Товарные рынки Украины

Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України в 1992—1995 рр.
Україна належить до країн з високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП). В середньому кожен третій україн­ський виріб або послуга реалізуються за допомогою зовнішніх еконо­мічних зв’язків. Отже, світогосподарські зв’язки відіграють помітну роль у національній економіці, суттєво впливаючи на темпи і пропор­ції економічного зростання, створення конкурентного ринкового сере­довища, на весь системний трансформаційний процес.
Ключові проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України пов’язані з диверсифікацією її геополітичних, регіональних пріоритетів, оптимі-зацією структури експорту та імпорту, гармонізацією національного законодавства з вимогами і нормами ГАТТ-СОТ. Врешті-решт завдан­ня полягає в реалізації у світовій економіці порівняльних і конку­рентних переваг України, що об’єктивно існують у різних галузях її господарства і можуть знайти практичне втілення і діяльності україн­ських фірм та підприємств на міжнародній арені.
ТАБЛИЦЯ 1. Зовнішня торгівля України у 1992—1995 рр.* (у до­ларах США)

1992
1993
1994
1995

Експорт, усього
11 262
11 969
12 906
15 289,4

Країни колишнього СРСР
5262
5669
7543
8 526,2

Інші країни світу
6000
6300
5363
6763,2

Імпорт, усього
11 925
13 885
14 106
16491,6

Країни колишнього СРСР
6425
9185
10 149
10 834,5

Інші країни світу
5500
4700
3957
5657,1

Частка
від загального обся
обсягу, %

Експорт, усього
100
100
100
100

Країни колишнього СРСР
46,7
47,4
58,4
55,7

Інші країни світу
53,3
52,6
41,6
44,3

Імпорт усього
100
100
100
100

Країни колишнього СРСР
53,9
66,1
71,,9
65,7

Інші країни світу
46,1
33,9
28,1
34,3

* Розраховано за Внешняя торговля в нових независимьіх государствах. — С. 70;
Економічний і соціальний розвиток України у 1995 році. — С. 327.
Важливого значення набуває також урахування різної інтенсивності українських товарів і послуг порівняно із зарубіжними, цінових та інших відмінностей, що формують конкурентні переваги націй у міжнародній торгівлі.
Суттєвий вплив на динаміку, структуру, географію зовнішньої тор­гівлі України справили такі основоположні причини і фактори.
По-перше, перебування в колишньому народногосподарському комплексі СРСР, де Україні відводилась роль виробника і постачаль­ника на світові ринки та в міжреспубліканський обмін головним чи­ном товарів важкої індустрії, яка разом з ВПК складала майже 70% валового внутрішнього продукту республіки.
По-друге, розпад Ради Економічної Взаємодопомоги (1991 р.), на економічний простір якої значною мірою були зорієнтовані зовнішньо­економічні зв’язки України.
По-третє, розрив традиційних зв’язків з численними підприємства­ми колишнього СРСР, у тому числі тих, які розвивались на умовах кооперації.
По-четверте, глибока і всеосяжна системна економічна криза, що притаманна трансформаційним процесам постсоціалістичного етапу.
По-п’яте, розпад платіжної системи, неконвертованість національ­ної валюти.
По-шосте, недосконалість, а подекуди (особливо на початковому етапі) і повна відсутність необхідної законодавчої бази, інституційних структур зовнішньоекономічного менеджменту, відповідної інфраст­руктури.
Усі ці та деякі інші причини і фактори зумовили суперечливий, зигзагоподібний процес розвитку зовнішньої торгівлі і торговельної політики України. Склалася вкрай несприятлива тенденція, пов’яза­на, з одного боку, із значним скороченням обсягів зовнішньої торгівлі, іншого — з погіршенням умов торгівлі (іегтз оі ігаае).
Якщо перша тенденція є наслідком загальноекономічної ситуації, то друга випливає з архаїчної структури експорту та асиметрії в ці­нах, що склались на експортні та імпортні товари України. Відсут­ність необхідних статистичних даних не дає можливості здійснити повні розрахунки індексу умов торгівлі. Тому обмежимося лише окремими прикладами. Так, за період з 1991 р. по 1993 р. умови торгівлі України з країнами СНД погіршились із 96,0% до 88,8%1. Це свідчить про існуючу асиметрію в цінах, що погіршує умови тор­гівлі України.
Структура експорту України зорієнтована переважно на продукцію металургійної промисловості — 36,2%, машини і устаткування — 11,8%, вироби хімічної та пов’язаної з нею галузей — 9,7%, міне­ральні продукти — 10,5%, продовольчі товари — 14,7%2. Вона, як бачимо, є далекою від оптимальної. Суттєві зрушення у напрямі по­ліпшення товарної структури експорту можуть відбутися лише за умов проведення в Україні глибокоешелонованої структурної перебу­дови усієї економіки, що потребуватиме значного (10— 15 років) часу Лише тоді можна буде говорити про їх нову якість.
Імпорт України зумовлений необхідністю ввезення великої кіль­кості мінерального палива, нафти та продуктів їх переробки, що скла­ло понад 55% від загального обсягу у 1995 р. За цією ж статтею формується найбільша питома вага негативного сальдо торговельного балансу. Дефіцит спостерігається також у торгівлі текстилем і виро­бами з нього, деревиною та виробами з неї, машинами і устаткуван­ням, пластмасами та каучуком1.
ТАБЛИЦЯ 2. Товарна структура зовнішньої торгівлі України у 1995 році, %*

Товари
Експортт
Товари
Імпорт

Неблагородні метали та вироби з них
36,2
Мінеральні продукти
55,2

Продукція АПК
14,7
Машини, устаткування
14,9

та механізми

Машини, устаткування та механізми
11,8
Продукція хімічної та пов’язаних з нею
5.4

галузей промисловості

Мінеральні продукти
10,5
Неблагородні метали та вироби з них
4,8

Продукція хімічної та пов’язаних з нею
9,7
Продукція АПК
4,5

галузей промисловості

Засоби наземного, повітря­
6,4

ного та водного транспорту

* Складено за Україна у цифрах у 1995 році. — С. 97.
Позитивною тенденцією у розвитку зовнішньої торгівлі є динаміка по статті послуги». По-перше, вони зростають темпами, що пере­вищують розвиток зовнішньої торгівлі в цілому, що відповідає і за­гальносвітовим процесам. По-друге, у 1995 році досягнуто значного позитивного сальдо — 1937,5 млн. американських доларів у обміні послугами . По-третє, відбувається поступова диверсифікація струк­тури послуг за рахунок збільшення питомої ваги комунікаційних по­слуг. Головними партнерами України у торгівлі послугами є Росія, Німеччина, США, Італія, Великобританія, Греція, Туреччина3.
Розраховано за Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік // Статистичний довідник. — К. — 1996. — С. 14—17.
о
Україна в цифрах у 1995 році. — С. 98.
о
Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік. — С. 29—31.

ТАБЛИЦЯ 3. Торгівля послугами у 1995 р. (млн. дол. СшА)*

Вид послуг
Заг. обсяг
Експорт
Імпорт.

Транспортні послуги, всього
2164,04
2057,59
631,10

зокрема

Морський транспорт
689,24
616,38
72,86

Повітряний транспорт
128,55
114,96
13,59

Автотранспорт
108,48
104,07
4,41

Залізничний транспорт
69,98
60,23
8,75

Комунікаційні послуги
387,75
176,34
211,41

Послуги з монтажу і ремонту
87.46
78,07
9,39

Ремонт основних фондів
109,79
49,24
60,55

Інші ділові послуги
119,91
42,48
78,43

Всього
3199,71
2568,61
631,10

* Складено за Україна в цифрах у 1995 році. — С. 98.
Характерною особливістю зовнішньої торгівлі України є висока питома вага бартерних угод (1995 р. — в експорті 27%, в імпорті 21,4%). Найбільша кількість поставок на бартерній основі здійсню­ється з Росією, Білорусією, США, Німеччиною, Туркменистаном1. Го­ловні експортні поставки за бартером складають чорні метали та ви­роби з них — 28,1% від загального обсягу бартерних операцій, руди і концентрати — 9,6%, цукор і кондитерські вироби з цукру — 10%, реактори ядерні, котли, устаткування — 7,1%, каучук і гумові виро­би — 5,1%.
В імпорті України бартер охоплює паливно-мінеральні ресурси і нафту — 34,6%, реактори ядерні, котли, устаткування і механічні пристрої — 12%, каучук і гумові вироби — 7,2%, електричні маши­ни — 4,8% 2.
«