Порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні

Порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні

Зміст
Вступ
1. Методологічні пояснення щодо понять, пов’язаних з безробіттям
2. Статистично-аналітичний огляд безробіття та його аналіз в Україні і у Дніпропетровській області
Висновки
Література

Вступ

Економічний розвиток будь-якої країни світу, включаючи Україну, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення. Рівень життя населення визначається, з одного боку, складом і величиною потреб у різних життєвих благах, з іншого боку — можливістю їхнього задоволення, виходячи з пропозицій на ринку товарів і послуг і реальної можливості мати заробітну плату.
Актуальність обраної теми дослідження «Порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні» обумовлена необхідністю прогнозування росту безробіття в умовах розвитку світової кризи та можливостей підняття рівня працевлаштування населення і попиту на робочу силу на зареєстрованому ринку праці.
Об’єкт дослідження – рівень безробіття.
Предмет дослідження – кількісні показники безробіття у Дніпропетровській області та Україні.
Мета дослідження полягає у проведенні аналізу рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні та зведенні і групуванні матеріалів статистичного спостереження безробіття.
Для досягнення поставленої мети в роботі передбачалось розв’язання таких завдань
— вивчити фактори, що впливають на рівень безробіття у Дніпропетровській області та Україні впродовж останніх років життя;
— проаналізувати причини економічної неактивності населення;
— здійснити порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні 2008 — 2007 р.р.
Для вирішення поставлених завдань були комплексно використані статистичні методи, що складають 3 стадії збір первинної статистичної інформації, статистичні зведення і обробка первинної інформації, узагальнення та інтерпретація статистичної інформації.
В роботі використовувались статистичні дані Державного комітету статистики України, в тому об’єму, в якому вони запропоновані на офіційному сайті Державного комітету статистики України та офіційному сайті Головного управління статистики в Дніпропетровській області в Інтернеті.

1. Методологічні пояснення щодо понять, пов’язаних з безробіттям

Безробітні (за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП) – особи (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу [6, С.111]. До категорії безробітних також відносяться особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.
Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством — це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи [6, С.112]. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу
Кількісні та якісні характеристики цієї категорії безробітних, а також інформація про потребу в працівниках, працевлаштування незайнятого населення тощо, підготовлені на основі адміністративних даних державної служби зайнятості.
Рівень безробіття (за методологією МОП) визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки [6, С.108].
Рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості (на кінець звітного періоду), до середньорічної кількості населення працездатного віку [6, С.110]. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності проводиться розрахунок середньої за період (за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період.
Економічно неактивне населення (поза робочою силою) — особи, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або “безробітні [2, С.87]. До складу цієї категорії населення належать учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які мали роботу сезонного характеру; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, та також ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.
Рівень економічної неактивності визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно неактивного населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою [2, С.90].
Середня тривалість безробіття ( за методологією МОП) населення віком 15-70 років — розраховується за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності [2, С.93]. Розрахунок показника здійснюється на основі формули середньої арифметичної зваженої, яка застосовується до інформації, повідомленої безробітними респондентами про фактичну тривалість пошуків ними роботи за станом на момент проведення опитування.
Рівень працевлаштування визначається за адміністративними даними державної служби зайнятості як відношення (у відсотках) кількості працевлаштованих цією установою незайнятих осіб до загальної кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду [6, С.114].
Попит на робочу силу на зареєстрованому ринку праці — кількість вільних робочих місць і вакантних посад, про які повідомили підприємства, установи, організації державну службу зайнятості [6, С.116].
Навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян на одне вільне робоче місце, вакансію розраховано як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями [2, С.97].
Середній розмір допомоги по безробіттю розраховано шляхом ділення суми допомоги по безробіттю, виплаченої за звітний місяць, на середньооблікову чисельність безробітних, які її отримували [6, С.118].
2. Статистично-аналітичний огляд безробіття та його аналіз в Україні і у Дніпропетровській області

Основні тенденції, що були притаманні ринку праці України в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. – це збільшення рівня економічної активності з 71,6% до 72,4% населення працездатного віку; незначне збільшення рівня зайнятості з 66,5% до 67,5% населення відповідного віку; зниження рівня безробіття економічно активного населення відповідного віку визначеного за методологією МОП з 7,1% до 6,8%; зареєстрованого з 3,7% до 3,0%; зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 36,8% до 41,0%
Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у цілому по країні у І півріччі 2008р., порівняно з відповідним періодом 2007р., скоротилася на 66,6 тис. осіб, або на 4,5% та становила 1,4 млн. осіб [7]. Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міської місцевості (1,0 млн. осіб), решту – сільські жителі (384,8 тис. осіб). Загальне скорочення безробіття населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 67,3 тис. осіб, або на 4,6%).
Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні знизився на 0,4 в.п. та становив 6,2% економічно активного населення зазначеного віку і був нижчим, ніж в середньому по країнах Євросоюзу (6,9%).
Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) у І півріччі 2008р. знизився на 0,3 в.п. та становив 6,8%. Більш суттєве зниження цього показника спостерігалося серед чоловіків, на відміну від жінок, та серед сільського населення ніж серед міського населення (діаграма 1).
Діаграма 1. Рівень безробіття населення (за методологією МОП).

Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15-24 роки. У порівнянні з відповідним періодом 2007р. спостерігалось зниження цього показника майже по всім віковим групам (таблиця 1).

Таблиця 1. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, місцем проживання та віковими групами.
(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)

Всього
У тому числі за віковими групами, років
Працездатного віку

15–24
25–29
30–39
40–49
50–59
60–70

І півріччя 2008р.

Все населення
6,2
13,2
6,9
5,1
6,1
4,0
0,0
6,8

жінки
5,9
14,4
6,7
4,3
6,1
3,2
0,0
6,6

чоловіки
6,6
12,2
7,1
5,8
6,0
4,8
0,1
6,9

міське населення
6,6
14,7
7,2
4,9
6,3
4,0
0,1
7,0

сільське населення
5,5
10,2
6,2
5,4
5,5
4,1

6,3

І півріччя 2007р.

Все населення
6,6
11,5
7,1
6,3
6,2
5,3
0,0
7,1

жінки
6,1
10,8
7,4
5,9
6,4
4,0
0,0
6,9

чоловіки
7,0
12,0
7,0
6,5
6,0
6,5
0,0
7,3

міське населення
6,9
12,1
7,3
6,3
6,5
5,6
0,0
7,3

сільське населення
5,8
10,2
6,7
6,2
5,6
4,8
0,0
6,7

Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,3 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 1,7 раза, чоловіків – у 3 рази, міського населення – у 3,5 раза, сільського населення – у 1,2 раза більше) (діаграма 2).

Діаграма 2. Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку за статтю та місцем проживання у І півріччі 2007–2008рр.у % до економічно активного населення працездатного віку

Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років знизився в усіх регіонах. Найбільше зниження цього показника відбулося у Черкаській, Чернівецькій (на 0,9 в.п. у кожній), Миколаївській (на 0,8 в.п.), Волинській, Житомирській, Херсонській областях (на 0,6 в.п. у кожній).
Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у Тернопільській області (8,9%), а мінімальне – у м.Києві (2,9%) (таблиця 2).
Таблиця 2. Безробітне населення (за методологією МОП) в Україні та Дніпропетровській області. (в середньому за період)

І півріччя 2008р.
І півріччя 2007р.

всього населення, у віці 15–70 років
з нього, працездатного віку
всього населення, у віці 15–70 років
з нього, працездатного віку

тис. осіб
у %
тис. осіб
у %
тис. осіб
у %
тис. осіб
у %

Україна
1401,2
6,2
1399,9
6,8
1467,8
6,6
1467,2
7,1

Дніпропетровська
81,4
4,9
81,1
5,2
86,6
5,2
86,6
5,6

Основними причинами незайнятості безробітних в Дніпропетровській області віком 15-70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2008р. виступали звільнення за власним бажанням (37,3%), вивільнення з причин економічного характеру (29,3%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (18,1%), звільнення у зв’язку з закінченням терміну дії трудового договору (11,1%) (діаграма 3).
Діаграма 3. Причини незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП). у % до загальної кількості безробітних

Серед населення у віці 15-70 років 12,9 млн. осіб складала категорія економічно неактивного населення, з них кожен другий був пенсіонером за віком, по інвалідності та на пільгових умовах, кожен четвертий — учнем або студентом, кожен сьомий — зайнятий в домогосподарстві. Зазначена група населення також включає незайнятих осіб, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за аналогічний період 2007р. ця категорія осіб працездатного віку скоротилася на 8,6% та у І півріччі 2008р. становила 160,2 тис. осіб. Також зменшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, або були переконані у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у І півріччі 2008р. складала 110,1 тис. осіб, або 1,4% економічно неактивного населення працездатного віку (І півріччі 2007р. відповідно – 125,1 тис. осіб, або 1,5%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон’юктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 8,0%, проти 6,8%, розрахованого за методологією МОП (у І півріччі 2007р. – 8,5% та 7,1% відповідно).
При цьому більше зневірених у пошуках роботи, з урахуванням тих, які не знають де і як шукати роботу, серед чоловіків та сільського населення.
За адміністративними даними державної служби зайнятості в Дніпропетровській області послугами цієї установи у І півріччі 2008р. скористалися на 10,8% менше не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що, ніж у І півріччі 2007р. Серед таких осіб кожен другий (49,9%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (25,2%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Статус безробітних впродовж І півріччя 2008р. набули 415,1 тис. незайнятих осіб, що на 12,6% менше, ніж у І півріччі 2007р. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з І півріччям 2007р., зменшилась на 16,8%, що складає близько половини (44,6%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.
Рівень зареєстрованого безробіття в Україні в середньому за І півріччя 2008р. склав 3,0% від економічно активного населення працездатного віку. Зазначений показник був вищим серед жінок (3,9%), порівняно з чоловіками (2,3%) та у населення сільскої місцевості (5,4%), порівняно з міськими жителями (2,0%).
Для зареєстрованого безробіття притаманна суттєва регіональна диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття у І півріччі 2008р. спостерігався у Тернопільській області, а найнижчий – у м.Києві.

Таблиця 3. Зареєстроване безробіття в Україні та у Дніпропетровській області в 2007-2008 р.р.

І півріччя 2008р.

Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб
у % до

економічно активного населення працездатного віку
населення працездатного віку
безробітних працездатного віку (за методологією МОП)

Україна
624,8
3,0
2,2
44,6

Дніпропетровська
32,0
2,1
1,5
39,5

І півріччя 2007р.

Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб
у % до

економічно активного населення працездатного віку
населення працездатного віку
безробітних працездатного віку (за методологією МОП)

Україна
751,4
3,7
2,7
51,2

Дніпропетровська
37,6
2,4
1,8
43,4

Слід зазначити, що впродовж І півріччя 2008р. в Україні показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття у порівнянні з І півріччям 2007р. не змінився та становив 7 місяців, аналогічний показник серед безробітних працездатного віку (за методологією МОП) знизився з 7 місяців до 6 місяців у І півріччі 2008 року. При цьому кількість безробітних, які перебували на обліку державної служби зайнятості більше одного року, за цей період зменшилась на 17,1% та на кінець І півріччя 2008р. становила 60,9 тис. осіб, або 11,3% від загальної кількості зареєстрованих безробітних.
За адміністративними даними державної служби зайнятості в Україні кількість вільних робочих місць та вакантних посад на підприємствах, в установах, організаціях на кінець І півріччя 2008р. становила 207,2 тис., що на 3,6% менше, ніж на кінець І півріччя 2007р. Динаміку попиту та пропозиції характеризують дані, наведені в таблиці 10.
За сприяння державної служби зайнятості у І півріччі 2008р. було працевлаштовано 578,1 тис. осіб, або близько половини (41,0%) незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у І півріччі 2007р. – 582,3 тис. та 36,8% відповідно). Із зазначеної кількості громадян 21,6 тис. отримали роботу шляхом надання дотацій роботодавцям, а 15,3 тис. осіб організували власну справу за рахунок виплат одноразової допомоги по безробіттю.
Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, жінки складали 47,8%, а молодь у віці до 35 років – 48,0%.
У січні–червні 2008р. кожен четвертий незайнятий громадянин отримав роботу у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, кожен п’ятий – у переробній промисловості або у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Незначне зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення порівняно з січнем–червнем 2007р. спостерігалося у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (на 1,1 тис. осіб), фінансовій діяльності (на 0,7 тис. осіб), добувній промисловості (на 0,6 тис. осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб більше половини зайняли місця робітників, 22,3% – посади службовців, 19,6% – місця, які не потребують спеціальної підготовки.
Зростання рівня працевлаштування населення спостерігалось в усіх регіонах країни (таблиця 4).
Таблиця 4. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян в Україні та у Дніпропетровській області у І півріччі 2008 р.

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку впродовж звітного періоду – всього, тис. осіб
Кількість працевлаштованих у І півріччі 2008р.
Рівень працевлаштування %

тис. осіб
у % до І півріччя 2007р.
І півріччя 2008р.
І півріччя 2007р.

Україна
1411,2
578,1
99,3
41,0
36,8

Дніпропетровська
86,0
39,2
99,8
45,6
41,5

Слід відмітити, що кількість незайнятих громадян, які були зняті з обліку без вирішення питання працевлаштування у І півріччі 2008р., порівняно з відповідним періодом 2007р., скоротилася на 66,3 тис. осіб, або на 19,2% та становила 278,1 тис. осіб.

Висновки
Аналіз статистичних даних щодо безробіття в Україні свідчить, що держава зі свого боку опікується цим питанням і проводить ряд заходів, що забезпечують зниження рівня безробіття та відповідно підняття рівня якості життя в суспільстві.
Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення в Україні взагалі і Дніпропетровській області зокрема є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. В основному, туди залучаються особи, які мали статус безробітних (99,6%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у І півріччі 2008р. в Україні становила 9,5 дня проти 11,6 дня у відповідному періоді 2007р. Загалом на організацію та проведення таких робіт у І півріччі 2008р. було витрачено 63,0 млн.грн., що на 1,9% більше, ніж у І півріччі 2007р.
З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації).
Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям у І півріччі 2008р. становили 1,1 млрд.грн. Середній розмір допомоги у червні 2008р. склав 424,46 грн., що дорівнює 80,8% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (525 грн.).
Із загальної кількості зареєстрованих безробітних, які отримували допомогу по безробіттю на кінець червня 2008р. (392,0 тис. осіб), майже кожен третій отримав в межах 250 грн., кожен другий – від 250 до 525 грн., кожен дев’ятий – понад 647 грн., тобто прожитковий мінімум для працездатної особи.
Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж зазначеного місяця, становила 447,2 тис. осіб, або 83,1% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на кінець червня 2008р.

Література
1. Економічна статистика Практикум /А.М.Єріна, О.К.Мазуренко, З.О.Кальян – К. “Ексоб”, 2002
2. Лысенко С.Н., Дмитриева И.А. Общая теория статистики, М. Форум, 2008
3. Общая теория статистики. Учебник. 2-е издание / Румянцев В.Н., Петрова Е.В., Ефимова М.Р. — М. ИНФРА-М, 2009
4. Статистика Підручник /С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. – К. КНЕУ, 2000.
5. Тарновская Л. И. Статистика М. ACADEMIA, 2008
6. Теория статистики Учебник для вузов /под ред. Громыко Г.Л./ Изд. 2-е, перераб., доп. М. ИНФРА-М, 2009
7. www.ukrstat.gov.ua