпромінвест-кондитер”.
Контракт — картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору — контракту, до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення то­варів, що експортуються, в повному обсязі, передбаченому договором. Внесення змін і доповнень до картки реєстрації-обліку зовніш­ньоекономічного договору (контракту) не допускається. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору, яку одержав суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до ван­тажної митної декларації і є підставою для митного оформлення товарів, зазначених у цій обліковій картці. Номер і дата картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору зазначається в товаросупровідних документах і вантажній митній декларації. Пе­реміщення товарів через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, зазначені в картці реєстрації-обліку. Після закінчення терміну дії облікової картки пропуск товарів за нею припиняється.
3.4. Порядок нарахування платежів при митному оформлення
какао-бобів та продуктів їх переробки
Митно-тарифне регулювання — особливість сучасних національних систем регулюван­ня зовнішньоекономічної діяльності, носить комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме економічного та адміністративного регулювання, а також валютно-фінансових заходів.
Зовнішньоекономічна політика держави — це комп­лекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни пев­них переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього рин­ку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спря­мована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів.
Головним інструментом такої політики є метод тарифного регу­лювання, який займає одне з центральних місць у системі державно­го регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни. Дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств.
Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено по­рядок формування і застосування митного тарифу України при вве­зенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизова­ний звід ставок мита єдиний для всіх суб’єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за ви­нятком випадків, передбачених законами України та її міжнарод­ними договорами.
Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. Зараз діють понад п’ятде­сят таких актів законодавства.
З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регу­лювання та врахування при цьому інтересів суб’єктів зовнішньоеко­номічної діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства еко­номіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.
За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.
Експортний — інструмент регулювання експорту. Його за­стосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджет­них надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.
Імпортний — головний інструмент митно-тарифного регу­лювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції
— формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом ди­ференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;
— впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціно­утворення;
— захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;
— дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формува­ти митні союзи;
— сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту дер­жави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого тор­говельного балансу.
У загальному плані мито являє собою податок на товари, що пе­реміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, дер­жава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей на­ціональної економіки .
Визначення митної вартості
Більшість країн світу вирішили стягувати митні пла­тежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттє­ве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покуп­цю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем по­купцю.
Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей. Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважа­ючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець). Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким спо­собом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка — це питан­ня розвитку зовнішньої торгівлі між країнами. Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки. Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умовах поставку введена розрахункова величина — митна вартість.
Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митно­го кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі),однаковим навіть у випадках, коли вони поставляються за різними умовами поставки з ст. 259 Митного кодексу України. Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару — з ст. 266, 267, 268, 269 Митного кодексу України.
Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з ураху­ванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури й коли вони зроблені — до перетину митного кордону чи після (рис.16.). Тому знання Інкотермс необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.
При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фак­тури), додаються до фактурної вартості за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін. Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури). Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законо­давче визначення терміна «митна вартість».

Рис. 16. Графічне відображення правил Інкотермс.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України». Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за 98 рік затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України». Головне правило визначення митної вартості — її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов’язковим докумен­тальним підтвердженням усіх її складових (наприклад, транспортних витрат та ін.) з ст. 267, 268, 269, 270, 271, 272, Митного кодексу України.
При неможливості визначення митної вартості на основі пода­них документів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених то­варів та інших предметів з ст. 273 Митного кодексу України. Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.
Згідно листу ДМСУ №25/4-14-36/4424 про постанову КМУ від 31.03.2004 № 409,”Про внесення змін до „Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”. У разі переміщення підприємствами через митний кордон України товарів, які підлягають обкладенню податками і зборами (обов`язковими платежами), за угодою (договором, контрактом), вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро, разом із вантажною митною декларацією подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1-3 данної постанови. Декларація митної вартості подається на паперовому та електронному насіях.
Порядок нарахування та стягнення митних платежів
Діючим законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню. Митне оформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати. Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляється при кожному здійсненні митного оформлення товарів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.
Вантажно митна декларація містить необхідну інформацію для нарахування митних платежів й оформлена у митному відношенні підтверджує права й обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових , і фінансових та інших операцій .
За ВМД нараховуються в залежності від напрямку переміщення та застосування митного режиму
— митні збори;
— мито ( ввізне або вивізне);
— акцизний збір;
— податок на додану вартість (ПДВ);
Нарахування платежів провадиться у графі 47 ВМД декларантами за ставками й у порядку, передбаченому чинним на момент її митного оформлення законодавством. При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення (ПДВ — на день митного оформлення). Сплата платежів провадиться шляхом їх перерахування за без­готівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банку «Аваль». При безготівковому розрахунку сплатою вважається фактичне зарахування сум платежів на рахунок митниці. Платниками митних платежів за ВМД є суб’єкти підприємниць­кої діяльності — юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Об’єкти оподаткування визначаються чинним законодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видів товарів, ставок, митних режимів тощо.
Пільги по сплаті платежів надаються лише у визначених зако­нодавством випадках. При наданні пільг нарахування платежів у графі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06». При цьому у графі 36 ВМД зазначається код преференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 — реквізити документів, на підставі яких надано пільги по кожному з видів платежів.
З метою контролю за правильністю нарахування та повнотою сплати митних платежів під час митного оформлення ВМД співро­бітники митних органів перевіряють правильність визначення
— основи нарахування платежів;
— ціни товару;
— умов поставки;
— коду згідно з ТН ЗЕД;
— правомірності надання пільг тощо.
Для уникнення оподаткування суб’єкти підприємницької діяль­ності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодами ТН ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять то­вари, на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставками внаслідок невірного кодування або найменування товарів.
У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності ви­значення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих як підтвердження підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза з залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митної лабораторії, Управління з верифі­кації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій.
Нарахування ввізного мита та порядок за­повнення графи 47, ВМД типу імпорт 40
В графі 47 імпортної ВМД, яка була оформлення підприємством ”Укрпромінвест-Кондитер” значаться такі види платежів
010 — Митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів;
Приклад розрахунку мита Вид платежа 010 = Митна вартість Х Ставка за митне оформлення = 457528.10 Х 0.2% = 915.06 грн.
020 -Мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності ;
Приклад розрахунку ПДВ Вид платежа 020 = Митна вартість Х Мито на данний товар=457528.10 Х 0.0%= 0.00
028 — Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності Закон України «Про податок на додану вартість» Єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України ;
003 — Митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці. Митний збір за митне оформлення товарів – 20$= 106.42 грн. (табл.23).

Таблиця 23
Приклад нарахування платежів за ВМД типу ІМ 40

Назва імпортного товару – Какао-боби , цілі та розмелені, сирі або смажені. Код товару — 1801 00 00 00 Країна походження – Кот-д ‘Івуар Митна вартість – 457528.10 Фактурна вартість –за умов поставки FCA Франко перевізник 9згідно з правилами Інкотермс) — 446964.0
Ставка митного збору – 0.2% Ставка ввізного мита – 0 % Ставка ПДВ- 20% Митний збір за митне оформлення товарів – 20$

Основою для нарахування ввізного мита є
— митна вартість товарів — при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита;
— кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів — при застосуванні специфічної ставки ввізного мита.
Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита (табл.24.)
у першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу
020 — ввізне мито;
у другій колонці «Основа нарахування» зазначається
— митна вартість товару, вказана в графі 45 ВМД, якщо застосо­вується адвалерна ставка;
— кількісний показник товару відповідно до одиниць виміру товарів (кількісна характеристика товару), визначений у відповідній графі ВМД, при застосуванні специфічної ставки;
у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки ввізно­го мита, встановлений на даний вид товару діючим на момент мит­ного оформлення ВМД законодавством (якщо розмір ставки ввізно­го мита дорівнює нулю, ставиться «О»);
у четвертій колонці «Сума» зазначається сума ввізного мита, що підлягає сплаті (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О»). При нарахуванні ввізного мита за специфічними ставками специфічна ставка, зазначена в іноземній валюті, перераховуєть­ся у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформ­лення. День подання ВМД до митного оформлення фіксується посадо­вою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення штампа «Під митним контролем» у графі «Д» ВМД і відповідними записами у справах митного органу;
у п’ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати мита.
Таблиця 24
Заповнення графи 47 ВМД типу ІМ 40 оформленої підприємством ”Укрпромінвест-Кондитер”

47. Нарахування мита та митних зборів

Вид
Основа нарахування
Ставка
Сума
СП

010 020 028 003
457528.10 457528.10 457528.10
0.2 % 0 % 20 % $ 20
915.06 0.00 91505.62 106.42
01 01 01 01

Всього

Митні збори. Порядок нарахування та стягнення
Митні збори — це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.). Ст. 76 Митного кодексу України передбачено справляння мит­них зборів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спад­щини, речей, які переміщуються через митний кордон України (в тому числі в міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контро­лем. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах мит­ного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що збе­рігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, уста­новленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці у випадках, коли передача їх на збе­рігання митниці згідно зі ст. 85 Митного кодексу України не обо­в’язкова, також справляються митні збори (ст. 77 Митного кодек­су України).
Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями (табл.25.). Звільнення від сплати митних зборів можливі лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декла­рацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлен­ня товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбаче­них наказом ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за №443/2883).[39] Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у на­ціональній валюті України. Приклади подаються нижче.
Порядок заповнення графи 47 ВМД при на­рахуванні митних зборів
у першій колонці «Вид» зазначається код виду митного збору з класифікаторами видів та ставок митних зборів;
у другій колонці «Основа нарахування» зазначається
— загальна митна вартість товарів, визначена в графі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;
— рядок прокреслюється, якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;
— завізована підписом декларанта кількість годин роботи пра­цівника митниці — при нарахуванні зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці;
у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки митних зборів, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 27.01.97 р. № 65 у залежності від митного режиму.
При нарахуванні зборів за перебування товарів та інших пред­метів під митним контролем, окрім розміру ставки, зазначається також кількість днів перебування їх під митним контролем, що вра­ховується при нарахуванні митних зборів;
у четвертій колонці «Сума» зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті. При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками фіксо­вана ставка, зазначена в доларах США, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на день подання ВМД до митного оформлення;
у п’ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати митних зборів
Таблиця 25
Ставки митних зборів

Вид митного збору
Розмір ставки, доларів США

1. За митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості до 100 доларів США — від 100 до 1000 доларів США — більше 1000 доларів США-
не справляється 5 0,2 % -митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів СШ

2. За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов’язання про його зворотне вивезення (ввезення) за кожною вантажною митною декларацією — за кожним додатковим аркушем до неї —
30 15

3. За митне оформлення товарів у разі транзиту за кожною вантажною митною декларацією — за кожним додатковим аркушем до неї —
10 5

4. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад за кожною вантажною митною декларацією — за кожним додатковим аркушем до неї —
30 15

5. За перебування товарів та інших предметів під митним контролем за кожний день перебування а перші п’ятнадцять календарних днів — за кожний наступний календарний день —
не справляється 0,05 % загальної митної вартості товарів та інших предметів

6. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці (за одну годину роботи одного працівника митниці) у робочий час у неробочий час, у суботу, неділю у святкові дні
20 40 50

Вид митного збору
Розмір ставки, доларів США

7. За відмову від замовлених послуг, передбачених у п.6 цього додатку, без завчасного попередження в письмовій формі
20

8. За митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо він використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом
10

9. За видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції
15

10. За зберігання товарів та інших предметів на складах митниць (крім товарів та інших предметів, зазначених у ст. 212, 213, 214, 215 Митного кодексу України) за 1 кг за кожний день зберігання перші десять календарних днів — кожний наступний календарний день —
0,1 0,5

11. За зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов’язковій передачі митниці для зберігання і зазначені в ст. 212, 214, 213, 215 Митного кодексу України, за кожний день зберігання перші десять календарних днів- кожний наступний календарний день-
0,1 % загальної вартості товарів та інших предметів 0,5 % загальної вартості товарів та інших предметів

12. За видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом (на термін до одного року)
1500

13. За видачу сертифіката підтвердження доставки товару, прийнятого під режим експортного контролю України (доповнено н. 11 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.99 р. № 920)
100

14. За продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання підприємства декларантом (щорічно)
1000

Порядок стягнення ввізного (імпортного) мита
Товари та інші предмети, що ввозяться на митну тери­торію України і вивозяться за її межі, підлягають обкладенню ми­том, якщо інше не передбачено законодавством. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України «Про Єди­ний митний тариф».
Єдиний митний тариф України (ЄМТ) — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі. Ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митно­го оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпорту­ються) за вантажною митною декларацією на митну територію Ук­раїни з метою вільного використання на цій території. Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством. Ввізне мито диференційоване. До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовують­ся преференційні ставки Єдиного митного тарифу Украї­ни. (Зараз преференційні ставки встановлені на рівні пільгових). До товарів, що походять із тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або націо­нальним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставки Єдиного митного тарифу України. Якщо не виконуються вищенаведені умови, то застосовуються повні ставки Єдиного митного тарифу.[43]
В Україні застосовуються такі види мита
— адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості (при цьому митна вартість визначається відповідно до ст.16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”);
— специфічне — у встановленому грошовому розмірі на одини­цю товару ;
— комбіноване — поєднує два попередні види митного обкладен­ня ;
На окремі товари й інші предмети може встановлюватися сезон­не ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців з моменту їх установлення) .
В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть засто­совуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита, ви­значення яких та процедура застосування подані в ст. ст. 11 —15 Закону України «Про Єдиний митний тариф».
Податок на додану вартість. Порядок нараху­вання та стягнення
Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. №168/97-ВР.[65]
Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з увезення (пересилання) товарів на митну тери­торію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерези­дентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.
Платниками податку на додану вартість є суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи — підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвести­ціями та інші юридичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх ви­користання (споживання).
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пе­ресилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням ви­трат на транспортування, навантаження, розвантаження, переванта­ження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винаго­род, пов’язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.4.3 ст.4 За­кону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР).
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезен­ня (пересилання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад, лікарські засоби, зареєстровані в Україні у вста­новленому законодавством порядку). Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не по­ширюються на операції з підакцизними товарами».
Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД.
Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розраховується за формулами
а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором
С пдв= (В+ С м+ Са) х П/100;
б) на товари, що обкладаються тільки митом
С пдв = (В + См) х П/100;
в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором
С пдв =(В + Са) х П/100;
г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором С пдв = В х П/100,
де С пдв — сума ІІДВ; Са — сума акцизного збору; В — митна або договірна (контрактна) вартість; См — сума ввізного мита; П— ставка податку на додану вартість (20%).
Нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додатко­вих аркушах до неї в такому порядку( табл.24)
у першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 (пода­ток на додану вартість);
у другій колонці «Основа нарахування» зазначається
— сума, що включає митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом На­ціонального банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;
— якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна), — сума, що включає фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національно­го банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;
у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки подат­ку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;
у четвертій колонці «Сума» зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;
Приклад розрахунку ПДВ
Розрахунок гр.47 податку на додану вартість, код платежу 028(ПДВ);
Товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором, розраховуються за такою формулою
С пдв = В х П/100 = 457528.10 х 20%=91505.62
де
С пдв — сума ІІДВ;
В — митна або договірна (контрактна) вартість;
П— ставка податку на додану вартість (20%).
у п’ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу розрахунків. За бажанням платника, при ввезенні на митну територію Украї­ни товарів (крім підакцизних та таких, що входять до 1-24 товар­них груп ТН ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розра­хунків по ПДВ (п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. №168/97-ВР).
У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку, до вантажної митної декларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у век­селі (який не повинен перевищувати 30 днів з дня оформлення ВМД), на розрахункові рахунки податкових органів. У триденний термін з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати. Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на дода­ну вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями.[66]
Висновки та пропозиції
Аналіз сучасного ринку какао-бобів та продуктів їх переробки дозволяє зробити висновки
Виробництвом какао-бобів, які є сировиною для какао-продуктів займається понадь 50 країн світу. Основним регіоном виробництва какао-бобів є Західна Африка Кот-д’Івуар, Гана, Камерун.
Світовим монополістом какао-бобів є Кот-д’Івуар, на якій припадає 40% світового виробництва.
60% споживання какао-бобів і продуктів їх переробки припадає на сім країн світу США, Німеччина, Великобританія, Франція, Япония, Бразилія, Росія.
Світове середньорічне споживання какао-бобів і продуктів їх переробки на одну людину становить 450-500г.
Переробка какао-бобів і продуктів їх переробки здійснюється на фабриках країн Європи, Північної Америки, Японії.
З липня 2002 року по травень 2003 року ціни на какао-боби досягли найвищого рівня за останні півтора десятиліття Кот-д’Івуар — 2654 USD/т, Гани — 2687 USD/т.
Значний ріст цін на світовому ринку на какао-боби вплинув і на українські закупівлі даного товару. За 2003 рік імпорт какао-бобів різко скоротився — до 15,485 тис. т, що на 30,4%, чи 6,754 тис. т менше, ніж у 2002 р.
Імпорт какао-продуктів збільшився через низькі ціни протягом 2003 року, що робило імпорт більш вигідним, у порівнянні з імпортом сировини для їх виробництва
— імпорт какао-тертого збільшився в порівнянні з 2001 р. у 7,2 рази., — імпорт какао-олії 2003 р. збільшився— 4121т. ( у 2002 р. — 3621т.).
Скоротилися постачання какао-порошку європейського виробництва
німецького какао-порошку було завезено на 37%, чи 662 т менше, польського — на 48%, чи 997 т, нідерландського — на 25%, чи 192 т.
Знизилися постачання какао-порошку виробництва США майже в 6 разів. Ведучі країни-експортери какао-бобів і продуктів їх переробки в Україну це Кот-д`Івуар, Нідерланди, Бразілія, CША, Нігерія, Польща, Індонезія, Малайзія, Болгарія, Франція, Німеччина, Гана, Іспанія, Італія, Туреччина, Еквадор.
Вимоги до якості, пакування, маркування та зберігання какао-бобів і продуктів їх переробки регламентуються IСO-2292 „Какао-боби. Відбір проб.”, IСO – 2451 “Какао-боби. Технічні вимоги.”, IСO – 2291 «Какао-боби. Визначення вмісту вологи (загальноприйнятий метод)», ГСТУ 18.11 „Напівфабрикат какао терте. Технічні умови.” ГОСТ 5900, ”Вироби кондитерські. Правила прийомки, методи відбору і підготовки проб.” ГОСТ 5900 ”Вироби кондитерські. Методи визначення вологи та сухих речовин”, ГОСТ 5897, 26668, 26669, 26670.
Маркування какао-бобів відрізняється від маркування какао-продуктів. Маркування перших стисле і включає мало інформації, тоді як маркування какао-продуктів дуже докладне і несе в собі багато інформації, як для виробника так і для споживача.
Експертиза какао-бобів Еквадору та Кот-д`Івуару, показала, що какао-боби відповідають 1-му сорту і можуть бути класифіковані в товарній групі УКТЗЕД за номером 1801 00 00 00. Але какао-боби виробництва Еквадору відносяться до сорту вищої якості (сортові), тоді як какао-боби виробництва Кот-д`Івуару відповідають середньої якості (споживчі).
Результати досліджень какао тертого виробництва „ADM Cocao Polska” Польща показали, що какао терте відповідає вимогам стандартів і може бути класифіковане в товарній підкатегорії УКТЗЕД за номером 1803100 00 10, як какао терте (какао-паста) незнежирене.
Основними видами фальсифікації какао-бобів і продуктів їх переробки є асортиментна, якісна, кількісна, вартісна і інформаційна.
Порядок обороту та правила перепуску какао-бобів і продуктів їх переробки ругламентуються Законодавчими документами, що вирішають правові, економічні, організаційні основи митної справи
— при переміщенні через митний кордон України какао-боби і продукти їх переробки підлягають сертифікації, санітарно-епідеміологічному, фітосанітарному та радіологічному контролю;
— митне оформлення какао-бобів і продуктів їх переробки, як і всіх товарів та предметів, що перемішуються через митний кордон України здійснюється відповідно до Наказу ДМСУ № 561 від 14.10.2002р.;
— при митному оформлення какао-бобів і продуктів їх переробки нараховуються та стягуються наступні митні платежі митні збори, мито, податок на додану вартість.
Існуюча державна і митна система законодавчих актів и нормативно-технічних документів дає можливість контролювати й регулювати переміщення какао-бобів та продуктів їх переробки.
Проведені дослідження та сформовані висновки дозволяють дати дєякі пропозиції
УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп какао-бобів і продуктів їх переробки україньською мовою. Класифікація товарів відповідно до “Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” не досконала і не описує всіх призначень і використаня какао-бобів та какао-продуктів у промисловості.
У УКТЗЕД зовсім не визначена роль какао-бобів і какао-продуктів як вихідна або допоміжна (складова) сировина для фармацевтичної и косметичної галузей, тоді як у «ТН ВЄД СНГ 2000г» детально визначені кількісні та якісні характеристики какао-бобів та какао-продуктів, що встановлює їх асортиментну належность до відповідної товарної групи та коду товару;
Для удосконалення роботи Київської регіональної митниці можна віднести слідуючі пропозиції
— на ТВВ при проведенні митного оформлення какао-бобів і продуктів їх переробки більше уваги приділяти визначеню коду товару, обов’язково киристуватись «ТН ВЄД СНГ 2000г», щоб вірно тлумачити всі товарні групи указані у УКТЗЕД з метою недопущення що під видом какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао терте.
— при Київської регіональної митниці створити акредитовану лабораторію для проведення експертизи і особливо щодо визначення коду товару, вимог показників якості та безпеки.
Вірне визначення коду товару, виконання митних процедур, не тільки регулює ввіз в Україну кокао-бобів та какао продуктів за допомогою митних платежів, мита, акцизних зборів, ПДВ, які нараховуються при митному оформленні данних товарів, але й дає можливість досліджувати і визначати якість и безпеку даних товарів та відповідність товару пред’явленого до митного оформлення відомостям про нього, заявленим у ВМД. Щоб захищати вітчизняного виробника і ринок шляхом

Список використаних літературних джерел

1. Проф-р, д-р. А. Бейтьен , “Лабораторная книга для химиков пищевой промышленности”, “Пищепромиздат” 1937 г. Москва. 1-я типография НКПС Трансжелдориздат.
2. Сирохман І.В., “Товарознавство, крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів”, Київ видавництво “Вища проба” 1984 р.
3. Ройтер И.М., Макаренкова А. А., справочник «Сырье хлебопекарного, кондитерского и макаронного производства», Киев издательство «Урожай» 1988 г.
4. Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В., «Товароведение продовольственных товаров», Минск издательство «Ураджай» 1999 г. Переиздано издательство-центр «Март» 2000 г.
5. Драгилев А.И., Лурье И.С. „Технология кондитерских изделий”, Москва, ДеЛи принт, 2001.
6. Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко О.Л., «Експертиза товарів”, підручник; КНТЕУ, Київ- 2001.
7. Порембский А., «Рынок какао замедляет темпы роста из-за нестабильного предложения» Аналитика импорт,//Информационно-аналитический журнал «Агро перспектива» — № 6 , 2003 г.- стр. 52-55.
8. Порембский А., «Какао-дорожает» Аналитика импорт// Информационно-аналитический журнал «Агро перспектива» — № 9 , 2002 г. — стр 33-34.
9. «Какао — мировой рынок» Текущая коньюктура// Информационно-аналитический журнал «Агро перспектива» — № 1 , 2002г. — стр.36-37.
10. «Годовой торгово-промышленный обзор рынка кондитерских изделий» Компании и рынки //Журнал «Бизнес» № 43(510) 21октября 2002 г., — стр. 31-33.
11. Жмакина Л., Пономаренко С., «Шоколад изобрели омельки и индейцы племени Майя»//газета «Сегодня» 27 октября 2003г.
12. Вольпер И.Н. «Легенды и быль о продуктах» — М., „Економика” 1969 г.
13. Мельников О., „Какао продлевает жизнь”, ” Медики «откопали» в шоколаде масу полезных веществ”//газета „Известия” 17.12.02; 09.11.03, http //www.izvestia.ru/science/article40821
14. ДСТУ 2630-94 Технологічні процеси кондитерської промисловості, “ Терміни та визначення ”, Київ, видавництво Держстандарт 1994 р.
15. ГОСТ 108-76 Какао-порошок, технические условия, издательство стандартов, Москва .
16. ГОСТ 5897-90 Изделия кондитерские, методы определения органолептических показателей качества, размеров, массы нетто и составных частей, издательство стандартов, Москва .
17. ГОСТ 5904-82 Изделия кондитерские , правила приемки, методы отбора и подготовки проб, издательство стандартов, Москва .
18. ГОСТ 5898-87 Изделия кондитерские, методы определения кислотности и щелочности, издательство стандартов, Москва .
19. Международный стандарт IСO-2451 „Какао-бобы. Технические требования.”
20. Международный стандарт IСO-2292 „Какао-бобы. Отбор проб.”
21. ГСТУ 18.11 «Напівфабрикат. Какао терте. Технічні умови». Держхарчопром України.
22. ГОСТ 5900-73 Изделия кондитерские, методы определения влаги и сухих веществ, издательство стандартов, Москва .
23. ГСТУ 18.22 «Напівфабрикат какао. Какао-порошок виробничій. Технічні умови». Держхарчопром України.
24. ГСТУ 18.15 «Какаовела молота. Технічні умови». Держхарчопром України.
25. ГСТУ 18.13 « Какао-масло. Технічні умови». Держхарчопром України.
26. ГСТУ 18.448 « Какао паста. Технічні умови». Держхарчопром України.
27. Довідник «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД).
28. Митний кодекс України. Прийнятий 11 липня 2002 р. – К. Істина, 2002.- 168с.
29. Класификатор товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности « ТН ВЄД СНГ 2000г». “Основи митного законодавства України”, С. Терещенко, київ, ЗАТ “Август”, 2001.
30. “Експорт, імпорт, транзит.” Митне оформлення товарів, О.В. Старцев, видавництво “Істина” 2001.
31. “Українська митниця вчора , сьогодні , завтра.” Л. Деркач, документально-популярне видання, АТ “Книга” 2000р.
32. “Основи митної справи” начальний посібник, В.А. Аргунов, Ю.П. Соловков, П.В. Пашко, Державна митна служба України, Східна регіональна митниця 2000р.
33. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Вид. друге. Мос­ква, 1993.
34. Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Вид. пер­ше. Т. І-УІ. Москва, 1993.
35. Наказ ДМСУ від 09.07.97 р. № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» (в редакції наказу ДМСУ від 18.04.2002 N 207).
36. ПКМУ від 04.02.2004 №111 „Про внесення змін до Положення про вантажну митну декларацію”.
37. Лист ДМСУ №25/4-14-36/4424 про постанову КМУ від 31.03.2004 № 409,”Про внесення змін до „Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”.
38. Наказ ДМСУ від 30.01.98 р. № 40 «Про введення нових класифікаторів видів митних та інших платежів, видів митних послуг, звільнень від сплати митних та інших платежів».
39. Наказ ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Про затвердження Порядку справляння мит­них зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. № 443/2883.
40. Наказ ДМСУ від 30.06.98р. № 380 «Про затвердження порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, тран­зиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі»(в редакції наказу ДМСУ від 14.10.2002 N 555)
41. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» (із змінами та доповненнями).
42. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію».
43. Закон України N 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 р.
44. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насе­лення» від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17.12.96 р. № 607/96-ВР, від 11.09.97 р. № 331/97-ВР, від 18.11.97 р, № 642/97-ВР).
45. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщен­ня їх через митний кордон України».
46. Закон Української РСР (із змінами та доповненнями) «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.
47. Наказ ДМКУ «Про затвердження Положення про зону митного контролю» від 06.05.95 р. №198.
48. Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин Мінсільгосппроду України від 25.09.96 р. № 72 на виконання Закону України «Про карантин рослин», прийня­того Верховною Радою України 30.06.93 р.
49. ПКМУ від 29.03.2002 N 390 «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» .
50. Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 N 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)».
51. Наказ ДМСУ від 31.05.96 N 237 «Про затвердження Порядку ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах».
52. Наказ ДМСУ N 240 Про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення від 24 квітня 1999 р.
53. ЗАКОН УКРАЇНИ № 468/97-ВР Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції від 17.07.97.
54. Наказ ДМСУ від 08.12.98 N 771 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення»
55. Постанова КМУ N 323 Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 18 травня 1994 р.
56. Наказ ДМСУ від 28.03.2003 р. N 129 «Про затвердження Положення про ввезення на митну територію України окремих видів товарів»
57. Наказ ДМСУ N 69 Про внесення змін до Класифікатора видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень від 6 лютого 2002 р.
58. Інструкція № П-6 від 15 червня 1965 р., „Інструкція з приймання продукції виробничо-технічного призна­чення та товарів народного споживання за кількістю” затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР.
59. Інструкція № П-7 від 25 квітня 1966 ., „ Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку -за якістю „затверджена Держарбітражем.
60. Інструкція № „Інструкція про порядок та строки приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, відповідності та призначення рекламаційних актів” затверджена Держарбітражем 15 жовтня 1990 р.
61. Наказ ДМСУ від 05.01.99 р. N 4 «Про затвердження Порядку зберігання підприємствами товарів, увезених на митну територію України, під митним контролем»
62. IСO – 2291 «Какао-боби. Визначення вмісту вологи (загальноприйнятий метод)»
63. ІСО Р 1114 «Какао-боби. Випробування по очищеню від шкаралупи»
64. Постанова КМУ від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями.
65. За­кону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР
66. Постанови КМУ від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на дода­ну вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями.
67. Наказ ДМСУ від 02.12.99 N 782 «Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи»
68. Наказ ДМСУ від 14.10.2002 N 561 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації»
69. Закон України від 12.07.2001 N 2659-III «Про внесення змін до Закону України «Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України»
70. ПКМУ від 24.10.2002 N 1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України»
71. Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин від 25.09.96 N 72 «Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України»
72. Лист ДМСУ від 26.08.2003 р. N 11/4-10-12559-ЕП „Про перелік нормативно-правових актів, що вимагають подання певних документів при здійсненні митного оформлення”
73. Наказ ДМСУ від 21.11.2001 N 755 «Про затвердження Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП»
74. Наказ ДМСУ від 10.11.2000 N 637 «Про затвердження Порядку митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення»
75. Декрет КМУ від 10.05.93 N 46-93 «Про стандартизацію та сертифікацію»
76. Закон України від 11.02.98 N 113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність»
77. ПКМУ від 04.11.97 N 1211 «Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні»
78. Закон ВРУ №2371-ІІІ від 05.04.2001 “Митні платежі, ввізне (імпортне)мито”.
79. Наказ ДМСУ Довідка розрахунок митної вартості (імпорт) №782 02.12.99

«